Іменем України
27 серпня 2025 року м. Чернігівсправа №927/656/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання) матеріали справи
за позовом: Козелецької окружної прокуратури, код ЄДРПОУ 0291011421,
вул. Євгена Лоскота, 1, м. Козелець, Чернігівська область, 17000,
в інтересах держави в особі
позивача: Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Остерської міської ради,
код ЄДРПОУ 44970581,
вул. Незалежності, 21, м. Остер, Чернігівський район, Чернігівська область, 17044
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтекс Інвест»,
код ЄДРПОУ 39821153, вул. Мандриківська, 47, офіс 206/2, м. Дніпро, 49600
про стягнення 19114,93 грн
До Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Козелецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Остерської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" про стягнення 19114,93 грн, а саме: 15500,00 грн коштів, сплачених на виконання умов договору, 1100,29 грн інфляційних втрат, 236,85 грн 3% річних, 2277,79 грн пені.
Вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до договору про закупівлю №197/57/т від 08.08.2023 позивачем сплачено вартість товару, однак відповідач визначений договором товар покупцю у повному обсязі не передав, а тому відповідач на підставі ст. 670 ЦК України зобов'язаний повернути позивачу кошти за непоставлений товар - Бензин А-95 в кількості 310 літрів на суму 15500,00 грн, а також сплатити штрафні санкції за прострочення виконання зобов'язання.
30.06.2025 ухвалою суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та без виклику сторін не подав.
Ухвала суду від 30.06.2025 була направлена судом до електронного кабінету відповідача, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, а також була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до яких є вільним, цілодобовим і безкоштовним.
З огляду на наведене, суд вважає, що відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов'язки з повідомлення про розгляд справи.
Заперечення щодо позову від відповідача не надійшли.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:
23.08.2023 Відділом освіти, культури, туризму, молоді та спорту Остерської міської ради оприлюднено оголошення про закупівлю дизельного пального та бензину (скретч-карток) (код ДК 021:2015:09130000-9 Нафта і дистиляти) очікуваною вартістю 300000,00 грн (ідентифікатор закупівель UА-2023-08-23-011491-а).
Відповідно до форми річного плану закупівель на 2023 рік, фінансування закупівлі здійснювалося за рахунок коштів загального фонду місцевого бюджету Остерської міської територіальної громади.
28.08.2023 між Відділом освіти, культури, туризму, молоді та спорту Остерської міської ради (Позивач, Замовник) та ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ» (Відповідач, Учасник) укладено Договір про закупівлю товарів №197/57/т.
За умовами п. 1.1. Договору №197/57/т від 28.08.2023 (надалі Договір) учасник приймає на себе зобов'язання передати замовнику у власність нафтопродукти (ДК 021:2015:09130000-9 «Нафта і дистиляти») - надалі товар, а замовник зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар.
Пунктом 1.3. Договору передбачено, що відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картками) на отримання товару відповідно «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997.
Відповідно до п. 2.1. Договору товар вважається переданим учасником і прийнятим замовником по кількості і якості з моменту отримання товару згідно умов Договору.
Загальна ціна Договору становить 285000,00 грн, у тому числі ПДВ. Оплата товару здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на вказані в рахунку-фактурі реквізити учасника. Оплата товару здійснюється в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок учасника в день виписки рахунку-фактури та накладної на товар (п.п. 3.1., 4.1., 4.2. Договору).
Згідно п.п. 5.1. - 5.2.2. Договору строк поставки товару - до закінчення дії довірчого документу. Місце поставки (передачі) товару: передача замовнику товару за цим Договором здійснюється учасником на АЗС шляхом заправки автомобілів замовника при пред'явленні довіреними особами замовника скретч-карт. Скретч-карта є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картах вважаються виконаними, при цьому учасник не може передати замовнику товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-карті.
Згідно п. 6.2. Договору Замовник має право достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов'язань Учасником своїх зобов'язань за договором, повідомивши про це його за 5 календарних днів до його розірвання.
За умовами Договору, а саме п.п. 6.3. - 6.3.2., учасник зобов'язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені Договором; забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього Договору.
