8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
26 серпня 2025 року м. ХарківСправа № 922/36/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Присяжнюка О.О.
при секретарі судового засідання Божко Є.А.
розглянувши заяву Акціонерного товариства "Мегабанк" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (вх.№ 13 від 28.07.2025) у справі
за позовом Акціонерного товариства "Мегабанк" (04053. м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17), 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17)
до 1-ого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЯ" (61001, м. Харків, просп Героїв Харкова, буд. 97), 2-ого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛЬБАО КОМПАНІ" (61166, м. Харків, просп. Науки, буд. 40)
про застосування наслідків нікчемності правочинів
за участю представників:
позивача (заявника) - Савчука О.Г. (довіреність №21 від 26.06.2025),
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - не з'явився,
першого відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЯ") - Черкасова І.Р. (ордер серія АХ №1160137 від 28.11.2023),
другого відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛЬБАО КОМПАНІ") - Черкасова І.Р. (ордер серія АХ № 1160136 від 28.11.2023)
Акціонерне товариство "Мегабанк" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до 1-ого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЯ", 2-ого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛЬБАО КОМПАНІ", в якій просить суд:
Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 62424230 від 20.12.2021, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю., з одночасним припиненням державної реєстрації права власності за ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЛЬБАО КОМПАНІ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕА» і проведенням державної реєстрації набутого права власності за АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «МЕГАБАНК» на нерухоме майно - нежитлові приміщення 1-го поверху № 1, 1а,1б, 1в, 1г, 2, 2а, 2б, 2в, 3, 3а, 3б, 3в, 4, 4а, 4б, 6, 6а, 7, 7а, 7б загальною площею 1 158,30 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Донця - Захаржевського, 6/8.
Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЛЬБАО КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 44523983) та ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕЯ» на користь AT «МЕГАБАНК» (код ЄДРПОУ 09804119, місцезнаходження: 04053, м Київ, вул. Січових Стрільців, 17) суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.12.2023 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2023 у справі №922/36/23 залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.07.2024 касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Мегабанк» на рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 у справі № 922/36/23 закрито.
28.07.2025 від Акціонерного товариства "Мегабанк" через систему "Електронний суд" надійшла заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (вх.№ 13), в якій заявник просить суд:
1. Відкрити провадження за заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МЕГАБАНК» про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2023 по справі №922/36/23 за нововиявленими обставинами.
2. Переглянути рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2023 по справі №922/36/23 за нововиявленими обставинами.
3. Скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2023 по справі №922/36/22 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МЕГАБАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЯ", Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛЬБАО КОМПАНІ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про застосування наслідків нікчемних правочинів задовольнити у повному обсязі.
4. Стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору.
Заява обґрунтована тим, що 24.06.2025 Верховний Суд прийняв постанову по справі № 640/12723/22 за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, треті особи - АТ "Мегабанк", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - про визнання протиправним та скасування рішення Правління НБУ від 02.06.2022 № 261-рш/БТ "Про віднесення АТ "Мегабанк" до категорії неплатоспроможних".
Заявник зазначає, що відповідно до цієї постанови було задоволено касаційну скаргу Національного банку України. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі № 640/12723/22 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено.
Також, заявник вказує, що у ході розгляду справи №922/36/23 встановлено, що її вирішення пов'язане з розглядом справи № 640/12723/22 за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, треті особи - АТ "Мегабанк", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - про визнання протиправним та скасування рішення Правління НБУ від 02.06.2022 № 261-рш/БТ "Про віднесення АТ "Мегабанк" до категорії неплатоспроможних". Зокрема, ухвалою від 07.02.2023 Господарським судом Харківської області було зупинено провадження по справі №922/36/23 до набрання законної сили судовим рішенням по справі №640/12723/22. У вказаній ухвалі зазначено, що: "таким чином, суд приймає посилання першого відповідача про те, що невід'ємно пов'язаним із підставами цього позову є встановлення обставин щодо законності/незаконності Рішення Правлінням Національного банку України від 02.06.2022 № 261-рш/БТ "Про віднесення АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "МЕГАБАНК" до категорії неплатоспроможних", що є предметом розгляду в адміністративній справі №640/12723/22, оскільки рішення у зазначеній адміністративній справі може прямо вплинути на задоволення або не задоволення вимог позивача у справі №922/36/23".
