Справа № 143/480/25
21.08.2025 року м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Сича С.М.,
за участю секретаря Левченко М.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Погребище Вінницького району Вінницької області цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -
встановив:
У травні 2025 року АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» засобами системи «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Позов мотивований тим, що між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №2001868854601 від 06.05.2021 року, за яким позичальнику видано кредит у розмірі 19999 грн. 63 коп., та Кредитний договір №1010340276 від 12.12.2021 року, за яким позичальнику видано кредит у розмірі 10000 грн. 00 коп.
Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконує, у зв'язку із чим станом на 04.02.2025 року утворилася заборгованості за Кредитним договором №2001868854601 від 06.05.2021 року у розмірі 33296 грн. 25 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 19999 грн. 54 коп. та за процентами в розмірі 13296 грн. 71 коп., та за Кредитним договором №1010340276 від 12.12.2021 року у розмірі 14122 грн. 23 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 9166 грн. 45 коп., за процентами в розмірі 2 грн. 46 коп. та за комісією в розмірі 4953 грн. 32 коп.
Таким чином, станом на 04.02.2025 року заборгованість за кредитними договорами становить 47418 грн. 48 коп.
Позивачем направлялась письмові вимоги відповідачу про необхідність погашення заборгованості, проте у наданий строк заборгованість погашена не була. З огляду на викладене, АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» звернулось до суду з цим позовом про стягнення боргу.
Посилаючись на наведені обставини, представник АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» просить стягнути на користь позивача із відповідача заборгованість за Кредитними договорами №2001868854601 від 06.05.2021 року та №1010340276 від 12.12.2021 року у розмірі 47418 грн. 48 коп., а також понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп. (а.с.1-4).
Ухвалою судді від 10.06.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо подання у визначені строки відповідачем відзиву на позов та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін (а.с. 59,60).
Згідно із п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
За приписами п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
В силу ч.5 ст.272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За правилами п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Як вбачається із матеріалів справи до суду повернулося поштове відправлення, яким відповідачу за адресою його місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку, направлялася копія ухвали суду про відкриття провадження у справі, із відміткою від 25.06.2025 року про відсутність особи за вказаною адресою (а.с.65,66).
Відтак, відповідач, будучи належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, дату та час її розгляду, у визначений в ухвалі про відкриття провадження у справі строк ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, до суду не подав.
Ураховуючи вищевикладене та положення ст.ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81, 82 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до частини 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст.1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
В частинах 1, 2 ст.1054 ЦК України обумовлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
В силу ст.1056 - 1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Судом встановлено, що відповідно до Заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №1010340276 від 12.12.2021 року ОСОБА_1 уклав із АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» кредитний договір, за яким шляхом банківського переказу на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «ПУМБ», відповідачу мало бути надано споживчий кредит у розмірі 10000 грн. 00 коп. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,01% річних, комісії за обслуговування кредитної заборгованості 2,99%, строком на 12 місяців (а.с.11,12).
На підтвердження укладання Кредитного договору №1010340276 від 12.12.2021 року та виконання його умов позивач також надав копії розрахунку заборгованості (а.с.37-38), платіжну інструкцію TR.54461373.32160.25578 від 12.12.2021 року (а.с.36 зворот), виписку з особового рахунку (а.с.41), паспорт споживчого кредиту (а.с. зворот 12), Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в редакції від 01.11.2021 року (а.с.26-32).
З матеріалів справи вбачається, що за умовами п.8 Кредитного договору №1010340276 від 12.12.2021 року зарахування кредитних коштів мало здійснюватись у спосіб банківського переказу на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «ПУМБ» на ім'я відповідача, який зазначений у заяві про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
При цьому за змістом п.8 Кредитного договору №1010340276 від 12.12.2021 року при обранні способу надання споживчого кредиту на загальні споживчі цілі шляхом банківського переказу, підписуючи цю заяву, відповідач уповноважив банк здійснити переказ суми споживчого кредиту за реквізитами, зазначеними при визначенні способу надання споживчого кредиту (а.с.11).
Однак, згідно платіжної інструкції TR.54461373.32160.25578 від 12.12.2021 року кредитні кошти за Кредитним договором №1010340276 від 12.12.2021 року в розмірі 10000 грн. 00 коп. були перераховані позивачем на рахунок НОМЕР_2 , а не на той рахунок (№ НОМЕР_1 ), що був обумовлений сторонами у п.8 Кредитного договору №1010340276 (а.с.36 зворот).
Згідно із ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст.77 ЦПК України).
В силу приписів ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У постанові Верховного Суду від 17.12.2020 року у справі № 278/2177/15-ц зауважено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
У постанові Верховного Суду від 30.11.2022 року у справі №334/3056/15 зазначено, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
Ураховуючяи наведене, позивачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів виконання своїх зобов'язань за Кредитним договором №1010340276 від 12.12.2021 року щодо перерахування кредитних коштів на погоджений сторонами банківський рахунок, відкритий на ім'я відповідача ОСОБА_1 , оскільки перерахування кредитних коштів на інший банківський рахунок, на переконання суду, не може розцінюватися як належне виконання умов договору.
За змістом частин 1, 3 ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.
Суд звертає увагу на те, що копії розрахунку заборгованості (а.с.37-38) та виписки з особового рахунку (а.с.41) були додані до позовної заяви, поданої в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», а отже в силу приписів частин 1, 3 ст.95 ЦПК України є електронними копіями письмових доказів.