Згідно з п.п. 7.1. - 7.3.2. Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність передбачену законодавством України та Договором. У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти учасник сплачує замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі, визначеному відповідно до п.п. 7.3.1., 7.3.2. Договору, а у разі здійснення попередньої оплати учасник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції. У разі порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення.
Пунктами 10.1. та 10.2. Договору передбачено, що цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Строк Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1. Договору та діє до 31.12.2023.
Таким чином, умовами укладеного сторонами Договору передбачено, що предметом закупівлі є паливо, відпуск якого здійснюється з АЗС на підставі довірчих документів (картка/талон) відповідно до потреб замовника.
Відповідно звіту про укладений договір про закупівлю (UА-2023-08-23-011491-а) зазначено, що АЗС, на яких буде здійснюватися заправка транспортних засобів пальним повинні бути розташовані на відстані не більше 10 км у радіусі від центру м. Остер, Чернігівського району, Чернігівської області.
На виконання Договору №197/57-т від 28.08.2023, згідно видаткової накладної №0057/0001399 від 29.08.2023 ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ» передано Позивачу скретч-картки (талони) бензину А-95 на 2000 літрів, вартістю 100000,00 грн з ПДВ та дизельного палива у кількості 3700 літрів, вартістю 185000,00 грн з ПДВ, які оплачено покупцем у повному обсязі, згідно платіжної інструкцій №1073 від 12.09.2023 на суму 285000,00 грн.
Одержання позивачем товару на підставі видаткової накладної свідчить про одержання саме талонів на паливо, як це передбачено умовами договору, які надають право замовнику на отримання відповідної кількості товару (палива) за договором у майбутньому.
У той же час фактичне отримання пального відбувається лише на АЗС. На підставі отриманих скретч-карток, позивачу відпущено 2000 літрів дизельного палива та 3390 літрів бензину А-95.
Позивач у позовній заяві зазначає, що починаючи з 01 грудня 2024 на АЗС учасника та його партнерів, Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Остерської міської ради відмовляють у відпуску пального - бензину А-95, оскільки АЗС є непрацюючими, у зв'язку з чим Відповідачем фактично не поставлено позивачу 310 літрів бензину А-95, вартістю 15500,00 грн, визначених Договором №197/57-т від 28.08.2023 та оплачених Замовником у повному обсязі. Так, за результатами неодноразового виїзду уповноважених осіб позивача за місцем розташування АЗС постачальника та його партнерів встановлено, що заправні станції не працюють, є закритими та палива не відпускають, про що складено відповідні службові записки.
Позивач у позовній заяві зазначає, що така ситуація призвела до загрози призупинення підвозу учнів до закладів освіти та викликала необхідність Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Остерської міської ради вимушено укласти прямий договір із новим постачальником (іншої АЗС), щоб запобігти такій ситуації.
Як вбачається з Реєстру невикористаних скретч-карток/талонів на бензин А-95 за Договором №197/57-т від 28.08.2023, залишок невикористаних скретч-карток/ талонів складає 31 штуку номіналом по 10 літрів.
Так, не отовареними залишилися скретч-картки з наступними номерами: 303526272890; 303526272891; 303526272886; 303526272887; 303526272880; 303526272881; 303526272888; 303526272917; 303526272910; 303526272843; 303526272882; 303526272889; 303526272914; 303526272911; 303526272844; 303526272883; 303526272912; 303526272915; 303526272850; 303526272832; 303526272918; 303526272913; 303526272884; 303526272845; 303526272833; 303526272919; 303526272916; 303526272885; 303526272842; 303526272840; 303526272841, які отримано позивачем на підставі видаткової накладної №0057/0001399 від 29.08.2023.
Таким чином, відповідач взяті на себе зобов'язання у повному обсязі не виконав, не забезпечив наявність пального Замовнику по факту пред'явлення талонів та не передав замовнику товар у повному обсязі у кількості, за якістю і на умовах встановлених договором, зокрема бензину А-95 в обсязі 310 літрів, вартістю 15500,00 грн. Даний факт не спростовано відповідачем у даній справі.
