Іменем України
"27" серпня 2025 р. Справа153/1257/25
Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області Швець Р.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,уродженця с. Дзигівка Ямпільського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 15.07.2025 о 17 годині 10 хвилин, за межами населеного пункту Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області, за географічними координатами 48.2213323 пн.ш., 28.2403709 сх.д., на напрямку Ямпіль (Україна) - Косеуць (РМ), в районі прикордонного знаку №0166, на відстані 600 метрів від лінії державного кордону України, здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України поза пунктом пропуску вплав через річку Дністер, шляхом подолання річки Дністер вплав, чим порушив вимоги ст.9 Закону України «Про державний кордон України».
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судової повістки із рекомендованим повідомленням №0610273832788, яка надсилалася на адресу його місця проживання. Подав до суду письмову заяву, вх.№5345 від 26.08.2025, в якій просив судове засідання, яке призначене на 27.08.2025 провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Відповідно до постанови суду від 27.08.2025 в задоволенні заяви ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.
За таких обставин суд вважає, що в порядку ст.268 КУпАП є підстави для розгляду справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а саме: дані, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, серія ПдРУ №333557 від 15.07.2025; пояснення від 15.06.2025, з якого встановлено, що ОСОБА_1 не збирався незаконно перетнути державний кордон; рапорт СІПС відділення моніторингу обстановки впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » лейтенанта ОСОБА_2 з фотосвітлиною, з якого встановлено, що на фото світлині зображені троє осіб чоловічої статі; схему виникнення обстановки навпроти н.п. Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області; витяг із довідки щодо результатів проведення фільтраційно-перевірочних заходів з фотосвітлиною; витяг з мобільного телефону ОСОБА_1 ; акт ознайомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності з її правами, передбаченими ст.268 КУпАП від 15.07.2025; копію паспорта громадянина України, виданого на ім'я ОСОБА_1 , з якого встановлено, що ОСОБА_1 уродженець с. Дзигівка Ямпільського району Вінницької області, вважаю не доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, виходячи із наступного.
Згідно ст.9 Закону України «Про державний кордон України» перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.
Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Частина перша ст.204-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Об'єктивна сторона даного правопорушення виражається в перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 15.07.2025 о 17 годині 10 хвилин, перебував за межами населеного пункту Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області, на напрямку Ямпіль (Укр) - Косеуць (РМ) в районі прикордонного знаку №0166, на відстані 600 метрів від лінії державного кордону України, однак, вказана обставина не може беззаперечно свідчити про те, що ОСОБА_1 намагався перетнути державний кордон України вплав через річку Дністер, поза пунктом пропуску.
Згідно матеріалів справи місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 , що пояснює факт його перебування у вказаному населеному пункті.
При цьому суддя враховує ту обставину, що ОСОБА_1 є місцевим жителем і у нього не виявлено предметів, що могли б прямо чи опосередковано указувати на намір незаконного перетину кордону (паспорт громадянина України для виїзду за кордон, гроші в іноземній валюті і тощо). В письмових поясненнях, які містяться в матеріалах справи ОСОБА_1 заперечував свою вину у інкримінованому йому правопорушенні.
Крім цього, суддя критично оцінює наявні у справі письмові докази, які нібито підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, позаяк такі докази не містять у собі достовірних фактичних даних, сукупність яких надала б суду підстави дійти переконливого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.204-1 КУпАП.
В такому випадку cуд хотів би навести ситуацію, яка була на розгляді в Європейському Суді з прав людини у справі «Старков та Тищенко проти Росії» (рішення від 17 грудня 2019 року). Зокрема в пункті 26 Страсбурзький суд звернув увагу на те, що в цій справі єдиними доказами, на які посилалися суди при визнанні заявників винними, були протокол про адміністративне правопорушення та заяви співробітників поліції. Він вважає, що нездатність національних судових органів отримати свідчення незалежних спостерігачів за оспорюваним подій підірвала загальну справедливість судового розгляду.
Згідно ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суддя наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В контексті рішення ЄСПЛ "Надточій проти України" (Заява №7460/03) правопорушення, яке розглядаються, має ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що доданими до даного протоколу про адміністративне правопорушення матеріалами вина ОСОБА_1 , яка є складовою частиною будь-якого складу правопорушення і має бути обов'язково встановлена при розгляді адміністративних матеріалів, не доведена та не може бути встановлена судом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, що відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст.204-1, 221, 247, 251, 252, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.204-1 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Ямпільський районний суд Вінницької області.
Суддя Р.В. Швець