Справа №463/5661/25
Провадження №3/463/1196/25
26 серпня 2025 року суддя Личаківського районного суду м. Львова Мармаш В.Я., за участі ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
ОСОБА_1 , 18.06.2025 близько 20:20 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив психологічне домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: словесно ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чинив моральний та психологічний тиск, внаслідок чого була завдана шкода її психічному здоров'ю, а тому своїми діями вчинив домашнє насильство, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 Кодексом України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення заперечив, однак зазначив, що 18.06.2025 психологічне насильство відносно дружини не вчиняв, має проблеми зі слухом, а тому може голосно говорити. У свою чергу, неодноразово повторював, що його дружина має коханця, якого він прагне знайти.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення повністю підтвердила. Зазначила, що 18.06.2025 ОСОБА_1 не пускав її в квартиру, де вони спільно проживають, та де вона є зареєстрована, ображав її, а тому була змушена викликати працівників поліції. Крім того, зауважила, що останній регулярно вчиняє відносно неї психологічне домашнє насильство, у тому числі може застосовувати фізичну силу, а конфлікти виникають, у тому числі, на тлі неоґрунтованих ревнощів.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та долучені до неї докази, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Нормами наведеного закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Правопорушення стверджується протоколом про адміністративне правопорушення, заявою та письмовими поясненнями потерпілої, копією термінового заборонного припису стосовно кривдника, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, яким встановлений середнійрівень небезпеки, а також поясненнями, наданими учасниками в судовому засіданні. Так, з пояснень ОСОБА_1 вбачалося, що незважаючи на те, що останній не вважає себе винним у вчиненні правопорушення, останній підтвердив, що 18.06.2025 близько 20:20 год. «міг щось сказати» в бік потерпілої, останні неодноразово мають сварки на ґрунті ревнощів, що в сукупностями з іншими поясненнями та доказами, долученими до матеріалів справи дають суду підстави вважати, що 18.06.2025 близько 20:20 за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив психологічне домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що спричинило шкоду психологічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_2 .
Суд наголошує, шо застосування зазначеного вище психологічного насильства має ознаки домашнього насильства, а не побутового конфлікту на ґрунті суперечностей щодо певних проблем, оскільки дії кривдника були умисними та систематичними, очевидно завдали потерпілій емоційного болю, а також вчинялися особою, яка фізично сильніше за потерпілу про що свідчать пояснення ОСОБА_2
Невизнання ОСОБА_1 вини у інкримінованому правопорушенні, на переконання суду, є намаганням цієї особи уникнути від адміністративної відповідальності, оскільки жодними доказами не підтверджено, що він не вчиняв домашнє насильство.
А тому вважаю, що в діях ОСОБА_1 є ознаки правопорушення передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
Враховуючи вищенаведене, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставин що пом'якшують та обтяжують відповідальність не вбачаю, та вважаю, що до нього слід застосувати вид адміністративного стягнення - штраф.
Крім того, відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно із Законом України “Про судовий збір», розмір судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 605,60 грн. (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 173-2, 284, 294 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн судового збору у справі.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Мармаш В.Я.