Під час розгляду справи відповідач доказів погашення заборгованості не надав.
Відповідно до частини 1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують права та обов'язки.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України)
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).
Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України).
Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997, затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, як визначають порядок роздрібної торгівлі пальним, оливами, мастилами (далі - нафтопродукти) (далі - Правила № 1442) (у редакції, чинній на час існування спірних відносин).
Торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу АЗС (абзац 2 пункту 3 Правил № 1442).
Розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару (пункт 9 Правил № 1442).
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2018 №281/171/578/155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за №805/15496, затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 3 Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
У пунктах 10.3.3.1, 10.3.3.2 Інструкції визначено, що форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери. Заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.
Враховуючи вказане, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС, а тому підписання сторонами видаткової накладної не свідчить про передання постачальником покупцеві товару за договором, а лише підтверджує факт передачі талонів, які надавали право покупцеві на отримання відповідної кількості товару (палива) за договором в майбутньому.
Суд зазначає, що передача талонів на пальне (скретч-картки), які підтверджують право на отримання товару (а не сам факт його отримання), не звільняє відповідача від обов'язку передати позивачу придбаний ним згідно договору товар, а саме бензин та дизельне паливо.
Позивач у позовній заяві зазначає, що 15.04.2025 Відділом освіти, культури, туризму, молоді та спорту Остерської міської ради направлено ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ» претензію, в якій позивач повідомив відповідача про розірвання Договору з 15 квітня 2025 року та вимагав повернути сплачені позивачем кошти за непоставлений товар у розмірі 21000,00 грн. У доказ направлення відповідачу претензії позивачем надано суду копію претензії та копію фіскального чеку від 15.04.2025 /а.с.40-41/.
Повторно претензія аналогічного змісту замовником направлена 04.06.2025. Так, матеріали справи свідчать, що позивач направив відповідачу вимогу від 04.06.2025 №696, в яких вимагав повернути сплачені Відділом освіти, культури, туризму, молоді та спорту Остерської міської ради кошти за договором про закупівлю №197/57/т від 28 серпня 2023 року за непоставлений товар у розмірі 15500,00 грн. /а.с. 39, 41/. Проте, відповіді позивачу про результат їх розгляду не надійшло, поставку Товару не відновлено. Транспорт Відділу освіти за отриманими від Відповідача за Договором скретч-картками не заправлено.
Згідно службових записок, складених на адресу Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Остерської міської ради від 10.12.2024 шкільні автобуси починаючи з 01.12.2024 не можуть заправитися на АЗС «ANP (АВІАС)» у м. Остер, вул. Незалежності, у зв'язку з відсутністю будь-якого пального на АЗС.
Позивач у позовній заяві зазначив, що через недобросовісні дії Відповідача, Позивач опинився у ситуації, яка змусила провести незаплановані закупівлі та додаткові витрати коштів місцевого бюджету.
Позивач здійснив оплату на суму 285000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1073 від 12.09.2023 /а.с. 33/.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Водночас, як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, останнім не передано позивачу замовлений та оплачений товар на загальну суму 15500,00 грн, яка є предметом даного спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу (ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України).
Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України).
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України).
Матеріали справи свідчать, що позивач направив відповідачу вимоги:
-15.04.2025, в якій позивач повідомив відповідача про розірвання Договору з 15 квітня 2025 року та вимагав повернути сплачені позивачем кошти за непоставлений товар у розмірі 21000,00 грн та
- 04.06.2025 за №696 від 04.06.2025, в якій позивач вимагав повернути сплачені Відділом освіти, культури, туризму, молоді та спорту Остерської міської ради кошти за договором про закупівлю №197/57/т від 28 серпня 2023 року за непоставлений товар у розмірі 15500,00 грн.
В якості доказів направлення на адресу відповідача вказаних вимог позивач надав до суду копії претензій та фіскальних чеків /а. с. 39-41/.
Таким чином, відповідно до умов ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, відповідач повинен був здійснити повернення сплачених позивачем коштів у строк до 22.04.2025 включно.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання щодо своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця, а не продавця.
Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, а тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.
Також, господарський суд вважає зауважити, що у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України, частини першої статті 530 Цивільного кодексу України з наступного дня після спливу строку поставки.
Господарський суд зазначає, що виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.
Відповідач не спростував доводи позивача щодо непоставки товару на суму 15500,00 грн, доказів поставки товару на суму здійсненої позивачем оплати відповідач суду не надав.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання з повернення суми попередньої оплати, відповідно до положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, фактично виникло у відповідача у зв'язку із закінченням строку поставки, який виходячи із суті зобов'язання сторін є тим строком, після настання якого постачальник (продавець) усвідомлював протиправний характер неповернення грошових коштів.
Таким чином у відповідача виникло зобов'язання повернути позивачу суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України з наступного дня після спливу строку поставки, тобто з 23.04.2025.
Доказів поставки 310 л бензину А-95 чи доказів повернення позивачу 15500,00 грн відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
Враховуючи те, що позивач здійснив попередню оплату товару на суму 285000,00 грн, а відповідач не поставив позивачу оплачений товар у повному обсязі, зокрема на суму 15500,00 грн, повернення частини попередньої оплати не здійснив, господарський суд дійшов висновку про те, що відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України відповідач зобов'язаний повернути позивачу 15500,00 грн попередньої оплати.
Враховуючи вказане, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача сплаченої позивачем попередньої оплати у сумі 15500,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позивачем також нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 2277,79 грн за періоди: 02.12.2024-12.12.2024, 13.12.2024-31.12.2024, 01.01.2025-23.01.2025, 24.01.2025-06.03.2025, 07.03.2025-02.06.2025.
Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України - штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти учасник сплачує замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі, визначеному відповідно до п.п. 7.3.1., 7.3.2. Договору, а у разі здійснення попередньої оплати учасник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції. У разі порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення.
Оскільки, судом встановлено, що у відповідача виникло зобов'язання повернути позивачу суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України з 23.04.2025, у суду відсутні підстави для стягнення пені за періоди з 02.12.2024 по 22.04.2025.
Оскільки судом встановлено наявність прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань з 23.04.2025, дослідивши поданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню за період з 23.04.2025 по 02.06.2025 у розмірі 539,74 грн.
Керуючись приписами частини 2 статті 625 ЦК України позивачем, за прострочення відповідачем грошових зобов'язань, нараховано та заявлено до стягнення 236,85 трьох відсотків річних за період з 02.12.2024 по 05.06.2025 та 1100,29грн інфляційних втрат за період грудень 2024 - травень 2025.
Частиною 2 статті 625 ЦК України унормовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши розрахунок позивача, приймаючи до уваги, що відповідач у порушення умов статей 525, 526 ЦК України та статті 193 ГК України взяті на себе зобов'язання не виконав, враховуючи момент виникнення зобов'язань з 23.04.2025, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення трьох відсотків річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 52,23 грн за період з 23.04.2025 по 02.06.2025 та інфляційних нарахувань у розмірі 201,50 грн за травень 2025 року.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтекс Інвест» (код ЄДРПОУ 39821153, вул. Мандриківська, 47, офіс 206/2, м. Дніпро, 49600) на користь Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Остерської міської ради (код ЄДРПОУ 44970581, вул. Незалежності, 21, м. Остер, Чернігівський район, Чернігівська область, 17044) 15500,00 грн основного боргу, 539,74 грн пені, 52,23 грн 3% річних, 201,50 грн інфляційних втрат.
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтекс Інвест» (код ЄДРПОУ 39821153, вул. Мандриківська, 47, офіс 206/2, м. Дніпро, 49600) на користь Чернігівської обласної прокуратури (отримувач: Чернігівська обласна прокуратура; код ЄДРПОУ 02910114; банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ; рахунок отримувача UA248201720343140001000006008) 2064,84 грн судового збору.
4.В іншій частині позову відмовити.
5.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення складено та підписано 27.08.2025.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.В. Белов
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/