Єдиний унікальний номер 243/7547/25
Провадження номер 1-кп/243/1055/2024
про призначення до судового розгляду
27 серпня 2025 року м. Слов'янськ
Судова колегія Слов'янського міськрайонного суду Донецької області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисників адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
ОСОБА_14 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12025050000000049 від 23 січня 2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Херсон, громадянки України, не працюючої, яка є особою з інвалідністю 3 групи, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої:
1)02.07.2024 Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ст. 309 ч.1 КК України до 1 року обмеження волі з випробуванням згідно ст.75 КК України в 1 рік,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 307 ч.2, 307 ч.3, 309 ч.2 КК України,
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Слов'янськ Донецької області, громадянина України, який має вищу освіту, не працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , та проживає за адресою: АДРЕСА_4 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.307 ч.2, 307 ч.3 КК України,
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Слов'янськ Донецької області, громадянина України, який має середню освіту, не працюючого, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 309 ч.1, 307 ч.3, 263 ч.1 КК України,
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м.Слов'янськ Донецької області, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, не працюючого, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , та проживає за адресою: АДРЕСА_7 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.263 ч.1, 307 ч.2 КК України,
ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Слов'янськ Донецької області, громадянина України, який має середню освіту, не працюючого, раніше не судимого в силу ст.89 КК України, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_8 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 307 ч.2 КК України,
В провадження Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.307 ч.2, 307 ч.3, 309 ч.2 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.307 ч.2, 307 ч.3 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 309 ч.1, 307 ч.3, 263 ч.1 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 263 ч.1, 307 ч.2 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.307 ч.2 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 строком на 60 діб, посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3 та 5 частини 1 статті 177 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що вони можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та вчиняти інші кримінальні правопорушення. Також прокурор просив продовжити строк покладених на ОСОБА_11 обов'язків згідно ч.5 ст.194 КПК України посилаючись на продовження існування ризиків.
Пастор ОСОБА_15 просив взяти на поруки обвинуваченого ОСОБА_14 релігійною організацією «Релігійна громада християнська церква «Нове покоління» у Київському районі м.Харкова», зазначивши, що вони допоможуть йому стати на шлях істини, оскільки знають його як добру та покірну людину. Гарантував, що ОСОБА_14 буде з'являтися на всі судові засідання.
Захисник ОСОБА_7 та обвинувачена ОСОБА_10 заперечували проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу, просили застосувати домашній арешт.
Захисник ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_13 заперечували проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу, просили застосувати домашній арешт. Захисник вказав, що ОСОБА_13 має родину та місце мешкання у м.Слов'янську.
Захисник ОСОБА_6 зазначив, що ризики неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_11 відсутні, тому і підстав для застосування запобіжного заходу він не вбачає.
Обвинувачений ОСОБА_11 не заперечували проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження обов'язків, зазначив, що він їх виконує у повному обсязі.
Захисник ОСОБА_9 заперечував проти задоволення клопотань прокурора щодо продовження запобіжних заходів. Підтримав клопотання пастора про взяття ОСОБА_14 на поруки, зазначив, що пред'явлене обвинувачення поверхневе та не є підставою для тримання під вартою. Якщо поруку застосувати неможливо, то просив зменшити заставу, оскільки застава у визначеному розмірі є непосильною. Зазначив, що його підзахисний ОСОБА_12 боронив Україну, перебував у складі ЗСУ, що пом'якшує його вину, а тому домашній арешт є цілком достатнім запобіжним заходом відносно нього.
Обвинувачений ОСОБА_12 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_14 заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу, просив застосувати до нього запобіжний захід у виді взяття на поруки релігійною організацією «Релігійна громада християнська церква «Нове покоління» у Київському районі м.Харкова». Зазначив, що його вина нічим не доведена, він є невинуватим, дуже хворий, має гепатит, туберкульоз, перелам тазостегнового суглобу.
Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та про продовження строку покладених обов'язків відносно ОСОБА_11 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Ухвалами слідчих суддів Заводського районного суду м.Кам'янського від 29.05.2025 до ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , а ухвалами слідчих суддів від 30.05.2025 до ОСОБА_13 та ОСОБА_14 було застосовано запобіжні заходи у виді тримання під вартою з визначенням застави на підставі встановлених ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення. Стосовно ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 в подальшому було продовжено строк запобіжного заходу, а відносно ОСОБА_11 було продовжено строк покладених обов'язків (у зв'язку із внесенням застави).
