Рішення від 26.08.2025 по справі 924/560/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"26" серпня 2025 р. Справа № 924/560/25

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., з участю секретаря судового засідання Тлустої У.О., розглянувши справу у залі судового засідання № 305

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ

до Волочиського комунального підприємства теплових мереж "Тепловик", м. Волочиськ Хмельницького району Хмельницької області

про стягнення 3709206,92 грн заборгованості,

Представники сторін:

позивача: Єгоров В.С. - представник за довіреністю від 12.12.2024 р.

відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 26.08.2025 року відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 09.06.2025 прийнято справу № 924/560/25 до розгляду, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

01.07.2025 судом постановлено ухвалу (із занесенням у протокол судового засідання) про продовження строку підготовчого засідання на 30 днів.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 05.08.2025 закрито підготовче провадження у справі № 924/560/25 та призначено справу до судового розгляду по суті.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося з позовом до суду про стягнення з Волочиського комунального підприємства теплових мереж "Тепловик" 3709206,92 грн заборгованості (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 04.07.2025) на підставі договору постачання природного газу від 13.09.2023 № 6278-ТКЕ(23)-34. Свої вимоги позивач мотивує тим, що на виконання умов зазначеного договору позивач у період жовтень 2023 року - квітень 2024 року передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 17713518,04 грн, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу. Однак, оплату за переданий газ відповідач здійснив лише частково на суму 13762182,87 грн, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема вимоги пункту 5.1 договору. Станом на 04.07.2025 згідно з оновленим розрахунком основної заборгованості позивача борг відповідача становить 3709206,92 грн.

У відповіді на відзив від 30.06.2025 позивач звернув увагу суду, що ані договір постачання природного газу, ані Закон № 2479 не передбачають звільнення теплопостачальних та теплогенеруючих організацій від обов'язку оплатити спожитий ними природний газ з 01.06.2021, а також послуги з його розподілу та транспортування, лише через наявність заборгованості з відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію та послуги з її постачання. Законодавець передбачив умови та порядок її врегулювання. Наявність заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію та послуги з її постачання не є достатньою підставою для звільнення теплопостачальних та теплогенеруючих організацій від обов'язку оплатити спожитий ними природний газ, а також послуги з його розподілу та транспортування. Для застосування цього механізму сторони мають укласти договір про організацію взаєморозрахунків. Умови та порядок проведення взаєморозрахунків або перерахування субвенції у 2022 році визначені постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2022 № 1403. Як зазначає позивач, матеріалами судової справи підтверджено та не заперечується сторонами (факт, що не потребує доказування), що заборгованість відповідача перед позивачем за договором не погашена, договір про організацію взаєморозрахунків не укладався (відповідачем не було здійснено проведення взаєморозрахунків заборгованості або реструктуризації заборгованості за договором).

Представником позивача подано до суду додаткові пояснення від 25.08.2025, у яких зазначено, що останнім перевірено інформацію відповідача про часткове погашення заборгованості, у зв'язку з чим повідомляє, що станом на 22.08.2025 розмір основного боргу за договором від 13.09.2023 № 6278-ТКЕ(23)-34 становить 3622917,38 грн та підтверджується розрахунком заборгованості позивача.

24.06.2025 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, у якому просить у позові відмовити. Обґрунтовуючи свої заперечення відповідач стверджує, що він обмежений у здійсненні розрахунків з позивачем, адже відрахування здійснюються автоматично банком із рахунків відкритих в органах Казначейства для проведення платежів згідно Порядку. Тобто, усі кошти на оплату природного газу, що закладені в тарифі та сплачені споживачами автоматично потрапляють на рахунки позивача, інших коштів на оплату природного газу у підприємства немає. Крім того, відповідач відмічає, що держава, наклавши на відповідача мораторій на тарифи, взяла на себе зобов'язання здійснити відшкодування різниці в тарифах у порядку встановленому Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" від 3 листопада 2016 року № 1730-VIII. Тарифи на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії для населення, які надає Волочиське комунальне підприємство теплових мереж "Тепловик" встановлюють уповноважені органи. Внаслідок встановлення уповноваженими органами економічно необґрунтованих тарифів та накладеного мораторію на підвищення цін (тарифів) на ринку природного газу та у сфері теплопостачання, у підприємства виникла різниця в тарифах, яка мала бути відшкодована з державного бюджету України.

