Справа № 308/11243/25
3/308/5498/25
08 серпня 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дегтяренко К.С, розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тимчасового не працює, зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1
за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст.185-10 КУпАП,-
встановив:
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №146472 від 20 липня 2025 року вбачається, що 20 липня 2025 року о 22 год. 30 хв. ОСОБА_1 був виявлений та затриманий на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » на напрямку 260 прикордонного знаку інспектором прикордонної служби групи моніторингу обставин на відстані 2000 метрів до державного кордону України, під час спроби незаконного перетинання державного кодону України в Словацьку Республіку, здійснив злісну непокору законній вимозі військовослужбовців Державної прикордонної служби під час виконання ним службових обов'язків, а саме на неодноразову вимогу зупинитися, вдався до втечі. Своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.185-10 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку. В матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 про розгляд справи у його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За приписами ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Аналіз вказаної норми дає підстави стверджувати, що склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Згідно з диспозицією ч.1 ст.185-10 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за злісну непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в'їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону, а також у сфері громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у відкритій відмові виконати законне розпорядження чи вимогу військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України (формальний склад).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно зі ст.251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП, надано такі докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №146472 від 20 липня 2025 року; протокол про адміністративне затримання від 20 липня 2025 року; протокол особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 20 липня 2025 року; рапортом від 21 липня 2025 року, фотоматеріалами та іншими матеріалами справи.
Однак надані докази, зазначені вище, не можуть бути визнані належними доказами у даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою вони не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в них, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду, однак таких доказів суду не надано.
За таких обставин суддя позбавлений можливості однозначно оцінити дії ОСОБА_1 , як такі, що містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП.
Статтею 62 Конституції України регламентовано, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений і обов'язок доводити свою невинуватість в учиненні адміністративного правопорушення.
За змістом наведеної вимоги закону висновки судді щодо оцінки доказів мають вказуватись у точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
Також суддя враховує висновки, які викладені у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 та у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011) про те, що суд при оцінці доказів у конкретній справі повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом»; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
Доведення «поза розумним сумнівом» означає, що позиція представлена суб'єктом владних повноважень, має бути доведена таким чином, щоб у «розумної (розсудливої) людини» не лишилося «розумного сумніву» що особа винна.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене та беручи до уваги ту обставину, що в матеріалах справи відсутні достовірні дані та не міститься належних доказів про те, що ОСОБА_1 винний у вчиненні адміністративного правопорушення, вважаю, що у даній справі виникає сумнів у його винуватості, а тому провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.247 п.1, 283, 284 КУпАП,
постановив:
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП закрити на підставі ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Дегтяренко К.С.