8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"18" серпня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/3407/24
Господарський суд Харківської області у складі
судді Чистякової І.О.
за участю секретаря судового засідання Татаурова В.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Заступника керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах держави, в особі: 1. Харківської обласної державної (військової) адміністрації, 2. Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Центренерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санпоінт Україна" 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1. НАУКОВО-ДОСЛІДНА УСТАНОВА "УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО - ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ" (УКРНДІЕП), 2. ФОНД ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ (ФДМУ), 3. ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО УКРАЇНИ З РОЗВИТКУ МЕЛІОРАЦІЇ, РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРОДОВОЛЬЧИХ ПРОГРАМ, 4. МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ
про відновлення становища шляхом звільнення та повернення об'єкту водного фонду, та земельної ділянки під ним
за участю представників учасників справи:
прокурора - Стецюка Т.І.
позивача-1 - Подобайло Т.О. (самопредставництво)
позивача-2 - не з'явився
3-ї особи на стороні позивача - адвоката Шевченка О.В.
відповідача - адвоката Оріщенко Н.С., адвоката Бардакової А.О.
1-ї 3-ї особи на стороні відповідача - не з'явився
2-ї 3-ї особи на стороні відповідача - не з'явився
3-ї 3-ї особи на стороні відповідача - не з'явився
4-ї 3-ї особи на стороні відповідача - не з'явився
Заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації (позивач-1), Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області (позивач-2) із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санпоінт Україна" (відповідач), з урахуванням заяви про зміну предмета позову вх.№16882 від 21.07.2025, про відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "САНПОІНТ УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 42464341, вул. Балаклійське шосе, 48, смт. Слобожанське, Чугуївський р-н, Харківська обл., 63460) звільнити водний об'єкт - водойму-охолоджувач Зміївської ТЕС (озеро Лиман) загальною площею 1266 га, розташовану у Чугуївському районі Харківської області та земельну ділянку під ним та повернути їх у відання держави в особі Харківської обласної військової адміністрації (код ЄДРПОУ 23912956, вул. Сумська, 64, м. Харків, 61002).
Прокурор у позовній заяві також просить покласти на відповідача судові витрати та залучити до участі у справі Публічне акціонерне товариство "Центренерго" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що у порушення вимог ст. 125, 126 Земельного кодексу України водойма-охолоджувач Зміївської ТЕС (озеро Лиман) використовується відповідачем в комерційних цілях з метою ведення рибогосподарської діяльності без будь-яких сплат орендної плати та інших платежів за використання водного об'єкту та землі, а отримані підприємством дозвільні документи не дають підстав для використання земельної ділянки водного фонду, оскільки згідно водогосподарського паспорта водойми-охолоджувача Зміївської ТЕС (п. 1.9) та листа Міністерства екології та природних ресурсів України від 25.05.2000 № 154/09/2-10, водосховище має статус технічної водойми для охолодження циркуляційних вод котлоагрегатів ТЕС та не має статусу рибогосподарського водного об'єкту, що взагалі виключає можливість використання зазначеного водного об'єкту з метою риборозведення.
У заяві про зміну предмета позову прокурор зазначив, що враховуючи факт використання ПАТ "Центренерго", яке є правонаступником усіх прав та обов'язків Державного підприємства "Центренерго" спірного водного об'єкта та земельних ділянок під ним на підставі державного акту на право користування № 045850 від 1993 року, з урахуванням пп. а, ґ п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України, право розпорядження земельними ділянками належить державі в особі Харківської обласної військової адміністрації. Відповідно, прокурор вважає, що повернення спірної водойми-охолоджувача Зміївської ТЕС (озеро Лиман) та земельної ділянки під ним має здійснюватися на користь останньої.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.10.2024 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3407/24. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 11 листопада 2024 року о 09:30. Залучено до участі у справі 3-ю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Центренерго" (вул. Рудиківська, 49, смт. Козин, Обухівський район, Київська область, 08711, ідентифікаційний код 22927045). Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено прокурору та позивачам строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Встановлено відповідачу строк для подання заперечення на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено 3-й особі строк для подання: письмових пояснень щодо позову - 10 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання; на подання пояснення щодо відзиву на позов - 5 днів з дня отримання копії відзиву на позов.
21.10.2024 через підсистему "Електронний суд" від 1-го позивача надійшли додаткові пояснення (вх.№26508), в яких він підтримує позовні вимоги прокурора у повному обсязі та зазначив, що спірні земельні ділянки водного фонду належать до земель державної форми власності та перебувають у постійному користуванні ПАТ "Центренерго", а тому в силу положень ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України, органом, уповноваженим розпоряджатися такими землями, є Харківська обласна державна адміністрація, що на період дії в Україні режиму воєнного стану набула статусу - Харківська обласна військова адміністрація.
25.10.2024 через підсистему "Електронний суд" надійшли письмові пояснення 3-ї особи ПАТ "Центренерго" (вх.№27013), в яких зазначено зокрема, що відсутні підстави для представництва інтересів держави в особі Харківської обласної державної адміністрації та Слобожанської селищної ради Заступником керівника Харківської обласної прокуратури, оскільки позов прокурора фактично спрямований на відновлення прав ПАТ "Центренерго", тобто фактично заявлений в інтересах ПАТ "Центренерго", який, відповідно до матеріалів справи, є постійним землекористувачем земельної ділянки, на якій знаходиться водний об'єкт. Однак відповідно до абзацу третього частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній не допускається. (Аналогічна позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі №911/2169/20).
25.10.2024 через підсистему "Електронний суд" від 2-го позивача надійшли пояснення (вх.№27033), в яких зазначено, що Зміївська ТЕС ПАТ "Центренерго" є єдиним користувачем вищевказаної земельної ділянки на підставі державного акту на право постійного користування № 045850, що сплачує земельний податок відповідно до законодавства. Відносини між ПАТ "Центренерго" та ТОВ "САНПОІНТ УКРАЇНА" - це відносини двох суб'єктів господарювання, які виникли ще до того, як Слобожанська селищна рада стала розпорядником земель, що раніше перебували у державній власності. До того ж, як зазначається в листі Слобожанської селищної ради від 05.03.2023 року №03-03/1051 селищна рада неодноразово зверталася до ПАТ "Центренерго" з рекомендаціями оформити право користування земельними ділянками, що знаходяться під об'єктами товариства на території селищної ради, відповідно до вимог чинного законодавства. Слобожанською селищною радою не приймалося рішення про здійснення державного контролю за використанням та охороною земель. До Слобожанської селищної ради не надходили будь-які матеріали за результатами перевірок від державних органів чи офіційні звернення, в тому числі від постійного користувача, які б могли бути підставами для звернення до суду.
30.10.2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання (вх.№27293) про зупинення провадження у справі № 922/3407/24 до розгляду Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справи № 922/1168/23. Також, відповідач просив суд продовжити йому строк на подання відзиву на позовну заяву до дати ухвалення та оприлюднення судового рішення за результатами розгляду Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справи № 922/1168/23.
11.11.2024 судове засідання не відбулося з причини оголошення на території Харківської області повітряної тривоги (повідомлення з сайту Офіційна карта повітряних тривог України https://map.ukrainealarm.com, що інформує про повітряну тривогу).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.11.2024 призначено підготовче засідання у справі № 922/3407/24 на "25" листопада 2024 р. о 12:30.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.11.2024 зупинено провадження у справі № 922/3407/24 до закінчення перегляду Верховним Судом у складі Судової Палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі Господарського суду Харківської області № 922/1168/23. Зобов'язано учасників справи повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 922/3407/24. Продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю "Санпоінт Україна" строк на подання відзиву на позовну заяву до дати ухвалення та оприлюднення судового рішення за результатами розгляду Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справи № 922/1168/23.
03.06.2025 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання, яке зареєстровано 04.06.2025 за вх.№13276, в якому він просив поновити провадження у справі №922/3407/24 у зв'язку з закінченням перегляду Верховним Судом у складі Судової Палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі Господарського суду Харківської області № 922/1168/23.
Також, 03.06.2025 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання, яке зареєстровано 04.06.2025 за вх.№13284, про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Також, 03.06.2025 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який зареєстровано 04.06.2025 за вх.№13286, в якому відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, наполягаючи зокрема на тому, що водойма-охолоджувач належить ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО» та є складовою технологічних споруд, які знаходяться на балансі основних засобів Зміївської ТЕС як структурного підрозділу ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО", земельна ділянка під водоймою охолоджувачем належить ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО" на праві постійного користування. Здійснення будь-якої діяльності ТОВ "САНПОІНТ УКРАЇНА" на водоймі-охолоджувачі є у тому числі реалізацією договірних домовленостей з ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО", регламентів роботи та інструкцій щодо використання водойми-охолоджувача. ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО" за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є самостійною юридичною особою приватного права з відповідною процесуальною дієздатністю, яка дозволяє самостійно здійснювати захист своїх прав та інтересів в суді. Відтак, на думку відповідача, прокурором не доведено порушення або загроза порушення інтересів держави та вважає, що прокурор звернувся в інтересах держави та територіальної громади, які не є належними позивачами у цьому спорі, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.06.2025 задоволено клопотання відповідача про поновлення провадження у справі №922/3407/24. Провадження у справі № 922/3407/24 поновлено. Продовжено провадження у справі зі стадії підготовчого провадження. Прийнято до розгляду клопотання відповідача щодо залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Підготовче засідання у справі призначено на 16 червня 2025 року о 12:00.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.06.2025, зокрема, продовжено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву до 03.06.2025 включно та прийнято до розгляду відзив на позовну заяву. Задоволено клопотання відповідача про залучення до участі у справі 3-х осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Залучено до участі у справі 3-х осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: НАУКОВО-ДОСЛІДНУ УСТАНОВУ "УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО - ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ", ФОНД ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ, ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО УКРАЇНИ З РОЗВИТКУ МЕЛІОРАЦІЇ, РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРОДОВОЛЬЧИХ ПРОГРАМ, МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ. Продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на "14" липня 2025 р. о 15:00 год.