Як вважає відповідач, правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами зазнають імперативного регулюючого впливу держави, шляхом прийняття, зокрема, Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону про Державний бюджет на відповідний рік, нормами яких передбачено виділення субвенцій на фінансування пільг та субсидій, та інших законодавчих актів, на виконання яких, у свою чергу, було прийнято підзаконні нормативні акти, зокрема, постанову КМУ від 15.12. 2021 № 1340. Відтак, незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов'язання між сторонами договору в частині, яку держава буде компенсувати за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, зокрема, адміністративного (бюджетного), застосування та чинність яких не залежить від того, чи передбачили сторони у договорі відповідні умови, чи навпаки.

Отже, за висновком відповідача, позивач не враховує механізму компенсації, прямо передбаченого спеціальними законами, що робить даний позов передчасним та таким, що має бути вирішений з урахуванням обов'язку держави щодо погашення заборгованості за рахунок коштів державного бюджету.

14.07.2025 представником відповідача надано суду заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначено, зокрема, що відповідач не заперечує, що поставлений природний газ необхідно оплатити. Однак, ця заборгованість утворилася саме внаслідок тарифної різниці, компенсація якої є обов'язком держави. Сума узгодженої заборгованості відповідача за різницею в тарифах згідно з протоколами Територіальної комісії при Хмельницькій ОДА становить 38962483,00 грн. Ця сума покриває борг, що є предметом позову. Отже, борг відповідача є боргом, який підлягає компенсації згідно із законом.

Крім того, представник відповідач просить суд визнати, що заявлені позивачем вимоги в частині сплаченої суми необхідно зменшити, а в частині суми, що підлягає компенсації державою, є передчасними та не підлягають задоволенню. У підтвердження часткової сплати основного боргу в розмірі 10369,64 грн відповідачем надано виписки з рахунку від 04.07.2025 на суму 3467,93 грн, від 07.07.2025 на суму 1782,59 грн, від 08.07.2025 на суму 1505,33 грн, від 09.07.2025 на суму 1991,33 грн, від 11.07.2025 на суму 1622,46 грн (призначення платежу вказаних виписок: плата за природний газ згідно договору від 13.09.2023 № 6278-ТКЕ(23)-34). Отже, як стверджує відповідач, з урахуванням оновленого розрахунку суми основного боргу позивача станом на 04.07.2025, що становить 3709206,92, грн, а також ураховуючи проведені відповідачем оплати на суму 10369,64 грн, залишок несплаченого основного боргу станом на 14.07.2025 становить 3698837,28 грн.

04.08.2025 представником відповідача подано до суду клопотання про долучення доказів (банківської виписки) оплати боргу відповідачем у період з 04.07.2025 по 03.08.2025 згідно постанови № 812 у розмірі 40222,35 грн. У зв'язку з цим залишок несплаченої заборгованості станом на 04.08.2025 становить 3668984,57 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в заявах по суті справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причин суду не повідомив.

Перелік обставин, які є предметом доказування; та доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність даних обставин.

13.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (Постачальник) та Волочиського комунального підприємства теплових мереж "Тепловик" (Споживач) укладено договір постачання природного газу № 6278-ТКЕ(23)-34, згідно з п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві, який є виробником теплової енергії в розумінні підпункту 1 пункту 4 Положення, природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Згідно з пунктами 1.2., 1.3. договору природний газ, що постачається за договором, використовується споживачем для власних потреб або в якості сировини і не може бути використаний для перепродажу. За цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.

Відповідно до пункту 2.1. договору постачальник передає споживачу на умовах договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з 01 вересня 2023 року по 15 квітня 2024 року (включно) у кількості 2256,505 тис. куб. метрів.

За положеннями підпункту 2.2.1. пункту 2.1. договору обсяг І (фіксований) природного газу використовується споживачем для потреб виробництва теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води населенню та/або постачання теплової енергії як товарної продукції для зазначених потреб.

Обсяг ІІІ (фіксований) природного газу використовується споживачем для виробництва теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої вводи бюджетним установам / організаціям та релігійним організаціям, закладам охорони здоров'я державної та комунальної власності, підприємствам, установам та організаціям, що перебувають в управлінні Державного управління справами, та/або постачання теплової енергії як товарної продукції для зазначених потреб.

Обсяг ІІ природного газу використовується споживачем для потреб, відмінних від тих, що покриваються за рахунок обсягів І (фіксований) та ІІІ (фіксований).

