Справа №: 297/2240/25
27 серпня 2025 року м. Берегове
Суддя Берегівського районного суду Закарпатської області Михайлишин В. М., розглянувши матеріали, що надійшли від Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого,
за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 695421 від 06.07.2025 року: 06 липня 2025 року близько 20 години 30 хвилин в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив сварку зі своєю колишньою дружиною ОСОБА_2 , під час якої ображав її нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою.
В суд ОСОБА_1 не з'явився.
В день надходження адміністративного матеріалу, явку до суду особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, забезпечено не було.
Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У рішенні першої дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя від 25.01.2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
З отриманих судом матеріалів, в тому числі даних протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, було достовірно відомо про факт складення відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення та подальший розгляд справи в суді.
Незважаючи на вказані обставини, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, станом розгляду справи не цікавилась.
Перевіривши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення від 06.07.2025 року; копію рапорту Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області; письмові пояснення ОСОБА_2 ; копію постанови Берегівського районного суду Закарпатської області від 21.08.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП; суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, тобто вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись ч. 3 ст. 173-2, ст. 283, п. 1 ст. 284 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Строк звернення постанови для виконання три місяці з дня винесення постанови.
Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, потерпілою протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Віталій МИХАЙЛИШИН