Справа № 127/26892/25
26 серпня 2025 р. м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Медяна Ю.В., ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,
ОСОБА_1 звернулася до суду з даною заявою.
Ознайомившись з заявою, суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню заявнику з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
У відповідності до ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
В своїй заяві ОСОБА_1 зазначає, що вона є колишньою дружиною померлого ОСОБА_2 .
З долученої до заяви копії рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13.10.2022 у справі №127/17900/22 вбачається, що вказаним рішенням розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , і що вказане рішення набрало законної сили 15.11.2022.
Суд звертає увагу, що чинне законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання.
Відповідний висновок міститься у постанові КЦС ВС від 23 квітня 2020 року у справі № 686/8440/16-ц.
Суд також звертає увагу на те, що статус члена сім'ї може бути втрачений, наприклад, після розірвання шлюбу.
В матеріалах заяви відсутні будь-які докази того, що заявник станом на дату звернення до суду з даною заявою є родичем або членом сім'ї померлого ОСОБА_2 , і, відповідно, має право на звернення до суду з даною заявою.
Також матеріали заяви не містять доказів того, що ОСОБА_1 є представником (законним представником) родичів або членів сім'ї померлого та діє від їх імені на підставі відповідного доручення.
Крім цього, додані до заяви матеріали не містять доказів того, що заявник є заінтересованою особою, тобто що встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси.
Так, в своїй заяві заявник зазначає, що встановлення даного факту необхідне їй, зокрема, для оформлення спадкових прав. Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідно до норм чинного законодавства колишня дружина не є спадкоємцем зазаконом, а дкоказів того, що вона є спадкоємцем за заповітом, матеріали заяви не містять.
В заяві також не зазначено, що смерть ОСОБА_2 будь-яким іншим чином впливає на її права, обов'язки чи законні інтереси.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, позовна заява повертається у випадку коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001р. вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення заяви заявнику на підставі п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 185, 317, 353 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України - повернути заявнику разом із доданими до неї додатками.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом 15 днів з дня її проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Суддя