Справа № 303/1697/25
4-с/303/2/25
21 серпня 2025 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Варваринець Н.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 (представник адвокат Сабов Іван Іванович) на дії приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Романа Романа Михайловича, заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»,
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Романа Р.М., заінтересована особа ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», у якій зазначив, що рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.06.2013 у справі №303/3847/13-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі відділення ПАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ (88000, м. Ужгород, Слов?янська Набережна, 13, рахунок НОМЕР_3 у Відділенні ПАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ, МФО 380764, код 20025456) суму 410 517,13 грн. (чотириста десять тисяч п'ятсот сімнадцять гривень тринадцять копійок), що становить 51 359,58 дол. США (п'ятдесят одна тисяча триста п'ятдесят дев'ять доларів США п'ятдесят вісім центів) (в т.ч. 36 027.22 доларів США - прострочена заборгованість по кредиту, 10 363,27 доларів США - відсотки, 1234,09 доларів США - пеня, 3736 доларів США - штраф) заборгованості за договором кредиту від 03.03.2008 № 1/03-2008, а також 3441 грн. (три тисячі чотириста сорок одна гривня) у відшкодування судових витрат. На виконання вищевказаного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.06.2013 у справі № 303/3847/13-ц, Мукачівським міськрайонним судом видано виконавчий лист від 14.08.2013, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі відділення ПАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ (88000, м. Ужгород, Слов'янська Набережна, 13, рахунок НОМЕР_3 у відділенні ПАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ, МФО 380764, код 20025456) суму 410 517,13 грн. (чотириста десять тисяч п'ятсот сімнадцять гривень тринадцять копійок), що становить 51 359,58 дол. США (п'ятдесят одна тисяча триста п'ятдесят дев'ять доларів США п'ятдесят вісім центів) (в т.ч. 36 027,22 доларів США - прострочена заборгованість по кредиту, 10 363,27 доларів США - відсотки, 1234,09 доларів США - пеня, 3736 доларів США - штраф) заборгованості за договором кредиту від 03.03.2008 № 1/03-2008, а також суму 3441 грн. (три тисячі чотириста сорок одна гривня) у відшкодування судових витрат. Відповідно до змісту резолютивної частини вищевказаного судового рішення та виконавчого листа стягненню з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає 410 517,13 грн. (чотириста десять тисяч п'ятсот сімнадцять гривень 13 коп.) що на момент ухвалення рішення суду становило 51 359,58 дол. США. Вищевказаний виконавчий лист від 14.08.2013 був пред'явлений до примусового виконання приватному виконавцю Роману Роману Михайловичу. Зі змісту заяви про примусове виконання рішення суду ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» від 08.08.2023 № 60808/1/Б встановлено, що стягувач просив стягнути з ОСОБА_1 410 517,13 грн. а також 3 441,00 грн., а загалом - 413 958,13 грн. 23.08.2023 приватним виконавцем Романом Романом Михайловичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження BП № 72613779, якою визначено, що стягненню підлягає сума 413 958,13 грн. Відповідно до пункту 12 Порядку № 643 розмір основної винагороди приватного виконавця становить 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом. Тож, пунктом 3 постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 72613779 від 23.08.2023 стягнуто з боржника основну винагороду приватного виконавця у розмірі 41 395,81 грн., тобто, у розмірі 10% від суми, що підлягає стягненню 413 958,13 грн. Згідно інформації про виконавче провадження №72613779 в системі АСВП, сума грошових коштів, яка підлягає стягненню за виконавчим документом також становила 413 958,13 грн., що відповідало змісту резолютивної частини вищевказаного судового рішення та виконавчого листа. Однак, 25.02.2025 приватним виконавцем Романом Р.М. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Згідно інформації про виконавче провадження №72613779 в системі АСВП, 25.02.2025 виконавчий документ повернуто стягувачу, сума заборгованості станом на 25.02.2025 становить 102 555,10 грн. Таким чином, приватний виконавець закриваючи виконавче провадження №672613779 визначив суму залишку заборгованості за вищевказаним виконавчим листом від 14.08.2013 на момент закриття виконавчого провадження в сумі 102 555,10 грн. Проте, в той же день, 25.02.2025 приватним виконавцем Романом Р.