За умовами пункту 3.1. договору постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

У п. 4.1. договору сторонами були визначені умови щодо ціни на природний газ, а саме: ціна на природний газ, який постачається за договором, встановлюється наступним чином:

- ціна обсягів газу, визначених у пункті 2.1. договору як Обсяг І (фіксований) за 1000 куб м газу без ПДВ - 6183 грн 33 коп., крім того ПДВ за ставкою 20%, всього з ПДВ - 7420 грн 00 коп.; крім того, тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124 грн 16 коп. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ 20% - 27,315 грн, всього з ПДВ - 163 грн 89 коп. за 1000 куб. м. Всього ціна газу для Обсягу І (фіксований) за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 7583 грн 89 коп. (підпункт 4.1.1. договору);

- ціна обсягів газу, визначених в пункті 2.1 договору як Обсяг III (фіксований) за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13658 грн 33 коп., крім того ПДВ за ставкою 20 %, всього з ПДВ - 16390 грн 00 коп.; крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124 грн 16 коп. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць. всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ 20 % - 27,315 грн, всього з ПДВ - 163 грн 89 коп. за 1000 куб. м. Всього ціна газу для обсягу ІІІ (фіксований) за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16553 грн 89 коп. (підпункт 4.1.3. договору).

Відповідно до пункту 5.1. договору споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку:

- 70 % вартості фактично переданого, відповідно до акту/актів приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;

- остаточний розрахунок за фактично переданий, відповідно до акту/актів приймання-передачі, природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту/актів приймання-передачі фактична вартість переданого споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.3 пункту 3.5 договору.

Згідно з п. 5.4. договору оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору. Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до п. 5.1. цього договору.

У пункті 13.1. договору сторони визначили, що даний договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) та діє до 15 квітня 2024 року, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.

Договір підписаний позивачем та відповідачем за допомогою електронних підписів.

В подальшому, додатковою угодою № 1 до договору сторонами вносились зміни в договір, а саме викладено 7 та 8 абзаци п. 3.3. Розділу 3 у новій редакції; зупинено дію п. 5.2. Розділу 5 договору.

Між АТ "Ощадбанк" (Сторона 1, Банк), Волочиським комунальним підприємством теплових мереж "Тепловик" (Сторона 2, Клієнт), Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (Сторона 3) укладено договір про договірне списання № 2, відповідно до п. 2 якого Банк і клієнт домовилися до повного виконання грошових зобов'язань Клієнта в частині розрахунків за переданий природний газ, що виникли на підставі укладеного відповідно до Положення про покладання спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам, затвердженого постановою КМУ від 19.07.2022 № 812 між Клієнтом та Стороною 3 договору постачання природного газу від 13.09.2023 № 6278-ТКЕ(23)-34, з урахуванням усіх додаткових договорів, угод, додатків, змін та доповнень, що будуть укладені до нього (договір постачання) реалізовувати свої права та обов'язки за договором РКО.

На виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято природний газ згідно актів приймання-передачі природного газу: від 31.10.2023 на суму 99140,24 грн, від 30.11.2023 на суму 1450646,17 грн, від 30.11.2023 на суму 1474587,17 грн, від 31.12.2023 на суму 2013286,80 грн, від 31.12.2023 на суму 2133167,02 грн, від 31.01.2024 на суму 2076332,34 грн, від 31.01.2024 на суму 2429163,76 грн, від 29.02.2024 на суму 1523446,94 грн, від 29.02.2024 на суму 2005751,74 грн, від 31.03.2024 на суму 1509612,71 грн, від 31.03.2024 на суму 835819,80 грн, від 31.03.2024 на суму 161321,94 грн, від 30.04.2024 на суму 1241,41 грн (всього на суму 17713518,04 грн).

