Справа № 446/1896/25
26.08.2025 року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Костюк У. І.
секретаря судових засідань Луківської Л.Б.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
встановив:
В провадженні Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ТзДВ «Агро-Сервіс» про усунення перешкод у користуванні майном та відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою судді від 21.08.2025 провадження у справі відкрито, визначено що розгляд справи проводитиметься за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
25.08.2025 позивач ОСОБА_1 подав до Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а саме на: установку для виготовлення цегли; автонавантажувач; пресувальну машину; цеглу в кількості 9000 штук; бруківку; дошку та крокви; інструменти; відсів в кількості 35 м.куб; вапняк в кількості 35 м.куб; барвники; гойдалки; піддони в кількості 100 штук; балони газові в кількості 3 штук; електрощитки з кабелями в кількості 4 штук, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та заборонити іншим особам вчиняти буд-які дії щодо вказаного майна.
В обґрунтування заяви позивач вказує на те, що в провадженні суду перебуває вищезазначений позов. Зазначає, що 01.09.2021 між ним та ТзДВ «Агро-Сервіс» в особі голови товариства Антонюка А.Р. було укладено договір 01/09 оренди нежитлового приміщення. Крім цього 02.01.2024 між сторонами було укладено новий договір оренди частини нежитлового приміщення. За час оренди вищевказаних приміщень, ним було завезено на територію, з метою здійснення підприємницької діяльності, майно, а саме: установка для виготовлення цегли вартістю 2 000 000,00 (два мільйони гривень); автонавантажувач вартістю 240 000,00 (двісті сорок тисяч гривень); пресувальна машина вартістю 60000,00 (шістдесять тисяч) гривень: цегла в кількості 9000 (дев'ять штук) вартістю 60000,00 (шістдесять тисяч) гривень; бруківка вартістю 60000,00 (шістдесять тисяч) гривень; дошка і крокви вартістю 60000,00 (шістдесять тисяч) гривень; інструменти вартістю 80000,00 (вісімдесять тисяч) гривень; відсів в кількості 35 м.куб вартістю 30000,00 (тридцять тисяч) гривень; вапняк в кількості 35 м.куб вартістю 30000,00 (тридцять тисяч) гривень; барвники вартістю 25000,00 (двадцять пять тисяч) гривень; гойдалки вартістю 45000,00(сорок п'ять тисяч) гривень; піддони в кількості 100 штук вартістю 20000,00 (двадцять тисяч) гривень; балони газові в кількості 3 штук вартістю 5000,00 ( п'ять тисяч) гривень; електрощитки з кабелями в кількості 4 штук вартістю 3000,00 ( три тисячі) гривень. Частина вказаного майна належить позивачу, а частина (установка для виготовлення цегли, автонавантажувач, пресувальна машина) отримана ним в оренду. Відповідач припинив договір оренди та заборонив позивачу вхід на територію, де зберігається вказане майно. Крім того йому стало відомо, що ОСОБА_2 , проводив огляд автонавантажувача з сторонньою особою, а тому на його думку, такі дії відповідача спрямовані на реалізацію вищевказаного вказаного майна. З огляду на зазначене, вважає, що невжиття заходів забезпечення позову, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Як зазначено у ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд дійшов висновку про можливість її розгляду без повідомлення учасників справи.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з наступних мотивів.
Згідно з ч. 1 до 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Пунктом 4 постанови № 9 від 22.12.2006 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
З наведеного слідує, що застосування відповідного заходу забезпечення позову має бути належним чином вмотивовано та підтверджено відповідними доказами.
У своїй заяві про забезпечення позову, позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а саме: установку для виготовлення цегли; автонавантажувач; пресувальну машину; цеглу в кількості 9000 штук; бруківку; дошку та крокви; інструменти; відсів в кількості 35 м.куб; вапняк в кількості 35 м.куб; барвники; гойдалки; піддони в кількості 100 штук; балони газові в кількості 3 штук; електрощитки з кабелями в кількості 4 штук, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та заборонити іншим особам вчиняти буд-які дії щодо вказаного майна.
ОСОБА_1 вказує, що частина майна, на яке він просить накласти арешт, належить йому особисто, однак доказів належності такого майна позивачу до заяви не додано.
Крім цього, позивач зазначає, що інша частина майна, а саме: установка для виготовлення цегли, автонавантажувач, пресувальна машина, була передана йому в оренду, однак докази, які б підтверджували вказане, у матеріалах заяви відсутні.
Відсутність доказів щодо вказаної обставини унеможливлює висновок суду про необхідність накладення арешту на вищевказане майно шляхом забезпечення позову.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити за її недоведеністю належними доказами.
Керуючись ст. ст. 149, 150, 153, 260, 353 ЦПК України, суд
ухвалив:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Дата складання ухвали 26.08.2025.
Головуючий суддя У.І. Костюк