М. на підставі цього ж самого виконавчого листа від 14.08.2013 винесено нову постанову про відкриття виконавчого провадження №77310294, якою визначено, що стягненню підлягає сума 42 178,03 доларів США. Пунктом 3 постанови про відкриття виконавчого провадження №77310294 від 25.02.2025 стягнуто з боржника основну винагороду приватного виконавця в розмірі 4217,80 доларів США. Також 25.02.2025 приватним виконавцем Романом Р.M. у BII №77310294 винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди, якою вже стягнуто з ОСОБА_3 не 41 395,81 грн., а 4217,80 доларів США виходячи із суми стягнення у виконавчому провадженні - 42 178,03 доларів США. Того ж дня, 25.02.2025 приватним виконавцем Романом Р.М. у BПI №77310294 винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення, яка становить 1 935 140,82 грн. Згідно інформації про виконавче провадження №77310294 в системі АСВП, виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого листа від 14.08.2013 № 303/3847/13-ц, сума грошових коштів, яка підлягає стягненню за виконавчим документом визначена приватним виконавцем в розмірі 4217,80 доларів США. Зазначене свідчить про те, що приватний виконавець Роман Р.М. самовільно змінив суму заборгованості, розраховану та визначену в рішенні Мукачівського міськрайонного суду від 25.06.2013 у справі № 303/3847/13-ц. У рішенні Мукачівського міськрайонного суду від 25.06.2013 справа № 303/3847/13-ц, суд визначив суму, що підлягає стягненню в гривні (410 517,13 грн (чотириста десять тисяч п'ятсот сімнадцять гривень тринадцять копійок), із зазначенням еквівалента у іноземній валюті, що відповідало на той час офіційному курсу валют. Виконавчим листом від 14.08.2013 справа № 303/3847/13-ц на підставі, якого було відкрите виконавче провадження, передбачено стягнення солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі відділення ПАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ суму саме 410 517,13 грн. (чотириста десять тисяч п'ятсот сімнадцять гривень 13 коп.), із зазначенням еквівалента у іноземній валюті, що відповідало на той час офіційному курсу валют. Таким чином, відповідно до вишевказаного рішення та виконавчого листа стягненню підлягає сума визначена судом саме в національній валюті гривні - 410 517,13 грн. Саме так, і здійснювалося приватним виконавцем Pоманом P.M. виконання до 25.02.2025, але 25.02.2025 приватний виконавець Роман Р.М. самовільно змінив суму стягнення, яка була визначена рішенням суду. Приватний виконавець Роман Р.М. у виконавчому провадженні ВП № 77310294 прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про арешт коштів боржника, постанову про стягнення з боржника основної винагороди, якими самовільно змінено суму стягнення, розраховану та визначену у рішенні суду з 410 517,13 грн. на 51 359,58 доларів США. Оскільки законодавством державного (приватного) виконавця не наділено правом змінювати суму стягнення, розраховану та визначену у рішенні суду (410 517,13 грн.), а тому приватний виконавець не мав права вносити зміни у суму стягнення визначену рішенням суду та виконавчим документом. Відповідно до вищевикладеного, постанова про відкриття виконавчого провадження від 25.02.2025, постанова про арешт коштів боржника від 25.02.2025, постанова про стягнення з боржника основної винагороди від 25.02.2025 є незаконними та підлягають скасуванню. Про винесення оскаржуваних постанов ОСОБА_1 дізнався після отримання листа з оскаржуваними постановами 01.03.2025. Просив визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Романа Романа Михайловича щодо зміни суми заборгованості, розрахованої та визначеної у рішенні Мукачівського міськрайонного суду 25.01.2013 у справі № 303/3847/13-4 неправомірними, визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 25 лютого 2025 року, винесену приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Романом Романом Михайловичем у виконавчому провадженні № 77310294, визнати незаконною та скасувати постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 25 лютого 2025 року, винесену приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Романом Романом Михайловичем у виконавчому провадженні № 77310294, визнати незаконною та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 25 лютого 2025 року, винесену приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Романом Романом Михайловичем у виконавчому провадженні № 77310294.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.03.2025 скаргу ОСОБА_1 прийнято до розгляду.
Приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Романом Р.М. подано письмові пояснення у яких він зазначив, що 08.08.2023 на його адресу надійшла заява ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» від 08.08.2023 вих. № 0808/1/Б про примусове виконання рішення суду із проханням відкрити виконавче провадження по стягненню боргу з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» із виконання дубліката виконавчого листа у справі № 303/3847/13-ц, виданого Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області і стягнути заборгованість із боржника у розмірі 410 517,13 гривень, що становить 51 359,58 доларів США. 24.02.2025 стягувачем на електронну адресу приватного виконавця було надіслано заяву від 24.02.2025 вих. № 60224/11 у якій стягувачем було проведено розрахунок залишку заборгованості за виконавчим документом із врахуванням стягнень з солідарних боржників ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (розрахунок еквіваленту у доларах США проводився на кожен день зарахування платежу) на підставі правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №761/12665/14-ц і постановах Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №638/1841/14-ц, від 09.10.2018 у справі №910/25711/13. Дана заява перебуває у матеріалах виковавчого провадження №72613779 і підкріплена до Автоматизованої системи виконавчого провадження. Залишок заборгованості за виконавчим документом у справі №303/3847/13-ц з урахуванням стягнень з солідарних боржників ОСОБА_1 і ОСОБА_2 станом на 24.02.2025 складає 42 178,03 доларів США. 24.02.2025 надійшла заява стягувача про повернення виконавчого документа, а саме: виконавчого листа № 303/3847/13-ц, виданого 14.08.2013 Мукачівським міськрайонним судом, без подальшого виконання. У зв'язку з чим 25.02.2025 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві та зроблено на виконавчому листі відмітку: «заборгованість становить 42 178,03 доларів США». Зазначає, що при здійсненні виконавчих дій він керувався ч. 3 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження» згідно з якою виконавчий документ має відповідати вимогам, встановленим цим Законом. Оскільки судовим рішенням визначено еквівалент суми заборгованості в іноземній валюті, ним було враховано цей факт при вчиненні виконавчих дій. 25.02.2025 на адресу приватного виконавця надійшла заява стягувача №0225/1/Б від 25.02.2025 про примусове виконання рішення суду із проханням відкрити виконавче провадження по стягненню боргу з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» із виконання дубліката виконавчого листа у справі №303/3847/13-ц, виданого Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області. 25.02.2025 він виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №77310294 з урахуванням залишку заборгованості за виконавчим документом (42 178,03 доларів США). 25.02.2025 в порядку статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанови: про відкриття виконавчого провадження з урахуванням залишку заборгованості за виконавчим документом (42 178,03 доларів США); про стягнення основної винагороди приватного виконавця; про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження; про арешт коштів боржника (яку направлено до банківських установ). Заборгованість ним визначено згідно правових позицій викладених у постановах Верховного суду від 08.03.2023 у справі № 2-68/2011, від 12.02.2025 у справі № 5015/2060/11 де зазначено, що при визначенні в рішенні суду гривні як стягнення, а долар США як еквівалент, необхідно стягувати борг у доларах США. У постановах Великої Палата Верховного Суду у справі №723/304/16-ц від 23.10.2019, від 16.01.2019 у справі №464/3790/16-ц, від 04.07.2018 у справі №761/12665/14-1, зазначено: «якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно - правовим актом». У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024 у справі №500/5194/16-ц зазначено: «якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що у випадку наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення. З урахуванням викладеного вважав, що ним правомірно та у межах вимог чинного законодавства винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №77310294. Просив відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Романа Р.М. у виконавчому провадженні №77310294.
