Справа №613/745/24 Провадження № 1-кп/613/56/25
27 серпня 2025 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові справу за обвинувальним актом по кримінальному провадженню № 12023220000001278 від 05 листопада 2023 року по обвинуваченню:
ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Матвіївка, Богодухівського району Харківської області, українця, громадянина України, не одруженого, маючого трьох неповнолітніх дітей, працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України,-
В провадженні Богодухівського районного суду Харківської області перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 286-1 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_6 , без застосування електронного засобу контролю строком на 2 місяці, оскільки, ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшився. Прохала покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 обов'язки: в період часу з 22.00 год. до 06.00 год. не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду; не відлучатись з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та або/місця роботи; здати на зберігання до відповідних державник органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Вважає, що обвинувачений ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого законом, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, крім того внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 заподіяно тяжкі наслідки у вигляді смерті потерпілого, і враховуючи тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винним, ОСОБА_6 може переховуватися від суду, тим самим намагаючись уникнути кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин. Таким чином, вищевказані обставини свідчать про неможливість запобігання наявним у кримінальному провадженні ризикам шляхом застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, ніж запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Обрання стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави, особистої поруки чи особистого зобов'язання не зможе запобігти вищезазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання покладених на нього обов'язків.
Інші учасники кримінального провадження проти задоволення клопотання прокурора не заперечували, при вирішенні питання його задоволення покладались на розсуд суду.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, розглянувши клопотання прокурора, приходить до слідуючого.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 30 червня 2025 року клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу задоволено та продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_6 до 30 серпня 2025 року включно.
У п. 36 рішення «Москаленко проти України» № 37466/04 від 20 травня 2010 року Європейський Суд з прав людини нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Однак, Суд неодноразово встановлював, що сама по собі тяжкість обвинувачення не може слугувати виправданням тривалих періодів тримання під вартою (див. рішення у справі «Ілійков проти Болгарії» (Іlijkov v. Bulgaria), заява №33977/96, пункти 80-81, рішення від 26.07.2001).
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Суд вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризику передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України. Санкція статті відносить інкриміноване кримінальне правопорушення до тяжких. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення.
Суд враховує те що ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, останній має трьох неповнолітніх дітей, двоє з яких проживають з матір'ю, тобто окремо, офіційно не одружений, працює за договором з ФГ « Деметра Схід», судове провадження не завершене, у зв'язку з чим існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик можливого переховування обвинуваченого від суду, а тому суд вважає клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_6 таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 331, 371- 372, 492 КПК України,-
Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, заборонивши йому у період часу з 22.00 год. до 06.00 год. наступного дня залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , на строк 2 місяці, тобто до 27 жовтня 2025 року включно.
Зобов'язати обвинуваченого: не відлучатись з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та або/місця роботи; здати на зберігання до відповідних державник органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала оскарженню не підлягає.