Справа №: 307/2380/25
Провадження № 3/307/863/25
26 серпня 2025 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Сас Л.Р., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 ,
встановила:
ОСОБА_1 26 червня 2025 року о 22 год. 41 хв. по вул. Сасово у с. Сасово, Тячівського району, Закарпатської області, керуючи транспортним засобом - автомобілем «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_1 , порушила пункт 2.5 Правил дорожнього руху, а саме, за нявності ознак алкогольного сп'яніння - запах алкоголю із порожнини рота, порушення мови та координації рухів, на вимогу працівника поліції відмовилася від проходження в установленному законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Даний протокол надійшов до суду 04 липня 2025 року, розгляд справи призначено на 26 серпня 2025 року, судову повістку про виклик до суду надіслано ОСОБА_1 за адресою, вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про судове засідання, 26 серпня 2025 року у судове засідання не прибула, від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Так, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 130 ч.1 КУпАП за обов'язкової участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Верховним Судом в п.34 постанови від 12 березня 2019 року у справі № 910/9836/18 зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.
Враховуючи зазначене та з метою запобігання затягування строків розгляду справи, відсутність імперативної заборони розгляду справ про адміністративне правопорушення передбачене 130 ч.1 КУпАП (ст.268 КУпАП) та, враховуючи завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд вважає можливим здійснити розгляд справи без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 цього Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтями 251 та 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Із протоколу про адміністративне правопорушення відомо, що ОСОБА_1 26 червня 2025 року о 22 год. 41 хв. по вул. Сасово у с. Сасово, Тячівського району, Закарпатської області, керуючи транспортним засобом - автомобілем «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_1 , порушила пункт 2.5 Правил дорожнього руху, а саме, за нявності ознак алкогольного сп'яніння - запах алкоголю із порожнини рота, порушення мови та координації рухів, на вимогу працівника поліції відмовилася від проходження в установленному законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 від пояснень по суті порушень та від отримання тимчасового дозволу на керування транспортного засобу - відмовилася; ознайомилася зі змістом протоколу, про час та місце розгляду справи, отримала копію протоколу, про що свідчить її підпис в даному протоколі (а. с. 1).
Протокол про адміністративне правопорушення складений на бланку відповідного зразка з серійним номером ЕПР1 № 363665 26 червня 2025 року уповноваженою на те особою, у ньому викладена суть адміністративного правопорушення, опис встановлених обставин, він містить підпис працівника поліції (а. с. 1).
Відповідно до норм діючого законодавства, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
Між тим, жодних клопотань щодо незгоди з діями працівників поліції з приводу складання протоколу під час його складання ОСОБА_1 не викладено та заявлено не було.
Із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 5077791 від 26 червня 2025 року видно, що ОСОБА_1 26 червня 2025 року о 22 год. 41 хв. по вул. Сасово у с. Сасово, Тячівського району, Закарпатської області, керуючи транспортним засобом - автомобілем «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_1 , порушила пункт 2.3 «в» Правил дорожнього руху, а саме: керувала транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки не будучи пристебнутою ременем безпеки, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП за що на неї накладено адміністративне стягнення у розмірі 510 грн. (а. с. 4).
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII патрульний поліцейський має право, зокрема, зупинити транспортний засіб, якщо мало місце порушення водієм правил дорожнього руху.
Із досліджених під час судового розгляду доказів, видно, що працівниками поліції зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, про наявність підстав для зупинки транспортного засобу свідчить постанова про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за порушення пункту правил дорожнього руху. Дана постанова ОСОБА_1 не оскаржена.
Також із дослідженого відеозапису видно, що ОСОБА_1 під час її зупинки підтвердила, що є водієм вказаного транспортного засобу, також визнала, що вживала алкогольні напої, а саме - «пиво», на неодноразову пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестеру «Драгер», а також проїхати до закладу охорони здоров'я для проходження такого - відмовилася. (а. с. 6).
Отже, винуватість ОСОБА_1 у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння доведена зібраними та дослідженими у встановленому законом порядку доказами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення розмір судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП,
постановила:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 605,60 грн.
Роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Л.Р.Сас