Оплату за переданий газ відповідач здійснював частково згідно з долученими сторонами виписками з рахунку: від 25.09.2023, від 26.09.2023, від 27.09.2023, від 28.09.2023, від 29.09.2023, від 03.10.2023, від 05.10.2023, від 09.10.2023, від 10.10.2023, від 13.10.2023, від 17.10.2023, від 20.10.2023, від 21.10.2023, від 23.10.2023, від 24.10.2023, від 27.10.2023, від 28.10.2023, від 29.10.2023, від 30.10.2023, від 31.10.2023, від 01.11.2023, від 03.11.2023, від 06.11.2023, від 07.11.2023, від 08.11.2023, від 09.11.2023, від 10.11.2023, від 13.11.2023. від 14.11.2023, від 15.11.2023, від 16.11.2023, від 17.11.2023, від 20.11.2023, від 21.11.2023, від 22.11.2023, від 23.11.2023, від 24.11.2023, від 27.11.2023, від 28.11.2023, від 29.11.2023, від 30.11.2023, від 01.12.2023, від 04.12.2023, від 05.12.2023, від 07.12.2023, від 08.12.2023, від 11.12.2023, від 12.12.2023, від 13.12.2023, від 14.12.2023, від 15.12.2023, від 16.12.2023, від 18.12.2023, від 19.12.2023, від 20.12.2023, від 22.12.2023, від 24.12.2023, від 25.12.2023, від 26.12.2023, від 27.12.2023, від 28.12.2023, від 29.12.2023, від 21.12.2023, від 06.12.2023, від 09.12.2023, від 06.01.2024, від 03.04.2024, від 05.04.2024, від 17.03.2024, від 30.03.2024, від 03.05.2024, від 08.05.2024, від 13.05.2024, від 14.05.2024, від 22.05.2024, від 25.05.2024, від 14.06.2024, від 21.06.2024, від 25.06.2024, від 09.07.2024, від 12.07.2024, від 15.07.2024, від 17.07.2024, від 24.07.2024, від 31.08.2024, від 17.09.2024, від 26.09.2024, від 08.10.2024, від 22.10.2024, від 26.10.2024, від 08.11.2024, від 09.11.2024, від 15.11.2024, від 22.11.2024, від 30.11.2024, від 01.02.2025, від 07.02.2025, від 01.03.2025, від 29.03.2025, від 12.04.2025, від 19.04.2025, від 26.04.2025, від 10.06.2025, від 11.06.2025, від 12.06.2025, від 13.06.2025, від 16.06.2025, від 17.06.2025, від 18.06.2025, від 19.06.2025, від 20.06.2025, від 23.06.2025.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку основного боргу Волочиського комунального підприємства теплових мереж "Тепловик" за договором постачання природного газу від 13.09.2023 № 6278-ТКЕ(23)-34 станом на 04.07.2025 заборгованість відповідача, зважаючи на проведені ним часткові проплати за період з 25.09.2023 по 03.07.2025, становить 3709206,92 грн.

Крім того, відповідачем долучено до матеріалів справи проведені ним часткові проплати за природний газ згідно з договором від 13.09.2023 № 6278-ТКЕ(23)-34, а саме виписки з рахунку від 04.07.2025 на суму 3467,93 грн, від 07.07.2025 на суму 1782,59 грн, від 08.07.2025 на суму 1505,53 грн, від 09.07.2025 на суму 1991,33 грн, від 11.07.2025 на суму 1622,46 грн (всього на суму 10369,64 грн).

Також відповідачем долучено до матеріалів справи проведені ним часткові проплати за природний газ згідно з договором від 13.09.2023 № 6278-ТКЕ(23)-34, а саме виписки з рахунку від 15.07.2025 на суму 3986,11 грн, від 17.07.2025 на суму 5977,41 грн, від 21.07.2025 на суму 968,50 грн, від 22.07.2025 на суму 15677,52 грн, від 23.07.2025 на суму 130,00 грн, від 24.07.2025 на суму 1329,70 грн, від 25.07.2025 на суму 391,82 грн, від 28.07.2025 на суму 193,05 грн, від 31.07.2025 на суму 1198,60 грн (всього на суму 29852,71 грн).

Як вбачається із протоколу № 7 засідання Територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах при Хмельницькій обласній державній адміністрації від 07.11.2022, комісією розглянуто заяву Волочиського комунального підприємства теплових мереж "Тепловик" та встановлено, що обсяг заборгованості з різниці в тарифах за теплову енергію, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню за період з 01.06.2021 по 30.06.2022, станом на 01.07.2022 становить 8865252,00 грн.

Відповідно до протоколу № 20 засідання Територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах при Хмельницькій обласній державній адміністрації від 19.12.2022, комісією розглянуто заяву Волочиського комунального підприємства теплових мереж "Тепловик" та встановлено, що обсяг заборгованості з різниці в тарифах за теплову енергію, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню за період з 01.07.2022 по 30.09.2022, станом на 01.10.2022 становить 1657294,00 грн.

