Номер справи137/706/25
27.08.2025
Літинський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у с-щі Літин кримінальне провадження №12025020010000775 від 16.05.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гончарівка, Літинського району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із повною загальною середньою освітою, одруженого, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, працюючого робітником в ФГ «Щербич», в силу ст.89 КК України раніше не судимого, у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України,
16.05.2025 інспектором Сектору реагування патрульної поліції Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 та поліцейським СРПП Вінницького РУП ГУНГІ у Вінницькій області ОСОБА_6 , які згідно з п.1 примітки до ст.364 КК України є службовими особами, відповідно до наказу начальника ГУНП у Вінницькій області №761 від 29.04.2025 «Про проведення профілактичних заходів у сфері безпеки дорожнього руху», здійснювався нагляд за дорожнім рухом Літинської ОТГ на службовому автомобілі марки «Toyota Corolla» номерний знак НОМЕР_1 у складі екіпажу Ліра-51. Під час несення служби, 16.05.2025 о 09:52 годині працівниками СРПП Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області у с-щі Літин по вул. Б. Хмельницького +300 метрів до автодороги Т02-14 в напрямку с. Багринівці, помічено порушення правил дорожнього руху водієм транспортного засобу марки ВАЗ-2108 д.н.з. НОМЕР_2 , а саме рух без використання спеціального ременю безпеки, тому на підставі ст.31, 35 Закону України «Про Національну поліцію» зазначений транспортний засіб під керуванням ОСОБА_4 зупинено. У ході перевірки, наданих ОСОБА_4 документів, а саме свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія за допомогою ІТС «ІПНПУ» встановлено, що останнього, згідно рішення Літинського районного суду Вінницької області від 24.12.2024 позбавлено права керування транспортними засобами згідно ч.1 ст.130 КУпАП строком на 1 рік, тобто ОСОБА_4 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.4 ст.126 КУпАП, у зв'язку з чим працівниками поліції на підставі ст.265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення України прийнято рішення про тимчасове затримання транспортного засобу з метою його доставки для зберігання на спеціальний майданчик через суттєве перешкоджання дорожньому руху.
У подальшому, 16.05.2025 о 10:46 годині, перебуваючи в салоні службового автотранспорту марки «Toyota Corolla» номерний знак НОМЕР_1 , що був припаркований до узбіччя по вул. Б. Хмельницького с-ще Літин Вінницького району, Вінницької області, ОСОБА_4 , будучи достовірно обізнаним про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є працівниками правоохоронного органу, маючи умисел на уникнення процедури тимчасового затримання транспортного засобу, на що працівники поліції, які є службовими особами, та які згідно зі ст.265-2 КУпАП уповноважені на тимчасове затримання транспортних засобів, розуміючи незаконність своїх дій та достовірно знаючи про кримінальну відповідальність за пропозицію та надання неправомірної вигоди службовій особі, не зважаючи на неодноразові попередження про відповідальність за таку пропозицію, діючи умисно, декілька разів усно висловлював пропозицію надати 100 доларів США неправомірної вигоди інспекторам СРПП Вінницького РУТІ ГУНП у Вінницькій області за не вчинення ними дій з використанням влади та службового становища, а саме незастосування процедури тимчасового затримання транспортного засобу, передбаченого ст.265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вказаними діями, ОСОБА_4 , скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.369 КК України, а саме, пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся та детально розповів про обставини скоєного правопорушення, згідно з яким він за часу, місця, обставин та способу, встановлених судом, декілька разів висловлював пропозицію надати 100 доларів США інспекторам поліції за незастосування тимчасового затримання його транспортного засобу. При обранні йому міри покарання просив призначити йому штраф з розстроченням суми виплати, оскільки він перебуває у скрутному матеріальному становищі та має на утриманні трьох неповнолітніх дітей.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, не оспорює фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку присутніх учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, та роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин провадження в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.
На підставі вищенаведеного, суд допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчинені ним кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена у судовому засіданні повністю.
Таким чином, проводячи судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідного до вимог ст.337 КПК України, обвинувачення, висунуте ОСОБА_4 відповідно до обвинувального акта, визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється, а тому суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч.1 ст.369 КК України як пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади.
При призначенні ОСОБА_4 покарання, суд, згідно з вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, ОСОБА_4 вчинив умисний закінчений нетяжкий злочин.
Як особа ОСОБА_4 за місцем проживання та останнього місця роботи характеризується позитивно, працевлаштований, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, на обліку в закладах з надання психіатричної або наркологічної допомоги не перебуває, в силу ст.89 КК України раніше не судимий.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні.
Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження, позиції органу пробації та особи обвинуваченого, який вчинив умисний закінчений нетяжкий злочин, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в межах санкцій ч.1 ст.369 КК України.
Підстави до застосування положень ст.69 КК України при призначенні покарання не встановлені.
Зазначене покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та буде цілком відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особі обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Щодо клопотання обвинуваченого про розстрочення виплати штрафу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.4 ст.53 КК України з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.
Враховуючи майновий стан обвинуваченого ОСОБА_4 , який має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, суд вважає можливим розстрочити сплату штрафу строком на 10 місяців.
Процесуальні витрати і речові докази у справі відсутні.
Керуючись ст.2, 7, 53, 349, 351, 358, 368-371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок).
На підставі ч.4 ст.53 КК України розстрочити ОСОБА_4 виплату призначеного штрафу у розмірі 17000,00 грн рівними частинами строком на 10 (десять) місяців, зобов'язавши його сплачувати по 1700,00 грн (одній тисячі сімсот гривень 00 копійок) щомісячно, починаючи з дня набрання вироком законної сили і до 30 числа кожного місяця, до повного погашення заборгованості.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч.2 ст.26 КВК України в разі призначення штрафу з розстрочкою виплати певними частинами він зобов'язаний сплачувати штраф у розмірі та строки, встановлені вироком суду. Про сплату відповідної частини штрафу засуджений повідомляє уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату відповідної частини штрафу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з моменту його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Поряд з цим, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, котрі ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження котрих було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.
Суддя: ОСОБА_1