26 серпня 2025 року
м. Київ
cправа №910/4069/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Губенко Н.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на рішення Господарського суду міста Києва (Гумега О.В.)
від 16.09.2024
та постанову Північного апеляційного господарського суду (Кропивна Л.В., Барсук М.А., Руденко М.А.)
від 26.02.2025 (повний текст складений 24.03.2025)
у справі за первісним позовом Державного підприємства "Гарантований покупець"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення 579 926 742,90 грн
та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
про тлумачення пунктів договору,
1. 16 березня 2023 року Державне підприємство "Гарантований покупець" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - Відповідач, Скаржник) про стягнення 579 926 742,90 грн, з них: 62 451 509,79 грн - пеня, 104 083 900,50 грн - три проценти річних, 413 391 332,61 грн - інфляційні втрати.
2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Відповідачем строку оплати за електричну енергію для врегулювання небалансів, придбану на підставі договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 25.06.2019 з ідентифікатором №0414-01051, за період з липня 2019 року до вересня 2022 року.
3. 24 квітня 2023 року Відповідач подав зустрічну позовну заяву про тлумачення пункту 1.4 договору про врегулювання небалансів електричної енергії у взаємозв'язку зі статтею 75 Закону України "Про ринок електричної енергії"; пунктом 7.7.4 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), "Про затвердження правил ринку" від 14.03.2018 №307; статтями 232, 614, 526, 529, частинами першою, другою статті 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), щодо визначення початку розрахунку пені та порядку розрахунків за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії. Відповідач вважає, що у спірних правовідносинах застосуванню підлягає спеціальна норма Закону України "Про ринок електричної енергії".
4. Господарський суд міста Києва ухвалою від 16.05.2023 прийняв зустрічну позовну заяву Відповідача та призначив підготовче засідання для спільного розгляду первісного і зустрічного позовів у справі №910/4069/23.
5. 11 вересня 2023 року суд прийняв до розгляду заяву Відповідача про зміну предмета зустрічного позову; постановив здійснювати розгляд зустрічних позовних вимог про тлумачення пункту 1.4 договору про врегулювання небалансів електричної енергії, затвердженого наказом Відповідача від 21.12.2020 №709 (та в подальших редакціях), щодо розрахунків з оплати вартості електричної енергії відповідно до умов, визначених статтею 75 Закону України "Про ринок електричної енергії".
6. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі №910/4069/23:
- первісний позов задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 103 538 900,50 грн трьох процентів річних, 413 391 332,61 грн інфляційних втрат, а також 939 400,00 грн судового збору. В іншій частині первісного позову відмовлено;
- у задоволенні зустрічного позову відмовлено у повному обсязі.
7. Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивоване таким:
- факт оплати Відповідачем електричної енергії для врегулювання небалансів за рахунками-фактури у період з липня 2019 року до вересня 2022 року з порушенням строків оплати таких документів встановлено, що свідчить про порушення Відповідачем договірних зобов'язань. Отже, наявні підстави для нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат на суму боргу відповідно до вимог статті 625 ЦК України. Вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 103 538 900,50 грн трьох процентів річних та 413 391 332,61 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню;
- вимоги Позивача про стягнення пені в сумі 62 451 509,79 грн у повному обсязі є необґрунтованими, оскільки її стягнення за період з 21 грудня 2020 року до 27 грудня 2022 року суперечить підпункту 16 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (у редакції від 26.04.2022);
- дослідивши клопотання Відповідача про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, зауважено, що правила, які стосуються позовної давності, зупинені з моменту запровадження в Україні з 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року карантину, а згодом - у зв'язку із введенням на території України воєнного стану;
- вимоги про тлумачення змісту правочину (його пунктів) у ситуації тривалого існування договірних відносин між сторонами є необґрунтованими.
8. Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою, у якій просив відстрочити виконання рішення на термін, що не перевищує одного року з моменту його ухвалення.
9. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 у задоволенні заяви Позивача про відстрочення виконання рішення відмовлено.
10. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 апеляційну скаргу Позивача на рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024, апеляційну скаргу Відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 задоволено частково:
- рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 [що, вочевидь, є опискою, оскільки датою ухвалення рішення є 16 вересня 2024 року] скасовано в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача 103 538 900,50 грн трьох процентів річних та відмови у стягненні пені. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким стягнуто з Відповідача на користь Позивача 102 246 758,54 грн трьох процентів річних та 14 656 526,36 грн пені. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 залишено без змін;
- ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 залишено без змін.
Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 327 835,81 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Стягнуто з Позивача на користь Відповідача 2 817,80 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
11. Суд апеляційної інстанції зазначив:
- дослідивши долучений до позовної заяви розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, встановлено, що по кожному з 1 090 періодів він здійснений Позивачем з урахуванням граничної дати оплати. Водночас період мав починатися з наступного дня після такої дати, в якій зобов'язання мало бути виконано, а також здійснено нарахування по день оплати включно, тоді як підлягає обчисленню строк до перед дня здійснення оплати. Враховуючи висновки Верховного Суду, суд апеляційної інстанції здійснив розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, виходячи з періодів нарахування, меж кожного з періодів, визначених Позивачем, та встановив, що до стягнення підлягають три проценти річних у розмірі 102 246 758,54 грн;
- зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій кредитором відповідно до постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (у редакції від 26.04.2022) стосується періоду, моментом якого є 24 лютого 2022 року, незалежно від того, з якого моменту виникло прострочення - до початку введення в Україні воєнного стану чи під час його дії. Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення з Відповідача пені за період з 21 грудня 2020 року до 23 лютого 2022 року.
12. 10 квітня 2025 року Відповідач (Скаржник) із використанням підсистеми "Електронний суд" подав касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 [що, вочевидь, є опискою, оскільки датою ухвалення рішення є 16 вересня 2024 року] та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 у справі №910/4069/23, у якій просить:
- касаційну скаргу задовольнити;
- рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 у частині задоволення первісних позовних вимог Позивача скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісних позовних вимог відмовити повністю;
- рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 у справі №910/4069/23 в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог Відповідача скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити зустрічні позовні вимоги.
13. У тексті касаційної скарги Скаржник посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 287 та пунктами 1, 3 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та зазначає:
- щодо пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України - суд апеляційної інстанції:
1) неправильно застосував норми статей 79, 86, частини п'ятої статті 236 та статті 237 ГПК України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, від 14.02.2019 у справі №922/1019/18, від 02.03.2018 у справі №927/467/17, щодо обов'язку суду з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення Позивачем розрахунку, та здійснювати оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується;
2) не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17.12.2024 у справі №910/6337/23, від 06.06.2024 у справі №910/4269/22, від 11.06.2024 у справі №910/4263/22, від 12.06.2024 у справі №910/4286/22 та від 25.06.2024 у справі №922/658/22, щодо неможливості ухвалення судом рішення про стягнення штрафних санкцій у період воєнного стану за договорами на ринку електричної енергії незалежно від того, за який період позивачем були нараховані такі штрафні санкції, відповідно до приписів постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332;
3) не врахував висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 18.12.2024 у справі №178/934/19, щодо обов'язку суду розглянути заяву про зміну предмета позову, якщо вона подана у встановлений законом строк та у відповідній формі;
4) неправильно застосував частину третю статті 46 ГПК України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, від 26.05.2020 у справі №908/299/18 та від 25.06.2019 у справі №924/1473/15; постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01.11.2021 у справі №405/3360/17; постановах Верховного Суду від 31.05.2023 у справі №916/1029/22, від 15.10.2020 у справі №922/2575/19, від 22.07.2021 у справі №910/18389/20, від 10.11.2021 у справі №916/1988/20, від 08.05.2018 у справі №922/1249/17, від 23.04.2019 у справі №911/1602/18, від 03.08.2020 у справі №911/2139/19, від 12.01.2022 у справі №234/11607/20, щодо особливостей застосування вказаної норми, оскільки на ухвалу суду про відмову в прийнятті заяви про збільшення позовних вимог може бути подана апеляційна скарга окремо від рішення суду;