11.07.2025 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, які зареєстровано 14.07.2025 за вх.№ 16318, в яких зазначено, що ТОВ "САНПОІНТ УКРАЇНА", придбавши у держави цілісний майновий комплекс колишнього Лиманського державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства, який включав майнові права щодо продовження здійснення рибогосподарської діяльності в умовах Режиму рибогосподарської експлуатації технологічної водойми "Водойма - охолоджувач Зміївської ТЕС", отримавши від держави дозвільні документи на здійснення спеціального використання водних біоресурсів на земельній ділянці водного фонду, здійснило усі дії, направлені на законне здійснення своєї господарської діяльності та, відповідно, мало правомірні очікування на мирне володіння майном на підставі наданих державою дозвільних документів (Режиму та Дозволів). У той же час, дії держави, яка продала товариству відповідні права на здійснення рибогосподарської діяльності за відплатним договором купівлі-продажу надала відповідачу дозвільні документи на здійснення ним відповідного виду діяльності, але водночас вимагає дотримання відповідачем процедури оформлення орендного користування об'єктом, яка щодо спірного об'єкту неможлива через пряму законодавчу заборону не відповідають принципу пропорційності, оскільки позбавляють відповідача права користування майном. Аналогічних висновків дійшли судді Верховного Суду в окремій думці на постанову Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.04.2025 у справі № 922/1168/23.
Водночас відповідач просить суд визнати поважними причини неподання разом із відзивом на позовну заяву та долучити до матеріалів справи додані до вказаних додаткових пояснень докази, які фактично не підвантажилися до системи "Електронний суд" при завантаженні додатків до відзиву на позовну заяву хоча про їх подання зазначалось у відзиві.
13.07.2025 через підсистему "Електронний суд" від прокурора надійшло клопотання, зареєстроване 14.07.2025 за вх.№ 16328, в якому він просить суд поновити процесуальний строк для надання доказів та долучити до матеріалів справи інформацію ТОВ "Санпоінт Україна» № 66 від 18.07.2024, а також інформацію Державного агентства меліорації та рибного господарства у Харківській області № 1-3-9/119-24 від 30.01.2024, № 1-3-9/541-25 від 15.04.2025 та № 1-3-9/633-25 від 07.05.2025 разом з постановою слідчого від 03.07.2025 та подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням поданих доказів. В обгрунтування вказаного клопотання прокурором зазначено зокрема, що слідчим управлінням ГУНП в Харківській області за процесуального керівництва Спеціалізованої екологічної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023220000000078 від 06.04.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. ч. 1, 2 ст. 197-1, ч. 2 ст. 240, ч. 1 ст. 249 КК України. В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що ТОВ “Санпоінт Україна» у порушення вимог ст. ст. 122, 124, 125, 126 Земельного кодексу України без відповідних правових підстав використовує земельні ділянки водного фонду. Одночасно Спеціалізованою екологічною прокуратурою Харківської обласної прокуратури забезпечується участь у судовому розгляді справи № 922/3407/24. У зв'язку із доводами відповідача в межах справи № 922/3407/24 та наявністю доказів, зібраних під час досудового розслідування, прокурор звернувся до слідчого СУ ГУНП в Харківській області, яким проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023220000000078 з клопотанням про надання дозволу на розголошення відомостей з матеріалів кримінального провадження. Постановою слідчого СУ ГУНП в Харківській області від 03.07.2025 (копія додається) надано дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023220000000078 від 06.04.2023 при розгляді справи № 922/3407/24. З наявних в матеріалах кримінального провадження доказів вбачається, що відповідачем фактично використовується спірний водний об'єкт без правових підстав на таке використання. Вказані докази не встановлюють нових обставин у справі, а лише додатково підтверджують її фактичні обставини та підстави позову прокурора. Разом з цим, з 25.11.2024 по 09.06.2025 провадження у справі № 922/3407/24 було зупинено судом на підставі ст. 228 ГПК України. А отже упродовж вказаного терміну проведення процесуальних дій в межах даної справи було неможливим. Окрім вищезазначеного, представником відповідача під час розгляду справи № 922/3407/24 наголошено про законність, на його думку, використання ним водойми-охолоджувача Зміївської ТЕС (озеро Лиман) з огляду на здійснення заходів біологічної меліорації водойми-охолоджувача Зміївської ТЕС (озеро Лиман). Проте жодного доказу фактичного здійснення біологічної меліорації водойми-охолоджувача Зміївської ТЕС (озеро Лиман) відповідачем не надано. Поряд із цим, Зміївською ТЕС за підписом директора направлено листа від 18.12.2023 № 19/6198 на адресу ТОВ “Санпоінт Україна» щодо відкликання Регламенту сумісної експлуатації ставка - охолоджувача Зміївської ТЕС та заборони здійснення господарської діяльності, який отримано відповідачем. Крім того, 01.04.2024 відокремлений підрозділ Зміївської ТЕС ПАТ “Центренегро» уклало договір з ТОВ “Акватіліс», відповідно до якого дане товариство зобов'язується виконувати роботи з біологічної меліорації, рибництва (аквакультури) водойми-охолоджувача Зміївської ТЕС (озеро Лиман). Зокрема, ТОВ “Акватіліс» на підставі Договору № 19/136 від 01.04.2024, укладеного з ПАТ “Центренерго» в особі директора відокремленого підрозділу Зміївської ТЕС, та Договору від 18.04.2024 про внесення змін до Договору № 19/136 від 01.04.2024 забезпечує надання послуг з біомеліорації на ставку-охолоджувачі Зміївської ТЕС та вторинне користування ставком-охолоджувачем Зміївської ТЕС. Зазначені обставини спростовують твердження ТОВ “Санпоінт Україна» щодо здійснення ним біологічної меліорації водойми-охолоджувача Зміївської ТЕС (озеро Лиман) та наявності договірних зобов'язань з Зміївською ТЕС ПАТ “Центренегро» стосовно спірного водного об'єкту. Одночасно, про вказані обставини достеменно відомо як відповідачу, так і ПАТ “Центренегро», проте суду про них не повідомлено.
В судовому засіданні 14.07.2025 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 21 липня 2025 року о 12:30 год.; про задоволення клопотання прокурора від 14.07.2025 за вх.№ 16328 та поновлення процесуального строку на подання доказів та долучення їх до матеріалів справи; про прийняття до розгляду письмових пояснень відповідача від 14.07.2025 за вх. № 16318/25 та долучення їх до матеріалів справи разом з доданими до них доказами.
17.07.2025 через підсистему "Електронний суд" від 3-ї особи - Науково-дослідної установи “Український науково-дослідний інститут екологічних проблем» надійшли клопотання (вх.№ 16713,16717) про розгляд справи без участі представника за наявними в матеріалах справи документами.
20.07.2025 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшли письмові пояснення стосовно наданих прокурором до суду додаткових доказів, які зареєстровано 21.07.2025 за вх.№16855, в яких відповідачем зазначено про помилкове подання ТОВ “САНПОІНТ УКРАЇНА» звітності та наступного її виправлення достеменно відомо і слідчому СУ ГУ НП в Харківській області, що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні і Спеціалізованій екологічній прокуратурі Харківської області, оскільки ТОВ “САНПОІНТ УКРАЇНА» неодноразово надавались пояснення з цього приводу, зокрема листом представника ТОВ “САНПОІНТ УКРАЇНА» адвоката Оріщенко Н.С. № 22/04-03 від 22.04.2024, а також посадові особи підприємства допитувались з цього приводу (копії листів з доказами направлення і доданими документами додаються), утім діючи недобросовісно та необ'єктивно, прокурор у цій справі подав лише зручну для його позиції частину доказів, приховавши факт наявності іншої звітності підприємства.
21.07.2025 через підсистему “Електронний суд» прокурор подав заяву про зміну предмета позову (вх.№16882), в якій просив суд відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “САНПОІНТ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 42464341, вул. Балаклійське шосе, 48, смт. Слобожанське, Чугуївський р-н, Харківська обл., 63460) звільнити водний об'єкт - водойму-охолоджувач Зміївської ТЕС (озеро Лиман) загальною площею 1266 га, розташовану у Чугуївському районі Харківської області та земельну ділянку під ним та повернути їх у відання держави в особі Харківської обласної військової адміністрації (код ЄДРПОУ 23912956, вул. Сумська, 64, м. Харків, 61002).
В судовому засіданні 21.07.2025 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 28 липня 2025 року о 12:00 год.; про прийняття до розгляду заяви прокурора про зміну предмета позову (вх.№16882 від 21.07.2025) та здійснення розгляду справи з її урахуванням; про прийняття до розгляду додаткових пояснень відповідача (вх.№16855 від 21.07.2021) та долучення їх до матеріалів справи разом з наданими до них доказами; про надання учасникам справи дозволу подати до суду пояснення щодо заяви прокурора про зміну предмета позову до судового засідання.
24.07.2025 через підсистему “Електронний суд» від відповідача надійшли пояснення щодо заяви прокурора про зміну предмета позову (вх.№ 17202), в яких відповідач вважає, що подана прокурором заява про зміну предмета позову є одночасною зміною предмета та підстав позову, в якій прокурором так і не визначено права та інтереси яких суб'єктів порушені діяльністю ТОВ “САНПОІНТ УКРАЇНА», Слобожанська селищна рада дотримується позиції про те, що саме вона є розпорядником спірної земельної ділянки; Харківська обласна військова адміністрація взагалі не висловлювала позицію по справі і не надала доказів та обґрунтувань того, що вона є розпорядником спірної земельної ділянки; позовні вимоги прокурора фактично пред'явлені в інтересах державного підприємства, що є неприпустимим.
