Справа №463/7717/25
Провадження №1-кс/463/7446/25
25 серпня 2025 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівської області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Галицької окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12025141360001449 від 17.08.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, -
встановив:
18.08.2025 року слідчий СВ Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівської області за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова з клопотанням про накладення арешту на наступне майно:
-транспортний засіб марки марки «Skoda», моделі «Octavia Tour» 1.9 TDI, д.н.з. НОМЕР_1 , 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , чорного кольору;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ;
- ключ від транспортного засобу марки марки «Skoda», моделі «Octavia Tour» 1.9 TDI, д.н.з. НОМЕР_1 , 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , чорного кольору.
Клопотання мотивує тим, що слідчими слідчого відділу Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області, за процесуального керівництва Галицької окружної прокуратури м.Львова, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025141360001449 від 17.08.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 17.08.2025 близько 10:19 год, було зупинено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який керував транспортним засобом, марки «Skoda», моделі «Octavia Tour» 1.9 TDI, д.н.з. НОМЕР_1 , 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , чорного кольору, який за рішенням Жовківського районного суду від 14.08.2024 року, був позбавлений права керувати транспортними засобами на 10 років.
17.08.2025 за адресою: м. Львів, вул. Балабана, навпроти будинку №20, проведено огляд місця події в ході якого виявлено та вилучено:
- транспортний засіб марки марки «Skoda», моделі «Octavia Tour» 1.9 TDI, д.н.з. НОМЕР_1 , 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , чорного кольору;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ;
- ключ від транспортного засобу марки марки «Skoda», моделі «Octavia Tour» 1.9 TDI, д.н.з. НОМЕР_1 , 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , чорного кольору.
В ході досудового розслідування встановлено, що транспортний засіб марки марки «Skoda», моделі «Octavia Tou»r 1.9 TDI, д.н.з. НОМЕР_1 , 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , чорного кольору, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення.
Крім цього встановлено, що ОСОБА_5 був належним чином ознайомлений із рішенням суду про позбавлення його права керувати транспортним засобом, проте дане рішення свідомо порушував з дня набрання законної сили. Так, на гр. ОСОБА_5 , не одноразово працівниками патрульної поліції складались протоколи про адміністративне правопорушення, а саме за ст. 130, ст. 126 , останній раз 17.08.2025 за вчинення ст. 130, ст. 126, 124 КУпАП.
Постановою слідчого від 18.08.2025 року речі та майно, вилучене в ході огляду місця події визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Оскільки вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та є речовими доказами, то слідчий вважає, що виникла необхідність у його арешті.
Майно, на яке слідчий просить накласти арешт, само по собі та в сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а також необхідне для проведення експертних досліджень.
У зв'язку із цим є необхідність у накладенні арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
А тому слідчий звернувся до суду з відповідним клопотанням, яке просить задовольнити.
Слідчий до судового засідання подав заяву, згідно якої просив розгляд клопотання проводити у його відсутності, клопотання про накладення арешту підтримує в повному обсязі з підстав, викладених в ньому, та просить накласти арешт на вилучене майно.
Володілець вилученого майна до судового засідання подав заяву про розгляд клопотання у його відсутності, проти задоволення клопотання не заперечує.
Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України, неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Оглянувши матеріали клопотання та додані до нього письмові документи, вважаю, що в клопотанні слід відмовити виходячи з наступних підстав.
Встановлено, що в провадженні СВ Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівської області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141360001449 від 17.08.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 17.08.2025 близько 10:19 год, було зупинено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який керував транспортним засобом, марки «Skoda», моделі «Octavia Tour» 1.9 TDI, д.н.з. НОМЕР_1 , 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , чорного кольору, який за рішенням Жовківського районного суду від 14.08.2024 року, був позбавлений права керувати транспортними засобами на 10 років.
17.08.2025 за адресою: м. Львів, вул. Балабана, навпроти будинку №20, проведено огляд місця події в ході якого виявлено та вилучено:
- транспортний засіб марки марки «Skoda», моделі «Octavia Tour» 1.9 TDI, д.н.з. НОМЕР_1 , 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , чорного кольору;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ;
- ключ від транспортного засобу марки марки «Skoda», моделі «Octavia Tour» 1.9 TDI, д.н.з. НОМЕР_1 , 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , чорного кольору.
Факт проведення огляду місця події та вилучення в ході проведення такого відповідного майна стверджується долученою до матеріалів клопотання копією протоколу огляду місця події від 17.08.2025 року.
Постановою слідчого від 18.08.2025 року речі та майно, вилучене в ході огляду місця події визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно п.18 ч.1 ст.3КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Частина друга ст.131 КПК України передбачає, що одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
У відповідності до п.2 ч.2 ст.173 КПК України , при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу ).
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу .
За положеннями ст. 171 КПК України клопотання про арешт майна повинно бути мотивованим.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном тощо.
Згідно з положеннями ст. 173 КПК України , при вирішенні питання про арешт майна, для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, серед іншого, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт накладається для забезпечення збереження речових доказів, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
З'ясування правової підстави арешту майна, насамперед, пов'язано із кваліфікацією злочину, що внесено до ЄРДР і саме це питання передує з'ясуванню визначених ст.170 КПК України підстав та меті забезпечення кримінального провадження.
В той же час, слідчим не наведено жодних обставин на обґрунтування того, що вилучений транспортний засіб може бути використано як речовий доказ в кримінальному провадженні, не зазначено які експертизи необхідно провести із залученням вказаного автомобіля та які обставини встановити шляхом проведення таких експертиз.
Слідчим не доведено законних підстав та мети арешту транспортного засобу, а також використання його як доказу в кримінальному провадженні, зокрема які обставини можуть бути доведені даним автомобілем як речовим доказом.
Окрім цього, принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим" (lex posterior derogat priori) - «закон спеціальний має перевагу над загальним" (lex specialis derogat generali) - «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим" (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість. Імператив надання дієвості принципові верховенства права (правовладдя) вимагає одночасного застосування всіх трьох класичних формул.
В свою чергу, за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом, передбачена адміністративна відповідальність за ч.4 ст.126 КУпАП.
Дана норма є спеціальною по відношенню з інкримінованою ОСОБА_5 ч.1 ст.382 КК України та виходячи з принципу верховенства права, має перевагу над нею.
Окрім того, постанова про позбавлення права керування транспортними засобами виконується посадовими особами органів Національної поліції (ст.317 КУпАП).
Відповідно до ч.1 ст.317-1 КУпАП, виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія.
Виходячи з аналізу даних норм, обов'язок виконання рішення суду в справі про адміністративне правопорушення, яким особу позбавлено права керування транспортними засобами, покладено на посадових осіб органів Національної поліції і таке рішення є виконаним з моменту вилучення посвідчення водія.
Стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі Броньовський (Broniowski) проти Польші від 22 червня 2004 року).
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним. При цьому, як у справі Бакланов проти Росії (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі Фрізен протии Росії (рішення від 24 березня 2005 р.). Суд зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.
З урахуванням вищевикладеного, в даному конкретному випадку, безпідставне застосування арешту на транспортний засіб, може завдати суттєвих збитків та свідчити про порушення вимог статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції з захисту прав людини, що є неприпустимим.
За таких підстав, у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись вимогами ст. ст.117,170-173,309,395 КПК України, -
постановив:
В клопотанні слідчого СВ Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівської області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Галицької окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12025141360001449 від 17.08.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1