Разом із тим, означені документи не містять графічні підписи посадової особи АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», яка їх формувала та виготовила, а саме начальника Управління стягнення проблемних активів Департаменту стягнення кредитів АТ «ПУМБ» Є.М.Височин, а відтак суд дійшов висновку, що вони не можуть з повною достовірністю містити інформацію щодо предмета доказування.
При цьому суд відзначає, що накладення на окреслені електронні копії письмових доказів кваліфікованого електронного підпису представником АТ «ПУМБ» Супрун Є.В., яка підписала та подала до суду позовну заяву з додатками, само по собі не замінює графічного підпису посадової особи банку, яка формувала та виготовила зазначені письмові докази.
З огляду на викладене, суд вважає, що вказані електронні копії письмових доказів не відповідають критеріям належності та достовірності, а тому не беруться до уваги при вирішенні спору.
Щодо наданого позивачем Паспорту споживчого кредиту (а.с.12 зворот), який був підписаний відповідачем, то суд бере до уваги, що ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договорів про споживчий кредит та дотримання його форми.
Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту.
Проте, у паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Такий правовий висновок зробила Об'єднана палата Касаційного цивільного суду в постанові від 23.05.2022 року у справі № 393/126/20.
Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог в частині стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором №1010340276 від 12.12.2021 року у розмірі 14122 грн. 23 коп. слід відмовити за недоведеністю.
Судом також встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 06.05.2021 року підписано із АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» Заяву на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №2001868854601, за яким відповідачу було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_3 та надано кредитну картку із кредитним лімітом у розмірі 10000 грн. 00 коп. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 47,88% річних, строком на 12 місяців (а.с.15).
У матеріалах справи містяться копії розрахунку заборгованості за Кредитним договором №2001868854601 від 06.05.2021 року (а.с.зворот 38-40), виписка з особового рахунку (а.с.42-48), довідка про збільшення кредитного ліміту (а.с.36), паспорт споживчого кредиту (а.с. 16), Публічна пропозиція АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в редакції від 15.03.2021 року (а.с.20-25).
Зокрема, відповідно до довідки про збільшення кредитного ліміту 06.05.2021 року встановлено кредитний ліміт до 10000 грн. 00 коп., 19.08.2021 року збільшено кредитний ліміт до 12000 грн. 00 коп., 23.10.2021 року збільшено кредитний ліміт до 20000 грн. 00 коп., 27.02.2022 року збільшенно кредитний ліміт до 20000 грн. 00 коп., 16.03.2022 року кредитний ліміт зменшено до 19999 грн. 63 коп. (а.с.36).
В обґрунтування позовних вимог АТ «ПУМБ» посилається, серед іншого, на те, що свої зобов'язання за Кредитним договором повністю виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 19999 грн. 63 коп. шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок № НОМЕР_3 , котрий було вказано при заповненні відповідачем Заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №2001868854601 від 06.05.2021 року.
Однак, позивачем не надано будь - яких доказів, які підтверджують зарахування кредитних коштів на поточний рахунок відповідача № НОМЕР_3 , який зазначений у Заяві про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Щодо передбаченого в Публічній пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в редакції від 15.03.2021 року права банку на збільшення кредитного ліміту (а.с.20-25), то суд відзначає, що такий документ не містить підтверджень того, що саме додану до позовної заяви Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб розумів відповідач та ознайомився і погодився з нею, підписуючи Заяву на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №2001868854601 від 06.05.2021 року, а також того, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів за цим кредитним договором взагалі містив умови, зокрема й щодо права банку на зміну кредитного ліміту, оскільки суду надані лише окремі його аркуші.
Надану позивачем Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в редакціях від 15.03.2021 року, з огляду на її мінливий характер, що підтверджується матеріалами справи, не можна вважати складовою кредитного договору, в тому числі і щодо права банку на збільшення кредитного ліміту, якщо вона не підписана позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку в Заяві на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка безпосередньо підписана відповідачем.
Зважаючи на викладене, позивачем також не доведено, що умовами кредитного договору було урегульовано право банку на збільшення кредитного ліміту за Кредитним договором №2001868854601 від 06.05.2021 року.
Такого висновку суд дійшов, зокрема, з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.07.2019 року у справі №342/180/17, яку суд має враховувати при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин у відповідності до частини четвертої статті 263 ЦПК України.
Також суд констатує, що надані позивачем розрахунок заборгованості за Кредитним договором №2001868854601 від 06.05.2021 року (а.с.зворот 38-40), виписка з особового рахунку (а.с.42-48), довідка про збільшення кредитного ліміту (а.с.36) також не містять графічні підписи посадової особи АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», яка їх формувала та виготовила, а саме начальника Управління стягнення проблемних активів Департаменту стягнення кредитів АТ «ПУМБ» Є.М.Височин, а отже вказані електронні копії письмових доказів не відповідають критеріям належності та достовірності і не беруться до уваги при вирішенні спору.
Щодо наданого позивачем Паспорту споживчого кредиту (а.с.16), який був підписаний відповідачем, то суд не бере його до уваги з наведених вище мотивів.
З огляду на викладене, у задоволенні позовних вимог АТ «ПУМБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №2001868854601 від 06.05.2021 року також слід відмовити за недоведеністю.
За змістом ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, понесені АТ «ПУМБ» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 грн.40 коп. (а.с.5) слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 141, 258, 259, 263-265, 279, 351, 354 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
У задоволенні позовних вимог АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Вінницького апеляційного суду через Погребищенський районний суд Вінницької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони по справі:
Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: вул.Андріївська,4, м.Київ,04070.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 26.08.2025 року.
Суддя