Справа № 930/2929/24
Провадження № 2/930/284/25
03.07.2025 року м. Немирів
Немирівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Науменка С.М., при секретарі судового засідання Андрущак Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Немирові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування ,
ОСОБА_1 , звернулася в суд з позовом про визнання права власності на майно в порядку спадкування, мотивуючи тим, що вона ОСОБА_3 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Велика Бушинка на той час Немирівського району, де і проживає по сьогоднішній день разом із своєю сім'єю.
Її батьками являються: батько - ОСОБА_4 та мати - відповідач ОСОБА_2 .
Її батько ОСОБА_4 помер передчасно у віці ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Велика Бушинка Немирівського району Вінницької області.
Після його смерті залишилось спадкове майно, яке складалось із житлового будинку з господарськими будівлями, де вона зараз разом із матір'ю проживають, та земельну ділянку, на яку мав право спадкодавець на підставі Сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ВН № 029622.
Спадкоємцями за законом на майно покійного батька є вона дочка спадкодавця та її мати дружина покійного.
Після смерті батька вона фактично прийняла спадщину, постійно проживаючи разом із ним в одному житловому будинку. В грудні місяці 2016 року нею було подано заяву до державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно. Під час звернення до нотаріальної контори її стало відомо, що на ім'я відповідачки ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, на яку мав право її покійний батько на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ВН № 029622.
Її мати на той час приховала від нотаріуса факт існування окрім неї інших спадкоємців першої черги за законом, тобто не повідомила, що спадкоємцем першої черги за законом є ще вона дочка спадкодавця, яка також прийняла спадщину.
Приховування цих фактів призвело до того, що нотаріус видав свідоцтво про право на спадщину за законом на ім'я лише одного спадкоємця першої черги за законом ОСОБА_2 , позбавивши її таким чином права на частину земельної ділянки, на яку мав право її покійний батько.
Така ситуація призвела до того, що вона змушена була в 2016 році звернутись із позовною заявою до суду про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 25 травня 2004 року виданого державним нотаріусом Немирівської державної нотаріальної контори.
Рішенням Немирівського районного суду від 18 серпня 2017 року її позов було задоволено - визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 25 травня 2004 року видане державним нотаріусом Немирівської державної нотаріальної контори, згідно із яким спадкоємицею майна гр. ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 є його дружина - ОСОБА_2 в частині частки спадкового майна, зобов'язано державного нотаріуса Немирівської державної нотаріальної контори Вінницької області внести зміни до свідоцтва про право на спадщину за законом від 25 травня 2004 року виданого державним нотаріусом Немирівської державної нотаріальної контори, згідно із яким спадкоємицею майна гр. ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 є його дружина - ОСОБА_2 , а саме вказати, що спадкоємцем частини спадкового майна є дочка спадкодавця - ОСОБА_1 .
З вказаним рішенням суду вона неодноразово зверталась до Немирівської державної нотаріальної контори з метою його виконання та поновлення її вправі на частину спадкового майна покійного батька.
Однак, 26 жовтня 2024 року її було видано Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, що і є причиною її звернення до суду із даним позовом.
Підставою прийнятого нотаріусом рішення є те, що її матір'ю після отримання нею свідоцтва про право на спадщину за законом від 25 травня 2004 року, яке в послідуючому було визнано судом частково недійсним, було на вказану земельну ділянку виготовлено технічну документацію із землеустрою і на підставі якої і був виготовлений та виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ВН № 060912 від 01.07.2004 року, що на даний час і є останнім правовстановлюючим документом на земельну ділянку загальним розміром 2.7826 га., кадастровий номер 0523080800:03:001:0313, яка є спадковим майном покійного батька, на частину якого вона має право.
Так як у рішенні суду зазначено про внесення зміни до свідоцтва про право на спадщину за законом від 25 травня 2004 року, яке фактично втратило юридичну силу внаслідок отримання відповідачкою Державного акту на власності на земельну ділянку серія ВН № 060912 від 01.07.2024 року, тому виконати зазначене вище рішення нотаріус не має можливості.
В зв'язку з цим позивачка ОСОБА_1 просить суд визнати за нею право власності на майно в порядку спадкування.
Позивачка ОСОБА_1 , у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує просить їх задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 , у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає не заперечує проти їх задоволення.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін, в порядку ч.3 ст.211 ЦПК України.
Суд, дослідивши докази у справі, вважає, що позов підлягає задоволенню, так як позовні вимоги визнаються відповідачкою, а також підтверджуються копією паспорта ОСОБА_1 , копією свідоцтва про народження ОСОБА_5 , копією свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , копією рішення Немирівського районного суду від 18 серпня 2017 року, копією відповідей на запит нотаріальної контори із ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН № 060912, копією постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно п. г ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України однією з підстав виникнення права власності на земельну ділянку, є прийняття спадщини.
Правовідносини з приводу спадщини регулюються відповідними нормами ЦК України.
Положеннями ст.ст. 216-1218 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно статті1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 -1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Статтею 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч.ч. 4.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності на встановлена судом.
В ст. 392 ЦК України вказано, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
А тому, слід визнати за позивачкою право власності на спадкову: частину земельної ділянки.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 328,392,1258,1261,1270 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 263-265 ЦПК України, суд ,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Велика Бушинка Немирівського району Вінницької області, на:
-1/2 частину земельної ділянки, загальною площею 2.7826 га., кадастровий номер 0523080800:03:001:0313, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Немирівської міської ради Вінницького району (колишньої Великобушинської сільської ради Немирівського району) Вінницької області, на яку було видано Немирівською районною державною адміністрацією Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ВН № 060912 на ім'я ОСОБА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду через Немирівський районний суд Вінницької області.
Суддя Немирівського
районного суду: С.М.Науменко