Справа № 199/423/25
(2-а/199/58/25)
Іменем України
22.08.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Мацак А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження у залі суду міста Дніпра адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якому просив суд скасувати постанову №1003 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП від 30.12.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 30 грудня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відносно нього складено постанову №1003 від 30.12.2024 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 17000,00 грн. у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не оновив військово-облікові дані через РЕЗЕРВ +, або в ЦНАП, та (або) в РТЦК протягом 60 днів з 16.05.2024.
З вищевказаною постановою позивач категорично не погоджується та вважає її незаконною, повістку він не отримував.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач просив суд скасувати постанову № 1033 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 30.12.2024 та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Судове засідання проведено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представник відповідача правом на подачу відзиву не скористався.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 30 грудня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 складено постанову №1003 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 17000,00 грн. у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не оновив військово-облікові дані через РЕЗЕРВ +, або в ЦНАП, та (або) в РТЦК протягом 60 днів з 16.05.2024.
Відповідно до вказаної постанови громадянин ОСОБА_1 в порушення Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 (зі змінами), ч.10 ст.1, ст.39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не оновив свої військово-облікові данні через РЕЗЕРВ +, або в ЦНАП, або в ТЦК протягом 60 днів з 16.05.2024, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до матеріалів справи № 1003 про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 направлялась повістка з викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 30.12. 2025 року на 10.00 годину, що підтверджується копіями рекомендованого повідомлення з описом.
Надаючи свою правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 7ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210,210-1цьогоКодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Диспозиція ч. 3ст. 210-1 КУпАП передбачає порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинено в особливий період, і вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
До 19 травня 2024 року частини 3 ст. 210 КпАП України не існувало, а тому за вчинення (не вчинення) відповідних дій до цієї дати особа не може нести відповідальність за ч. 3 ст. 210 КпАП України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18 травня 2024 року, у новій редакції викладено ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме встановлено, що громадяни зобов'язані, зокрема, інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. Тобто, зазначені дані необхідно було оновити до 16 липня 2024 року.
Так, особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
У зв'язку з військовою агресією російської федерації, Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в України», який затверджено Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року, введено в Україні воєнний стан, який продовжувався відповідними Указами Президента України та триває на момент розгляду справи.
Згідно з вимог статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Суд виходить з того, що уточнення військових облікових даних є не правом, а обов'язком військовозобов'язаного, за порушення якого може наставати відповідальність.
Судом встановлено, що зважаючи на дату оновлення даних після 16.07.2024 року, в діях ОСОБА_3 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210 КУпАП.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що позивач був ознайомлений ним, повідомлений про дату розгляду справи, будь-яких заяв, клопотань не подавав, хоча був обізнаний про такий розгляд з огляду на повторний розгляд адміністративної справи за рішенням суду.
Згідно ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 правомірно винесено оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3ст.210 КУпАП.
Твердження позивача про незаконність та необґрунтованість постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.
У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ч. 6 ст. 157 КАС України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Відповідно до ч. 1ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Зважаючи на те, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати, позивачу не відшкодовуються.
На підставі наведеного, керуючись статтями 2,5,9,72,73,77,78,134,139,241-246,250,255,268-272,286,295,297 КАС України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, - відмовити.
Постанову, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № 1003 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 30.12.2024 року, відносно ОСОБА_1 , якою на останнього накладеного штраф у розмірі 17000,00 грн. - залишити без змін.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі у десятиденний строк з проголошення судового рішення апеляційної скарги.
Суддя В.В. Руденко