25.07.2025 через підсистему “Електронний суд» від 3-ї особи - Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, надійшли письмові пояснення (вх.№ 17303), в яких зазначено зокрема про те, що 27.12.2018 Держрибагентством погоджено Режим рибогосподарської експлуатації технологічної водойми “Водойма-охолоджувач Зміївської ТЕС», розташованої на території Зміївського району Харківської області, користувачем якого є ТОВ “Санпоінт Україна» (далі - Режим). Термін дії Режиму від 28.12.2018 до 31.12.2028. Питання ведення господарської діяльності в режимі спеціальних товарних рибних господарствах здійснювалось відповідно до Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 № 4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.01.2008 за № 64/14755 (далі - Інструкція). При цьому, 12.08.2024 набрав чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 09.07.2024 № 2012 “Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Державного комітету рибного господарства України від 15 січня 2008 року № 4», зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 24.07.2024 за № 1109/42454 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 70, ст. 4225). Відповідно до пункту 1.1. розділу 1 Інструкції, вона розроблена зокрема відповідно до вимог Закону України “Про тваринний світ». Згідно з пунктом 2.8. розділу 2 Інструкції користувач риби та інших водних біоресурсів, якому видано Режим рибогосподарської експлуатації водного об'єкта, має одноосібне право на спеціальне використання водних біоресурсів у цьому рибогосподарському водному об'єкті. Режими запроваджуються на водних об'єктах, які не можуть бути передані в користування на правах оренди та водосховищах комплексного призначення з урахуванням вимог статті 51 Водного кодексу України та частини п'ятої статті 59 Земельного кодексу України. Відповідно до пункту 4 Режиму, призначення водойми - технічне водопостачання та охолодження циркуляційної води Зміївської ТЕС. Іншої процедури врегулювання рибогосподарського використання такого типу водойм, в тому числі надання в оренду для цілей рибництва не існує. Тому Режим і є тим механізмом здійснення рибогосподарської експлуатації на водоймах комплексного призначення та тих, які не можуть бути передані в оренду відповідно до вимог законодавства.
В судовому засіданні 28.07.2025 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про прийняття до розгляду письмових пояснень відповідача щодо заяви прокурора про зміну предмета позову (№ 17202/25 від 24.07.25); про прийняття до розгляду пояснення 3-ї особи -Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (№ 17303 від 25.07.2025), які надійшли у строк встановлений судом; про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в межах розумного строку, необхідного для повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання, на 04 серпня 2025 року о 14:00 год.
04.08.2025 до суду від 3-ї особи - Фонду державного майна України надійшли пояснення (вх.№ 17909), в яких 3-я особа просила розглянути справу без участі представника Фонду державного майна України та врахувати дані пояснення.
В судовому засіданні 04.08.2025 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про задоволення клопотання 1-го позивача (вх.№ 17647 від 30.07.2025) про проведення судового засідання без участі представника 1-го позивача; про задоволення клопотання 3-ї особи - Фонду державного майна України про розгляд справи без участі її представника; про залишення без розгляду на підставі ст.118 та ч.2 ст.207 ГПК України письмових пояснень 3-ї особи - Фонду державного майна України (вх.№ 17909 від 04.08.2025); про оголошення в судовому засіданні перерви з розгляду справи по суті на 11 серпня 2025 року о 14:00 год.
В судовому засіданні 11.08.2025 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті на 18 серпня 2025 року о 14:00 год.
Присутній у судовому засіданні прокурор та представник 1-го позивача просили позов задовольнити повністю.
Присутній у судовому засіданні представник відповідача та 3-ї особи на стороні позивача просили в позові відмовити повністю.
Представник 2-го позивача та треті особи на стороні відповідача у судове засідання не з'явилися про дату, час та місце цього засідання повідомлені належним чином ухвалою суду від 11.08.2025, про що свідчать наявні у справі довідки про доставку документа в кабінет електронного суду, які отримано з автоматизованої системи документообігу суду комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду".
Розглянувши подані документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку прокурора та представників 1-го позивача, 3-ї особи на стороні позивача та відповідача, господарський суд встановив наступне.
Як вказано прокурором, у ході вивчення питання дотримання вимог природоохоронного законодавства на території області встановлено факт незаконного використання Товариством з обмеженою відповідальністю "Санпоінт Україна" об'єкту водного фонду водойми-охолоджувача Зміївської ТЕС (озеро Лиман) загальною площею 1266 га, розташованого у Чугуївському районі Харківської області та земельної ділянки під ним.
Як свідчать матеріали справи, згідно Державного акту на право користування землею № 045850 від 1993 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право користування землею за №161, Зміївській ДРЕС, правонаступником якої є ПАТ “Центренерго», надано у безстрокове і безоплатне користування 2403,71 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування. Земля надана для здійснення господарської діяльності.
Згідно Паспорту водойми - охолоджувача Зміївської ТЕС 2007 року, затвердженого Українським науково-дослідним інститутом екологічних проблем (далі - Паспорт), водойма-охолоджувач належить ПАТ “Центренерго», входить в склад його структурного підрозділу Зміївської ТЕС, є технічним засобом в технологічному ланцюзі отримання електроенергії, а також джерелом водопостачання вторинних водокористувачів за умови дотримання ними лімітів споживання води та недопущення погіршення її якості. Водойма-охолоджувач розташована у Зміївському районі Харківської області на другій лівобережній терасі р. Сів. Донець. На сьогоднішній день площа акваторії водойми-охолоджувача при нормальному підпірному рівні входить до складу земель Зміївської ТЕС і використовується на основі Державного акту 1993 року № 161. Водойма-охолоджувач побудована в 1960 році по проекту Харківського проектного інституту “Теплоенергопроект» (п.п. 1.1, 1.2., 1.4., 1.5. Паспорту).
У п.2.4. Паспорту водойми - охолоджувача Зміївської ТЕС зазначено, що водойма - охолоджувач експлуатується ізольовано від водних об'єктів, в тому числі і від р. Сів. Донець.
Пруд - охолоджувач - водойма використовується для охолодження циркуляційної води в системі технічного водопостачання ТЕС (1.10 Паспорту).
В обгрунтування позовних вимог прокурором зазначено, що згідно Паспорту площа водного дзеркала водойми-охолоджувача Зміївської ТЕС (озеро Лиман) складає 1266 га (п.2.7 Паспорту), водосховище має статус технічної водойми для охолодження циркуляційних вод котлоагрегатів ТЕС та не має статусу рибогосподарського водного об'єкту (п. 1.9. Паспорту). Аналогічно згідно листа Міністерства екології та природних ресурсів України від 25.05.2000 №154/09/2-10 ставок-охолоджувач не має статусу рибогосподарського водного об'єкту.
В силу ст. 1 Водного Кодексу України, водойма-охолоджувач Зміївської ТЕС (озеро Лиман) є водосховищем комплексного призначення, оскільки відповідно до Паспорту використовується для двох і більше цілей.
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами економічної діяльності ТОВ "САНПОІНТ УКРАЇНА" є, зокрема 03.22 Прісноводне рибництво (аквакультура) (основний); 03.12 Прісноводне рибальство; 10.20 Перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків; 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 96.04 Діяльність із забезпечення фізичного комфорту; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
Відповідачем отримано режим рибогосподарської експлуатації цього водного об'єкта та дозволи на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) з метою вилову водних живих ресурсів. Державним комітетом рибного господарства України 17.12.2018 відповідачу затверджено режим рибогосподарської експлуатації (спеціальне товарне рибне господарство) водойми-охолоджувача Зміївської ТЕС (озеро Лиман).
Управлінням Державного агентства рибного господарства у Харківській області надано дозвіл відповідачу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), а саме у водоймі-охолоджувачі Зміївської ТЕС (озеро Лиман), вид спеціального використання промислове рибальство. Фактичне використання відповідачем водойми-охолоджувача Зміївської TЕС (озеро Лиман) підтверджується підсумковими актами про виконання робіт із вселення водних біоресурсів та робіт, що належать до природоохоронних заходів за 2020-2024 роки, звітами ТОВ "САНПОІНТ УКРАЇНА" про обсяги вилову водних біоресурсів та любительському рибальству за 2020-2024 роки.
Безпосередньо у водоймі-охолоджувачі Зміївської ТЕС (озеро Лиман) перебувають 3 садкові лінії, які займають акваторію водойми площею приблизно 3,9 га та належать ТОВ "САНПОІНТ УКРАЇНА" на праві власності відповідно до договору купівлі-продажу № 294 від 15.11.2018, що на думку прокурора, підтверджує використання ТОВ "САНПОІНТ УКРАЇНА" водного об'єкта і земельної ділянки водного фонду для проведення рибогосподарської діяльності на цьому водному об'єкті.
Фактичне використання відповідачем водойми-охолоджувача Зміївської ТЕС підтверджується підсумковими актами про виконання робіт із вселення водних біоресурсів та робіт, що належать до природоохоронних заходів за 2020-2024 роки та звітами про обсяги вилову водних біоресурсів за 2020-2024 роки, що, на думку прокурора, підтверджує використання водного об'єкта і земельної ділянки водного фонду для проведення рибогосподарської діяльності на цьому водному об'єкті.
