Справа № 136/9/23
провадження № 2/136/1/23
26.08.2025 м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Шпортун С.В.,
за участі секретаря судового засідання Белінської С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, цивільну справу за позовом керівника Немирівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації права власності з одночасним припиненням права приватної власності, скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки, витребування земельної ділянки,
У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.
У судове засідання сторони, їх представники та інші особи не з'явились, будучи повідомленими про день та час розгляду справи в установленому законом порядку.
Прокурор надав до суду заяву, в якій просив про вирішення клопотання відповідача про залишення позову без руху за його відсутності, а подальший розгляд цивільної справи відкласти з метою надання можливості ознайомитись із матеріалами справи, визначення із позицією, у зв'язку із тривалим його перебуванням у службовому відрядженні до Херсонської області.
Ураховуючи те, що учасники цивільного процесу не з'явились, про поважність причин не повідомили, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, тому вважає за можливе вирішити клопотання представника відповідача за їх відсутності.
Вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи судом встановлено, що 10.05.2025 представник відповідача подав до суду клопотання про залишення без руху даного позову та визначення способу усунення недоліків шляхом надання належних документів на підтвердження внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, мотивуючи тим, що 09.04.2025 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача" №4292-IX від 12.03.2025, яким частину п'яту ст.390 ЦК України викладено у новій редакції та передбачено, що суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Оскільки відповідач ОСОБА_1 є добросовісним набувачем спірного майна, суд (у випадку задоволення позову) зобов'язаний також вирішити питання про здійснення позивачем компенсації вартості такого майна, що неможливо здійснити без внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна.
16.07.2025 засобами електронного зв'язку прокуратурою направлено заперечення на клопотання представника відповідача про залишення позову без руху, мотивуючи тим, що відповідач є недобросовісним набувачем, так як було встановлено із матеріалів справи та зазначених у позовній заяві відомостей, вказані земельні ділянки вибули із державної власності унаслідок реєстрації на підставі наказів ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області № 2- 526/15-21-СГ від 30.03.2021 та № 2-526/15-21-СГ від 30.03.2021, які були надані реєстратору для вчинення реєстраційних дій, тоді як вищевказаними наказами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, однак державному реєстратору Чубатюк О.Р., надано документи (накази), які містять неправдиву інформацію щодо надання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 земельних ділянок з кадастровими номерами 0522210100:03:000:3331 та 0522210100:03:000:3333, на підставі яких здійснено реєстраційні дії, зареєстровано право власності на зазначені земельні ділянки за вказаними особами, що свідчить про їх вибуття з державної власності всупереч волі держави. За вищевказаним фактом сектором дізнання ВП № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області на даний час здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025022240000018 від 03.02.2025 за ч. 1 ст. 190 КК України. Про недобросовісність дій ОСОБА_1 свідчить й те, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0522210100:03:000:3331 за ОСОБА_3 зареєстровано 17.09.2021, а вже 12.11.2021, тобто менше ніж через два місяці ділянку відчужено, що вказує про відсутність у нього наміру вести особисте селянське господарство. При укладенні даної угоди покупець згідно відкритих даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно міг, проявивши розумну обачність, дізнатися про наявність у ОСОБА_3 двох земельних ділянок, отриманих на підставі наказів ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області для ведення особистого селянського господарства, однак ОСОБА_1 не вчинив жодних дій. Аналогічно матеріали справи свідчать, що ОСОБА_2 набув право власності на землю без відповідної правової підстави, повторно використавши право на безоплатне отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0522210100:03:000:3333 за ОСОБА_2 зареєстровано 06.09.2021, а вже 12.11.2021, її було відчужено, та покупець згідно відкритих даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не перевірив законність набуття продавцем земельної ділянки. Крім цього, право власності на спірні земельні ділянки за вищевказаними особами реєструвала дочка відповідача - ОСОБА_5 , що свідчить про наявність у нього вже на стадії державної реєстрації наміру вести особисте селянське господарство на спірних земельних ділянках та відсутність такого наміру у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Вивчивши матеріали цивільної справи судом встановлено, що у січні 2023 року керівник Немирівської окружної прокуратури Вінницької області звернувся до суду в інтересах держави в особі Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області із позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому на вирішення суду поставлено наступні вимоги:
- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером - 0522210100:03:000:3418 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2661486605020), припинити право власності ОСОБА_1 на цю земельну ділянку.
- скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером - 0522210100:03:000:3418.
