Справа №: 398/2252/25
провадження №: 2/398/1806/25
Іменем України
"26" серпня 2025 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Петренко С.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Семенової Р.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Олександрія цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області про позбавлення батьківських прав,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, відповідно до якого просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до його доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування вказував, що відповідач є колишнім чоловіком позивача та батьком їх спільної доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Їх спільна з відповідачем дитина постійно проживає разом з нею. Відповідач самоусунувся від виховання їхньої доньки. Згідно довідки Олександрійського відділу ДВС Кіровоградської області, заборгованість по сплаті аліментів станом на 17.02.2025 року складає 263 986,00 грн. Відповідач не приймає участі у вихованні доньки, не піклується про розвиток та стан здоров'я доньки. Викладене стало підставою для звернення до суду з вказаним позовом.
Ухвалою суду від 22.05.2025 року відкрито провадження в справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 16.07.2025 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.
Позивач в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. До початку судового засідання надала заяву про розгляд справи за її відсутності, просила позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач в судові засідання, призначені на 19.06.2025, 16.07.2025, 04.08.2025, 26.08.2025 не з'явився. Виклики відповідача в судові засідання було здійснено шляхом направлення судових повісток на адресу його проживання. Відповідач причини неявки не повідомив, будь-яких заяв та клопотань не подав, відзив на позов від нього на адресу суду не надходив.
Представник третьої особи органу опіки та піклування виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області в судове засідання не з'явився про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не надав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідач повідомлявся судом про наявність цивільної справи на розгляді у суді, стороною якої він є, шляхом направлення поштової кореспонденції суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило. Клопотань до суду та відзиву на позовну заяву не надходило.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
У зв'язку з неявкою відповідача та не повідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку ст. 280 ЦПК України, з урахуванням письмової згоди представника позивача суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.
З врахуванням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого 08.04.2011 відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Олександрія Олександрійського міськрайонного управління юстиції у Кіровоградській області, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 20.10.2008 року розірвано.
ОСОБА_4 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , у графі батьками вказано: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого 21.09.2007 відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Олександрія Олександрійського міськрайонного управління юстиції.
Відповідно до довідки від 18.02.2025 № 176, наданої керівником навчальної групи педагогічного фахового коледжу імені В.О. Сухомлинського в тому, що ОСОБА_3 навчається у їхньому закладі. ОСОБА_5 отримує необхідну підтримку та увагу з боку матері. Дитина має позитивний, стабільний емоційний стан. Всебічно розвивається та нічим не обділена. Вона добра адаптується у соціальному середовищі та проявляє інтерес до навчання та різної соціальної активності.
Відповідно до довідки № 01-24/49 від 12.02.2025 року, виданої гуманітарним ліцеєм Олександрійської міської ради Кіровоградської області, ОСОБА_1 , матері випускниці гуманітарного ліцею Олександрійської міської ради ОСОБА_3 , 2007 року народження, в тому, що ОСОБА_2 , батько дитини, за період навчання доньки з 01.09.2014 року по 15.06.2023 року жодного разу у закладі освіти не з'являвся, батьківські збори не відвідував, не цікавився навчанням дитини, зі слів матері, у вихованні доньки участі не брав.
Відповідно до розрахунку від 17.02.2025 № 24835, наданого Олександрійським відділом ДВС Кіровоградської області, заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_6 , 2007 року народження, станом на 17.02.2025 року складає 263 986,10 грн.
Відповідно до акту обстеження умов проживання, вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , проживають мати ОСОБА_1 та донька ОСОБА_3 , у останній є відокремлена особиста кімната, необхідні сучасні речі.
Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Олександрійської міської ради від 26.03.2025 №118/9/10/3, комісія з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Олександрійської міської ради вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і складається з Закону України «Про охорону дитинства» від 21.06.2001 року, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Частинами 1-3 статті 150 СК України встановлено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Особа, яка подала позов про позбавлення батьківських прав з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, повинна довести, що батьки (один з батьків) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. В свою чергу батьки (один з батьків) повинні довести, що вони належним чином виконують свої батьківські обов'язки.
Відповідно до ст. 164 СК України підставами для позбавлення батьківських прав батьків є: якщо мати, батько не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Особи можуть бути позбавленні батьківських прав тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.
Відповідно до положень статті 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог про позбавлення батьківських прав відповідача посилається на те, що підставою для цього є ухилення його від виконання обов'язків по вихованню доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В пункті 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Доводи позивача про те, що відповідач не цікавляться життям та здоров'ям дитини, не спілкується з нею та не проявляє турботи, тобто фактично усунувся від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини, відповідачкою під час судового розгляду жодним чином не спростовані. Існування обставин, які перешкоджають участі відповідача у його вихованні, судом не встановлено.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачем не надано жодних доказів, які б спростовували вищевказані обставини.
Суд приймає до уваги наданий органом опіки та піклування виконавчого комітету Олександрійської міської ради від 26.03.2025 №118/9/10/3, про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав стосовно його доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судом встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідно до ст.150 СК України, має обов'язки піклуватися про здоров'я дитини, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати його, готувати до самостійного життя. Надані позивачем та досліджені в судовому засіданні докази підтверджують невиконання відповідачем батьківських обов'язків щодо дитини, тому суд дійшов висновку про необхідність застосування такого заходу, як позбавлення відповідача батьківських прав.
Керуючись ст. 13,81,89,95,141,258,259,263,264,265,273,280-282,352,354,355 ЦПК України, ст.19,141,150,181-183,191,192 Сімейного кодексу України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області про позбавлення батьківських прав -задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав стосовно його доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Роз'яснити, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 26.08.2025 року.
Суддя С.Ю.ПЕТРЕНКО