Справа № 464/236/24
пр.№ 1-кп/464/327/25
про продовження строку тримання під вартою
22 серпня 2025 року м. Львів
Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141410000032 від 09.01.2024, про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
встановив:
в провадженні суду перебуває вищевказане кримінальне провадження.
30.07.2025 прокурор ОСОБА_3 подав клопотання про продовження обвинуваченій строку тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з підстав, що в такому викладені, просив клопотання задовольнити та продовжити обвинуваченій строк тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_4 заперечила щодо клопотання прокурора, просила суд змінити обвинуваченій запобіжний захід на домашній арешт, що, на думку сторони захисту, буде достатнім заходом, спрямованим на забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків. Водночас, у разі, якщо суд прийде до переконання про необхідність продовжити обвинуваченій строк тримання під вартою, просила визначити розмір застави у даному кримінальному провадженні.
Обвинувачена ОСОБА_5 підтримала думку захисника.
Заслухавши пояснення прокурора, думку обвинуваченої та захисника, оглянувши матеріали судового провадження та дослідивши клопотання прокурора, суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 26.06.2025 обвинуваченій ОСОБА_5 продовжено строк тримання під вартою на шістдесят днів, а саме до 24 серпня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 331 КПК України дід час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України,
Згідно з ч. 1 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
При цьому, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч. ч. 3, 5 ст. 199 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, що є особливо тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, на даний час кримінальне провадження перебуває на стадії дослідження доказів, а тому суд погоджується з твердженнями прокурора про те, що продовжують існувати ризики, які були враховані при обранні ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку із чим є підстави вважати, що остання може переховуватися від суду, а також незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.
Окрім цього, при вирішенні вказаного клопотання, суд оцінив відомості про особу обвинуваченої, яка не працює, джерел доходу не має, неповнолітніх осіб на утриманні не має, одружена з особою, яка є громадянином іншої держави, має право виїзду за межі України, її вік, стан здоров'я, а також відомості про те, що місцем вчинення злочину є місце постійного проживання обвинуваченої, відтак приходить до висновку, що зміна запобіжного заходу на більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою, зокрема домашній арешт, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Учасниками судового провадження не наведено доводів з поданням відповідних доказів щодо будь-якої зміни наведених обставин та таких судом не встановлено.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченій ОСОБА_5 необхідно продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів, у зв'язку із чим клопотання прокурора підлягає до задоволення. Наведені обставини виключають можливість задоволення клопотання захисника про зміну обвинуваченій запобіжного заходу на домашній арешт.
Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Так, пунктом 2 ч. 4 ст. 183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, застава визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 5 ст. 182 КПК України).
Так, беручи до уваги обставини, встановлені апеляційним судом, під час перегляду вироку Сихівського районного суду м. Львова від 10.12.2024 у даному кримінальному провадженні, зважаючи на те, що до обвинуваченої застосовано найбільш суворий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 09 січня 2024 року, тобто з моменту її фактичного затримання, відтак з того часу остання безперервно утримується в слідчому ізоляторі, з урахуванням тривалості та стадії судового провадження, а також доводів сторони захисту, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
При визначенні розміру застави у даному кримінальному провадженні, суд враховує обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан обвинуваченої, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що обвинуваченій слід визначити заставу у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 302 800 грн., що, на думку суду, зможе забезпечити виконання нею процесуальних обов'язків та буде достатнім стримуючим фактором, щоб загроза її втрати утримувала обвинувачену від намірів та спроб порушити покладені на неї обов'язки.
При цьому, на обвинувачену слід покласти обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до Сихівського районного суду м. Львова за кожною вимогою; не відлучатися із м. Львова без дозволу Сихівського районного суду м. Львова; повідомляти Сихівський районний суд м. Львова про зміну місця проживання, роботи, навчання; утримуватись від спілкування із свідками та експертами у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, а також роз'яснити наслідки їх невиконання, передбачені ч. 8 ст. 182 КПК України.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 197, 199, 205, 331, 369-372 КПК України, суд,
постановив:
клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на шістдесят днів, а саме до 20 жовтня 2025 року включно.
Визначити у кримінальному провадженні розмір застави у розмірі ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 302 800 (триста дві тисячі вісімсот) гривень.
Обвинувачена або заставодавець (фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок суду у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження строку тримання під вартою, протягом дії ухвали.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачена вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави, на обвинувачену ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці покласти наступні обов'язки:
-прибувати до Сихівського районного суду м. Львова за кожною вимогою;
-не відлучатися із м. Львова без дозволу Сихівського районного суду м. Львова;
-повідомляти Сихівський районний суд м. Львова про зміну місця проживання, роботи, навчання;
-утримуватись від спілкування із свідками та експертами у даному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі невиконання таких обов'язків, а також якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомленою, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави.
Тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснювати в Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19».
Копії ухвали про продовження строку тримання під вартою, яка підлягає негайному виконанню після її оголошення, вручити обвинуваченій, захиснику, прокурору та направити начальнику Державної установи «Львівська установа виконання покарань №19».
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 26 серпня 2025 року.
Головуючий ОСОБА_1