З посиланням на практику Верховного Суду у постановах від 22.11.2018 по справі 806/499/15, від 16.05.2019 у справі № 806/3184/18, від 19.11.2019 у справі № 806/1350/15, від 21.03.2019 у справі № 923/213/18, від 16.06.2021 у справі № 912/1941/20, від 06.10.2021 у справі № 914/1326/16, від 22.05.2024 у справі № 922/2718/23 та № 922/3463/23, прокурор вважає, що режим рибогосподарської експлуатації водного об'єкта не є та не може бути правовстановлюючим документом, яким надається право користування водними об'єктами чи землями водного фонду, та не визначає правових підстав для користування водним об'єктом.
На підставі викладеного, прокурор стверджує, що у порушення вимог ст. 125, 126 Земельного кодексу України водойма-охолоджувач Зміївської ТЕС (озеро Лиман) використовується відповідачем в комерційних цілях з метою ведення рибогосподарської діяльності без будь-яких сплат орендної плати та інших платежів за використання водного об'єкту та землі, без правовстановлюючих документів, а отримані підприємством дозвільні документи не дають підстав для використання земельної ділянки водного фонду, оскільки згідно водогосподарського паспорта водойми-охолоджувача Зміївської ТЕС (п. 1.9) та листа Міністерства екології та природних ресурсів України від 25.05.2000 № 154/09/2-10 водосховище має статус технічної водойми для охолодження циркуляційних вод котлоагрегатів ТЕС та не має статусу рибогосподарського водного об'єкту, що взагалі виключає можливість використання зазначеного водного об'єкту з метою риборозведення.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Так, згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Згідно з абзацами 1, 3 частини 3 статті статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань.
Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Згідно з положеннями частин третьої, четвертої статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, і невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Позов у цій справі прокурором подано в інтересах держави в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації, Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області з посиланням на їх бездіяльність щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.
В обгрунтування підстав для звернення прокурора з даним позовом у позовній заяві зазначено, що правовідносини, пов'язані з користуванням природними ресурсами беззаперечно становлять суспільний, публічний інтерес, а незаконне користування ними такому суспільному інтересу не відповідає.
Прокурором зауважено, що звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення державної, а також суспільної потреби у відновленні законності та вирішення питання щодо повернення державі водного об'єкта та зайнятих ним земельних ділянок водного фонду, які відповідач використовує з порушенням закону.
За твердженням прокурора, в даному випадку порушуються інтереси держави в частині можливості ефективного використання та розпорядження зазначеним майном. У зв'язку з цим, у прокурора виникає не тільки законне право, а й обов'язок здійснити захист таких інтересів.
Прокурор зауважив, що наразі питання незаконного використання водного об'єкта (водойми-охолоджувача Зміївської ТЕС (озеро Лиман)) разом із розташованими під ним земельними ділянками у світлі положень ст. 13, 66 Конституції України становить легітимний суспільний інтерес для вжиття заходів реагування органами прокуратури щодо повернення державі земельних ділянок водного фонду з розташованим на ній водним об'єктом, які відповідач використовує з порушенням закону.
Підстави звернення до господарського суду за захистом інтересів держави прокурор обґрунтовує тим, що уповноваженими органами - Харківською обласною державною (військовою) адміністрацією та Слобожанською селищною радою Чугуївського району Харківської області не вжито жодних заходів для усунення порушень інтересів держави, у тому числі шляхом пред'явлення відповідного позову.
В обґрунтування суб'єктного складу сторін прокурором у позовній заяві зазначено, що відповідно до Державного акту на право постійного користування землею № 045850 (земельна ділянка площею 2403,71 га) надана у постійне користування Зміївській ДРЕС, правонаступником якої є ПАТ "Центренерго". Озеро Лиман та земельна ділянка під ним розташовані в межах територіальної юрисдикції Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області, землі під озером Лиман не сформовані та кадастрові номери на них відсутні. Відповідно, прокурор первинно вказував, що позивачами в межах даної справи є Слобожанська селищна рада та Харківська обласна військова адміністрація.
У заяві про зміну предмета позову прокурор зазначав, що враховуючи факт використання ПАТ "Центренерго", яке є правонаступником усіх прав та обов'язків Державного підприємства "Центренерго" спірного водного об'єкта та земельних ділянок під ним на підставі Державного акту на право користування землею № 045850 від 1993 року, з урахуванням пп. а, ґ п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України право розпорядження земельними ділянками належить державі в особі Харківської обласної військової адміністрації. Відповідно, прокурор вказував, що повернення водойми-охолоджувача Зміївської ТЕС (озеро Лиман) має здійснюватися на користь останньої.
Так, відповідно до п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:
а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);
б) оборони;
в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об'єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;
г) зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
ґ) під будівлями, спорудами, іншими об'єктами нерухомого майна державної власності;
д) під об'єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;
е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.
Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.
Так, у запитах заступника керівника обласної прокуратури від 09.02.2024 за вих. № 12-76вих-24 до Слобожанської селищної ради та від 09.02.2024 за вих. № 12-77вих-24 до Харківської обласної військової адміністрації (Харківської обласної державної адміністрації) прокурором було вказано, що Зміївська ДРЕС (ПАТ "Центренерго") не підпадає під виключення, встановлені п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, відповідно до яких землі водного фонду залишаються у державній власності.
На вказаний запит прокурора Слобожанська селищна рада надала відповідь від 05.03.2023 за вих. № 03-03/1051 у якій зазначала, що відповідно до п. 24 “Перехідних положень» Земельного кодексу України з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук), враховуючи що ПАТ "Центренерго" не підпадає під вище зазначені виключення, розпорядником земельної ділянки під ставком-охолоджувачем Зміївської ТЕС, яка на даний час не сформована, є Слобожанська територіальна громада. Слобожанською селищною радою також було зазначено, що озеро Лиман реконструйовано в технологічну водойму ставок-охолоджувач, який використовується для технічного водопостачання та охолодження џиркуляційної води Зміївської ТЕС та є складовою системи технічного водопостачання електростанції. Земельна ділянка під ставом-охолоджувачем та сам ставок-охолоджувач входила до складу земель, які надавались Зміївській ДРЕС у постійне користування згідно державного акту №045850 для господарської діяльності. Отже, враховуючи вище зазначене та те, що ПАТ "Центренерго" не відповідає вимогам ст. 92 Земельного кодексу України, єдиним можливим користувачем на праві оренди земельної ділянки та водного об'єкту (ставка-охолоджувача) є Зміївська ТЕС ПАТ "Центренерго".
На лист заступника керівника обласної прокуратури від 06.09.2024 року за вих. № 12-9401вих-2к 12-3334-24, Слобожанська селищна рада надала лист від 10.09.2024 року за вих. № 03-03/5551, у якому повідомляла, що земельна ділянка під ставком охолоджувачем та сам ставок охолоджувач входила до складу земель, які надавались Зміївській ДРЕС, правонаступником якої є ПАТ "Центренерго», у постійне користування згідно державного акту № 045850 для господарської діяльності. У вказаному листі також зазначено, що на даний час у Слобожанської селищної ради відсутні будь-які матеріали, результати перевірки державних органів, звернення (в тому числі від постійного користувача зазначеної земельної ділянки) чи інші підтверджені належним чином підстави для звернення до суду.
Також, в матеріалах справи наявна відповідь Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області від 17.05.2024 № 03-03/3073 на адвокатський запит адвоката Оріщенко Н.С., у якій вказана аналогічна інформація про те, що ПАТ "Центренерго" не підпадає під виключення і розпорядником земельної ділянки під ставом-охолоджувачем Зміївської ТЕС, яка на даний час не сформована, є Слобожанська територіальна громада. Щодо цільового призначення земельної ділянки Слобожанська селищна рада надала аналогічну інформацію щодо того, що ставок-охолоджувач Зміївської ТЕС є складовою частиною системи технічного водопостачання ТЕС та використовується для охолодження циркуляційної води і входила до складу земель, які надавались Зміївській ДРЕС у постійне користування згідно державного акту №045850 для господарської діяльності. У вказаній відповіді також міститься інформація про те, що ПАТ "Центренерго" здійснює платежі до бюджету Слобожанської селищної територіальної громади за призначенням платежів "Орендна плата з юридичних осіб" та "Земельний податок з юридичних осіб".
З викладених документів вбачається, що Слобожанська селищна рада визначала саме себе розпорядником земельної ділянки під Водоймою-охолоджувачем Зміївської ТЕС. Про свій статус розпорядника такою земельною ділянкою Слобожанська селищна рада також зазначала у письмових поясненнях у цій справі.
У свою чергу, Харківська обласна військова адміністрація (Харківська обласна державна адміністрація) у відповідях на запити та листи заступника керівника обласної прокуратури не вказувала про свій статус розпорядника земельної ділянки під Водоймою-охолоджувачем Зміївської ТЕС.
Проте суд вважає, що у цій справі відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Харківської обласної державної адміністрації та Слобожанської селищної ради, з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність. Обов'язок (тягар) доказування обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Верховний Суд з посиланням на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18 з-поміж іншого зазначив, що "концепція негативного доказу", закріплена у частині десятій статті 81 ГПК України, не може тлумачитися так, що певна обставина вважається доведеною, допоки інша сторона її не спростувала, оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. За загальним правилом, тягар доведення обставин, які є підставою позову, покладається на позивача.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доводити таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Водночас сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.
Подібну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Стаття 14 Конституції України проголошує, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується і набувається лише відповідно до закону громадянами, юридичними особами та державою.
Згідно зі ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Статтею 92 ЗК України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.
Згідно зі статтею 95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди; д) користуватися іншими правами, передбаченими законом або договором.
Як установлено судом, згідно Державного акту на право користування на землю № 045850 від 1993 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право користування землею за №161, Зміївській ДРЕС, правонаступником якої є ПАТ “Центренерго», надано у безстрокове і безоплатне користування 2403,71 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування. Земля надана для здійснення господарської діяльності.
