Справа №-635/5684/25 Провадження № 2-а/613/136/25
27 серпня 2025 року м. Богодухів
Суддя Богодухівського районного суду Харківської області Уварова Ю.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
До Богодухівського районного суду Харківської області за підсудністю надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Дослідивши позовну заяву, суддя доходить висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана із порушенням вимог ст. 160, 161 КАС України.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно із частинами першою та другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі, зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 08.02.2023 у справі №360/566/22.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Отже, строк, передбачений частиною другою статті 122 КАС України, є процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.
З матеріалів справи вбачається, що 03 липня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову № 1/1077 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Позивач звернувся до Харківського районного суду Харківської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 21 липня 2025 року, а також подав клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом.
В обґрунтування клопотання зазначив, що 03 липня 2025 року йому була вручена оскаржувана постанова, яка не містить підпису посадової особи та печатки.
Отже, вважає, що ним пропущено строк для звернення до суду з адміністративним позовом з поважної причини, оскільки йому не було вручено оскаржувану постанову, оформлену належним чином.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18.01.2023 по справі № 380/14985/21 зазначив, що «поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з позовом.
Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущений; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування».
З матеріалів справи вбачається, що позивачем, якому було відомо про порушення його прав та інтересів у зв'язку з винесенням оскаржуваної постанови, пропущено строк звернення до адміністративного суду з позовом.
В той же час суд зазначає, що позивач у клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом належним чином не обґрунтував поважність причин пропуску строку звернення до суду з позовом, а також не долучив до матеріалів справи належних доказів вручення позивачу копії постанови № 1/1077 від 03.07.2025, яка наявна в матеріалах справи (отримання копії постанови саме у зазначений ним день).
Вказані обставини позбавляють суд можливості надати оцінку поважності пропуску строку звернення до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне залишити позов без руху, надавши ОСОБА_1 строк для усунення зазначених недоліків.
На усунення недоліків позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення з цим позовом до суду із належним обґрунтуванням причин поважності пропуску такого строку та надати суду підтверджуючі відповідні обставини докази.
Керуючись ст.ст.160, 161, 123, 289 КАС України,-
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків 10 (десять) днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що він має право протягом 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали звернутися до суду з заявою, в якій вказати підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя