Справа № 405/2002/24
Провадження №2/405/348/24
17 березня 2025 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді Іванової Л.А.
при секретарі Тарасенко Р.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 405/2002/24 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому (позові) просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №4009127 від 16 квітня 2021 року в розмірі 63 766 грн. 21 коп., зазначивши в обґрунтування позовних вимог, що 16.04.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 4009127, відповідно до умов якого Кредитодавець надає Позичальнику кредит у гривні, а Позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Згідно з умовами договору: сума кредиту(загальний розмір) складає: 20000,00 грн., строк кредиту становить 30 днів; стандартна процентна ставка становить 1,9 % в день та застосовується у межах строку кредиту; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою позичальника; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація. Крім того, кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані позичальником Кредитодавцю з метою отримання кредиту. Позичальник вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у нього наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою позичальника у порядку, передбаченому умовами Договору. Укладення договору здійснюється Сторонами за допомогою ITC Товариства, доступ до якої забезпечується позичальнику через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація позичальника здійснюється при вході останнього в Особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі, шляхом перевірки Кредитодавцем правильності введення коду, направленого на номер мобільного телефону позичальника, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету.
Відповідно до положень Договору, договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі Сторони Кредитодавця аналогом власноручного підпису уповноваженої особи Кредитодавця та відтиску печатки Кредитодавця, що відтворені засобами копіювання, в Особистий кабінет позичальника для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який формується для кожного разу використання та направляється на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Кредитодавцю в ITC /зазначений в цьому Договорі. Введення позичальником коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором Договору вважається направленням Кредитодавцю повідомлення про прийняття в повному обсязі умов Договору. Зазначив, що відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти в розмірі 20000,00 грн.
Крім того, зазначив, що ТОВ «АВЕНТУС» свої зобов'язання за Договором про надання споживчого кредиту № 4009127 від 16.04.2021 року виконав належним чином, перерахувавши грошові кошти в розмірі 20000 грн. на рахунок відповідача, що підтверджується платіжним дорученням, в свою чергу, відповідач, свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 08.03.2024 року загальний розмір заборгованості відповідно до розрахунку заборгованості, становить 63766,21 грн., з якої: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 20000,00 грн.; заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги в розмірі 43090,00 грн.; нараховані 3% річних в розмірі 92,05 грн.; інфляційні втрати в розмірі 584,16 грн.
Окрім того, зазначив, що 30.12.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 30-12/2021-21, відповідно до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як Первісний кредитор, відступив ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі, за Договором про надання споживчого кредиту № 4009127 від 16.04.2021 року, що укладений між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та позичальником ОСОБА_1 .
В свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступив право грошової вимоги до позичальників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023 року, в тому числі за Договором про надання споживчого кредиту № 4009127 від 16.04.2021 р., що укладений між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та позичальником ОСОБА_1 .
З огляду на викладене та посилаючись на норми чинного законодавства, позивач ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №4009127 від 16 квітня 2021 року в розмірі 63 766 грн. 21 коп., а також сплачені при пред'явлені позову до суду судовий збір в розмірі 3028 грн., а також понесені витрати на правову допомогу в розмірі 17 000 грн.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16 квітня 2024 року відкрито провадження у зазначеній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом в судове засідання учасників справи. Надано учасникам справи процесуальний строк для подання заяв по суті справи.
Представником позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» Ткаченко М.М. в судове засідання подано заяву, сформовану в системі «Електронний суд» 14.03.2025 року, та зареєстровану судом 17.03.2025 року за вх. № 7618 про розгляд справи без участі представника позивача та підтримання позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений судом як в порядку ч.ч.5, 6 ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, так і в порядку ч.11 ст.128 ЦПК України, шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, та з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату та місце розгляду справи. Заяви, клопотання, відзив на позов на адресу суду не надходили.
При цьому, суд зауважує, що відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.
Зваживши доводи, викладені в позові на обґрунтування позовних вимог, оцінивши докази по справі в їх сукупності, з'ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, виходячи з положень ст.12 та ст.13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, та є такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 16 квітня 2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як Товариством, та ОСОБА_1 , як Споживачем було укладено договір про надання споживчого кредиту №4009127, за умовами якого укладення цього договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація Споживача здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі, шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ITC Товариства (п.1.1 Договору).
Відповідно до п.п.1.2, п.1.3, п.1.4 Договору на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Сума кредиту (загальний розмір) складає: 20 000 гривень. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору.
Пунктом 1.5 Договору визначено, що стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п.4.2 Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору.
