Справа № 199/11232/25
(1-кс/199/971/25)
26 серпня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра - ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
підозрюваного - ОСОБА_4
захисника підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро клопотання старшого слідчого СВ відділ поліції №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варто відносно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Партизанське, Дніпровського району, Дніпропетровської області, громадянин України, освіта повна середня, одружений, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 11.05.2018 Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст.187 КК України до 3 років 2 місяці позбавлення волі. 24.09.2021 звільнився по відбуттю строку покарання,
у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12025042220000803 від 07.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, -
Старший слідчий СВ відділ поліції №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , звернулася до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025042220000803 від 07.08.2025 року.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, що встановлено зібраними під час досудового розслідування доказами. Враховуючи наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання і просив задовольнити його з підстав викладених в ньому. Зазначив, що на даній стадії досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які свідчать про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, за якими йому було повідомлено підозру та існують ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, тому менш суворі запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть забезпечити уникнення вказаних ризиків з боку підозрюваного.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, просили обрати більш м'який запобіжний захід, пославшись на наявність родини, міцних соціальних зв'язків. Також підозрюваний зазначив про обставини які мали місце 31.07.2025 року, що велосипед взяв з метою погашення боргу та в морозильній камері взяв пакет з білою речовиною, схожою на наркотичну, інших коштів не брав. Водночас на запитання суду щодо наявність боргу та його підтвердження зазначив, що борг не перед ним а перед його знайомим, докази надати не може. Велосипед після здачі в ломабард викупив за власні кошти та вже повернуто.
Заслухавши пояснення прокурора, пояснення підозрюваного та захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчим суддею встановлено таке.
В провадженні СВ ВП №1 ДРУП № 2 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12025042220000803 від 07.08.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України. За фактом надходження 06.08.2025 року до ВП повідомлення ОСОБА_8 про те, що 31.07.2025 року ОСОБА_4 знаходячись за адресою АДРЕСА_3 , в умовах воєнного стану, відкрито, із погрозою застосування фізичного насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, заволодів майном заявника.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше судимий, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став належних висновків для себе не зробив та вчинив нове, аналогічне кримінальне правопорушення з корисливих мотивів.
Так, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , достовірно знаючи, про введення воєнного стану в Україні, затвердженого наказом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», маючи злочинний умисел спрямований на здійснення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із погрозою застосування насильства, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), особою, яка раніше вчиняла розбій, поєднаний з проникненням у житло, вчинений в умовах воєнного стану, 31.07.2025 близько 14:22 маючи при собі заздалегідь заготовлене знаряддя злочину-предмет схожий на ніж, прибув до будинку АДРЕСА_3 , де піднявся на другий поверх до приміщення квартири АДРЕСА_4 , в якій мешкає потерпілий ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на здійснення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), особою, яка раніше вчиняла розбій, поєднаного з проникненням у житло, вчиненого в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 побачив як потерпілий ОСОБА_8 , відчинив своєму клієнтові вхідні двері і в цей момент останній почав різко бігти в сторону квартири, при цьому діставши з кишені своєї сумки заздалегідь заготовлене знаряддя злочину - предмет схожий на ніж та не зважаючи на намагання завадити йому зайти до квартири, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, із застосуванням сили відкрив вхідні двері та шляхом вільного доступу проник до вищевказаної квартири АДРЕСА_5 , де використовуючи заздалегідь заготовлене знаряддя злочину - предмет схожий на ніж направив у напрямку обличчя потерпілого, тим самим подолавши волю останнього до можливого опору, із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу висловив вимогу передачі грошових коштів.
Після чого, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, в вказаний день та час, тобто 31.07.2025 близько 14:35 годин, продовжуючи перебувати в приміщенні квартири АДРЕСА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою наживи, відкрито, в умовах воєнного стану, розуміючи незаконність і протиправність своїх дій, але не бажаючи відмовлятися від своїх злочинних намірів, усвідомлюючи те, що даний злочин він скоює в умовах очевидності, із корисних спонукань, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи його шкідливі наслідки та бажаючи їх настання, подавивши можливість потерпілого ОСОБА_8 , до вчинення можливого опору, продовжуючи демонструвати потерпілому предмет схожий на ніж відкрито заволодів майном, потерпілого, а саме: грошовими коштами в сумі 24000 гривень та велосипедом марки «STЕVENS», чорного кольору з помаранчевими вставками відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 2007 від 14.08.2025 вартістю 12 875 гривень.
В свою чергу ОСОБА_8 , сприймаючи дії ОСОБА_4 , як такі, що реально загрожують його життю та здоров'ю, переймаючись за своє життя та здоров'я не став чинити опір незаконним діям останнього, після цього, ОСОБА_4 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник разом з викраденим майном, розпорядившись ним на власний розсуд, тим самим заподіявши потерпілому ОСОБА_8 , матеріальний збиток на загальну суму 36 875 гривень 00 копійок.
Умисні дії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосування насильства, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), особою яка раніше вчиняла розбій, поєднаному з проникненням до житла, вчинений в умовах воєнного стану, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
26.08.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Обґрунтованість підозри та причетність особи, до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: заява про вчинення кримінального правопорушення, що надійшла від потерпілого ОСОБА_8 ; протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_8 від 15.08.2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом пред'явлення для впізнання по фотознімкам за участю ОСОБА_9 ; протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_8 ; протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_9 ; протоколом перегляду відеозапису від 14.08.2025 року на якому зображено особу яка заходить до під'їзду та через деякий час залишає його з велосипедом; відомостями з ломбарду згідно яких ОСОБА_4 надав у заставу велосипед на суму 6000 грн.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Так, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.178 КПК України, однією з обставин, що враховується судом при обранні запобіжного заходу є тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчинені кримінального правопорушення в якому він підозрюється. Вказана обставина може бути врахована судом при обранні відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу, оскільки останній підозрюється у вчинені особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час судового розгляду клопотання обґрунтовано підтверджено наявність ризиків, передбачених у п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України.
Про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України свідчить те що, підозрюваний ОСОБА_4 , знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів і за яке передбачене покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна, з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин, може переховуватись від суду.
Про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України свідчить те що, ОСОБА_4 , під час досудового розслідування стало відомо особисті дані та адреси мешкання потерпілого, свідка, останній може впливати на них з метою зміни змісту їх показань які вони будуть давати під час судового розгляду. Так, не виключено, що підозрюваний у разі обрання іншого, більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, може скоїти відносно потерпілого, свідка кримінальні правопорушення, з метою незаконного впливу на останніх, так як має номер телефону потерпілого, надсилав повідомлення з вимогою відправити грошові кошти.
Про наявність ризику передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України а саме те що, підозрюваний, може вчинити інше кримінальне правопорушення, свідчить той факт, що будучи раніше засудженим за ч. 1 ст. 187 КК України, відбувши реальне покарання, звільнивши з місць позбавлення волі в 2021 року, ОСОБА_4 знов обгрнутовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, кваліфікованого за ч. 4 ст. 187 КК України.
Тому, вважаю, що є обґрунтовані підстави вважати, що більш м'які запобіжні заходи, аніж тримання під вартою не зможуть запобігти переліченим вище ризикам. Посилання сторони захисту на наявність міцних соціальних зв'язків, наявність родини та стан здоров'я підозрюваного, враховуються судом при розгляді питання щодо обрання запобіжного заходу, проте не є такими, що свідчать про неможливість обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даній стадії досудового розслідування.
Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд приймає до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Враховуючи викладені вище обставини, можливо зробити висновок, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, застава, чи особисте зобов'язання не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не відповідає тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення та особі підозрюваного; застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки є недоцільним з урахуванням того, наразі до прокурора або слідчого не надходили письмові зобов'язання від будь-кого щодо взяття підозрюваної на поруки; запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту не здатний забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, оскільки він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, так як проживає не за місце реєстрації, як зазначив, а у квартирі знайомої в м. Кам'янське, за усним дозволом.
Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі Браво проти Італії», факти, що викликали підозру, не обов'язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, або навіть пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Крім того, у справі Москаленко проти України, Європейський суд з прав людини зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи що ОСОБА_4 підозрюється у вчинені особливо тяжкого злочину, слід вважати, що такі ризики існують.
В контексті практики ЄСПЛ ризик втечі підозрюваного оцінюється не лише на основі суворості можливого вироку, а має досліджуватися з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
З урахуванням положень ст.ст. 132, 176-179, 182, 183, 193, 194, 196 КПК України, сукупності зазначених обставин кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання про тримання під вартою є обґрунтованим, його слід задовольнити та обрати стосовно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування. З урахуванням особи підозрюваного, обставин вчинення інкримінованого діяння слідчий суддя вважає за доцільне не визначати розмір застави.
На підставі наведеного, керуючисьст.ст.131, 132, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 202, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ відділ поліції №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варто відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме: до 24 жовтня 2025 року включно, без визначення розміру застави, з утриманням останнього у державній установі «Дніпровська установа виконання покарань № 4» Управління державної пенітенціарної служби у Дніпропетровській області.
Строк дії ухвали - до 24.10.2025 року включно.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 27.08.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1
27.08.2025