1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/7412/25 1-кп/335/794/2025
25 серпня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши клопотання прокурора Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження, внесеного 28.10.2013 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013080060004168 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, у зв'язку з тим, що не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності,
28.07.2025 до суду з Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя надійшло клопотання прокурора ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження, внесеного 28.10.2013 року до ЄРДР за № 12013080060004168 за ознаками кримінального провадження, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні слідчого відділення поліції № 1 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12013080060004168 за ознаками кримінального провадження, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 27.10.2013 року приблизно о 16 год. 00 хв., біля квіткового павільйону по вул. Лермонтова, невстановлена особа відкрито заволоділа майном, а саме жіночою сумкою вартістю 1 000 грн., в котрій знаходились грошові кошти 1 750 грн., мобільний телефон «IPHone-4» ІМЕІ НОМЕР_1 вартістю 3 000 грн., косметичні засоби на загальну суму 1 500 грн., чим завдала ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 7 250 грн.
В ході проведення досудового розслідування було надано доручення в порядку ст. 40 КПК України, по матеріалам кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 28.10.2013 року за № 12013080060004168 за ознаками кримінального провадження, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, вжитими заходами встановити особу злочинця не виявилось можливим.
Допитані в якості свідки особи, інформацію яка б становила інтерес для кримінального провадження не надали.
Таким чином, враховуючи проведений в ході досудового розслідування обсяг слідчих (розшукових) дій, на даний час встановити особу, яка вчинила описане вище кримінальне правопорушення та отримати достатніх для підозри особи у вчинення кримінального правопорушення, а також встановити особу, яка вчинила описане кримінальне правопорушення, не вдалося.
Наразі у даному кримінальному провадженні проведено повний обсяг процесуальних дій (слідчих, розшукових) обставин, які б перешкоджали здійснити інші необхідні процесуальні дії немає.
До часу звернення з клопотанням повідомлення про підозру жодній особі не вручалось.
Кримінальне провадження, по якому проводиться досудове розслідування, відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до категорії злочинів невеликої тяжкості, тому з урахуванням положень ст. 49 КК України, прокурор просить закрити це кримінальне провадження, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Прокурор Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав з викладених у ньому підстав.
Надавши оцінку доводам клопотання та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Згідно ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на слідчого, прокурора.
Відповідно до частини другої статті 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Аналогічні положення визначені і в частині четвертій ст. 38 цього Кодексу, згідно якої на орган досудового розслідування покладено обов'язок застосування всіх передбачених законом заходів для забезпечення ефективності досудового розслідування. Відповідальність за законність та своєчасність дій несе слідчий, проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор.
Як встановлено судом, слідчі дії у кримінальному провадженні № 12013080060004168 від 28.10.2013 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, фактично зведені до допиту потерпілого ОСОБА_5 , та свідків. В подальшому протягом майже вісім років, жодних слідчих дій за вказаним кримінальним провадженням не здійснювалось.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10.09.2021 у справі № 335/9319/21 вже було відмовлено у задоволенні аналогічного клопотання прокурора ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження з тих підстав, що стороною обвинувачення не було доведено того, що всі можливості щодо встановлення винуватої особи були вичерпані.
В період часу після постановлення вказаної ухвали органом досудового розслідування також не було вчинено жодної слідчої дії або ініційовано питання щодо вжиття заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до пп. 1-1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження з зазначених підстав закривається судом за клопотанням прокурора.
За змістом ст. 49 КК України, сплив зазначених у ній строків тягне звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Як випливає із зазначених правових норм, кримінальне провадження може бути закрите з підстав, вказаних у пп. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, за наявності декількох обов'язкових умов, а саме:
1)доведеності самої події злочину, тобто діяння, передбаченого Особливою частиною КК України;
2)доведеності всіх об'єктивних та суб'єктивних ознак відповідного складу злочину;
3)відсутності відомостей про особу, яка вчинила злочин;
4)об'єктивної неможливості встановити особу, яка вчинила злочин;
5)закінчення визначених у ст. 49 КК України строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
При цьому відсутність будь-якої з цих умов виключає можливість закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пп. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
З матеріалів досудового розслідування випливає, що предметом викрадання був мобільний телефон з відомим ІМЕІ та банківська картка з відомим номером та емітентом, однак протягом всього часу досудового розслідування слідчий не звернувся до слідчого судді з клопотаннями про надання тимчасового доступу до інформації щодо використання вказаних речей в період часу після їх викрадення.
Матеріали досудового розслідування не містять доказів того, що отримання вказаної інформації є неможливим, тоді як її отримання може вказати на особу, причетну до викрадення цих предметів.
Таким чином, необхідних і достатніх дій, направлених на повне та об'єктивне дослідження обставин кримінального провадження, ані прокурором, ані слідчим вчинено не було.
Між тим, відповідно до ст.ст. 283, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, у зв'язку з чим рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження відповідно до встановленої законом процесуальної процедури. Внесення змін до Кримінального процесуального Кодексу, зокрема шляхом доповнення частини першої ст. 284 цього Кодексу пунктом 3-1, не звільняють слідчого та прокурора від виконання завдань кримінального провадження та належного виконання їх обов'язків, визначених процесуальним законом.
Оскільки судом встановлено, що порушене прокурором питання закриття кримінального провадження хоча формально і підпадає під дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства», що набрав чинності 17.10.2019 року, яким частину першу ст. 284 КПК України доповнено пунктом 3-1 щодо можливості закриття кримінального провадження в разі не встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, але суперечить завданням та загальним засадам кримінального провадження, в задоволенні клопотання слід відмовити.
Аналогічна правова позиція висловлена у Постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16.09.2020 року у справі № 750/153/20.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 7, 9, 314, 284, 372, 376 КПК України, суд
У задоволенні клопотання прокурора Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_4 - відмовити.
Повний текст ухвали оголошений 27.08.2025 о 13:15 годині.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 7 днів з моменту оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Суддя ОСОБА_1