Представником заінтересованої особи подано письмові пояснення у яких зазначено, що ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» направлено заяву від 08. 08.2023 вих. № 0808/15 про примусове виконання рішення суду з проханням відкрити виконавче провадження про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» з виконання дубліката виконавчого листа у справі №303/3847/13-ц, виданого Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області і стягнути заборгованість з боржника у розмірі 410 517,13 гривень, що становить 51 359,58 доларів США. Товариством 24.02.2025 на електронну адресу приватного виконавця надіслано заяву (з використанням ЕЦП) від 24.02.2025 вих. №60224/11 в якій проведено розрахунок залишку заборгованості за виконавчим документом з урахуванням стягнень солідарних боржників ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (розрахунок еквіваленту у доларах США проводився на кожен день зарахування платежу) на підставі правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №761/12665/14-ц і постановах Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №638/1841/14-ц, від 09.10.2018 у справі №910/25711/13, від 28.11.2019 у справі №826/12131/16. Дана заява перебуває у матеріалах виконавчого провадження №7261379 та підкріплена до Автоматизованої системи виконавчого провадження. Залишок заборгованості за виконавчим документом у справі №303/3847/134 з урахуванням стягнень з солідарних боржників ОСОБА_1 і ОСОБА_2 станом на 24.02.2025 складає 42 178,03 доларів США. 25.02.2025 приватним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа №672613779 стягувачеві та на виконавчому листі про стягнення боргу з ОСОБА_1 зроблено відмітку: «заборгованість становить 42 178,03 доларів США». 25.02.2025 приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №7310294 з урахуванням залишку заборгованості за виконавчим документом (42 178,03 доларів США). У постановах Верховного Суду від 08.03.2023 у справі № 2-68/2011 від 12.02.2025 у справі № 5015/2060/11 зазначено: «при визначенні у рішенні суду гривні як стягнення, долар США як еквівалент, необхідно стягувати борг у доларах США». У постановах Великої Палати Верховного Суду у справі №723/304/16-ц від 23.10.2019, від 16.01.2019 у справі №2161/3790/16-ц, від 04.07.2018 у справі №761/12665/14-ц зазначено: «якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно - правовим актом». У правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024 у справі №500/5194/16-ц, зазначено: «якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що у випадку наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення. З урахуванням зазначеного вважає, що приватним виконавцем правомірно та у межах вимог чинного законодавства винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №77310294 та враховано правові висновки, які викладені у постановах Верховного Суду. Просить відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця.
Скаржник та його представник у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Адвокат Сабов І.І. подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Роман Р.М. у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник заінтересованої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до кредитного договору №1/03-2008 від 03.03.2008, укладеного між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 , позичальнику надано у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 37 350,00 доларів США (а.с. 47-48).
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.01.2013 у справі №303/3847/13-ц з урахуванням ухвали про виправлення описки від 12.07.2013, стягнуто солідарно із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , м. Індустріальна, 6/24, код НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі Відділення ПАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ (88000, м. Ужгород, Слов'янська Набережна, рахунок НОМЕР_3 у Відділенні ПАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ, МФО 380764, код 20025456) суму 410 517,13 грн. (чотириста десять тисяч п'ятсот сімнадцять гривень коп.), що становить 51359,58 дол. США (п'ятдесят одна тисяча триста п'ятдесят дев'ять доларів США 50 центів) (в т.ч. 36027,22 доларів США - прострочена заборгованість по кредиту. 10363,27 доларів США - відсотки, 1234,09 доларів США - пеня, 3735 доларів США штраф) заборгованості за договором кредиту від 03.03.2008 р. № 1/03-2008, а також суму 441 грн. (три тисяч чотириста сорок одна гривня) у відшкодування судових витрат (а.с. 49-50).
25.06.2013 Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області видано виконавчий лист, згідно з яким стягнуто солідарно із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , м. Індустріальна, 6/24, код НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі Відділення ПАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ (88000, м. Ужгород, Слов'янська Набережна, рахунок НОМЕР_3 у Відділенні ПАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ, МФО 380764, код 20025456) суму 410 517.13 грн. (чотириста десять тисяч п'ятсот сімнадцять гривень коп.), що становить 51359,58 дол. США (п'ятдесят одна тисяча триста п'ятдесят дев'ять доларів США 50 центів) (в т.ч. 36027,22 доларів США - прострочена заборгованість по кредиту. 10363,27 доларів США - відсотки, 1234,09 доларів США - пеня, 3735 доларів США штраф) заборгованості за договором кредиту від 03.03.2008 р. № 1/03-2008, а також суму 441 грн. (три тисяч чотириста сорок одна гривня) у відшкодування судових витрат. У листі є наступні відмітки приватного виконавця Романа Р.М.: завершено згідно п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про ВП»; повернуто згідно п. 1 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про ВП» 25.02.25р.; станом на 25.02.25р. стягнуто на користь стягувача 276005,62грн., заборгованість становить 42178,03 доларів США (а.с. 7).
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.04.2021 замінено сторону стягувача з ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» (а.с. 53-54).
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 21.03.2023 задоволено заяву ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» про видачу дубліката виконавчого листа (а.с. 55-60).