5) не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 11.07.2023 у справі №910/5349/22 та від 02.03.2018 у справі №927/467/17, щодо правильності визначення величини приросту індексу споживчих цін, який має заокруглюватися до десяткового числа після коми;
6) не врахував висновку Верховного Суду у складі об'єднаної Касаційного господарського суду, викладеного у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, щодо розрахунку інфляції за неповний місяць;
7) не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 20.07.2022 у справі №910/5810/17, від 05.02.2019 у справі №903/381/18, від 11.11.2020 у справі №925/1142/18, від 23.09.2020 у справі №756/12128/15-ц, від 20.05.2021 у справі №904/4013/20 та від 20.07.2021 у справі №904/105/20, щодо можливості реалізації учасником справи права на оскарження в апеляційному порядку протокольних ухвал;
8) не врахував висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі №910/9680/23, щодо застосування статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";
9) неправильно застосував частину шосту статті 232 ГПК України без урахування висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 у справі №911/952/22, щодо можливості вважати формулювання у господарському договорі "за кожний день прострочення" установленням іншого, ніж визначено частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку нарахування штрафних санкцій;
- щодо пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України з посиланням на пункти 1, 3 частини третьої статті 310 ГПК України - суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, та не дослідив зібраних у справі доказів, поданих Скаржником разом із клопотанням від 12.07.2024 про поновлення строку для подання доказів та поясненнями, що вказані докази підтверджують формування даних на тимчасово окупованих територіях, які водночас були прийняті судом першої інстанції. Вказане підтверджується записами в протоколі судового засідання від 15.07.2024 "Суд поновлює строк та долучає дане клопотання до матеріалів справи". Суд апеляційної інстанції вказаного не дослідив та не надав належної правової оцінки доводам Скаржника.
14. Ухвалою Верховного Суду від 14.05.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 у справі №910/4069/23 на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України та пунктів 1, 3 частини третьої статті 310 ГПК України.
15. 29 травня 2025 року, в межах встановленого Верховним Судом строку, Позивач із використанням засобів поштового зв'язку подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у її задоволенні в повному обсязі, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
16. Ухвалою Верховного Суду від 12.06.2025:
- зупинено касаційне провадження у справі №910/4069/23 за касаційною скаргою Відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 до завершення перегляду Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду справи №908/948/23 та оприлюднення у встановленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого перегляду;
- відмовлено у задоволенні клопотання Відповідача про зупинення касаційного провадження у справі №910/4069/23 до завершення перегляду Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду справи №908/1162/23.
17. Постановою Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 04.07.2025 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" задоволено частково. Рішення Господарського суду Запорізької області від 15.05.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.10.2024 у справі №908/948/23 в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені в сумі 37 376,30 грн та штрафу в сумі 234 893,61 грн скасовано. Справу №908/948/23 в цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області. В іншій оскаржуваній частині рішення Господарського суду Запорізької області від 15.05.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.10.2024 у справі №908/948/23 залишено без змін.
18. У мотивувальній частині вказаної постанови від 04.07.2025, зокрема, зазначено: "Об'єднана палата враховує, що положеннями пп.16 п.1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 чітко визначений період, на який поширюється дія цього положення, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування. Водночас у справі, що переглядається, спірні правовідносини виникли до введення воєнного стану.
При цьому Верховний Суд враховує, що дія норми щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкції до електропостачальників, передбачена постановами НКРЕКП №332, №413, не містить пряму вказівку про надання їй зворотної дії у часі, що дозволило б її застосовувати до початку запровадження воєнного стану, тобто на порушення чи прострочення, що сталися у попередні періоди.