Відповідно до п.п. 1.5.1. знижена процентна ставка 0,19 % в день та застосовується відповідно до наступних умов; якщо Споживач у межах строку, визначеного в п.1.4 Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою Споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, Споживач як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту, але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п.1.4 Договору, а у випадку пролонгації - до дати пролонгації (не включно), буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування стандартної процентної ставки без знижки не можна вважати зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки, а можливість отримання індивідуальної знижки забезпечена для Споживача лише як для учасника Програми лояльності та лише за умови виконання вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Якщо Споживач є учасником Програми лояльності - розмір зниженої процентної ставки зазначений в Договорі має значення, що є меншим за розмір стандартної процентної ставки, зазначеної в Договорі. Якщо Споживач не є учасником Програми лояльності, розмір зниженої процентної ставки дорівнює розміру стандартної процентної ставки, у зв'язку з чим цей підпункт Договору носить технічний характер та не має юридичного змісту для Споживача.
Пунктом 1.7 Договору визначено, що орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою 693,5085% річних; за зниженою ставкою 69,35 % річних.
Відповідно до п. 2.1 Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані Споживачем Товариству з метою отримання кредиту.
Пунктом 4.3.1 Договору передбачено, що сторони домовились, що у випадку, якщо у Споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою Споживача, відповідно до пп.4.2.2-4.2.4 Договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.
Згідно з Додатком №1 до договору про надання споживчого кредиту №4009127 від 16.04.2021 року, сторони погодили кількість платежів/періодичність внесення: один/одноразово; дату повернення кредиту та сплати нарахованих процентів: 16.05.2021 року; суму кредиту: 20 000 грн.; суму нарахованих процентів: 1 140 грн. та реквізити для оплати.
Наведені умови кредитування, які, серед іншого, відображені й в паспорті споживчого кредиту, та інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, 16.04.2021 підписано між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором.
Згідно з довідкою ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 02.02.2024 року №4357-ВП підтверджується, що на підставі укладеної між ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» та ТОВ «Авентус Україна» угоди про переказ коштів № ВП-200417-1 від 20.04.2017 року, ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» 16.04.2021 року було здійснено наступний переказ грошових коштів на суму 20 000 грн. на номер карти НОМЕР_2 , код авторизації: 553317, номер транзакції в системі НОМЕР_3 .
Встановлено, що Кредитодавець свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме: надав Позичальнику грошові кошти у розмірі, встановленому Договором.
При цьому, доказів визнання недійним вищевказаного договору або його окремої частини матеріали справи не містять.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст. 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205,207 ЦК України).
Судом встановлено, що укладений між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 договір №4009127 від 16.04.2021 року та Графік платежів було укладено в електронній формі та підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором М758421, 16.04.2021 о 23:00:18.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Встановлено, що Договір №4009127 про надання споживчого кредиту від 16.04.2021 року, між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому, відповідач через особистий кабінет на веб-сайті позикодавця подав заявки на отримання позики за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання позики, після чого позикодавець надіслав відповідачу за допомогою засобів зв'язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який заявник використав для підтвердження підписання договору позики.
Встановивши, що без здійснення вказаних дій відповідачем зазначений договір не був би укладеним сторонами, суд дійшов висновку, що цей правочини відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Крім того, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 30 грудня 2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як Клієнтом та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», як Фактором укладено Договір факторингу №30-12/2021-21, за яким за цим Договором Клієнт - Первісний кредитор зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 21 204 683,69 грн., а Фактор зобов'язується, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим Договором, прийняти право грошової вимоги до Боржників, що належить Клієнту, і стає Новим Кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між Клієнтом та Боржником.
Згідно з п.2.5 Договору Фактор має право здійснити наступне відступлення прав вимоги будь - якій третій особі.
Пунктом 6.1.2 Договору передбачено, що Реєстр Боржників в електронному вигляді (Додаток №1) передається Фактору за Актом приймання - передавання Реєстру Боржників в електронному вигляді (Додаток №2) не пізніше наступного робочого дня після здійснення повного Фінансування на користь Клієнта відповідно до Розділу 7.
Відповідно до Витягу з реєстру боржників до
Договору факторингу №30-12/2021 від 30.12.2021 року, ТОВ «ВЕРДИКТ-КАПІТАЛ» набув права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 (п.н. в реєстрі боржників 187) за кредитним договором №4009127 від 16.04.2021 року в розмірі 63 090 грн., з якої: 20 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 43 090 грн. - заборгованість за процентами.
Також встановлено, що ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступив право грошової вимоги до Боржників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору про відступлення права вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023 року, в тому числі за Договором №4009127 від 16.04.2021 року, що укладений між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та позичальником ОСОБА_1 .
Відповідно до Акту прийому - передачі Реєстру Боржників за Договором №10-03/2023/01 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.03.2023 року, Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв Реєстр Боржників кількістю 29 141. Після цього, з урахуванням умов Договору №10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 року, від Первісного кредитора до Нового кредитора переходять Права вимоги заборгованості до Боржників і Новий кредитор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованості.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору № 10-03/2023/01 від 10.03.2023 року, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набув права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №4009127 в розмірі 63 766,21 грн., з якої: 20 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 43 090 грн. - заборгованість за процентами; 676,21 грн. - відповідальність за порушення грошового зобов'язання згідно зі ст.625 ЦК України.
