Справа № 390/1749/25
Провадження № 3/390/522/25
"27" серпня 2025 р.Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі судді Підгірської Г.О., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною п'ятою статті 126, частиною третьою статті 130 КУпАП,
До Кропивницького районного суду Кіровоградської області надійшли матеріали адміністративних справ щодо скоєння ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 126, частиною третьою статті 130 КУпАП, які постановою суду від 18.07.2025 об'єднано в одне адміністративне провадження у справі № 390/1749/25.
Згідно наданих документів 05.07.2025 о 19:35 на трасі Н -14 64 км ОСОБА_1 керував транспортним ЗАЗ - Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому був позбавлений права керування механічним транспортними засобом. Порушення вчинено повторно протягом року відповідно до постанови ЕНА4918506 від 07.06.2025, чим порушив п. 2.1.а. ПДР України.
В той же час, керував транспортним засобом ЗАЗ - Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме на нагрудний відеореєстратор С703568. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі автомобіля тверезому водієві. Правопорушення вчинено втретє протягом року, чим порушив п.2.5. ПДР України.
В судові засідання 24.07.2025 і 25.08.2025 ОСОБА_1 не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. До суду повернулися конверти з відміткою про невручення судової повістки, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
З метою забезпечення реалізації ОСОБА_1 прав, судом використано усі можливі способи його сповіщення про місце і час розгляду справи.
Проте, судом встановлено наступні обставини:
1) працівниками поліції повідомлено ОСОБА_1 про направлення матеріалів справ про адміністративні правопорушення для розгляду до Кропивницького районного суду Кіровоградської області;
2) суд здійснював виклик ОСОБА_1 , однак останній не вжив жодних заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження;
3) жодних клопотань, заяв тощо, які б обґрунтовували неможливість явки до суду ОСОБА_1 чи про відкладення розгляду справи до суду не було подано.
Таким чином, судом вичерпані всі доступні можливості для забезпечення участі ОСОБА_1 в судовому засіданні.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням пункту 1 статті 6 даної Конвенції.
Зважаючи на викладені обставини та те, що ОСОБА_1 своєчасно і належним чином сповіщався про час і місце розгляду справи, з урахуванням строків розгляду даної категорії справ, суд відповідно до вимог частини першої статті 268 КУпАП вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених статтею 1 КУпАП.
З метою своєчасного та належного розгляду справи, виконання завдань провадження в справі про адміністративне правопорушення, з врахуванням вимог частини другої статті 268 КУпАП, відповідно до якої під час розгляду судом справ, передбачених частиною п'ятою статті 126 та частиною третьою статті 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, оскільки ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без його участі.
Дослідивши та вивчивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали суд дійшов до наступного висновку.
Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною третьою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 130 КупАП в повному обсязі підтверджується такими матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПРТ 1 № 382366 від 05.07.2025; відеозаписами з боді-камер поліцейських, на яких зафіксовано відмову ОСОБА_1 пройти огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння з поміткою «відмовився»; розписка про відсторонення від керуванням транспортним засобом; постановою про накладення адміністративного стягнення зафіксованого не в автоматичному режимі; довідкою про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності; довідкою належність транспортного засобу, тощо.
Враховуючи наведене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд визнає доведеним поза розумним сумнівом належними та допустимими доказами факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 130 КУпАП, а саме, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Щодо вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 126 КпАП України, суд зазначає наступне.
Відповідно до пп. «а» п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідальність за частиною п'ятою статті 126 КУпАП настає у разі повторного протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною другою - четвертою цієї статті.
Наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 126 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР 1 №382373 від 05.07.2025, постановою про накладення адміністративного правопорушення зафіксоване не в автоматичному режимі; довідкою про неотримання посвідчення водія; довідкою про притягнення до адміністративної відповідальності; відеозаписами з боді-камер поліцейських та іншими матеріалами справи.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною п'ятою статті 126 КУпАП, а саме: повторно протягом року вчинив порушення, передбачене частинами другою-четвертою статті 126 КУпАП.
Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.
Згідно зі статтею 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Вчинення правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 126 КУпАП, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Вчинення правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 130 КУпАП, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Зважаючи на розмір штрафу, правопорушення передбачене третьою статті 130 КУпАП є більш серйозним правопорушенням з числа вчинених.
Відповідно до абзацу третього пункту 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року №14, суди не вправі застосовувати стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
З довідки про отримання особою посвідчення водія вбачається, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, а тому позбавлення його права керування транспортним засобом буде не справедливим.
Суд не вбачає підстав для застосування стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, оскільки відсутні докази належності ОСОБА_1 транспортного засобу Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_1 .
Враховуючи характер правопорушень, особу правопорушника, зважаючи на статтю 36 КУпАП, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Керуючись статтею 36, частиною п'ятою статті 126, частиною першою статті 130, статтями 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 126, частиною третьою статті 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Кропивницького апеляційного суду через Кропивницький районний суд Кіровоградської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Допустити виконання постанови після набрання постановою законної сили.
Початок строку відбування адміністративного арешту обчислювати з моменту адміністративного затримання у порядку виконання даної постанови.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Г.О. Підгірська