Справа № 136/833/25
провадження №1-кс/136/270/25
26 серпня 2025 року м. Липовець
Слідчий суддя Липовецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець, клопотання про арешт майна, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022022240000083 від 22.11.2022, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України,
Слідчий СВ ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 звернулась до суду із клопотанням про арешт майна, яке погоджене прокурором Липовецького відділу Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_7 , мотивуючи тим, що у провадженні СВ ВП №4 перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022022240000083 від 22.11.2022, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України.
У ході досудового розслідування зібрано докази, які вказують на обґрунтовану підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч. 1 ст. 366 КК України як службове підроблення, тобто внесення до офіційного документа завідомо неправдивих відомостей;
- ч. 2 ст. 364 КК України, - зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використання службового становища всупереч інтересам служби, що завдало тяжких наслідків охоронюваним законом інтересам окремих юридичних осіб.
20.08.2025 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру, у вчиненні зазначени кримінальних правопорушень.
Під час досудового розслідування встановлено, що потерпілим у даному кримінальному провадженні є Липовецька міська рада Вінницького району Вінницької області, якій завдано матеріальної шкоди та в подальшому буде подано цивільний позов про відшкодування заподіяної внаслідок вчинення кримінальних правопорушень майнової шкоди на суму 351 500 грн.
Таким чином, суб'єкт звернення вказує, що під час досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на майно підозрюваної ОСОБА_4 , із забороною права розпорядження (його реалізації, продажу), з метою відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням Липовецькій міській раді Вінницького району Вінницької області майнової шкоди, що стало підставою звернення до суду із даним клопотанням.
У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, просив його задовольнити, вказавши, що в ході подальшого досудового розслідування потерпілим чи прокурором буде подано цивільний позов, буде проведено належним чином оцінку майна належного підозрюваній, на яке має бути накладено арешт, а підставою для накладення арешту майна є необхідність відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
Підозрювана у судовому засіданні заперечувала щодо накладення арешту на належне їй майно, вказуючи, що накладенням арешту на майно буде порушено її право на мирне володіння майном за обставин даного кримінального провадження.
Захисник в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання, обґрунтувавши свою позицію тим, що слідчим у клопотанні не наведено вагомих доказів на підтвердження обґрунтованості підозри пред'явленої підозрюваній; не визначено конкретну підставу та мету для накладення арешту на майно, зокрема слідчий посилається на п.2 ч.2 ст.170 КПК України, тоді як просить накласти арешт з метою забезпечення відшкодування шкоди, що не є тотожними; не надано правовстановлюючих документів на підтвердження належності майна підозрюваній чи перебуванні його у її користуванні, оскільки інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав не є такими документами; не надано доказів дійсної вартості майна зазначеного у клопотанні, на яке слід накласти арешт, тоді як нормативно грошова оцінка не може братися до уваги під час здійснення цивільно-правових угод (відшкодування шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) та втрачається розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Слідчий суддя вислухавши учасників кримінального провадження, вивчивши клопотання, дослідивши копії матеріалів кримінального провадження, надані із клопотанням та стороною захисту приходить до висновку про повернення клопотання прокурору для усунення недоліків з наступних підстав.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.
У порушення зазначених вимог закону, слідчий у клопотанні не зазначив підстави для накладення арешту майна та не визначився з метою - чи то задля спеціальної конфіскації (п.2) чи то відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) (п.4); не надано правовстановлюючих документів на підтвердження належності майна підозрюваній чи перебуванні його у її користуванні, оскільки інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є лише офіційним визнанням держави права особи на майно та не є документом, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним таким майном; не надано доказів дійсної вартості майна зазначеного у клопотанні, на яке слід накласти арешт, оскільки нормативно грошова оцінка земельних ділянок не визначає реальну вартість майна та при цьому втрачається співрозмірність обмеження права власності у співставленні до розміру заподіяної шкоди.
До клопотання не надано доказів залучення потерпілого до участі у справі - Липовецьку міську раду та наміру реалізації останньою права на пред'явлення цивільного позову, а також дійсного розміру позовних вимог.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи вищезазначене, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 171, 172, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчої СВ ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022022240000083 від 22.11.2022, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України, - повернути прокурору для усунення недоліків, встановивши строк у сімдесят дві години - до 09:00 години 29.08.2025.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Повний текст ухвали слідчого судді складено та проголошено 26.08.2025 о 16:30 годині
Слідчий суддя ОСОБА_8