У заяві ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» від 08.08.2023 про примусове виконання рішення суду викладене прохання прийняти до виконання та відкрити виконавче провадження з примусового виконання дубліката виконавчого листа у справі №303/3847/13-ц, виданого Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області у встановлений законом строк; стягнути заборгованість у розмірі 410 517,13 гривень, що становить 51 359,58 доларів США. а також суму 3441.00 гривень у відшкодування судових витрат за вищезазначеним виконавчим листом з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (а.с. 15 - 16).
23.08.2023 приватним виконавцем Романом Р.М., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №72613779 (а.с. 17-18).
23.08.2023 приватним виконавцем Романом Р.М., винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди у ВП №72613779 (а.с. 19-20).
23.08.2023 приватним виконавцем Романом Р.М., винесено постанову про арешт коштів боржника у ВП №72613779 (а.с. 21-22).
24.02.2025 на запит представника ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» надано інформацію щодо погашення боржником зобов'язання у виконавчому провадженні (а.с. 76-77).
24.02.2025 ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» подано приватному виконавцю заяву з розрахунком погашення (а.с. 74-75).
25.02.2025 приватним виконавцем Романом Р.М., винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу по ВП № 72613779 у якій зазначено, що згідно заяви стягувача залишок нестягненої суми за виконавчим документом станом на 24.02.2025 становить 42 178,03 доларів США; сума стягненої винагороди приватного виконавця 27 353,54 гривні (а.с. 23-24).
25.02.2025 ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» подано приватному виконавцю Роману Р.М. заяву про примусове виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.01.2013 (а.с. 52).
25.02.2025 приватним виконавцем Романом Р.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №77310294 відповідно до якої постановлено: 1. Відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого листа N№ 303/3847/13-ц виданого 14.08.2013 Мукачівським міськрайонним судом про стягнення солідарно із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , м. Мукачево, вул. Індустріальна, код НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі Відділення ПАТ «Надра» Ужгородське РУ (88000, Ужгород, Слов'янська набережна, 13, рахунок НОМЕР_3 у Відділенні ПАТ «Надра» Ужгородське РУ, МФО 380764, код 20025456) суму 410517.13 грн. (чотириста десять тисяч п'ятсот сімнадцять гривен 13коп.), що становить 51359.58 дол. США (п'ятдесят одна тисяча триста п'ятдесят дев'ять доларів США 58 центів) (в т.ч. 36027,22 доларів США - прострочена заборгованість по кредиту, 10363,27 доларів США - відсотки, 1234,09 доларів США - пеня, 3736 доларів США - штраф) заборгованості за договором кредиту від 03.03.2008 р. № 1/03-2008, а також суму 3441 грн. (три тисячі чотириста сорок одна гривня) у відшкодування судових витрат; 3. Стягнути з боржника основну винагороду приватного виконавця у розмірі 4217,80 доларів США. (а.с. 8).
25.02.2025 приватним виконавцем Романом Р.М., винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди в сумі 4217,80 дол. США (а.с. 9).
25.02.2025 приватним виконавцем Романом Р.М., винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 (а.с. 10).
Інформація про виконавче провадження №77310294 та виконавче провадження №72613779 містять відомості про проведення виконавчих дій (а.с. 11 - 14, 25 -30).
Суд вважає, що вимоги про визнання дії приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Романа Р.М. щодо зміни суми заборгованості, розрахованої та визначеної у рішенні Мукачівського міськрайонного суду 25.01.2013 року справа № 303/3847/13-4 неправомірною; визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 25 лютого 2025 року, винесеної приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Романом Романом Михайловичем у виконавчому провадженні №77310294 не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Так, ст. 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Аналогічний постулат закріплено у статті 18 ЦПК України: судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами; невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до статті 1 ЗУ «Про виконавче провадження» (далі Закон №1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VІІІ виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, є виконавчими документами, що підлягають примусовому виконанню.
Із положень статті 26 Закону №1404-VIII слідує, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банках, небанківських надавачах платіжних послуг для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Частиною 1 статті 447-1 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 25.02.2025 № 77310294 є незаконною, а дії приватного виконавця Романа Р.М. щодо визначення в постанові загальної суми заборгованості в доларах США є неправомірними, оскільки здійснені всупереч змісту резолютивної частини рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.01.2013 та дубліката виконавчого листа, що також призвело до неправильного визначення суб'єктом владних повноважень розміру основної винагороди.