- витребувати у ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2 га, яка входить до складу об'єднаної земельної ділянки з кадастровим номером - 0522210100:03:000:3418 та розташована на території Липовецької міської ради Вінницького району (колишньої - Липовецької міської ради Липовецького району) Вінницької області в координатах, межах та конфігурації земельної ділянки з кадастровим номером - 0522210100:03:000:3333, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-526/15-21-СГ від 30.03.2021, відомості у Державному земельному кадастрі про яку набули статусу архівних;
- витребувати у ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2 га, яка входить до складу об'єднаної земельної ділянки з кадастровим номером 0522210100:03:000:3418 та розташована на території Липовецької міської ради Вінницького району (колишньої - Липовецької міської ради Липовецького району) Вінницької області в координатах, межах та конфігурації земельної ділянки з кадастровим номером 0522210100:03:000:3331, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-525/15-21-СГ від 30.03.2021, відомості у Державному земельному кадастрі про яку набули статусу архівних.
Ухвалою суду від 07.02.2023 прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, а у справі призначено підготовче судове засідання.
20.02.2024 ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті, утім судовий розгляд не розпочато з об'єктивних причин.
Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» було внесено зміни, зокрема, до ст. ст. 261, 388, 390 і 391 ЦК України. Цей Закон набрав чинності 09.04.2025.
У відповідності до Прикінцевих та перехідних положень вище вказаного Закону, положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.
Так, ч. 2 ст. 391 ЦК України передбачено, що якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб'єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 5 ст. 390 ЦК України суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Судом прийнято до уваги, що за змістом ч. 5 ст. 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне.
Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05 червня 2018 року у справі N 338/180/17 по своїй суті застосовано доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі- "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі N 390/34/17 (провадження N 61-22315сво18).
Добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (пункт 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі N 922/3537/17).
У ході розгляду даної справи суду необхідно оцінити наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна, оскільки судове рішення, ухвалене за відсутності перевірки добросовісності/недобросовісності набувача, що має важливе значення як для застосування положень ст. ст. 387, 388 ЦК України, так і для визначення критерію пропорційності втручання у право набувача майна, не зможе вважатися таким, що відповідає нормам справедливого судового розгляду згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України.
Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» також було внесено зміни, зокрема, до ч. 4 ст. 177 і ч. 2 ст. 185 ЦПК України.
У статті 5 ЦК України визначені дії актів цивільного законодавства у часі , згідно якої акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Згідно статті 185 ЦПК України, в редакції чинній з урахуванням внесених змін зазначеним законом, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (частина 1). В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина 2).
Згідно абзацу третього частини другої статті 185 ЦПК України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок позивача внести відповідну грошову суму.
Редакція статті набула чинності 09 квітня 2025 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» № 4292-ІХ від 12 березня 2025 року.
У Законі України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» № 4292-ІХ від 12 березня 2025 року відсутня вказівка про те, що положення статей 177 та 185 ЦПК України мають зворотну дію в часі. Навпаки, в них зазначено саме про те, що експертно-грошова оцінка здійснюється в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Таким чином на день подання позовної заяви прокурором у січні 2023 року цивільне процесуальне законодавство не містило таких вимог до її змісту і до доданих до неї документів, а також до підстав залишення позовної заяви без руху і до таких наслідків.
При цьому, Закон України № 4292-ІХ від 12 березня 2025 року не містить застереження щодо застосування положень статей 177 і 185 ЦПК України у зміненій - новій редакції, а саме про їх зворотну дію в часі.
Окрім цього, як було встановлено, прокурором пред'явлено позов про витребування у відповідача майна, як у добросовісного набувача (ст.388 ЦК України), тоді як у запереченнях на клопотання відповідача про залишення позову без руху, заперечується добросовісність ОСОБА_1 під час набуття спірних земельних ділянок у власність.
Суд зауважує, що вимога ч. 4 ст. 177 ЦПК України, покладає обов'язок на позивача додати до позовну усі документи на підтвердження позовних вимог.
Варто зазначити, що питання добросовісного набуття прав на спірний об'єкт набувачем має бути оцінене судом першої інстанції під час судового розгляду справи. Означена обставина (добросовісності/недобросовісності набуття) залишатиметься невизначеною до закінчення розгляду справи та ухвалення судом рішення по суті спору.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує на те, що при застосуванні процедурних правил національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення від 26 липня 2007 року у справі «Walchli v. France», від 8 грудня 2016 року «ТОВ «Фріда» проти України»).
Ураховуючи викладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання представника відповідача щодо залишення позову без руху, відтак відмовляє в його задоволенні.
Приймаючи до уваги наявність клопотання сторони позивача з метою реалізації прав визначених ст.43 ЦПК України, суд оголошує перерву в даному судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 177, ч. 2 ст. 185, 258-261 ЦПК України, суд,
Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_6 про залишення позову без руху та визначення способу усунення недоліків шляхом надання належних документів на підтвердження внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна у вигляді земельних ділянок.
Оголосити перерву до 06.11.2025 о 14:00 годині.
Копію даної ухвали суду направити учасникам цивільного процесу.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили негайно після її проголошення суддею.
Суддя Світлана ШПОРТУН