Згідно з протоколом № 6 засідання Територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах при Хмельницькій обласній державній адміністрації від 21.03.2023, комісією розглянуто заяву Волочиського комунального підприємства теплових мереж "Тепловик" та встановлено, що обсяг заборгованості з різниці в тарифах за теплову енергію, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню за період з 01.10.2022 по 31.12.2022, станом на 01.01.2023 становить 2504638,00 грн.

Як вбачається із протоколу № 6 засідання Територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах при Хмельницькій обласній державній адміністрації від 12.05.2023, комісією розглянуто заяву Волочиського комунального підприємства теплових мереж "Тепловик" та встановлено, що обсяг заборгованості з різниці в тарифах за теплову енергію, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню за період з 01.01.2023 по 31.03.2023, станом на 01.04.2023 становить 3046551,00 грн.

Відповідно до протоколу № 6 засідання Територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах при Хмельницькій обласній державній адміністрації від 04.08.2023, комісією розглянуто заяву Волочиського комунального підприємства теплових мереж "Тепловик" та встановлено, що обсяг заборгованості з різниці в тарифах за теплову енергію, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню за період з 01.04.2023 по 30.06.2023, станом на 01.07.2023 становить 2212286,00 грн.

Згідно з протоколом № 6 засідання Територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах при Хмельницькій обласній державній адміністрації від 14.11.2023, комісією розглянуто заяву Волочиського комунального підприємства теплових мереж "Тепловик" та встановлено, що обсяг заборгованості з різниці в тарифах за теплову енергію, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню за період з 01.10.2023 по 30.09.2023, станом на 01.10.2023 становить 1701823,00 грн.

Як вбачається із протоколу № 6 засідання Територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах при Хмельницькій обласній державній адміністрації від 22.03.2024, комісією розглянуто заяву Волочиського комунального підприємства теплових мереж "Тепловик" та встановлено, що обсяг заборгованості з різниці в тарифах за теплову енергію, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню за період з 01.10.2023 по 31.12.2023, станом на 01.01.2024 становить 3428319,00 грн.

Відповідно до протоколу № 6 засідання Територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах при Хмельницькій обласній державній адміністрації від 21.05.2024, комісією розглянуто заяву Волочиського комунального підприємства теплових мереж "Тепловик" та встановлено, що обсяг заборгованості з різниці в тарифах за теплову енергію, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню за період з 01.01.2024 по 31.03.2024, станом на 01.04.2024 становить 2670767,00 грн.

Згідно з протоколом № 6 засідання Територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах при Хмельницькій обласній державній адміністрації від 20.08.2024, комісією розглянуто заяву Волочиського комунального підприємства теплових мереж "Тепловик" та встановлено, що обсяг заборгованості з різниці в тарифах за теплову енергію, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню за період з 01.04.2024 по 30.06.2024, станом на 01.07.2024 становить 1627589,00 грн.

Як вбачається із протоколу № 6 засідання Територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах при Хмельницькій обласній державній адміністрації від 21.11.2024, комісією розглянуто заяву Волочиського комунального підприємства теплових мереж "Тепловик" та встановлено, що обсяг заборгованості з різниці в тарифах за теплову енергію, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню за період з 01.07.2024 по 30.09.2024, станом на 01.10.2024 становить 1732323,00 грн.

Відповідно до протоколу № 6 засідання Територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах при Хмельницькій обласній державній адміністрації від 19.03.2025, комісією розглянуто заяву Волочиського комунального підприємства теплових мереж "Тепловик" та встановлено, що обсяг заборгованості з різниці в тарифах за теплову енергію, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню за період з 01.10.2024 по 31.12.2024, станом на 01.01.2025 становить 5585739,00 грн.

Згідно з протоколом № 6 засідання Територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах при Хмельницькій обласній державній адміністрації від 19.05.2025, комісією розглянуто заяву Волочиського комунального підприємства теплових мереж "Тепловик" та встановлено, що обсяг заборгованості з різниці в тарифах за теплову енергію, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню за період з 01.01.2025 по 31.03.2025, станом на 01.04.2025 становить 3929902,00 грн.

Крім того, в матеріалах справи наявні копії: розпорядження Волочиської міської ради від 13.01.2025 № 13-р/к про продовження ОСОБА_1 терміну дії контракту на 3 роки до 01.02.2028; виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 08.05.2024 (щодо Волочиського комунального підприємства теплових мереж "Тепловик"); розпорядження Хмельницької обласної військової адміністрації від 12.02.2025 № 132/2025-р про визначення ВКПТМ "Тепловик" критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період; фінансової звітності малого підприємства від 01.01.2024, від 01.01.2025.

У зв'язку з простроченням виконання відповідачем договірних відносин позивач звернувся з позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів (визнання більш вірогідними), аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом встановлено, що між сторонами внаслідок укладання договору постачання природного газу від 13.09.2023 № 6278-ТКЕ(23)-34 виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань відповідно до статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, а згідно з нормами статті 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 692 ЦК України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу (поставки). Зокрема, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Сторонами спору у пункті 5.1. договору було погоджено, що споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку: 70 % вартості фактично переданого, відповідно до акту/актів приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу; остаточний розрахунок за фактично переданий, відповідно до акту/актів приймання-передачі, природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту/актів приймання-передачі фактична вартість переданого споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.3 пункту 3.5 договору.

Судом встановлено, що на виконання умов договору постачання природного газу від 13.09.2023 № 6278-ТКЕ(23)-34 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято природний газ на загальну суму 17713518,04 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу.

Однак, відповідач лише частково виконував свої зобов'язання з повної оплати за поставлений газ, внаслідок чого станом на 04.07.2025 у останнього залишився несплачений боргу у розмірі 3709206,92 грн, що складається з неоплаченої заборгованості за зобов'язаннями лютого 2024 року в розмірі 1201211,06 грн, за зобов'язаннями березня 2024 року в розмірі 2506754,45 грн, за зобов'язаннями квітня 2024 року в розмірі 1241,41 грн.

Разом з тим, як встановлено судом, після звернення позивача з позовом до суду відповідачем за період з 04.07.2025 по 31.07.2025 було частково сплачено заборгованість за природний газ в загальному розмірі 40222,35 грн, що підтверджується наданими ним виписками з рахунку від 04.07.2025 на суму 3467,93 грн, від 07.07.2025 на суму 1782,59 грн, від 08.07.2025 на суму 1505,33 грн, від 09.07.2025 на суму 1991,33 грн, від 11.07.2025 на суму 1622,46 грн, від 15.07.2025 на суму 3986,11 грн, від 17.07.2025 на суму 5977,41 грн, від 21.07.2025 на суму 968,50 грн, від 22.07.2025 на суму 15677,52 грн, від 23.07.2025 на суму 130,00 грн, від 24.07.2025 на суму 1329,70 грн, від 25.07.2025 на суму 391,82 грн, від 28.07.2025 на суму 193,05 грн, від 31.07.2025 на суму 1198,60 грн (призначення платежу вказаних виписок: плата за природний газ згідно договору від 13.09.2023 № 6278-ТКЕ(23)-34).

До того ж, 25.08.2025 представником позивача подано до суду додаткові пояснення та розрахунок суми основного боргу, відповідно до яких станом на 22.08.2025 заборгованість відповідача становить 3622917,38 грн (у період з 04.08.2025 по 07.08.2025 відповідачем здійснено чотири платежі на загальну суму 46067,19 грн, а саме: 04.08.2025 - 17910,03 грн, 05.08.2025 - 11794,80 грн, 06.08.2025 - 10521,49 грн, 07.08.2025 - 5840,87 грн).

Відтак, беручи до уваги докази проведення часткової оплати боргу, а також додаткові пояснення позивача та його розрахунок суми основного боргу станом на 22.08.2025, у якому відображено часткові оплати відповідача, в т.ч. після звернення позивача з позовом до суду, суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині позовних вимог, що частково погашенні відповідачем у період з 04.07.2025 по 07.08.2025 у загальному розмірі 86289,54 грн (40222,35 грн (сплачений борг станом на 31.07.2025) + 46067,19 грн (сплачений борг станом на 07.08.2025)), підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Залишок несплаченої заборгованості за договором постачання природного газу від 13.09.2023 № 6278-ТКЕ(23)-34 станом на час розгляду судом цієї справи становить 3622917,38 грн (3709206,92 - 10369,64 - 29852,71 - 46067,19) та не заперечується позивачем.

Отже, беручи до уваги викладене вище, відповідачем належними та допустимими доказами факту наявності заборгованості та її розмір в сумі 3622917,38 грн не спростовано, доказів погашення вказаної заборгованості в добровільному порядку не надано.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу за договором постачання природного газу від 13.09.2023 № 6278-ТКЕ(23)-34 підлягають частковому задоволенню в сумі 3622917,38 грн.

З приводу заперечень відповідача в частині того, що заборгованість відповідача, яка утворилася внаслідок тарифної різниці, має сплатити держава за рахунок коштів державного бюджету, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" (далі - Закон 1730) взаєморозрахунки або перерахування субвенції проводяться щодо врегулювання заборгованості з різниці в тарифах для погашення кредиторської заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", суб'єктом господарювання, що здійснює функції постачальника "останньої надії", за спожитий природний газ з 1 червня 2021 року по останнє число шостого місяця після місяця, в якому припинено або скасовано воєнний стан (без урахування розміру зобов'язань із сплати неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), не погашеної на початок місяця, в якому укладається договір про організацію взаєморозрахунків, а в разі її відсутності - кредиторської заборгованості перед операторами газотранспортної чи газорозподільної системи за послуги з розподілу або транспортування природного газу.

Згідно з абз. 9 ст. 4 Закону 1730 взаєморозрахунки або перерахування субвенції проводяться у порядку та на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, за рахунок та в межах видатків державного бюджету за цільовим призначенням, джерелом формування яких є надходження, визначені Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" та на наступні роки на погашення заборгованості з різниці в тарифах.

Згідно з абз. 13 ст. 4 Закону 1730 обсяг заборгованості з різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, установам і організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, іншим споживачам та/або іншим підприємствам теплопостачання, що постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води населенню, організаціям та установам, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, іншим споживачам, утвореної після 1 червня 2021 року, підтверджується територіальними комісіями з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах.

Таким чином, врегулювання заборгованості в рамках Закону 1730 для учасників процедури врегулювання заборгованості, тобто для відповідача, здійснюється шляхом проведення взаєморозрахунків та реструктуризації заборгованості, згідно договорів проведення взаєморозрахунків (ст. 4 Закону 1730) та договорів реструктуризації заборгованості (ст. 5 Закону 1730). Договір про організацію взаєморозрахунків визначає як наявність заборгованості, так і її обсяг, що відповідає заборгованості, підтвердженої територіальними комісіями з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах.

Крім того, пунктом 51 постанови Верховного Суду від 23.04.2024 у справі № 925/636/23 сформовано наступний висновок щодо застосування норм статті 4 Закону № 1730 в редакції Закону № 2479-IX:

"1) стаття 4 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" № 1730-VIII в редакції Закону України від 29 липня 2022 року № 2479-IX має на меті врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ з 1 червня 2021 року. Це врегулювання здійснюється шляхом взаєморозрахунків між сторонами заборгованості; перерахування субвенції з державного бюджету теплопостачальним та теплогенеруючим організаціям для погашення заборгованості;

2) наявність заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію та послуги з її постачання не є достатньою підставою для звільнення теплопостачальних та теплогенеруючих організацій від обов'язку оплатити спожитий ними природний газ, а також послуги з його розподілу та транспортування. Для застосування цього механізму сторони мають укласти договір про організацію взаєморозрахунків. Умови та порядок проведення взаєморозрахунків або перерахування субвенції у 2022 році визначені постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2022 року № 1403;

3) Закон не передбачає можливість проведення взаєморозрахунків за рішенням суду при вирішенні спору про стягнення заборгованості за спожитий газ. Суд не може провести таке зарахування самостійно".

Таким чином, оскільки наявність чи відсутність не компенсованої різниці в тарифах не впливає на обов'язок відповідача оплатити вартість отриманого газу в строки, що встановлені договором, дана обставина не має значення для вирішення даної справи. Так, для врегулювання заборгованості за договором повинна бути вчинена юридично значима дія щодо фактичного погашення суми основного боргу за поставлений природний газ, або зміни зобов'язання за договором на інше зобов'язання, встановлене договором про проведення взаєморозрахунків.

Сам лише факт участі відповідача у процедурі врегулювання заборгованості згідно із Законом 1730 без фактичного врегулювання заборгованості (шляхом проведення розрахунків та реструктуризації), тобто без вчинення юридично значимих дій не може свідчити про відсутність заборгованості, стягнення якої є предметом позову у даній справі.

Статтею 598 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, при цьому, припинення зобов'язання є останньою стадією його існування.

Під припиненням зобов'язання розуміють припинення правового зв'язку між його сторонами, звільнення їх від прав та обов'язків, що становлять зміст зобов'язання, тобто кредитор втрачає право вимагати від боржника виконання передбачених у зобов'язанні дій, а боржник звільняється від обов'язку виконувати такі дії під загрозою застосування до нього мір відповідальності.

Верховний Суд у постанові від 18.04.2023 у справі № 911/3195/21 сформував правову позицію щодо припинення зобов'язань в рамках процедури врегулювання заборгованості за природний газ, згідно з якою, у випадку не укладення договору про організацію взаєморозрахунків між учасниками розрахунків, відсутні підстави припинення спірних правовідносин між сторонами договору постачання природного газу.

В свою чергу, підписавши договір про організацію взаєморозрахунків, сторони погоджуються з тим, що між ними встановлюється інший (відмінний від того, що був передбачений у договорі постачання природного газу) порядок розрахунків і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений за договором постачання природного газу.

Наведена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.01.2020 у справі № 912/685/19 та від 29.04.2020 у справі № 917/693/19.

До підписання договору про організацію взаєморозрахунків зобов'язання відповідача з оплати природного газу не припиняються.

Як встановлено судом, в матеріалах справи відсутні докази укладення між позивачем та відповідачем договору про організацію взаєморозрахунків, тобто відповідачем не було здійснено проведення взаєморозрахунків заборгованості або реструктуризації заборгованості за договором.

Жодних інших доказів на підтвердження того, що відповідач звільнений від обов'язку оплатити спожитий ним природний газ, учасниками справи не надано та судом не встановлено.

Щодо інших аргументів відповідача суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Отже, названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Поряд з цим, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 р. Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

У заяві від 04.07.2025 позивач просив суду повернути з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір у розмірі 2905,54 грн.

Відповідно до пп. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, враховуючи, що ціна позову станом на час подачі позову становила 3951335,17 грн, за який позивачем сплачено 47416,02 грн (з урахуванням понижуючого коефіцієнта) згідно з платіжною інструкцією від 04.06.2025 № 0000028164, та зважаючи на те, що позивачем в подальшому було зменшено позовні вимоги до 3709206,92 грн, розмір сплати судового збору за які становить 44510,48 грн, необхідним за висновком суду є повернення позивачу з Державного бюджету України надмірно сплаченого судового збору у розмірі 2905,54 грн (47416,02 - 44510,48).

Крім того, судом звертається увага позивача, що згідно із п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 231, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ до Волочиського комунального підприємства теплових мереж "Тепловик", м. Волочиськ Хмельницького району Хмельницької області про стягнення 3709206,92 грн заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з Волочиського комунального підприємства теплових мереж "Тепловик" (Хмельницька область, Хмельницький район, м. Волочиськ, вул. Петлюри Симона, 7 А, ідентифікаційний код 14151820) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 42399676) 3622917,38 (три мільйони шістсот двадцять дві тисячі дев'ятсот сімнадцять гривень 38 копійок) основного боргу, 43475,01 грн (сорок три тисячі чотириста сімдесят п'ять гривень 01 копійку) судового збору.

Видати наказ.

Провадження у справі № 924/560/25 в частині вимог про стягнення 86289,54 грн боргу закрити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 42399676) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2905,54 грн (дві тисячі дев'ятсот п'ять гривень 54 копійки), сплачений відповідно до платіжної інструкції від 04.06.2025 № 0000028164.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26.08.2025.

Суддя С.В. Заверуха

Відрук.: 1 примір.

1 - до справи.

Направити рішення позивачу та відповідачу до електронного кабінету Електронного суду.

Попередній документ
129773117
Наступний документ
129773119
Інформація про рішення:
№ рішення: 129773118
№ справи: 924/560/25
Дата рішення: 26.08.2025
Дата публікації: 28.08.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Хмельницької області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них; енергоносіїв
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (26.08.2025)
Дата надходження: 02.06.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості в сумі 3 951 335,17 грн.
Розклад засідань:
01.07.2025 10:30 Господарський суд Хмельницької області
05.08.2025 10:30 Господарський суд Хмельницької області
26.08.2025 11:00 Господарський суд Хмельницької області