Відтак, враховуючи специфіку та спрямованість постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332, у якій йдеться саме про період воєнного стану та 30 днів після його припинення або скасування, відсутні підстави невиправданого розширення тлумачення постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 щодо розповсюдження її дії на правовідносини, які виникли у попередні періоди.
Зазначене відповідає як висновкам із постанови Об'єднаної палати від 19.04.2024 у справі №911/1359/22 (див. п.64 цієї постанови) так і висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 26.06.2024 у справі №908/818/22, від 02.07.2024 у справі №908/815/22, від 03.07.2024 у справі №908/816/22, від 03.07.2024 у справі №908/817/22, від 12.09.2024 у справі №910/4264/22, від 02.10.2024 у справі №910/4273/22, від яких колегія суддів вважає за необхідне відступити.
У зв'язку із цим Об'єднана палата не вбачає підстав для відступу від висновків щодо застосування пп.16 п.1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332, викладеного у постановах Верховного Суду від 26.06.2024 у справі №908/818/22 (колегія суддів: Рогач Л.І., Дроботова Т.Б., Міщенко І.С.), від 02.07.2024 у справі №908/815/22 (колегія суддів: Дроботова Т.Б., Багай Н.О., Чумак Ю.Я.), від 03.07.2024 у справі №908/816/22 (колегія суддів: Берднік І.С., Зуєв В.А., Міщенко І.С.), від 03.07.2024 у справі №908/817/22 (колегія суддів: Зуєв В.А., Берднік І.С., Міщенко І.С.), від 12.09.2024 у справі №910/4264/22 (колегія суддів: Жайворонок Т.Є., Ємець А.А., Колос І.Б.), від 02.10.2024 у справі №910/4273/22 (колегія суддів: Студенець В.І., Баранець О.М., Губенко Н.М.), про те, що настанови про зупинення на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування стосуються виключно нарахування та стягнення штрафних санкцій саме за цей період та, відповідно, їх дія не може бути поширена щодо штрафних санкцій, право на нарахування яких виникло раніше.
Натомість Об'єднана палата відступає від протилежних висновків, які викладені у постанові від 15.10.2024 у справі №924/1202/23".
19. Позивач подав до Верховного Суду клопотання, в якому просить поновити касаційне провадження у справі №910/4069/23 та призначити її до розгляду у судовому засіданні; врахувати правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 04.07.2025 у справі №908/948/23.
20. Відповідно до частини другої статті 314 ГПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
21. Згідно зі статтею 230 ГПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення, про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується із стадії, на якій його було зупинено.
22. Зважаючи, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі №910/4069/23, відпали, Суд на підставі частини першої статті 230 ГПК України вважає за необхідне поновити касаційне провадження.
23. Крім того, за змістом частини п'ятої статті 161 ГПК України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
24. На підставі цього Суд пропонує сторонам подати додаткові пояснення з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 04.07.2025 у справі №908/948/23.
25. Текст цієї ухвали складено в межах розумного строку, враховуючи перебування головуючої судді Вронської Г.О. та судді Губенко Н.М. у відпустці, заміну судді Кондратової І.Д. на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу справи №910/4069/23 між суддями від 26.08.2025.
26. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
27. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини розумність тривалості провадження повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на такі критерії: правову та фактичну складність справи; поведінку заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінку органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (рішення в справах "Федіна проти України" від 02.09.2010, заява №17185/02, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, заява №36655/02, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, заява №19567/02, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004, заява №62771/00).
Керуючись статтями 161, 230, 234, 235, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Поновити касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 у справі №910/4069/23.
2. Призначити до розгляду справу №910/4069/23 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 на 07 жовтня 2025 року о 14:20 год. у відкритому судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, зала судових засідань №2 (кабінет №209).
3. Запропонувати сторонам подати додаткові пояснення з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 04.07.2025 у справі №908/948/23.
4. Явка представників учасників справи не є обов'язковою.
5. Роз'яснити учасникам справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів відповідно до статті 197 Господарського процесуального кодексу України та Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча Г. Вронська
Судді О. Баранець
Н. Губенко