Заявник зазначає, що Східний апеляційний господарський суд, відмовляючи банку в задоволенні апеляційної скарги, зазначив в постанові: "Разом з цим, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2022 року у справі № 640/12723/22, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного від 15.03.2023 року, визнано протиправним та скасовано рішення №261-рш/БТ Правління Національного банку України "Про віднесення АТ "Мегабанк" до категорії неплатоспроможних. Місцевий господарський суд обгрунтовано зазначив, що вказане свідчить про безпідставність посилань позивача на те, що відчуження майна банку за договором купівлі-продажу призвело до ще більшого зменшення обсягу високоліквідних активів банку, порушення внаслідок цього нормативів діяльності банку, встановлених Національним банком України, до повної неплатоспроможності та неможливості виконання грошових зобов'язань перед іншими кредиторами банку та як наслідок до прийняття Правлінням Національного Банку України 02.06.2022року рішення №261-рш/БТ "Про віднесення АТ Мегабанк до категорії неплатоспроможних" та рішення від 21.07.2022року № 362-рш про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ Мегабанк.".
На думку заявника, суди, ухвалюючи свої рішення, виходили з того, що Окружний адміністративний суд міста Києва, рішення якого залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2023 у справі № 640/12723/22, визнав протиправним та скасував рішення Правління Національного банку України від 02.06.2022 № 261-рш/БТ "Про віднесення Акціонерного товариства "Мегабанк" до категорії неплатоспроможних". На переконання АТ "Мегабанк", скасування рішення суду в адміністративній справі № 640/12723/22, яке стало підставою для ухвалення рішення у господарській справі №922/36/23, підпадає під п. 3 ч. 2 ст. 320 ГПК України як нововиявлену обставину, оскільки ця обставина існувала на час розгляду господарської справи, але не могла бути врахована судом через її відкладений характер (касаційна інстанція ще не ухвалила остаточного рішення); вона є істотною для правильного вирішення справи; її не було враховано при ухваленні рішення, яке наразі переглядається.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.07.2025 заяву Акціонерного товариства "Мегабанк" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (вх.№ 13) залишено без руху. Встановлено Акціонерному товариству "Мегабанк" строк на усунення недоліків заяви - 7 (сім) днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху. Встановлено Акціонерному товариству "Мегабанк" спосіб усунення недоліків заяви шляхом надання доказів сплати судового збору в розмірі 2977,20 грн.
04.08.2025 від представника Акціонерного товариства "Мегабанк" надійшла заява про усунення недоліків (вх.№ 17963/25), де позивач надав докази сплати судового збору.
05.08.2025 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛЬБАО КОМПАНІ» через систему "Електронний суд" надійшли заперечення на заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №922/36/23 (вх.№ 18051/25), в яких представник відповідача просить відмовити в задоволенні заяви АТ «МЕГАБАНК» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2023 року у справі № 922/36/23 в силі, виходячи з наступного.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛЬБАО КОМПАНІ» вказує, що ухвалою Верховного Суду від 09.07.2024 підтверджено, що рішення суду в адміністративній справі № 640/12723/22 не було підставою для ухвалення судового рішення. З урахуванням того, що суд рішення у справі не обґрунтовував рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2022 року по справі № 640/12723/22, на переконання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛЬБАО КОМПАНІ», відсутні законодавчі підстави для перегляду рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2023 у справі №922/36/23 за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.08.2025 прийнято заяву Акціонерного товариства "Мегабанк" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами до розгляду. Відкрито провадження за нововиявленими обставинами та призначено заяву до розгляду у судовому засіданні на "26" серпня 2025 р. об 11:30. Запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕЯ", Товариству з обмеженою відповідальністю "БІЛЬБАО КОМПАНІ", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у строк до 22.08.2025 надати пояснення/заперечення щодо поданої АТ "Мегабанк" заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
25.08.2025 від представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб через систему "Електронний суд" надійшли пояснення (вх.№ 19505/25), в яких третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача просить задовольнити заяву АТ «МЕГАБАНК» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 922/36/23 в повному обсязі. Крім того, в поясненнях міститься клопотання про продовження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб строк для надання пояснень у справі, яке представник третьої особи обґрунтовує тим, що у зв'язку із запровадженням воєнного стану на всій території України Наказом Фонду гарантування від 30.07.2025 № 181 запроваджено на період з 07.08.2025 по 04.11.2025 дистанційну форму роботи для працівників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що мінімізувало доступ до приміщень Фонду гарантування та до матеріалів справи, що в свою чергу унеможливило надання пояснень у строки, визначені в ухвалі.
Розглянувши клопотання представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про продовження строк для надання пояснень, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, зважаючи на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ч.1, 2 ст. 114 ГПК України).
Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2, 3, 6 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.08.2025 запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕЯ", Товариству з обмеженою відповідальністю "БІЛЬБАО КОМПАНІ", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у строк до 22.08.2025 надати пояснення/заперечення щодо поданої АТ "Мегабанк" заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Суд звертає увагу на те, що якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Дотримання строків в судовому процесі є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків.