Розглядаючи заявлені прокурором клопотання, суд акцентує увагу, що запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, слугують меті перешкоджанню кримінального провадження, що чітко проявляється в цілях їх застосування, якими є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, які віднесено до ризиків у кримінальному провадженні.
Змістом статей 29 Конституції України, 9 Загальної Декларації прав людини, 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, 12 КПК України передбачено, що обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Колегія суддів, відмічає, що тримання під вартою відповідно до ст. 183 КПК України є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд зауважує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Норми КПК України не містять визначення поняття “обґрунтованість підозри».
Втім, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини термін “обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справах “Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, “Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). Обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема, протоколами слідчих дій.
Відповідно до положення ч.5 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов?язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у ч.3 цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
У відповідності до пунктів 61 та 62 Рішення Європейського Суду з прав людини від 24.07.2003 року по справі “Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинуватості, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_10 , суд виходить з наступного.
Із матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, тяжкого злочину та злочину невеликої тяжкості, за які чинним законом про кримінальну відповідальність передбачено, зокрема, безальтернативне основне покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна.
Вказані обставини у сукупності та дані про особу ОСОБА_10 , яка сталих соціальних зв'язків не має, є особою з інвалідністю третьої групи, раніше судимою, тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, свідчать про наявність на даний час ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, тому є достатні підстави вважати, що вказані обставини можуть побудити її на вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності.
Окрім того, суд на даний час вбачає наявність ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, оскільки обвинувачена, не перебуваючи в умовах ізоляції від суспільства, матиме змогу здійснювати незаконний вплив на свідків, які ще не були допитані судом, та анкетні дані яких стали їй відомі після виконання вимог ст.290 КПК України.
Також суд вважає встановленим ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки обвинувачена не має жодних джерел доходу, обвинувачується, зокрема, у вчиненні корисливих особливо тяжких злочинів, пов'язаних з незаконним обігом психотропних речовин та наркотичних засобів. Таким чином, відсутність постійного джерела доходів, з метою незаконного, протиправного та швидкого збагачення, свідчить про високу ймовірність вчинення кримінальних правопорушень, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів.
Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про недостатність застосування відносно обвинуваченого більш м?якого запобіжного заходу для запобігання цим ризикам, тому суд вважає, що є законні підстави для продовження відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, бо саме такий запобіжний захід може у подальшому забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_10 та створить необхідні умови для виконання завдань кримінального провадження, передбачених положеннями статті 2 КПК України.
Під час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу слідчим суддею був визначений розмір застави - 75 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, з покладенням відповідних обов'язків, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України. З урахуванням зміни кваліфікації діянь, вчинення яких інкримінується ОСОБА_10 , суд приходить до висновку про необхідність визначення застави у мінімальних межах у відповідності до п.3 ч.5 ст.182 КПК України - 80 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_12 , суд виходить з наступного.
Із матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, тяжкого злочину та кримінального проступку, за які чинним законом про кримінальну відповідальність передбачено, зокрема, безальтернативне основне покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна.
Вказані обставини у сукупності та дані про особу ОСОБА_12 , який сталих соціальних зв'язків не має, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, свідчать про наявність на даний час ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, тому є достатні підстави вважати, що вказані обставини можуть побудити його на вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності.
Окрім того, суд на даний час вбачає наявність ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, оскільки обвинувачений, не перебуваючи в умовах ізоляції від суспільства, матиме змогу здійснювати незаконний вплив на свідків, які ще не були допитані судом, та анкетні дані яких стали йому відомі після виконання вимог ст.290 КПК України.
Також суд вважає встановленим ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки обвинувачений не має жодних джерел доходу, обвинувачується, зокрема, у вчиненні корисливих особливо тяжких злочинів, пов'язаних з незаконним обігом психотропних речовин та наркотичних засобів. Таким чином, відсутність постійного джерела доходів, з метою незаконного, протиправного та швидкого збагачення, свідчить про високу ймовірність вчинення кримінальних правопорушень, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів.
Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про недостатність застосування відносно обвинуваченого більш м?якого запобіжного заходу для запобігання цим ризикам, тому суд вважає, що є законні підстави для продовження відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, бо саме такий запобіжний захід може у подальшому забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_12 та створить необхідні умови для виконання завдань кримінального провадження, передбачених положеннями статті 2 КПК України.