Суд не може погодиться із зазначеної позиція скаржника, оскільки з аналізу рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.01.2013 та виконавчого документа, виданого на його підставі, вбачається, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 25.02.2025 повністю відтворює їх резолютивну частину.
Судом також досліджено кредитний договір №1/03-2008 від 03.03.2008, укладений між ОСОБА_1 та ВАТ КМ «Надра», у п. 1.1. якого передбачено, що банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 37 350,00 доларів США.
Суд приймає до уваги, що рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.01.2013 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суму з прив'язкою до еквіваленту в доларах США, а саме: 410 517,13 грн., що становить 51 359,58 дол. США (в т.ч. 36 027,22 доларів США - прострочена заборгованість кредиту, 10 363,27 доларів США - відсотки, 1234,09 доларів США - пеня, 3735 доларів США - штраф) заборгованості за договором кредиту від 03.03.2008 №1/03-2008. З наведеного вбачається, що заборгованість утворилася саме за валютним кредитом. Тобто, враховуючи характер грошового зобов'язання, судом було визначено стягнення з боржника суми в іноземній валюті із зазначенням еквівалента у національній валюті України за офіційним курсом НБУ.
Судом також враховано, що рішення про стягнення заборгованості з 2013 року по теперішній час у повному обсязі не виконано.
Відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом НБУ, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Таким чином, у разі якщо кредит наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 Цивільного кодексу України.
Судове рішення не може змінювати грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, а отже, сума, що підлягає стягненню за виконавчим документом, обчислюється в іноземній валюті, яка конвертується в національну валюту на день здійснення платежу.
Судове рішення не може змінювати зміст договірного зобов'язання, що існувало між сторонами, тобто воно залишається грошовим зобов'язанням в іноземній валюті. При цьому погашення суми, що підлягає стягненню за судовим рішенням, обчислюється в іноземній валюті, яка повинна бути конвертована в національну валюту на день здійснення платежу. Це означає, що боржник, виконуючи зобов'язання за виконавчим документом у національній валюті, повинен брати до уваги офіційний валютний курс НБУ, встановлений для відповідної валюти на день платежу (тобто день зарахування коштів на рахунок кредитора).
Зазначена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 12.02.2025 у справі №5015/2060/11.
При розгляді даної справи КГС ВС покликався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024 у справі №500/5194/16-ц, в якій зазначено, що «якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що у випадку наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення».
Верховний Суд зазначив, що суди під час вирішення спорів у подібних правовідносинах мають враховувати саме останній правовий висновок Великої Палати Верховного Суду (схожий за змістом правовий висновок міститься у її постановах від 30 січня 2019 року у справі №755/10947/17, від 10 листопада 2021 року у справі №825/997/17, від 08 серпня 2023 року у справі №910/8115/19 (910/13492/21)).
У справі №5015/2060/11 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що сума що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом НБУ, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.06.2011 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» стягнуто суму боргу хоча і у національній валюті України, однак із зазначенням еквівалента станом на 11.03.2011 у доларах США в дужках поруч із зазначеною сумою у гривнях, тобто відбулась прив'язка суми боргу до курсу долару США, що є додатковою гарантією для кредитора у випадку знецінення національної валюти на момент погашення боргу.
Стаття 49 ЗУ «Про виконавче провадження» регулює особливості виконання рішень під час обчислення боргу в іноземній валюті. Відповідно до ч. 3 вказаної норми права у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця.
Відповідно ч. 1 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ч. 3 ст. 451 ЦПК України).
З урахуванням викладеного суд вважає, що скарга в частині визнання дії приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Романа Р.М. щодо зміни суми заборгованості, розрахованої та визначеної у рішенні Мукачівського міськрайонного суду 25.01.2013 року справа № 303/3847/13-4 неправомірною; визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 25 лютого 2025 року, винесеної приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Романом Романом Михайловичем у виконавчому провадженні № 77310294 є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Також не підлягає задоволенню скарга в частині визнання незаконною та скасування постанови про арешт коштів боржника від 25 лютого 2025 року, винесеної приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Романом Р.М. у виконавчому провадженні № 77310294, оскільки зазначене рішення прийнято відповідно до вимог ЗУ «Про виконавче провадження.