За приписами ст. 7 ГПК України господарський суд зобов'язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов'язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Отже, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав клопотання про продовження процесуального строку після закінчення цього строку, у зв'язку з чим, враховуючи положення ст. 119 ГПК України, суд відмовляє в задоволенні клопотання про продовження встановленого судом процесуального строку на подання пояснень щодо заяви АТ "Мегабанк" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Відповідно до ч. 2 ст. 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
На підставі викладеного, всебічно дослідивши матеріали пояснень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суд дійшов висновку, що пояснення подано третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача поза межами строку, встановленого судом, а тому пояснення підлягають залишенню без розгляду в порядку ч. 2 ст. 118 ГПК України.
Також 25.08.2025 від представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб через систему "Електронний суд" надійшла заява про відкладення судового засідання та участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх.№ 19506/25).
26.08.2025 від представника АТ "Мегабанк" через систему "Електронний суд" надійшли пояснення на заперечення відповідача (вх.№ 19531/25), в яких представник позивача просить врахувати висновки Верховного Суду в рамках справи № 520/986/22 за позовом Акціонерного товариства «МЕГАБАНК» до Національного банку України, треті особи: ОСОБА_1 , Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення за касаційною скаргою Національного банку України на рішення Харківського окружного адміністративного суду у складі колегії суддів: Бадюкова Ю.В., Тітова О.М., Шляхової О.М. від 22 лютого 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Любчич Л.В., Спаскіна О.А., Присяжнюк О.В. від 6 грудня 2023 року.
У судовому засіданні 26.08.2025 представник позивача підтримав заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та просив суд скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2023 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги АТ "МЕГАБАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЯ", Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛЬБАО КОМПАНІ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про застосування наслідків нікчемних правочинів задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідачів у судовому засіданні 26.08.2025 проти задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами заперечував та просив суд залишити рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2023 у справі № 922/36/23 в силі.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача у судове засідання, призначене на 26.08.2025 об 11:30, не з'явилась.
Щодо заяви представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відкладення судового засідання суд зазначає наступне.
За приписами пункту 2 частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 325 ГПК України заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
Господарський суд зазначає, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Сторони зобов'язані демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо їх, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
За змістом рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України" суд неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними.
При цьому, у поданому клопотанні про відкладення представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не вказує обставин, при яких розгляд справи є неможливим, а лише зазначає про перебування у відпустці.
Враховуючи викладене, суд вважає неповажними причини неявки представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у судове засідання та відмовляє у задоволенні заяви представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відкладення судового засідання.
Враховуючи те, що явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалася, суд вважає за можливе розглянути заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в даному судовому засіданні.
У судовому засіданні 26.08.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Розглянувши заяву АТ "Мегабанк" про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2023 за нововиявленими обставинами, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 323 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до суду, передається судді, колегії суддів, які визначаються у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Частиною 4 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Суд зазначає, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов:
- по-перше, їх існування на час розгляду справи,
- по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи,
- по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Господарський суд зазначає, що нововиявленою не може вважатися обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, вияснені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі №910/8113/16 висловила правову позицію, відповідно до якої суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що рішення господарського суду від 12.12.2023 у справі № 922/36/23 переглядалося судами апеляційної та касаційної інстанції і було залишено без змін, тобто визнано таким, що прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права, та судовій практиці сформованій на момент розгляду справи.
Суд наголошує, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленимии обставинами, визначена ГПК України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.
Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.
Водночас нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.
Прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВП ВС від 25.05.2021 у справі № 752/4995/17).
Скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував ухвалене судове рішення скасованим (воно було підставою для ухвалення такого судового рішення) або виходив із нього, хоча прямо й не посилався на нього на підтвердження наявності вказаних обставин, а також якщо наслідком скасування судового рішення є інше за змістом вирішення спору. (Близька правова позиція викладена у постановах ВС від 28.08.2018 зі справи № 910/24418/16, від 27.06.2019 зі справи № 711/2178/17, від 26.01.2022 зі справи № 922/3149/18).
Сталість наведеної правової позиції Верховного Суду підтверджується послідовно викладеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду в постанові від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а, відповідно до якої нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору.
09.06.2022 Велика Палата Верховного Суду в рамках справи №9901/230/20, вказала, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення.
Як вбачається із рішення Європейського Суду з прав людини заява № 69529/01, пп. 27-28, та рішення від 6 грудня 2005 року у справі "Попов проти Молдови" № 2 (Popov v.Moldova № 2), заява № 19960/04, п.46) процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду судових рішень мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення ЄСПЛ у справі "Желтяков проти України" заява № 4994/04).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає наявність доказу, недоступного раніше, який однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії").
Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані із вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами.
Звертаючись із заявою про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами заявник АТ "Мегабанк" підставою визначив пункт 3 частини другої статті 320 ГПК України. Цим пунктом встановлено, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.04.2021 у справі №9901/819/18, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для адміністративного суду. Вирішуючи питання про скасування судового рішення з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 361 КАС, які аналогічні положенням пункту 3 частини другої статті 320 ГПК України, (скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду), суд повинен виходити саме з преюдиційного зв'язку судових рішень. Разом з тим слід мати на увазі, що скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував судове рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням (актом) чи виходив із вказаного акта, не посилаючись прямо на нього".
Заявник вказує, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду, а саме 24.06.2025 Верховний Суд прийняв постанову по справі № 640/12723/22 за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, треті особи - АТ "Мегабанк", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - про визнання протиправним та скасування рішення Правління НБУ від 02.06.2022 № 261-рш/БТ "Про віднесення АТ "Мегабанк" до категорії неплатоспроможних". Відповідно до цієї постанови було задоволено Касаційну скаргу Національного банку України. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі № 640/12723/22 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено.
Втім, приймаючи рішення у справі №922/36/23, суд першої інстанції керувався тим, що визначальним у вирішенні цього спору було встановлення обставин щодо застосування наслідків нікчемності правочинів, що були укладені між Акціонерним товариство "Мегабанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕЯ", Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЛЬБАО КОМПАНІ", на підставі статті 216 Цивільного кодексу України.
Як встановлено матеріалами справи, Господарський суд Харківської області у своєму рішенні від 12.12.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2024, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з такого:
- АТ «Мегабанк» не доведено належними та допустимими доказами в розумінні статей 77- 79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) фактів, які би свідчили про нікчемність кредитного договору, договору купівлі-продажу нерухомого майна та іпотечного договору з підстав, передбачених пунктами 3, 6 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;
- скасування рішень про державну реєстрацію є самостійним способом захисту права та є відмінним від заявленої позивачем вимоги про застосування наслідків нікчемності правочинів, відмінним є і правове регулювання таких спорів, а тому вимога про застосування наслідків нікчемності правочинів шляхом скасування рішень про державну реєстрацію не відповідає положенням статті 216 ЦК України (враховано висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 911/1232/21).
Вищенаведене також встановлено ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.07.2024 року у справі № 922/36/23 та підтверджує, що рішення суду в адміністративній справі № 640/12723/22 не було підставою для ухвалення судового рішення.
Тому з огляду на викладене, господарський суд зазначає, що наявність постанови Верховного Суду від 24.06.2025 по справі № 640/12723/22 за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, треті особи - АТ "Мегабанк", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - про визнання протиправним та скасування рішення Правління НБУ від 02.06.2022 № 261-рш/БТ "Про віднесення АТ "Мегабанк" до категорії неплатоспроможних не може вважатися нововиявленою обставиною, оскільки суд не обґрунтовував судове рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням.
Заявником в заяві не наведено інших обставин, які не були і не могли бути відомі учасникам справи, і які б мали істотне значення для розгляду справи.
Суд повторно наголошує, що відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" заява № 52854/99, "Устименко проти України" (заява № 32053/13).
Відповідно до п.72 рішення Європейського Суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява № 48553/99) зазначено:
"Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 параграфа 1, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції ( 995_004 ), яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів."
Посилання, що одним із основних аспектів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду мається міститься і у справах Європейського суду з прав людини "Брумареску проти Румунії", "Салов проти України" та інші.
У справі Рябих проти Росії (рішення від 24.07.03., п.52) Європейський суд постановив: правова певність передбачає повагу до принципу res judicata, тобто принципу остаточності судових рішень. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Отже, господарський суд дійшов до висновку, що зазначені АТ "Мегабанк" у своїй заяві обставини, не можуть вважатися нововиявленими за своїм визначенням, не впливають на правильність рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2023 та не мають істотного значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч. 3 ст. 325 Господарського процесуального кодексу України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу (ч. 4 ст. 325 ГПК України).
За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні заяви Акціонерного товариства "Мегабанк" (вх.№ 13 від 28.07.2025) про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2023 у справі № 922/36/23 за нововиявленими обставинами та рішення суду залишає в силі.
Керуючись ст. 232-235, 325 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Мегабанк" (вх.№ 13 від 28.07.2025) про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2023 у справі №922/36/23 за нововиявленими обставинами відмовити.
Рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2023 у справі №922/36/23 залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку ст. 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 27.08.2025.
Суддя О.О. Присяжнюк
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.