Справа № 953/7670/25
н/п 1-кп/953/906/25
"27" серпня 2025 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025220000000581 від 28.04.2025, за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Геніївка Готвальдовського району Харківської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, військовослужбовця, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого.
у вчиненні криммінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_3
обвинувачений - ОСОБА_2
потерпіла - ОСОБА_4
28.04.2025, приблизно о 07.43, ОСОБА_2 керував технічно справним автомобілем «OPEL ZAFIRA», р.н. НОМЕР_1 , та рухався по автодорозі на вул. Лісопарківській у м. Харкові, у напрямку від вул. Вадима Манька до вул. Рудика.
Рухаючись по вказаній автодорозі зі швидкістю 67 км/год в районі будинку, розташованого за адресою: м. Харків, пров. 1 Лісопарківський, 5, водій ОСОБА_2 , діючи необережно, грубо порушив вимоги п.п. 12.3, 12.9 (б) та знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 40» Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), згідно з якими:
-п. 12.3 ПДР України «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»;
-п. 12.9 (б) ПДР України «Водієві забороняється: перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил»;
-знак 3.29 ПДР України «Обмеження максимальної швидкості 40»;
перевищив максимально допустиму швидкість руху на даній ділянці дороги та при виникненні небезпеки для руху, тобто автомобіля «CHEVROLET AVEO», р.н. НОМЕР_2 , водій якого, рухаючись попереду в попутному напрямку, почав здійснювати маневр повороту вліво, вчасно не вжив заходів для зниження швидкості руху аж до зупинки керованого ним транспортного засобу, допустив зіткнення передньою правою частиною автомобіля «OPEL ZAFIRA», р.н. НОМЕР_1 , з лівою боковою частиною автомобіля «CHEVROLET AVEO», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_5 , внаслідок чого пасажиру автомобіля «OPEL ZAFIRA», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи, внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, потерпілій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинено тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому дистального метаепіфіза правої променевої кістки зі зміщенням та вивихом кисті, закритого перелому нижнього полюса лівого надколінника без зміщення, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи, дії водія автомобіля «OPEL ZAFIRA», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.п. 12.3, 12.9 (б), знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 40» ПДР України та знаходились, з технічної точки зору, у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, тобто порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 заявила клопотання про звільнення обвигуваченого ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку із примиренням з останнім, та закриття провадження у справі, зазначивши, що досягли примирення з обвинуваченим, шкода повністю відшкодована, матеріальних чи моральних претензій до нього не має.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання потерпілої, просив звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку із їх примиренням.
У судовому засіданні прокурор не заперечував щодо звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 286 КК України, у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілою ОСОБА_4 , та закриття провадження у справі.
Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно зі ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час попереднього, судового, апеляційного або касаційного розгляду справи повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК порядку відповідне судове рішення.
Умовою звільнення особи (обвинуваченого, підсудного) від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням із потерпілим (ст. 46 КК України) є вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості. Судам слід мати на увазі, що потерпілим може бути лише фізична особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду і яку визнано потерпілим. Примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. За наявності передбачених у ст. 46 КК України підстав, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Внаслідок такого примирення потерпілий не наполягає на притягненні до кримінальної відповідальності винної особи, а остання відшкодовує завдані нею збитки або усуває заподіяну шкоду. При цьому саме потерпіла особа в даному випадку пропонує конкретні форми та механізм такого відшкодування або усунення. Якщо ж потерпілий незадоволений відшкодуванням, то застосування ст. 46 КК України є неможливим.
Таким чином, законодавець у ст. 46 КК України передбачив обов'язкову підставу (умову) для застосування даного виду звільнення від кримінальної відповідальності це відшкодування винним потерпілому завданих ним внаслідок вчинення кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину збитків або усунення заподіяної шкоди.
Суд вважає вірною кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 раніше не судимий.
Згідно ст. 12 КК України, злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, є нетяжким злочином.
У судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 примирився з потерпілою ОСОБА_4 та усунув заподіяну шкоду, остання матеріальних чи моральних претензій до обвинуваченого не має.
Враховуючи конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, необережну форму вини, особу обвинуваченого, який на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, приймаючи до уваги думку потерпілої, якій завдана шкода повністю відшкодована, матеріальних та моральних претензій остання до обвинуваченого не має, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням останнього з потерпілою.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
З огляду на те, що ОСОБА_2 звільняється від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням з потерпілою, кримінальне провадження відносно обвинуваченого підлягає закриттю.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Документально підтверджені витрати на залучення експертів при проведенні судової автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу № 6339/6959/6960/6961 від 15.05.2025 у розмірі 12722,40 грн; на залучення експертів при проведенні судової автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу № 6337/6962/6963/6964 від 15.05.2025 у розмірі 12722,40 грн; на залучення експертів при проведенні судової транспортно-трасологічної експертизи № 6338 від 21.05.2025 у розмірі 16963,20 грн; на залучення експертів при проведенні комплексної судової транспортно-трасологічної, автотехнічної, фототехнічної експертизи та експертизи відео-, звукозапису № 6540/6541/6542/6965/6966/6967/6968/6969/6970 від 29.05.2025 у розмірі 38167,20 грн; на залучення експертів при проведенні судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/121-25/13980-ІТ від 12.06.2025 у розмірі 3565,6 грн., відповідно до положень ч. 2 ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави.
Запобіжний захід у кримінальному провадженні відносно обвинуваченого ОСОБА_2 не застосовувався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 30.04.2025, відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 316, 284, 285, 286, 288 КПК України, суд -
ОСОБА_2 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку із примиренням з потерпілою ОСОБА_4 .
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025220000000581 від 28.04.2025 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, - закрити.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не застосовувався.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 30.04.2025 на автомобіль «CHEVROLET AVEO», р.н. НОМЕР_2 , власником якого є ТОВ «АД «СОЛЛІ - ПЛЮС».
Речовий доказ - автомобіль «CHEVROLET AVEO», р.н. НОМЕР_2 , - після набрання ухвалою законної сили повернути власнику ТОВ «АД «СОЛЛІ - ПЛЮС».
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 30.04.2025 на автомобіль «OPEL ZAFIRA», р.н. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_2 .
Речовий доказ - автомобіль «OPEL ZAFIRA», р.н. НОМЕР_1 , - після набрання ухвалою законної сили повернути власнику ОСОБА_2 .
Речовий доказ - лазерний диск, "CD-R ", на який збережено відео файл під назвою "1.mp4", - після набрання ухвалою законної сили зберігати у матеріалах кримінального провадження № 12025220000000581 від 28.04.2025 протягом усього строку його зберігання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на залучення експертів при проведенні судової автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу № 6339/6959/6960/6961 від 15.05.2025 у розмірі 12722,40 грн; на залучення експертів при проведенні судової автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу № 6337/6962/6963/6964 від 15.05.2025 у розмірі 12722,40 грн; на залучення експертів при проведенні судової транспортно-трасологічної експертизи № 6338 від 21.05.2025 у розмірі 16963,20 грн; на залучення експертів при проведенні комплексної судової транспортно-трасологічної, автотехнічної, фототехнічної експертизи та експертизи відео-, звукозапису № 6540/6541/6542/6965/6966/6967/6968/6969/6970 від 29.05.2025 у розмірі 38167,20 грн; на залучення експертів при проведенні судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/121-25/13980-ІТ від 12.06.2025 у розмірі 3565,6 грн.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1