При цьому, відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №4009127, станом на 10.03.2023 року, проведеного ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість по основній сумі кредиту становить 20 000 грн., заборгованість за відсотками становить 43 090,00 грн., та крім того, в порядку ст.625 ЦК України нараховано 3% річних та індекс інфляції за період з 30.12.2021 по 23.02.2022, що становить 3 % річних - 92,05 грн., інфляційні збитки - 584,16 грн., що відповідає вимогам ч.2 ст.6265 ЦК України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №4009127 про надання споживчого кредиту від 16.04.2021 року.
Згідно з умовами договору про надання споживчого кредиту позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки та на умовах, передбачених у договорі.
Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», ні на рахунок ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», ні на рахунки позивача.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями ч. 1ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Положеннями ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ч. 1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З огляду на зазначене, суд, з урахуванням фактичних обставин справи, приходить до висновку, що позивачем належними і допустимими доказами підтверджено набуття права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №4009127 від 16.04.2021 року.
З огляду на викладене вище, оцінивши наявні у справі докази по справі в їх сукупності на предмет їх належності та достовірності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №4009127 від 16 квітня 2021 року в розмірі 63 766 грн. 21 коп., з якої: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 20 000 грн., заборгованість за відсотками в розмірі 43 090 грн. 00 коп., в порядку ст.625 ЦК України 3 % річних в розмірі 92,05 грн. та інфляційні втрати в розмірі 584,16 грн., нараховані за період з 30.12.2021 по 23.02.2022 року.
Щодо судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частинами 4-6 статті 137 ЦПК України також визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При стягненні витрат на професійну правничу допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом ("Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Наведені вище положення процесуального закону дають підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації, при цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При цьому, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, як роз'яснено в п.48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК України, (в редакції Закону 2004 року). Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», як Клієнтом, та адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», в особі керуючого партнера Бурдюг Т.В. 02 січня 2023 року укладено договір про надання правової допомоги № 02-01/2023 року, за яким Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором.
Відповідно до п.2.1 Договору Адвокатське об'єднання, на підставі звернення Клієнта, яке оформлено у формі заявки на надання юридичної допомоги, приймає на себе зобов'язання з надання наступної юридичної допомоги: надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Відповідно до п.4.1 Договору вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід'ємними додатками до договору.
Пунктом 4.2 Договору передбачено, що якщо інше не передбачено заявкою на надання юридичної допомоги, Клієнт зобов'язується оплатити надані Адвокатським об'єднанням послуги у строк 60-ти банківських днів з моменту підписання акту про надання юридичної допомоги та надання Адвокатським об'єднанням Клієнту відповідного рахунку для оплати.
Крім того, пунктом 4.5 Договору передбачено, що сума, визначена актом про надання юридичної допомоги цього договору є гонораром Адвокатського об'єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає.
Відповідно до Заявки на надання юридичної допомоги № 809 від 07 лютого 2024 року Товариство - ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та Адвокатське об'єднання - АО «ЛІГАЛ АССІСТАНТС», в особі керуючого партнера Бурдюг Т.В., погодили надання наступних правових (юридичних) послуг Адвокатським об'єднанням по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а саме: надання усної консультації з вивчення документів тривалістю 2 год. вартістю 4000 грн., підготовка пропозицій вартістю 1000 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду тривалістю 4 год. вартістю 12 000 грн.
Згідно з Витягу з акту № 3 про надання юридичної допомоги від 08.02.2024 року, Сторони погодили надання наступних правових послуг Адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНТС» у відповідності до Заявки на надання юридичної допомоги: надання усної консультації з вивченням документів тривалістю 2 год., вартістю 4 000 грн.; підготовка пропозицій вартістю 1 000 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду тривалістю 4 год. вартістю 12 000 грн.
Відповідно до платіжної інструкції № 41300006 від 09 лютого 2024 року, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» на виконання договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №02-01/2023 від 02.01.2023 року, сплатило на користь Адвокатського об'єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНТС» 52 000 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Підсумовуючи, можна зробити висновок що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин.
Визначаючи у даній справі розмір судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу Адвокатського об'єднання, за встановлених обставин, суд виходить з критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, а також з заявленого позивачем предмету спору, складених процесуальних документів та необхідних процесуальних дій, на підставі чого суд вважає обґрунтованим заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн., яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3028 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 81, 89, 141, 223, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926 заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №4009127 від 16 квітня 2021 року в розмірі 63 766 (шістдесят три тисячі сімсот шістдесят шість) грн. 21 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»», код ЄДРПОУ 44276926 судовий збір в розмірі 3 028 грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ленінського районного
суду м. Кіровограда
Лілія Андріївна Іванова