Під час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу слідчим суддею був визначений розмір застави - 70 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, з покладенням відповідних обов'язків, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України. З урахуванням зміни кваліфікації діянь, вчинення яких інкримінується ОСОБА_12 , суд приходить до висновку про необхідність визначення застави у мінімальних межах у відповідності до п.3 ч.5 ст.182 КПК України - 80 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_14 та клопотання релігійної організації «Релігійна громада християнська церква «Нове покоління» у Київському районі м.Харкова» про взяття на поруки, суд виходить з наступного.
Із матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_14 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які чинним законом про кримінальну відповідальність передбачено безальтернативне основне покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна.
Вказані обставини у сукупності та дані про особу ОСОБА_14 , який сталих соціальних зв'язків не має, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, свідчать про наявність на даний час ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, тому є достатні підстави вважати, що він може переховуватися від суду, оскільки тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_14 у разі визнання його винуватим, можуть побудити його на вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності.
Окрім того, суд на даний час вбачає наявність ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, оскільки обвинувачений, не перебуваючи в умовах ізоляції від суспільства, матиме змогу здійснювати незаконний вплив на свідків, які ще не були допитані судом, та анкетні дані яких стали йому відомі після виконання вимог ст.290 КПК України.
Також суд вважає встановленим ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки обвинувачений не має жодних джерел доходу, обвинувачується у вчиненні корисливих тяжких злочинів, пов'язаних з незаконним обігом психотропних речовин та наркотичних засобів. Таким чином, відсутність постійного джерела доходів, з метою незаконного, протиправного та швидкого збагачення, свідчить про високу ймовірність вчинення кримінальних правопорушень, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів.
Запобіжний захід у вигляді передачі обвинуваченого на особисту поруку релігійній організації не може бути застосований, адже відповідно до ст.180 КПК України особиста порука полягає в наданні особами, яких суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те що вони поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до ст.194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до суду на першу вимогу. Одночасно, ч. 2 ст. 180 КПК України визначено, що кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.
Тобто, найважливішою гарантією реального виконання покладених на обвинувачену особу обов'язків є особисті якості поручителя, який є авторитетом, зумовлені моральними якостями особистості, силою прикладу і здатністю адекватно виразити сенс необхідної вимоги у тому чи іншому випадку. Відповідно визначальним елементом під час застосування особистої поруки є довіра до особи поручителів, їх моральний авторитет.
В судовому засіданні був присутній лише пастор ОСОБА_15 , тому фактично лише він мав змогу повідомити суду про своє бажання бути поручителем, відповідно взявши на себе обов'язки поручителя, і будучи попередженим про відповідальність поручителя.
Не ставлячи під сумнів довіру, на яку заслуговує особа, яка звернулася із заявою про взяття на поруки, суд зазначає, що ті обставини, що обвинувачений ними позитивно характеризується, оцінюються судом критично, оскільки зазначені обставини жодним чином не стали для обвинуваченого тим стримуючим фактором, який би запобіг ймовірному вчиненню кримінальних правопорушень, а тому з огляду на встановлені в судовому засіданні ризики та обставини інкримінованих обвинуваченому дій, суд в цілому вважає, що застосування такого запобіжного заходу на даній стадії кримінального провадження не відповідатиме потребам, меті та завданням відповідного кримінального провадження.
Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про недостатність застосування відносно обвинуваченого більш м?якого запобіжного заходу, зокрема, і у виді особистої поруки, для запобігання цим ризикам, тому суд вважає, що є законні підстави для продовження відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, бо саме такий запобіжний захід може у подальшому забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_14 та створить необхідні умови для виконання завдань кримінального провадження, передбачених положеннями статті 2 КПК України.
Під час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу слідчим суддею був визначений розмір застави - 50 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, з покладенням відповідних обов'язків, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, підстав для зміни вказаного розміру застави судом не вбачається, адже застава у такому розмірі достатньою мірою гарантуватиме виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та одночасно не є завідомо непомірною для нього.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_13 , суд виходить з наступного.
Із матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які чинним законом про кримінальну відповідальність передбачено, зокрема, безальтернативне основне покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна.
Вказані обставини у сукупності та дані про особу ОСОБА_13 , який сталих соціальних зв'язків не має, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, свідчать про наявність на даний час ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, тому є достатні підстави вважати, що він може переховуватися від суду, оскільки тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_13 у разі визнання його винуватим, може побудити його на вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності.
Окрім того, суд на даний час вбачає наявність ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, оскільки обвинувачений, не перебуваючи в умовах ізоляції від суспільства, матиме змогу здійснювати незаконний вплив на свідків, які ще не були допитані судом, та анкетні дані яких стали йому відомі після виконання вимог ст.290 КПК України.
Також суд вважає встановленим ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки обвинувачений не має жодних джерел доходу, обвинувачується у вчиненні корисливих тяжких злочинів, пов'язаних з незаконним обігом психотропних речовин та наркотичних засобів. Таким чином, відсутність постійного джерела доходів, з метою незаконного, протиправного та швидкого збагачення, свідчить про високу ймовірність вчинення кримінальних правопорушень, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів.
Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про недостатність застосування відносно обвинуваченого більш м?якого запобіжного заходу для запобігання цим ризикам, тому суд вважає, що є законні підстави для продовження відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, бо саме такий запобіжний захід може у подальшому забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_13 та створить необхідні умови для виконання завдань кримінального провадження, передбачених положеннями статті 2 КПК України.
Під час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу слідчим суддею був визначений розмір застави - 50 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, з покладенням відповідних обов'язків, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, підстав для зміни вказаного розміру застави судом не вбачається.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку дії покладених обов'язків відносно обвинуваченого ОСОБА_11 , суд виходить з наступного.
Із матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких та тяжких злочинів, за які чинним законом про кримінальну відповідальність передбачено, зокрема, безальтернативне основне покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна.
Вказані обставини у сукупності та дані про особу ОСОБА_11 , який сталих соціальних зв'язків не має, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, свідчать про наявність на даний час ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, тому є достатні підстави вважати, що вказані можуть побудити його на вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності.
Окрім того, суд на даний час вбачає наявність ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, оскільки обвинувачений, не перебуваючи в умовах ізоляції від суспільства, матиме змогу здійснювати незаконний вплив на свідків, які ще не були допитані судом, та анкетні дані яких стали йому відомі після виконання вимог ст.290 КПК України.
Також суд вважає встановленим ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки обвинувачений не має жодних джерел доходу, обвинувачується, зокрема, у вчиненні корисливих особливо тяжких злочинів, пов'язаних з незаконним обігом психотропних речовин та наркотичних засобів. Таким чином, відсутність постійного джерела доходів, з метою незаконного, протиправного та швидкого збагачення, свідчить про високу ймовірність вчинення кримінальних правопорушень, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів.
Вищевказані обставини дозволяють дійти суду висновку, що унеможливити встановлені ризики може попередньо застосований запобіжний захід в вигляді застави та покладені на підозрюваного відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України обов'язки.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за можливе задовольнити клопотання прокурора та продовжити встановлені відносно ОСОБА_11 обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.
Заслухавши думку учасників процесу, які вважали за можливе призначити справу до судового розгляду, суд приходить до висновку, що:
1)дана справа підсудна Слов'янському міськрайонному суду Донецької області;
2) справа підлягає розгляду у відкритому судовому засіданні;
3) до судового розгляду необхідно викликати учасників судового провадження;
4) підстав для прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, немає.
Згідно ч. 1 ст. 3141 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Відповідно до ч. 2 ст. 3141 КПК України, досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі. З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 інкримінується вчинення, зокрема, особливо тяжкого злочину, а санкція кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 6 років, тому підстав для складання досудової доповіді немає.
З огляду на вищенаведене, суд вважає за необхідне призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.307 ч.2, 307 ч.3, 309 ч.2 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.307 ч.2, 307 ч.3 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.309 ч.1, 307 ч.3, 263 ч.1 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.263 ч.1, 307 ч.2 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.307 ч.2 КК України, до судового розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 314, 3141 КПК України, судова колегія
Призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 08 вересня 2025 року о 08-20 год.
Кримінальне провадження здійснювати судом колегіально у складі трьох суддів.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 307 ч.2, 307 ч.3, 309 ч.2 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою в державній установі “Дніпровська установа виконання покарань (№4)», строком на 60 діб, тобто до 25 жовтня 2025 року включно.
Визначити обвинуваченій ОСОБА_10 заставу у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 коп.
Обвинувачена ОСОБА_10 підлягає звільненню з-під варти у разі внесення застави у розмірі 80 (шістдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: UA828201720355259003000011792, отримувач коштів - ТУ ДСА України в Донецькій області, банк отримувача - ДКСУ, м. Київ, код ЄДРПОУ 26288796, в будь-який момент протягом дії цієї ухвали, до 25 жовтня 2025 року включно.
В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_10 з-під варти та повідомити про це прокурора та суд.
З моменту звільнення обвинуваченої з-під варти вона буде вважатись такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_10 наступні обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
1)не відлучатися за межі м. Слов'янськ без дозволу прокурора або суду;
2)повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
3)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі невиконання обвинуваченою ОСОБА_10 покладених на неї вказаних вище обов'язків, до неї буде застосований інший запобіжний захід, а застава буде звернута в дохід держави.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_12 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 309 ч.1, 307 ч.3, 263 ч.1 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою в державній установі “Дніпровська установа виконання покарань (№4)», строком на 60 діб, тобто до 25 жовтня 2025 року включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_12 заставу у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 коп.
Обвинувачений ОСОБА_12 підлягає звільненню з-під варти у разі внесення застави у розмірі 80 (шістдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: UA828201720355259003000011792, отримувач коштів - ТУ ДСА України в Донецькій області, банк отримувача - ДКСУ, м. Київ, код ЄДРПОУ 26288796, в будь-який момент протягом дії цієї ухвали, до 25 жовтня 2025 року включно.
В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_12 з-під варти та повідомити про це прокурора та суд.
З моменту звільнення обвинуваченого з-під варти він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_12 наступні обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
1)не відлучатися за межі м. Слов'янськ без дозволу прокурора або суду;
2)повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
3)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі невиконання обвинуваченим ОСОБА_12 покладених на нього вказаних вище обов'язків, до нього буде застосований інший запобіжний захід, а застава буде звернута в дохід держави.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_13 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 263 ч.1, 307 ч.2 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою в державній установі “Дніпровська установа виконання покарань (№4)», строком на 60 діб, тобто до 25 жовтня 2025 року включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_13 заставу у розмірі 50 (п'ятидесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривень 00 коп.
Обвинувачений ОСОБА_13 підлягає звільненню з-під варти у разі внесення застави у розмірі (п'ятидесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: UA828201720355259003000011792, отримувач коштів - ТУ ДСА України в Донецькій області, банк отримувача - ДКСУ, м. Київ, код ЄДРПОУ 26288796, в будь-який момент протягом дії цієї ухвали, до 25 жовтня 2025 року включно.
В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_13 з-під варти та повідомити про це прокурора та суд.
З моменту звільнення обвинуваченого з-під варти він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_13 наступні обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
1)не відлучатися за межі м. Слов'янськ без дозволу прокурора або суду;
2)повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
3)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі невиконання обвинуваченим ОСОБА_13 покладених на нього вказаних вище обов'язків, до нього буде застосований інший запобіжний захід, а застава буде звернута в дохід держави.
Клопотання пастора релігійної організації «Релігійна громада християнська церква «Нове покоління» у Київському районі м.Харкова» ОСОБА_15 про взяття обвинуваченого ОСОБА_14 на поруки - залишити без задоволення.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_14 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 307 ч.2 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою в державній установі “Дніпровська установа виконання покарань (№4)», строком на 60 діб, тобто до 25 жовтня 2025 року включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_14 заставу у розмірі 50 (п'ятидесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривень 00 коп.
Обвинувачений ОСОБА_14 підлягає звільненню з-під варти у разі внесення застави у розмірі (п'ятидесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: UA828201720355259003000011792, отримувач коштів - ТУ ДСА України в Донецькій області, банк отримувача - ДКСУ, м. Київ, код ЄДРПОУ 26288796, в будь-який момент протягом дії цієї ухвали, до 25 жовтня 2025 року включно.
В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_14 з-під варти та повідомити про це прокурора та суд.
З моменту звільнення обвинуваченого з-під варти він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_14 наступні обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
1)не відлучатися за межі м. Слов'янськ без дозволу прокурора або суду;
2)повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
3)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі невиконання обвинуваченим ОСОБА_14 покладених на нього вказаних вище обов'язків, до нього буде застосований інший запобіжний захід, а застава буде звернута в дохід держави.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_11 строку покладених обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України - задовольнити.
Запобіжний захід у вигляді застави ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 307 ч.2, ст.307 ч.3 КК України, - залишити без змін.
В порядку ч.ч.5, 7 ст.194 КПК України продовжити покладені на ОСОБА_11 обов'язки:
1) не відлучатися за межі Київської області без дозволу прокурора чи суду;
2) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
Строк дії обов'язків продовжити на 2 місяці, тобто до 27 жовтня 2025 року.
Копію ухвали надіслати прокурору, захисникам, обвинуваченим та направити для виконання начальнику державної установи “Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».
Ухвала в частині продовження запобіжних заходів може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її постановлення, підлягає негайному виконанню.
Повний текст ухвали виготовлений 27.08.2024 об 11-55 год.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3