Щодо вимог про визнання незаконною та скасування постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 25 лютого 2025 року, винесеної приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Роман Р.М. у виконавчому провадженні №77310294 суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Частиною 2 статті 74 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Таким чином, виходячи ж положень ч. 2 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» та ч. 1 ст. 287 КАС України оскарження постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 25 лютого 2025 року не відноситься до компетенції загальних судів, а підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету (ч. 2 ст. 255 ЦПК України).
Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена (ч. 3 ст. 255 ЦПК України).
За викладених обставин провадження по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Романа Р.М., заінтересована особа ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» в частині визнання незаконною та скасування постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 25 лютого 2025 року, винесеної приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Романом Р.М. у виконавчому провадженні № 77310294 необхідно закрити.
Згідно зі ст. 452 ЦПК України у зв'язку із відмовою у задоволенні скарги судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника.
28.03.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофнансгруп» подало заяву про стягнення судових витрат на професійну (правову) допомогу , понесену в зв'язку з розглядом скарги, в якій просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн.
Відповідно до ч. 1-3 статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19) витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (§ 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§§ 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (§ 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до правових висновків висловлених Верховним Судом у справі №922/1964/21 від 16.11.2022 учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
При цьому, суд приходить до висновку, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду викладеної у постанові від 3 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, правовим позиціям Верховного Суду викладеним у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 813/481/18, від 2 жовтня 2019 року у справі № 815/1479/18, від 29 жовтня 2020 року у справі № 686/5064/20,від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19 (провадження №61-21442св19).
Водночас суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Судом встановлено, що 02.01.2024 між ТОВ «ФК «Дніпрофінасгруп» та адвокатським бюро «Юлії Чміль» укладено договір про надання правової допомоги №02/01-24. Сторонами також 02.01.2024 підписано додаток №1 до зазначеного договору, в якому визначено вартість послуг за договором про надання правової допомоги від 02.01.2024.
Згідно акта від 21.03.2024 про надання правничої допомоги №2103-25 до договору про надання правової допомоги №01/01-24 від 02.01.2024 вартість послуг становлять 4500 грн. і включають в себе: ознайомлення з матеріалами справи за наданим пакетом документів клієнтом, аналіз наданих документів, ознайомлення з судовою практикою та визначення перспективи справи (2 години) - 3000 грн; складання заперечення на скаргу (1 година) - 1500 грн.
Таким чином, загальна вартість наданих послуг складає 4500,00 грн.
Судом встановлено, що заявник відповідно до ч. 1-3 статті 134 ЦПК України разом із запереченням на скаргу 26.03.2025 подав до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат заявник надав суду акт від 21.03.2024 про надання правничої допомоги №2103-25 до договору про надання правової допомоги №01/01-24 від 02.01.2024, який містить детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.
Водночас ОСОБА_1 клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не заявив та не довів належними, допустимими та достовірними доказами неспівмірності цих витрат, тому з нього підлягає стягненню витрати ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на професійну правничу допомогу на підставі п. 1 ч. 3 ст. 133 та ст. 137, 452 ЦПК України у розмірі 4500,00 грн.
Керуючись ст. 18, 133, 134, 137, 255, 259-261, 353-355, 447-452 ЦПК України, ст. 129-1 Конституції України, ст. 1, 3, 26, 49, 74 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 533 ЦК України, ст. 287 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на дії приватного виконавця Романа Романа Михайловича (90400, Закарпатська область, м. Хуст, вул. Майдан Незалежності, буд. 9, офіс 3-5, 9; реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_4 ), заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (м. Дніпро, вул. Автотранспортна, 2, офіс 205; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40696815) про визнання дії приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Романа Романа Михайловича щодо зміни суми заборгованості, розрахованої та визначеної у рішенні Мукачівського міськрайонного суду 25.01.2013 справа № 303/3847/13-4 неправомірною, а також про визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 25 лютого 2025 року, винесеної приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Романом Романом Михайловичем у виконавчому провадженні №77310294, та про визнання незаконною та скасування постанови про арешт коштів боржника від 25 лютого 2025 року, винесеної приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Романом Романом Михайловичем у виконавчому провадженні № 77310294.
Закрити провадження в цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Романа Романа Михайловича, заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» в частині визнання незаконною та скасування постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 25 лютого 2025 року, винесеної приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Романом Романом Михайловичем у виконавчому провадженні №77310294.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» 4500 грн (чотири тисячі п'ятсот гривень) витрат на правову допомогу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя