Іменем України
25 серпня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/413/25
Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Мігди Р.Ю., за правилами загального позовного провадження, в відкритому судовому засіданні, розглянув справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Терравітал",
вул. Гагаріна, буд. 46, с. Бірки, Остерська ТГ, Чернігівський район, Чернігівська область, 17060;
до відповідача 1: Остерської міської ради,
вул. Незалежності, 21, м. Остер, Чернігівський район, Чернігівська область, 17044;
до відповідача 2: Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Євминка",
вул. Червоноармійська, 16в, с. Літочки, Броварський район, Київська область, 07410;
предмет спору: визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування; визнання недійсним договору оренди землі;
за участю повноважних представників сторін:
від позивача: Берендя С.С. - адвокат, ордер на надання правничої допомоги серії АО № 1183433, виданий 03.07.2025;
від відповідача 1: не прибув;
від відповідача 2: Заворотнюк М.С. - адвокат, ордер на надання правничої допомоги серії АІ № 1889311, виданий 07.05.2025.
У судовому засіданні 25.08.2025, Господарським судом Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
28.04.2025, Товариство з обмеженою відповідальністю "Терравітал" (далі - ТОВ "Терравітал") звернувся до Господарського суду Чернігівської області з немайновим позовом до відповідачів 1, 2 - Остерської міської ради (як правонаступника Євминської селищної ради) та Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Євминка", з проханням:
- визнати незаконним та скасувати рішення Євминської сільської ради Козелецького району Чернігівської області від 20.08.2019 (правонаступником якої є Остерська міська рада);
- визнати недійсним договір оренди землі, укладений 21.08.2019, між Євминською сільською радою та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Євминка".
Позов обґрунтований протиправним вибуттям зі строкового оплатного користування позивача земельних ділянок (невитребуваних паїв, у тому числі ріллі площею 100,5457 га), наданих йому в оренду за чинним розпорядженням Козелецької районної державної адміністрації від 22.12.2018 № 892, на підставі якого між Козелецькою РДА та позивачем укладений договір оренди землі від 29.12.2018, зі строком дії 25 років.
Позов поданий на захист речового права, права оренди землі (невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) - ріллі), ТОВ "Терравітал" за договором оренди землі від 29.12.2018, додатком № 2 до якого визначений перелік спірних земельних ділянок, наданих останньому в строкове оплатне користування, зокрема, за наступними кадастровими номерами: 7422082700:34:170:0227, площею 1,7142 га; 7422082700:34:170:0228, площею 1,7287 га; 7422082700:34:169:1232, площею 1,8175 га; 7422082700:34:170:2232, площею 0,2776 га; 7422082700:34:169:0233, площею 1,9876 га; 7422082700:34:169:0237, площею 1,7144 га; 7422082700:34:168:0254, площею 2,0959 га; 7422082700:34:168:0255, площею 2,0957 га; 7422082700:34:168:0256, площею 2,0958 га; 7422082700:34:168:0257, площею 2,0958 га; 7422082700:34:168:0258, площею 2,0957 га; 7422082700:34:168:0262, площею 2,0952 га; 7422082700:34:168:0263, площею 2,0951 га; 7422082700:34:168:0264, площею 2,0951 га; 7422082700:34:168:0265, площею 2,0951 га; 7422082700:34:168:0266, площею 2,0951 га; 7422082700:34:168:0267, площею 2,0951 га; 7422082700:34:168:0268, площею 2,0951 га; 7422082700:34:168:0269, площею 2,1110 га; 7422082700:34:168:0270, площею 2,0970 га; 7422082700:34:168:0271, площею 2,1321 га; 7422082700:34:168:0272, площею 2,4211 га; 7422082700:34:168:0276, площею 2,0952 га; 7422082700:34:168:0281, площею 2,0951 га; 7422082700:34:168:0282, площею 2,0951 га; 7422082700:34:168:0283, площею 2,0952 га; 7422082700:34:168:0284, площею 2,0951 га; 7422082700:34:175:0291, площею 2,0951 га; 7422082700:34:175:0302, площею 2,0951 га; 7422082700:34:175:0303, площею 2,0950 га; 7422082700:34:175:0318, площею 2,0951 га; 7422082700:34:175:0322, площею 2,0951 га; 7422082700:34:175:0323, площею 2,0952 га; 7422082700:34:175:0339, площею 2,1001 га; 7422082700:34:176:0344, площею 2,3180 га; 7422082700:34:207:0345, площею 2,0953 га; 7422082700:34:207:0352, площею 2,0951 га; 7422082700:34:208:0368, площею 2,0951 га; 7422082700:34:180:0373, площею 2,0950 га; 7422082700:34:180:0378, площею 2,0951 га; 7422082700:34:181:0407, площею 2,0954 га; 7422082700:34:182:0429, площею 2,3570 га; 7422082700:34:171:0491, площею 2,3487 га; 7422082700:34:171:0492, площею 2,2731 га; 7422082700:34:171:0493, площею 2,3492 га; 7422082700:34:171:0494, площею 2,1626 га; 7422082700:34:187:0639, площею 2,0952 га (далі - спірні земельні ділянки).
Ухвалою суду від 30.04.2025 дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрите провадження в справі № 927/413/25 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначене на 28.05.2025. Даним процесуальним документом сторонам установлені строки для подачі письмових заяв по суті спору, зокрема, відповідачам 1 та 2 - 15 календарних днів від дня отримання ухвали, для подачі до суду мотивованого відзиву на позов.
Відповідач 1, Остерська міська рада, не скористалась правом на подачу відзиву на позов, проти позовних вимог не заперечила.
Відповідач 2, СВК "Євминка", в установлений судом строк, в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), подав відзив на позов, яким проти задоволення позову заперечив. Зазначив, що в ТОВ «Терравітал» в силу статті 125 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) не виникло право оренди спірних земельних ділянок (невитребуваних земельних часток (паїв), перерахованих вище), оскільки останнім в порушення вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV, не зареєстровано в Реєстрі право оренди на спірні ділянки. Вважає доводи позивача про порушення відповідачами 1 та 2 його речових прав необґрунтованими, що виключає задоволення судом даного позову. Також звертав увагу, що отримав від Козелецької РДА (розпорядника земельних ділянок) дозвіл на розроблення технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ще в 2012 році (раніше за позивача).
Позивач скористався правом на подачу відповіді на відзив, разом з клопотанням про продовження строку на вчинення зазначених дій; строк пропущений на два календарних дні.
Суд, з метою забезпечення основоположних принципів господарського судочинства, як рівності учасників судового процесу та змагальності сторін, на стадії підготовчого провадження, керуючись положеннями статті 119 ГПК України, продовжив позивачу строк для подачі відповіді на відзив, залучив подані ним документи до матеріалів справи (протокол судового засідання 09.07.2025).
Позивач, у відповіді на відзив, спростовуючи доводи відповідача, зазначив, що чинним законодавством не передбачено обов'язкової державної реєстрації права оренди на невитребувані земельні частки (паї), про що зазначено в статті 30 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV (у тому числі в редакції чинній на 29.12.2018), згідно з якою право оренди на нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки, надані в оренду органами державної влади, органами місцевого самоврядування в порядку, визначеному статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", здійснюється без державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки в Державному реєстрі прав.
Позивач, у формі заяви свідка (підписант ОСОБА_1 , керівник Товариства), надав до суду відповіді на поставлені відповідачем у відзиві питання. Проте, як встановлено судом, дана заява оформлена з порушенням вимог частини 3 статті 88 ГПК України, оскільки не містить підтвердження про обізнаність свідка із змістом щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитись до суду, за викликом, для підтвердження своїх свідчень. Заява свідка ТОВ «Терравітал», керівника Товариства ОСОБА_1 , залучена судом до матеріалів справи, однак її зміст залишений без розгляду (протокол судового засідання 09.07.2025).
28.05.2025, відповідач клопотав залучити додаткові докази до матеріалів справи, на підтвердження обставин, наведених ним у відзиві на позов, зокрема, в частині вчинення ним попередніх дій щодо оформлення документів для отримання спірних земельних ділянок у користування на оплатних засадах.
Суд, на стадії підготовчого провадження, за відсутності заперечень іншої сторони, поновив відповідачу строк на подачу доказів, залучив надані ним документи до матеріалів справи (протокол судового засідання 09.07.2025).
09.07.2025, за результатами підготовчого засідання, суд, у порядку п. 3 частини статті 185 ГПК України, закрив підготовче провадження, призначив розгляд справи по суті на 23.07.2025, про що відповідач 1 повідомлений в порядку статей 120, 121 ГПК України, засобами електронного зв'язку, в підсистемі Електронний суд.
23.07.2025, у судове засідання прибула повноважна представниця позивача (участь якої забезпечена в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду, ухвалою від 09.07.2025); відповідачі до суду не прибули, повноважних представників не направили, без пояснення причин; про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать наявні матеріали справи.
За змістом частини 2 статті 178, частини 1 та п. 1 частини 3 статті 202 ГПК України, неподання відповідачем 1 відзиву на позов, в установлений судом строк, та неприбуття належним чином повідомлених відповідачів 1 та 2 у судове засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, за наявними матеріалами справи.
Суд розпочав розгляд справи по суті, заслухав повноважну представницю позивача, яка позов підтримала з підстав, наведених у позовні заяві та відповіді на відзив.
Суд відклав розгляд справи по суті в порядку статті 216 ГПК України на 20.08.2025, про що відповідачі повідомлені засобами електронного зв'язку, в підсистемі Електронний суд.
20.08.2025, у зв'язку з оголошеною повітряною тривогою в Чернігівській області, зокрема в м. Чернігів, розгляд справи в призначений час не відбувся. Ухвалою суду від 20.08.2025, в порядку статей 120, 120 ГПК України, сторони повідомлені про відкладення розгляду справи на іншу дату - 25.08.2025, засобами електронного зв'язку в підсистемі Електронний суд.
25.08.2025, у судове засідання прибули повноважні представники позивача та відповідача 2 (участь забезпечена в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду); відповідач 1 у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду спору повідомлений належним чином, про що свідчать наявні матеріали справи.
Суд продовжив розгляд справи по суті, розглянув подані документи і матеріали, з'ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, що мають юридичне значення для вирішення спору, та
Згідно з п. 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначає: 29.12.2018, між Козелецькою РДА, на підставі розпорядження від 22.12.2018 № 892, як орендодавцем, ТОВ «Терравітал», як орендарем, укладений договір оренди землі (далі - Договір), за умовами якого (пункти 1, 2) орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки - невитребувані (нерозподілені) земельні частки (паї) до часу їх витребування власниками (далі - земельні ділянки), за цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за кадастровими номерами згідно з додатком № 2 до цього Договору, що розташовані на території Євминської сільської ради Козелецького району Чернігівської області.
В оренду передаються земельні ділянки загальною площею 323,4552 га, в тому числі рілля - 100,5457 га, сіножаття - 147,4860 га, пасовища - 75,4235 га.
Нормативно-грошова оцінка земельних ділянок, на дату укладення Договору, становить 2899170,15 грн. За користування вказаними в Договорі земельними ділянками орендар сплачує орендодавцю орендну плату в розмірі 8% від нормативно-грошової оцінки, що вноситься відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством (пункти 5, 9 - 11 Договору).
Сторони в п. 8. погодили, що Договір укладається строком на 25 років, після закінчення строку його дії, орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами (п. 39).
На підтвердження факту передачі Козелецькою РДА в оренду ТОВ «Терравітал» земельних ділянок (ідентифікованих у додатку № 2 до Договору оренди землі від 29.12.2018) до матеріалів справи доданий двосторонній акт приймання-передачі земельних ділянок в оренду, за яким Товариством у строкове оплатне користування отримано земельні ділянки (невитребувані (нерозподілені) земельні частки (паї)) загальною площею 323,4552 га, з них: рілля - 100,5457 га, сіножаття - 147,4860 га, пасовища - 75,4235 га.
Суд установив, що договір оренди землі від 29.12.2018 б/н (долучений до матеріалів справи) не містить відмітки про його реєстрацію в Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв), як передбачено Порядком реєстрації договорів оренди земельної частки (паю) (затвердженого постановою КМУ від 24.01.2000 № 119, далі - Порядок № 119), чинного на момент укладення сторонами вказаного Договору.
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відсутні записи про реєстрацію за ТОВ «Терравітал» права оренди на спірні земельні ділянки.
Докази фактичного виконання умов договору оренди землі від 29.12.2018 б/н, зокрема в частині декларування Товариством податкових зобов'язань зі сплати земельного податку та/або виконання договірних зобов'язань зі сплати орендних платежів, позивачем до матеріалів справи не долучені.
Відносини, пов'язані з орендою землі (невитребуваних земельних часток (паїв)) регулюються ЗК України, ЦК України, Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
Відповідно до частини 3 статті 2 ЗК України (у редакції чинній на час існування спірних правовідносин) об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
За статтею 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права похідні від права власності, зокрема, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.
За змістом статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (у редакції чинній на час укладення між позивачем та Козелецькою РДА спірного договору оренди землі), сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.
Відповідно до статті 13 цього Закону (в редакції чинній на 29.12.2018) нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається в договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, в разі якщо відоме їх місцезнаходження.
Стаття 30 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції чинній на 29.12.2018) передбачала, що право оренди на нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки, надані в оренду органами державної влади, органами місцевого самоврядування в порядку, визначеному статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", здійснюється без державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки в Державному реєстрі прав.
Порядок реєстрації договорів оренди земельної частки (паю) (затверджений постановою КМУ від 24.01.2000 № 119) визначає умови та процедуру реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) (далі - договори оренди), за яким реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю). Для реєстрації договору оренди орендодавець подає особисто або надсилає поштою до відповідного виконавчого комітету органу місцевого самоврядування: договір оренди в двох примірниках; сертифікат на право на земельну частку (пай). Виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради перевіряє в дводенний термін подані документи, реєструє або готує обґрунтований висновок про відмову в реєстрації. Договір оренди реєструється в Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв). Датою реєстрації договору оренди є дата внесення відповідного запису до цієї Книги. На обох примірниках договору оренди ставиться штамп із зазначенням дати реєстрації та номера запису, а також з підписом особи, яка зареєструвала договір.
Установлені судом обставини та системний аналіз наведеного вище законодавства надають підстави для висновку про те, що спірні земельні ділянки є сформованими та відносяться до нерозподілених (невитребуваних) часток (паїв), які не є землями державної або комунальної власності, а перебували лише в розпорядженні відповідних адміністрацій (згодом органів місцевого самоврядування) до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.
За висновком суду, Козелецька РДА була повноважна на укладення з позивачем Договору оренди землі, невитребуваних земельних часток (паїв) та на останню, як орендодавця за Договором, був покладений обов'язок з його реєстрації в установленому Законом порядку.
Натомість, ТОВ «Терравітал», як орендар за Договором, мав зареєструвати своє речове право, право оренди на спірні земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
Проте, сторони зазначених реєстраційних дій не вчинили.
01.01.2019, набув чинності Закон України від 10.07.2018 № 2498-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні", яким внесені зміни до Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)". Зокрема, повноваження щодо розпорядження невитребуваними земельними ділянками (надання їх в оренду) перейшли від районних державних адміністрацій до сільських, селищних, міських рад.
20.08.2019, Євминською сільською радою Козелецького району Чернігівської області (20 сесії 7 скликання), на території якої знаходились спірні земельні ділянки, прийняте рішення «Про передачу в оренду невитребуваних земельних ділянок (паїв) та укладення договору оренди невитребуваних паїв з СВК «Євминка», яким вирішено:
- надати дозвіл на передачу в оренду невитребуваних земельних ділянок (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 100,9569 га, з них: ріллі 100,9569 га на території Євминської сільської ради;
- укласти договір оренди невитребуваних паїв загальною площею 100,9569 га, з них ріллі 100,9569 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно з додатком 1, строком на 10 років.
21.08.2019, між Євминською сільською радою (орендодавець) та СВК «Євминка» (орендар, відповідач 2) укладений договір оренди землі, за умовами якого (пункти 1, 2, 5, 8, 9) орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове оплатне користування невитребувані земельні ділянки (паї) сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Євминської сільської ради Козелецького району Чернігівської області.
В оренду передаються невитребувані земельні ділянки (паї) загальною площею 100,9569 умовних кадастрових гектарів, у тому числі ріллі - 100,9569 га; кадастрові номери та площі ділянок визначені в додатку № 1 до Договору.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок згідно з витягами з технічної документації про нормативну грошову оцінку ділянок, на 29.01.2019, становить: 1 410 652,39 грн.
Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі, що становить 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.05.2017 № 262 (в редакції наказу Мінагрополітики від 18.12.2018 № 605) у грошовій формі - 84 639,14 грн.
Договір укладений на 10 років. Кожна з земельних ділянок, що вказана в додатку № 1 до Договору, передається на строк дії цього Договору, але не більше ніж на строк до отримання її власником державного акту на право власності на земельну ділянку або іншого документа, що посвічує право власності на дану земельну ділянку. Після закінчення строку дії Договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Суд установив, що Євминська сільська рада, як орендодавець за цим Договором, не виконала свого обов'язку з державної реєстрації договору оренди землі від 21.08.2019 б/н відповідно до Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю) (затвердженого постановою КМУ від 24.01.2000 № 119). Відмітка про вчинення запису в Книзі реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв), в оскаржуваному договорі (у відведеному полі) виконавчим комітетом Ради не проставлена.
Проте, орендар - СВК «Євминка», зареєстрував в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, речове право (право оренди) на спірні земельні ділянки, в період з 29.08.2019 по 05.11.2019, підстава внесення запису: договір оренди землі від 21.08.2019 б/н, зі строком дії по 21.08.2029 (з правом пролонгації), орендодавець: Євминська сільська рада, про що свідчать витяги з Реєстру (долучені відповідачем 2 до відзиву на позов).
Суд установив, що 47 ділянок за кадастровими номерами, наведеними в додатку № 1 до рішення від 20.08.2019 Євминської сільської ради (20 сесії 7 скликання) та в додатку № 1 до договору оренди землі від 21.08.2019 (укладеного між Євминською сільською радою та СВК «Євминка»), право оренди щодо яких зареєстроване за СВК «Євминка» в Реєстрі речових прав, співпадають за кадастровими номерами та площами з земельними ділянками, що за твердженням позивача, отримані ним раніше в оплатне строкове користування за договором оренди землі від 29.12.2018 б/н (на 25 років), укладеним з Козелецькою РДА (за переліком наведеним вище).
Наведені обставини стали підставою для звернення позивача з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Євминської сільської ради Козелецького району Чернігівської області від 20.08.2019 (правонаступником якої є Остерська міська рада); визнання недійсним договору оренди землі, укладеного 21.08.2019, між Євминською сільською радою та СВК "Євминка".
Позов поданий на захист речових прав позивача (права оренди) на невитребувані (нерозподілені) земельні частки (паї), отримані ним за договором оренди землі від 29.12.2018 б/н (згідно з додатком № 2 до нього, за переліком кадастрових номерів, наведених вище як спірні ділянки).
Щодо вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Євминської сільської ради Козелецького району Чернігівської області (20 сесія 7-го скликання) від 20.08.2019 «Про передачу в оренду невитребуваних земельних ділянок (паїв) та укладення договору оренди з СВК «Євминка».
Суд установив, що за рішенням Остерської міської ради Козелецього району Чернігівської області (1 сесія 8-го скликання) від 18.12.2020 № 18-02-01/VIII «Про початок реорганізації Євминської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, шляхом приєднання до Остерської міської ради Козелецького району Чернігівської області», Остерська міська рада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Євминської сільської ради (рішення якої оскаржується в межах даної справи), тобто є належним відповідачем у справі.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За частиною 1 статті 155 ЗК України в разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Правилами частини 1 статті 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що в разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акту індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає закону), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки в вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом. Такі висновки Верховний Суд сформував у постановах від 23.10.2018 у справі № 903/857/18, від 20.08.2019 у справі № 911/714/18, від 15.07.2021 у справі № 24/48/19.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає в позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлений позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу в спірних відносинах, і в разі встановлення порушеного права з'ясувати чи буде воно відновлене в заявлений спосіб.
За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. До таких правових висновків Верховний Суд дійшов у постановах від 14.08.2018 у справі № 910/23369/17, від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, від 28.05.2020 у справі № 917/750/19.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити з його ефективності, тобто вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права без необхідності повторного звернення до суду, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18.
Вирішуючи господарський спір, суд з'ясовує, чи наявне в позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи відбулося його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначений відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку в позові належить відмовити.
Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність відповідного суб'єктивного права (інтересу) в позивача та факт порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача. Тому на позивача покладений обов'язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту. Подібну позицію Верховний Суд висловив у постанові від 18.06.2020 у справі № 923/733/19.
За висновком суду, оскарження рішення органу місцевого самоврядування про надання в оренду земельної ділянки іншому користувачу є неналежним способом захисту, оскільки таке рішення вже реалізоване шляхом укладення відповідного договору оренди, а тому не створює для орендаря жодних правових наслідків, як не створить їх і його скасування.
Зазначені правові висновки викладені в численних постановах Верховного Суду, зокрема, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 18.08.2021 у справі № 910/6701/20, від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19, від 08.11.2022 у справі № 910/18853/21, від 20.09.2023 у справі № 910/3453/22, від 26.06.2024 у справі № 904/4993/20.
В силу частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що задоволення позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Євминської сільської ради (20-ї сесії 7-го скликання), після його виконання (реалізації), тобто після укладення на його підставі договору оренди з СВК «Євминка», не може призвести до захисту/поновлення прав на земельні ділянки, тобто такі позовні вимоги не є ефективним способом захисту права без вжиття ряду додаткових заходів.
Отже, відповідно до норм ЦК України, звертаючись до суду, позивач на власний розсуд обирає спосіб захисту. Обрання ж ним неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові, що узгоджується з численними висновками Верховного Суду, зокрема в постановах: від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18, від 02.08.2023 у справі № 911/665/22, від 16.04.2024 у справі № 914/2736/21.
Виходячи з наведених обставин, суд відмовив у задоволенні позову до відповідача 1, Остерської міської ради, в частині вимоги про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування.
Щодо вимоги про визнання недійсним договору оренди землі від 21.08.2019 б/н, укладеного між Євминською сільською радою та СВК «Євминка».
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання угоди недійсною (частини 2 та 3 статті 152 ЗК України).
Позивач звернувся до суду з позовом за захистом речового права (права оренди) на невитребувані (нерозподілені) земельні частки (паї), отримані в строкове оплатне користування (на 25 років) на підставі договору оренди землі від 29.12.2018 б/н.
Підставою виникнення у ТОВ «Терравітал» прав та обов'язків щодо строкового оплатного користування спірними ділянками є договір оренди землі від 29.12.2018 б/н.
За частиною 2 статті 640 ЦК України якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії,договір є укладеним з моменту передання майно або вчинення іншої дії.
Порядок реєстрації договорів оренди земельної частки (паю) (затверджений постановою КМУ від 24.01.2000 № 119) (чинного на дату оформлення договору оренди землі від 29.12.2018 б/н) передбачав обов'язок орендодавця - Козелецької РДА, вчинити реєстраційні дії щодо договору, предметом якого є оренда невитребуваних земельних часток (паїв), натомість, в договорі (умовами якого обґрунтований позов) відсутній запис про його реєстрацію в Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв).
За статтею 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права похідні від права власності, зокрема, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.
За змістом статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Суд установив, що позивач не виконав обов'язок з реєстрації речового права (права оренди) відносно спірних земельних ділянок (що ним не спростовується).
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутній запис про речове право ТОВ «Терравітал» щодо спірних ділянок.
Положення статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» та статті 30 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» (у редакції чинній на 29.12.2018), передбачали можливість реалізації права оренди, без реєстрації права власності на невитребувані земельні частки (паї), в силу особливостей правового статусу цих ділянок у цивільному обороті (натомість, позивач невірно трактує зміст наведених норм, зазначаючи, про відсутність у нього обов'язку з реєстрації речового права (оренди) на земельні ділянки).
В матеріалах справи також відсутні будь-які докази на підтвердження фактичного виконання сторонами умов договору оренди землі від 29.12.2018 б/н, зокрема в частині декларування Товариством податкових зобов'язань зі сплати земельного податку; проведення орендних платежів у рахунок виконання договірних зобов'язань тощо.
Виходячи з установлених обставин, суд дійшов висновку, що позивач не довів на підставі належних та допустимих доказів наявність у нього речових прав (права оренди) на спірні земельні ділянки, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
Суд також вважає за доцільне зазначити, що вимога про визнання недійсним договору оренди, в разі наявності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про речове право іншого користувача, не забезпечує відновлення порушеного права заявника, оскільки рішення, ухвалене за результатами вирішення цього спору, не є підставою для внесення відповідного запису в Реєстр, відтак зумовлює необхідність вжиття додаткових заходів та повторного звернення до суду.
При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами (п. 5 частини 1 статті 237 ГПК України).
Відповідно до частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з приписів статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору в сумі 6056 грн, понесені позивачем при зверненні до суду (платіжні квитанції від 25.04.2025 № 6758-3090-0405-5011 та № 4866-0284-9107-5719), не підлягають відшкодуванню за рахунок іншої сторони.
Керуючись статтями 42, 46, 47, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 123, 129, 178, 184, 202, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Терравітал" (код ЄДРПОУ 42349913) до відповідачів 1 та 2 - Остерської міської ради (код ЄДРПОУ 04061754), Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Євминка" (код ЄДРПОУ 03799297) про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування; визнання недійсним договору оренди землі.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 ГПК України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 ГПК України.
Повне судове рішення складене 27.08.2025.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя А.В. Романенко