Згідно Паспорту, водойма-охолоджувач належить ПАТ “Центренерго», входить в склад його структурного підрозділу Зміївської ТЕС, є технічним засобом в технологічному ланцюзі отримання електроенергії, а також джерелом водопостачання вторинних водокористувачів за умови дотримання ними лімітів споживання води та недопущення погіршення її якості. Водойма-охолоджувач розташована у Зміївському районі Харківської області на другій лівобережній терасі р. Сів. Донець. На сьогоднішній день площа акваторії водойми-охолоджувача при нормальному підпірному рівні входить до складу земель Зміївської ТЕС і використовується на основі Державного акту 1993 року № 161 (п.п. 1.1, 1.2., 1.4. Паспорту).
Отже виникнення у ПАТ “Центренерго» на підставі Державного акту на право користування землею № 045850 від 1993 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право користування землею за №161, права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 2 403,71 га, означає наявність у ПАТ "Центренерго" безстрокового права користування земельною ділянкою під водоймою-охолоджувачем.
За змістом за змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Прокурор, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилається на норми статті 391 ЦК України та 152 ЗК України.
Стаття 152 ЗК України наділяє не лише власника земельної ділянки правом звертатись до суду з захистом своїх прав шляхом усунення порушень права на землю, але й землекористувача.
Так само і положення статей 387, 391 ЦК України передбачають, що із захистом свого права власності може звертатися не лише власник майна, але й титульний володілець.
Титульними володільцями вважаються особи, які володіють майном за цивільно-правовими договорами (майнового найму (оренди), підряду, зберігання, застави та ін.), особи, які володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом.
Отже у цьому випадку, саме ПАТ “Центренерго» наділене правами звертатись за захистом свого порушеного права, як суб'єкт, що є землекористувачем та титульним володільцем спірної земельної ділянки.
У свою чергу, у відповідності до Статуту ПАТ “Центренерго», затвердженого позачерговими загальними зборами акціонерів ПАТ “Центренерго» від 05.06.2023 (протокол № 3), ПАТ “Центренерго» є публічним акціонерним товариством та юридичною особою приватного права (п.п.1.3, 1.4. Статуту).
Отже ПАТ “Центренерго» є повноважною юридичною особою у питанні використання земельних ділянок, які належать йому на праві господарського відання, проте не є органом державної влади, оскільки є публічним акціонерним товариством.
На відміну від прокурора та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб'єкти права - учасники правовідносин. Конституцією України та законом не передбачена можливість прокурора здійснювати процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів юридичних осіб. Зокрема, до повноважень прокурора не належить здійснення представництва в суді державних підприємств. При цьому інтереси юридичної особи можуть не збігатися з інтересами її учасників (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19, пункт 62)). Тому інтереси державного підприємства можуть не збігатися з інтересами держави, яка має статус засновника (вищого органу) такого підприємства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 71)).
Суд зауважує, що передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод у користуванні, користування з порушенням законодавства - без оформлення права користування, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо). Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 910/1016/17, від 17.04.2018 у справі № 914/1521/17, від 29.05.2018 у справі № 915/101/15, від 12.06.2018 у справі № 916/2948/15, від 05.11.2019 у справі № 926/746/19, від 10.12.2019 у справі № 906/43/19.
У даному випадку, з огляду на наявність у ПАТ "Центренерго" прав на водойму-охолоджувач та безстрокового права користування земельною ділянкою під водоймою-охолоджувачем відповідно до Державного акту на право користування землею № 045850 від 1993 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право користування землею за №161, суд дійшов висновку, що прокурором не доведено належними доказами статус Харківської обласної військової адміністрації як розпорядника спірною земельною ділянкою та наявності відповідно порушених прав держави в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації та Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
Водночас суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні відомості про формування земельної ділянки під водоймою-охолоджувачем Зміївської ТЕС, визначення меж такої земельної ділянки та її цільового призначення, присвоєння їй кадастрового номеру та реєстрації права власності на таку земельну ділянку.
Так, за даними Державного акту на право користування землею № 045850 від 1993 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право користування землею за №161, Зміївській ДРЕС надано у безстрокове і безоплатне користування 2403,71 га землі в межах згідно з планом землекористування. Земля надана для здійснення господарської діяльності.
Як зазначалося прокурором у заяві про зміну предмету позову та не заперечувалося учасниками справи, Зміївська ТЕС здійснює централізоване теплопостачання споживачів територіальної громади. У функції Зміївської ТЕС входить виробництво, транспортування та постачання споживачам теплової енергії.
Відповідно до п. 1.4. Паспорту, на сьогодні площа акваторії водойми-охолоджувача при нормальному підпірному рівні входить до складу земель Зміївської ТЕС і використовується на основі Державного акту 1993 року № 161.
Отже у паспорті водойми - охолоджувача Зміївської ТЕС 2007 року міститься інформація про віднесення землі під водоймою-охолоджувачем до земель енергетики, однак у матеріалах справи відсутня Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок Зміївської ТЕС, на яку міститься посилання у Паспорті.
Окрім того, в матеріалах справи наявний лист Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 20.05.2024 № 29-20-9,1-3658/0/19-24, за даними якого відповідно до інформації відділу № 8 Управління надання адміністративних послуг Головного управління, озеро Лиман є водоймою охолоджувачем Зміївської ТЕС та входить до складу державного акту на право постійного користування № 045850, виданий Зміївській ДРЕС, зареєстрований у 1993 році за № 161 на загальну площу 2403,71 га (окремо ділянка під водоймою не виділена). Технічна документація, на підставі якої було видано зазначений державний акт, до Відділу, згідно чинного законодавства, не передана, відомості щодо земельних ділянок, які вказані у державному акті, не внесені до Державного земельного кадастру, тому надати більш детальну інформацію із зазначених у запиті питань не вбачається за можливе.
Отже в матеріалах справи відсутні відомості про формування земельної ділянки під Водоймою-охолоджувачем Зміївської ТЕС, визначення меж такої земельної ділянки та її цільового призначення, присвоєння їй кадастрового номеру та реєстрації права власності на таку земельну ділянку.
Водночас, матеріали справи містять відомості про те, що земельна ділянка під Водоймою-охолоджувачем Зміївської ТЕС була надана у безстрокове користування Зміївській ДРЕС, правонаступником якої є “Центренерго», саме для провадження господарської діяльності (дані Державного акту та Паспорту) у галузі енергетики.
Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу. Земельні відносини, що виникають при наданні та використанні земельних ділянок для розміщення об'єктів енергетики, встановлення та дотримання правового режиму земель спеціальних зон об'єктів енергетики, у тому числі на підставі договорів про встановлення земельних сервітутів на таких земельних ділянках, регулюються цим Кодексом, Законом України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів".
Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.
Відповідно до ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 “Визначення термінів» Закону України “Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України “Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 25 Закону України “Про Державний земельний кадастр» поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку:
а) кадастровий номер;
б) площа;
в) місцезнаходження (адміністративно-територіальна одиниця);
г) склад угідь;
ґ) цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель);
д) нормативна грошова оцінка;
е) відомості про обмеження у використанні земельної ділянки;
є) відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки;
ж) кадастровий план земельної ділянки;
з) дата державної реєстрації земельної ділянки;
и) інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також внесені зміни до цих відомостей;
і) інформація про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
ї) дані про бонітування ґрунтів;
й) відомості про заходи щодо охорони земель і ґрунтів.
Поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки.
Відповідно до ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:
а) землі сільськогосподарського призначення;
б) землі житлової та громадської забудови;
в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
г) землі оздоровчого призначення;
ґ) землі рекреаційного призначення;
д) землі історико-культурного призначення;
е) землі лісогосподарського призначення;
є) землі водного фонду;
ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.
Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.
Отже в матеріалах справи відсутні відомості про формування земельної ділянки під водоймою-охолоджувачем Зміївської ТЕС, відсутня технічна документації із землеустрою щодо формування відповідної земельної ділянки, що не дозволяє суду чітко встановити віднесення відповідної земельної ділянки до земель водного фонду.
Натомість, в матеріалах справи містяться документи про те, що земельна ділянка під водоймою-охолоджувачем використовується для провадження господарської діяльності Зміївської ТЕС (ПАТ “Центренерго»), що може свідчити про віднесення такої земельної ділянки до земель енергетики, а не земель водного фонду.
Відповідно до ст. 4 ВК України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.
У свою чергу, відповідно до ст. 76 Земельного кодексу України, землями енергетичної системи визнаються землі, надані під електрогенеруючі об'єкти (атомні, теплові, гідроелектростанції, електростанції з використанням енергії вітру і сонця та інших джерел), під об'єкти транспортування електроенергії до користувача, крім визначених законом випадків розміщення таких об'єктів на землях іншого цільового призначення. Землі енергетичної системи можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Уздовж повітряних і підземних кабельних ліній електропередачі встановлюються охоронні зони. Лінійні об'єкти енергетичної інфраструктури можуть розміщуватися на земельних ділянках усіх категорій земель без зміни їх цільового призначення, у тому числі за договорами сервітуту.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів», на який посилався прокурор у заяві про зміну предмету позову, ставки-охолоджувачі належать до технологічної інфраструктури об'єктів енергетики.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів» землі енергетики - земельні ділянки, надані в установленому порядку для розміщення, будівництва та експлуатації енергогенеруючих підприємств, об'єктів альтернативної енергетики, об'єктів передачі електричної та теплової енергії, виробничих об'єктів, необхідних для експлуатації об'єктів енергетики, в тому числі баз та пунктів. Відповідно до ст. 6 вказаного Закону, до земель енергетики відносяться землі, надані в установленому законом порядку у власність та користування для розміщення, будівництва і експлуатації об'єктів з виробництва і передачі електричної та теплової енергії, об'єктів альтернативної енергетики, об'єктів технологічної інфраструктури об'єктів енергетики, в тому числі адміністративних та виробничих будівель підприємств, що здійснюють таку діяльність.
Відповідно ч.ч. 1-5 ст. 20 ЗК України при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення. Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо: земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу; земельних ділянок приватної власності - їх власниками.
Категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.
При внесенні до Державного земельного кадастру відомостей про встановлення або зміну цільового призначення земельної ділянки належність земельної ділянки до відповідної функціональної зони визначається за даними Державного земельного кадастру.
Відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру.
Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру. Віднесення земельних ділянок до певних категорії та виду цільового призначення земельних ділянок має відповідати класифікатору та правилам, зазначеним в абзаці першому цієї частини.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру.
Відповідно до Додатку 3 до вказаного Порядку, передбачені такі категорії земель:
100 Землі сільськогосподарського призначення
200 Землі житлової та громадської забудови
300 Землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення
400 Землі оздоровчого призначення
500 Землі рекреаційного призначення
600 Землі історико-культурного призначення
700 Землі лісогосподарського призначення
800 Землі водного фонду
900 Землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.
Відповідно до Додатку 59 до вказаного Порядку “Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок», в межах категорії “Землі водного фонду» передбачено, зокрема, розділ 10, що включає “Земельні ділянки водного фонду (земельні ділянки, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також земельні ділянки, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів)».
Відповідно до Додатку 59 до вказаного Порядку “Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок», в межах категорії “Землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення» передбачено, зокрема, розділ 14, що включає “Земельні ділянки енергетики (земельні ділянки, надані в установленому порядку для розміщення, будівництва і експлуатації та обслуговування об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (атомні, теплові, гідро- та гідроакумулюючі електростанції, теплоелектроцентралі, котельні), об'єктів альтернативної енергетики (електростанції з використанням енергії вітру, сонця та інших джерел), об'єктів передачі електричної та теплової енергії (повітряні та кабельні лінії електропередачі, трансформаторні підстанції, розподільні пункти та пристрої, теплові мережі), виробничих об'єктів, необхідних для експлуатації об'єктів енергетики, в тому числі баз та пунктів)».
Отже землі водного фонду та землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, до яких відносяться земельні ділянки енергетики, є землями різних категорій та цільового призначення, а відтак мають різне правове регулювання.
Однак прокурором при поданні позовної заяви не було належним чином встановлено ані статус водойми-охолоджувача Зміївської ТЕС, ані статус земельної ділянки під такою водоймою-охолоджувачем, у зв'язку з чим в частині вимог про повернення водойми-охолоджувача, як зазначалося, позов фактично подано в інтересах ПАТ “Центренерго», а в частині вимог про повернення земельної ділянки - не враховано особливості правового регулювання земельної ділянки під водоймою-охолоджувачем та не доведено належними доказами статус Харківської обласної військової адміністрації як розпорядника такою земельною ділянкою та наявності відповідно порушених прав.
Щодо правового статусу водойми-охолоджувача Зміївської ТЕС та діяльності відповідача на водоймі-охолоджувачі Зміївської ТЕС, суд зазначає наступне.
У поданій позовні заяві прокурор вказував, що водойма-охолоджувач Зміївської ТЕС є водосховищем, має статус технологічної водойми для охолодження циркуляційних вод котлоагрегатів та не має статусу рибогосподарського водного об'єкту.
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2., 1.4., 1.5. наявного у справі Паспорту водойми - охолоджувача Зміївської ТЕС 2007 року (том 2 арк. 117-137) водойма-охолоджувач належить ПАТ “Центренерго», входить в склад його структурного підрозділу Зміївської ТЕС, є технічним засобом в технологічному ланцюзі отримання електроенергії, а також джерелом водопостачання вторинних водокористувачів за умови дотримання ними лімітів споживання води та недопущення погіршення її якості. Водойма-охолоджувач розташована у Зміївському районі Харківської області на другій лівобережній терасі р. Сів. Донець. На сьогоднішній день площа акваторії водойми-охолоджувача при нормальному підпірному рівні входить до складу земель Зміївської ТЕС і використовується на основі Державного акту 1993 року № 161. Водойма-охолоджувач побудована в 1960 році по проекту Харківського проектного інституту “Теплоенергопроект».
Відповідно до п. 1.9 Паспорту водойма - охолоджувач має статус технологічної водойми для охолодження циркуляційних вод котлоагрегагів ТЕС, та не має статус рибогосподарського водного об'єкту (лист Міністерства екології та природних ресурсів України № 154/09/2-10 від 25.05.2000 Додаток №7).
У листі Міністерства екології та природних ресурсів України № 154/09/2-10 від 25.05.2000 зазначено, що Мінекоресурсів України розглянувши лист об'єднання “Укррибгосп» стосовно використання водойми-охолоджувача Зміївської ТЕС повідомило, що Ставок-охолоджувач побудований в 1959 році одночасно з ТЕС і є технологічною водоймою для охолодження циркуляційних вод теплоагрегатів станції. Ставок-охолоджувач експлуатується ізольовано від водних об'єктів. Поповнення води, втраченої на випаровування, фільтрацію та технологічні потреби здійснюється з р.Сіверський Донець шляхом відбору води при допомозі насосної станції. Відповідно до ст.74 Водного кодексу України використання технологічних водойм має проводитись відповідно до норм і правил експлуатації, визначених у технологічних проектах, затверджених у встановленому законодавством порядку. Таким чином, ставок-охолоджувач не має статусу рибогосподарського водного об'єкту (том 2 арк.138).
Відповідно до п. 1.10 Паспорту водойма - охолоджувач - водойма, яка використовується для охолодження циркуляційної води у системі технічного водопостачання ТЕС.
Відповідно до п. 2.8 Паспорту експлуатація водойми - охолоджувача та окремих гідротехнічних споруд здійснюється у відповідності з Інструкцією по експлуатації водойми - охолоджувача Зміївської ТЕС та іншими документами, які регламентують порядок експлуатації та проведення ремонтних та профілактичних робіт.
Розділ 4 Паспорту “Водокористування» передбачає, що Зміївська ТЕС використовує воду ставка-охолоджувача згідно проекту - для охолодження підігрітих циркуляційних вод ТЕС, підживлення системи гідрозоловидалення, допоміжному та підсобному господарствах відповідно до Водного кодексу України. Зміївська ТЕС, будучи первинним водокористувачем, має право передавати частину води чи частину акваторії ставка-охолоджувача у вторинне користування іншим підприємствам чи організаціям у межах відпущеного ліміту водокористування за умови дотримання договірних умов, технологічного водного балансу станції, чинного законодавства та наявних нормативних актів (п.п.п. 4.1.1.-4.1.2.).
Розділ 6 Паспорту “Додаткові відомості про водойму-охолоджувач» передбачає, що водойма-охолоджувач Зміївської ТЕС за своїм статусом є технологічним ставком. Проте відповідно до проекту та рекомендацій УкрНДІ для покращення експлуатаційних для ТЕС якостей водойми-охолоджувача, Лиманським ДВСРП на договірних засадах (№ ВО-1/1996 від 11.12.1996) надаються послуги з його біологічної меліорації (боротьба з біоперешкодами, заростанням). Склад риб-меліорантів та нормативи зариблення щорічно розробляються УкрНДІ за результатами моніторингу стану екосистеми водойми-охолоджувача, що проводиться у рамках господарських договорів зі Зміївською ТЕС.
В матеріалах справи також наявна Інструкція по експлуатації водойми-охолоджувача Зміївської ТЕС (далі - Інструкція), яка за даними преамбули виконана на підставі вимог статті 74 Водного кодексу України. Преамбула Інструкції також містить дані про те, що при її складанні використовувалися у тому числі матеріали Правил експлуатації водойми-охолоджувача Зміївської ТЕС від 1991 року, які також містяться в матеріалах цієї господарської справи.
За положеннями Інструкції, статус водойми-охолоджувача передбачений ст. 74 Водного кодексу України: “використання водойм - охолоджувачів ТЕС проводиться відповідно до норм і правил експлуатації, передбачених проектами, галузевими інструкціями та іншими документами, що відносяться до експлуатації системи охолодження теплоагрегатів, “затвердженими у встановленому законодавством порядку», а також листом Міністерства екології та природних ресурсів України № 154/09/2-10 від 25.05.2000, в якому вказано, що “ставок-охолоджувач побудований в 1959 році одночасно з ТЕС і призначений для охолодження циркуляційних вод котлоагрегатів станції».
Ставок-охолоджувач створений шляхом корінного перетворення оз. Лиман, за рахунок його спорожнення, видалення відкладень і рослинності, будівництва гідротехнічних споруд, заповнення водою із р. Сів.Донець, та є невід'ємною частиною системи охолодження Зміївської ТЕС (п. 2.2.1.).
Відповідно до п. 2.2.2. Інструкції, водойма-охолоджувач належить Зміївській ТЕС ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО», є технічним засобом в технологічному ланцюзі отримання електроенергії, а також джерелом водопостачання вторинних водокористувачів на договірній основі за умови дотримання ними лімітів споживання води та недопущення погіршення її якості.
Згідно з п. 2.2.3. Інструкції, водойма-охолоджувач з ГТС є складовою частиною технологічних споруд, які знаходяться на балансі Зміївської ТЕС.
Відповідно до п. 1.3 Інструкції, виконання вимог Інструкції є обов'язковим для всіх підприємств, організацій та установ, які мають відношення до експлуатації водойми - охолоджувача та його водоохоронної зоні.
Розділом 3.2 Інструкції передбачено проведення комплекс дій по боротьбі з водною рослинністю в цій водоймі - охолоджувачі, які в тому числі передбачають вселення у водойму-охолоджувач рослинноїдних та теплолюбивих видів риб, а також вилов риб-меліорантів.
Згідно Інструкції, відповідно до проекту, рекомендаціями УкрНДІ і договором зі Зміївської ТЕС Лиманський ДВСРП надає послуги з біологічної меліорації водойми-охолоджувача. З цією метою щорічно проводиться зариблення (рослинноїдними рибами і коропом) і вилов риби з водойми-охолоджувача.
Відповідно до п. 6.2. Інструкції, водойма-охолоджувач Зміївської ТЕС за своїм статусом є технологічним ставком. Проте відповідно до проекту та рекомендацій УкрНДІ для покращення експлуатаційних для ТЕС якостей водойми-охолоджувача, Лиманським ДВСРП на договірних засадах (№ ВО-1/1996 від 11.12.1996) надаються послуги з його біологічної меліорації (боротьба з біоперешкодами, заростанням). Склад риб-меліорантів та нормативи зариблення щорічно розробляються УкрНДІ за результатами моніторингу стану екосистеми водойми-охолоджувача, що проводиться у рамках господарських договорів зі Зміївською ТЕС.
Відповідні положення щодо зариблення Лиманським ДВСРП водойми-охолоджувача містяться у Правилах експлуатації водойми-охолоджувача Зміївської ТЕС від 1991 року (п. 4.1.6.).
В матеріалах справи також міститься договір № ВО-1/1996 про спільне використання водойми-охолоджувача Зміївської ТЕС ім. Г.М. Крижанівського від 11.12.1996, укладений між Зміївською ТЕС ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО» (первісним водокористувачем) та Харківським обласним державним сількогосподарським-рибним підприємством (ХОДСРП) (том 2 арк. 204-211), за умовами якого вторинний водокористувач - Лиманський С/Г РИБГОСП і діючий за дорученням ХОДСРП (код 24339861, що відповідає коду Лиманського ДВСРП, правонаступником якого є у свою чергу відповідач) використовує частину акваторії водойми-охолоджувача в рибогосподарських цілях з метою: по-перше, меліорації водойми, підвищення її асимілюючих здатності, покращення технологічних властивостей циркуляційної води, зменшення біоперешкод на водозаборах Зміївської ТЕС, підживлення власних внутрішніх оборотних циклів водопостачання; по-друге, отримання біопродукту (риби) в результаті спрямованого формування іхтіоценозу водойми-охолодника; вирощування товарної риби на акваторії водойми в рибоводних садках (об'єм виробництва товарної риби, що вирощується в садах, варіюється протокольно) (п. 1.1.3).
Відповідно до п. 4.1 Договору, він діє протягом п'яти років з моменту його підписання та не втрачає силу у випадку не прийняття сторонами заходів щодо його розірвання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ВК України встановлено, зокрема, що водний об'єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал (крім каналу на зрошувальних і осушувальних системах), а також водоносний горизонт); озеро - природна западина суші, заповнена прісними або солоними водами; водосховище - штучна водойма місткістю більше 1 млн. кубічних метрів, збудована для створення запасу води та регулювання її стоку; водосховище комплексного призначення - водосховище, яке відповідно до паспорта використовується для двох і більше цілей (крім рекреаційних); технологічна водойма - штучно створена водойма спеціального технологічного призначення, що визначається технічним проектом та/або паспортом, яка наповнюється штучно за допомогою гідротехнічних споруд і пристроїв.
Відповідно до абз. 3 ст. 74 ВК України використання технологічних водойм (ставки-охолоджувачі теплових і атомних станцій, рибницькі ставки, ставки-відстійники та інші) повинно проводитись відповідно до норм і правил експлуатації, визначених у технічних проектах, затверджених у встановленому законодавством порядку.
Отже водойма-охолоджувач Зміївської ТЕС має особливий окремо визначений статус водного об'єкту, а саме технологічної водойми.
Відповідно, суд зауважує, що використання водного об'єкту, що є технологічною водоймою, повинно проводитися відповідно до норм і правил експлуатації, визначених у технічних проектах, затверджених у встановленому законодавством порядку, як це передбачено ст. 74 Водного кодексу України. Відповідно діяльність відповідача на водоймі-охолоджувачі Зміївської ТЕС аналізується судом в контексті дотримання відповідачем норм і правил експлуатації, визначених у технічних проектах щодо такої технологічної водойми.
Як установлено судом та вбачається з пояснення 3-ї особи - Зміївської ТЕС ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО», нормами і правилами експлуатації Водойми-охолоджувача Зміївської ТЕС, зокрема, Паспортом водойми - охолоджувача Зміївської ТЕС 2007 року, Інструкцією по експлуатації водойми-охолоджувача Зміївської ТЕС, Договором № ВО-1/1996 від 11.12.1996, передбачено надання Лиманським ДВСРП, правонаступником якого є ТОВ “САНПОІНТ УКРАЇНА», послуг з біологічної меліорації водойми-охолоджувача, з метою чого має щорічно проводиться зариблення і вилов риби з водойми-охолоджувача.
З огляду на вказане, суд констатує, що у відповідності до ст. 74 Водного кодексу України нормами і правилами технічних проектів щодо водойми-охолоджувача Зміївської ТЕС, була передбачена та визначена як правомірна діяльність відповідача на водоймі-охолоджувачі саме з зариблення і вилову риби.
Стосовно доводів прокурора щодо відсутності у водойми-охолоджувача Зміївської ТЕС статусу рибогосподарського водного об'єкту суд зауважує, що відповідно до Переліку промислових ділянок рибогосподарських водних об'єктів (їх частин), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 22 травня 1996 р. № 552, яка на цей час є чинною, до відповідного переліку ділянок відносяться водойми - охолоджувачі енергетичних об'єктів і технічні водойми.
Окрім того, з наявних в матеріалах справи доказів та пояснення 3-ї особи - ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО» убачається, що водойма-охолоджувач належить ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО» та є складовою технологічних споруд, які знаходяться на балансі основних засобів Зміївської ТЕС як структурного підрозділу ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО».
У свою чергу, в матеріалах справи міститься Регламент сумісної експлуатації ставка-охолоджувача Зміївської ТЕС ПАТ “Центренерго» 2012 року, узгоджений Лиманським Рибгоспом (Лиманським ДВСРП) та Зміївською ТЕС ПАТ “Центренерго» (том 2 арк. 223-225).
Окрім того, в матеріалах справи міститься Регламент сумісної експлуатації ставка-охолоджувача Зміївської ТЕС від 2021, затверджений ТОВ “САНПОІНТ УКРАЇНА» та Зміївською ТЕС як відокремленим підрозділом ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО» та узгоджений НДІ “Український науково-дослідний інститут екологічних проблем» (том 2 арк. 226-228), пунктом 2.3. якого передбачено, що РИБГОСП, як вторинний водокористувач (ТОВ “САНПОІНТ УКРАЇНА»): використовує частину акваторії ставка-охолоджувача в рибогосподарських цілях для вирощування риби в садкових лініях на акваторії ставка-охолоджувача Зміївської ТЕС; проводить щорічний забір води зі ставка-охолоджувача та скид зворотних вод у ставок-охолоджувач зі ставків риборозплідника; не перевищує обсяги водозабору та скиду зворотних вод, які визначаються відповідно до “Загальних принципів регулювання водного режиму ставка-охолоджувача Зміївської ТЕС» і проектними потребами в свіжій воді риборозплідника, та встановлюються лімітом водокористування.
Пунктом 2.4. вказаного Регламенту передбачено, що для підтримки основних функціональних властивостей водойми-охолоджувача на належному рівні ТОВ “САНПОІНТ УКРАЇНА» забезпечує: біологічну меліорацію водойми-охолоджувача шляхом його зариблення в необхідній кількості, необхідного видового складу та якості зарибку, а також шляхом раціонального щорічного промислового вилову товарної риби, що забезпечує підтримку оптимальної біомаси гідробіонтів згідно рекомендаціям організації, що здійснює постійний екологічний нагляд за станом водойми-охолоджувача; виконання заходів щодо відтворення та охорони рибних запасів; контроль стану іхтіофауни кормової бази метою розробки водойми-охолоджувача з водозахисних та меліоративних відновлення асимілюючої заходів щодо здатності на екологічного благополуччя водойми-охолоджувача; виконання вимог до господарської діяльності в охоронній зоні і на акваторії водойми-охолоджувача; виконання ремонтно-відновлювальних робіт по підтримці власних гідротехнічних споруд на водоймі-охолоджувачі і садкового господарства у належному технічному стані.
Згідно пояснень 3-ї особи - ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО», вказаний документ регламентує діяльність на ставку-охолоджувачі Зміївської ТЕС двох господарюючих суб'єктів, які проводять свою діяльність, кожний відокремлено по різним напрямкам. ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО» вказувало, що ТОВ “САНПОІНТ УКРАЇНА» щорічно виконує біологічну меліорацію ставка-охолоджувача, що є виконанням розділу 9 ГНД 34.21.523-2004 “Ставки-охолоджувачі теплових електростанцій. Інструкція з експлуатації», та сприяє очищенню акваторії ставка-охолоджувача від вищої водної рослинності, що призводить до зниження жорсткості води в ставку-охолоджувачі і поліпшенню економічних та технологічних показників Зміївської ТЕС.
Крім викладеного, суд враховує, що представники ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО» були присутні при зарибленні водойми-охолоджувача, що підтверджується наявними в матеріалах справи підсумковими актами від 27.03.2020, 30.03.2021, що додатково свідчить про погодження ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО» здійснення відповідної діяльності ТОВ “САНПОІНТ УКРАЇНА».
Отже матеріалами справи підтверджено, що господарська діяльність відповідача з використання водних біоресурів водойми-охолоджувача Зміївської ТЕС здійснюється відповідачем за погодженням з власником такої водойми - ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО» та відповідно до норм і правил експлуатації, визначених у технічних проектах, затверджених у встановленому законодавством порядку, як це передбачено ст. 74 ВК України.
Щодо відсутності доказів фактичного користування земельною ділянкою під водоймою-охолоджувачем Зміївської ТЕС, суд зазначає наступне.
Як установлено судом та беручи до уваги пояснення 3-ї особи - Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, 27.12.2018 Держрибагентством погоджено Режим рибогосподарської експлуатації технологічної водойми "Водойма-охолоджувач Зміївської ТЕС", розташованої на території Зміївського району Харківської області, користувачем якого є ТОВ “САНПОІНТ УКРАЇНА» (далі - Режим). Термін дії Режиму від 28.12.2018 до 31.12.2028.
Питання ведення господарської діяльності в режимі спеціальних товарних рибних господарствах здійснювалось відповідно до Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 № 4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.01.2008 за № 64/14755 (далі - Інструкція).
При цьому, 12.08.2024 набрав чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 09.07.2024 № 2012 "Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Державного комітету рибного господарства України від 15 січня 2008 року № 4", зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 24.07.2024 за № 1109/42454 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 70, ст. 4225).
Так, відповідно до вимог статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до пункту 1.1. розділу 1 Інструкції, вона розроблена зокрема відповідно до вимог Закону України "Про тваринний світ".
Згідно з пунктом 2.8. розділу 2 Інструкції користувач риби та інших водних біоресурсів, якому видано Режим рибогосподарської експлуатації водного об'єкта, має одноосібне право на спеціальне використання водних біоресурсів у цьому рибогосподарському водному об'єкті.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про тваринний світ" до спеціального використання об'єктів тваринного світу належать усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об'єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища.
Відповідно до статті 25 Закону України "Про тваринний світ" рибальством вважається добування риби та водних безхребетних.
На території України відповідно до законодавства може здійснюватися промислове, любительське та спортивне рибальство.
Згідно з вимогами статті 1 Закону України "Про промислове рибальство, рибне господарство та охорону водних біоресурсів" (далі - Закон) спеціальне товарне рибне господарство, це діяльність, яка включає зокрема комплекс заходів, основною метою яких є підвищення рибопродуктивності рибогосподарського водного об'єкта (його частини) шляхом збереження та раціонального використання видів водних біоресурсів, які раніше перебували у рибогосподарському водному об'єкті (його частині).
Цією ж статтею Закону також визначено, що користувачі водних біоресурсів, це суб'єкти рибного господарства, що здійснюють спеціальне використання водних біоресурсів, а промислове рибальство (промисел), це вид спеціального використання водних біоресурсів (вилучення, приймання, переробка, зберігання, транспортування тощо, у тому числі постачання палива, води, тари, продовольства для функціонування риболовних суден та їх екіпажів) у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), у тому числі у водах, що знаходяться за межами юрисдикції України.
Статтею 68 Водного кодексу України визначено, що на водних об'єктах (їх частинах), які використовуються для промислового добування риби та іншого водного промислу або мають значення для відтворення їх запасів, права водокористувачів можуть бути обмежені в інтересах рибного господарства та водного промислу. Інші питання користування водами для потреб рибного регулюються Законом України "Про тваринний світ", іншими актами законодавства.
Частиною п'ятою статті 59 Земельного кодексу України встановлено, що використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.
Окрім того, відповідно до вимог статті 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Право спеціального використання об'єктів тваринного світу в порядку ведення рибного господарства не передбачено в переліку речових прав та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації у порядку, встановленому статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Режими запроваджуються на водних об'єктах, які не можуть бути передані в користування на правах оренди та водосховищах комплексного призначення з урахуванням вимог статті 51 Водного кодексу України та частини п'ятої статті 59 Земельного кодексу України.
Відповідно до пункту 4 Режиму, призначення водойми - технічне водопостачання та охолодження циркуляційної води Зміївської ТЕС.
Іншої процедури врегулювання рибогосподарського використання такого типу водойм, в тому числі надання в оренду для цілей рибництва не існує. Тому Режим і є тим механізмом здійснення рибогосподарської експлуатації на водоймах комплексного призначення та тих, які не можуть бути передані в оренду відповідно до вимог законодавства.
Щодо доводів прокурора про те, що у водоймі-охолоджувачі Зміївської ТЕС перебувають 3 садкові лінії, які займають акваторію водойми площею 3,9 га, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи убачається, що вказані садкові лінії перейшли у власність ТОВ “САНПОІНТ УКРАЇНА» за договором купівлі-продажу №294 від 15.11.2018 об'єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу Лиманського державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства - відповідно до п.1.2 Договору, об'єкт приватизації включає в себе активи та пасиви згідно зі зведеним актом інвентаризації №98, затвердженим Фондом державного майна України 11.07.2018 р., у тому числі садко-виросне господарство згідно інвентаризаційного опису №8 від 01.06.2018 р. “основні засоби» (садки). Відповідно до акту №141 приймання-передачі об'єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу колишнього Лиманського державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства від 17.12.2018 року, Фонд державного майна України передав, а ТОВ “САНПОІНТ УКРАЇНА» прийняло у тому числі садко-виросне господарство з інвентаризаційним описом №8 від 01.06.2018р. “основні засоби» (садки).
У листі за вих. № 66 від 18.07.2024, адресованому Харківській обласній прокуратурі та Спеціалізованій екологічній прокуратурі, ТОВ “САНПОІНТ УКРАЇНА» повідомляло, що на момент придбання ТОВ “САНПОІНТ УКРАЇНА» цілісного майнового комплексу Лиманського ДВСРП садкові лінії вже знаходились в акваторії водойми “Водойма-охолоджувач Зміївської ТЕС». Жодних заперечень, зауважень, скарг щодо знаходження садкових ліній ТОВ “САНПОІНТ УКРАЇНА» в озері Лиман від Зміївської ТЕС, Слобожанської селищної ради, Харківської обласної державної адміністрації чи інших органів влади або місцевого самоврядування, до ТОВ “САНПОІНТ УКРАЇНА» не надходило. ТОВ “САНПОІНТ УКРАЇНА» не змінювало їх площу, місцезнаходження, конструктив з моменту придбання. Садкові лінії не використовувались та не використовуються ТОВ “САНПОІНТ УКРАЇНА» для здійснення аквакультури та/або для іншого вирощування риби.
Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази використання садкових ліній ТОВ “САНПОІНТ УКРАЇНА» саме для вирощування риби.
Також, суд враховує положення ст. 14 Закону України “Про аквакультуру», яка визначає особливості умов здійснення аквакультури та надання рибогосподарського водного об'єкта (його частини), рибогосподарської технологічної водойми, акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, а також акваторії (водного простору) виключної (морської) економічної зони України в користування на умовах оренди для цілей аквакультури. Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 14 вказаного Закону, частини рибогосподарського водного об'єкта надаються в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі органами, які здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) відповідно до Земельного кодексу України, лише для розміщення плавучих рибницьких садків. У такому разі межі наданої в користування частини рибогосподарського водного об'єкта визначаються координатами відведеної акваторії. Відведення земельної ділянки водного фонду під водою (водним простором) та встановлення її меж у натурі (на місцевості) не здійснюються.
Отже доводи прокурора про те, що у водоймі-охолоджувачі Зміївської ТЕС перебувають 3 садкові лінії, що належать ТОВ “САНПОІНТ УКРАЇНА», на думку суду, не свідчать про провадження ТОВ “САНПОІНТ УКРАЇНА» діяльності з аквакультури на спірному водному об'єкті, оскільки докази провадження такої діяльності у матеріалах справи відсутні.
Щодо фактичних обставин здійснення відповідачем господарської діяльності на водоймі-охолоджувачі Зміївської ТЕС, суд зазначає наступне.
Аналізуючи твердження прокурора щодо провадження відповідачем діяльності як спеціального товарного рибного господарства, суд зауважує, що в матеріалах справи наявний Режим рибогосподарської експлуатації технологічної водойми “Водойма-охолоджувач Зміївської ТЕС» розташованої на території Зміївського району Харківської області, розроблений ТОВ “НДО Укрекопроект» для ТОВ “САНПОІНТ УКРАЇНА», наданий користувачеві - Товариству з обмеженою відповідальністю “САНПОІНТ УКРАЇНА» (далі - Режим) (том 1 арк. 20-29).
Вказаний Режим погоджений Управлінням Державного агентства рибного господарства у Харківській області 17.12.2018 та Державним агентством рибного господарства України 27.12.2018.
Відповідно до вказаного Режиму:
- місцезнаходження водного об'єкта: Харківська область, Зміївський район, смт Слобожанське;
- розміри: а) довжина - 5,9 км, б) середня ширина - 2,1 км, в) площа водного дзеркала - 1266 га, г) об'єм - 0,0531 км3, д) максим. глибина - 5,5 м, е) середня глибина - 4,2 м;
- у вказаному Режимі також міститься інформація щодо: видів рослин та ступеню заростання у відсотках до загальної площі акваторії; гідрологічного та гідрохімічного режиму; зв'язок з іншими рибогосподарськими водними об'єктами; кормової бази; водного складу водних біоресурсів та їх запаси за видами; фактичної рибопродуктивності туводних видів; обсягів вилову окремих видів водних біоресурсів за період не менше ніж 5 років до початку здійснення робіт; інші відомості про навантаження на середовище; обсягів вселення; обсягів вилучення водних біоресурсів (за видами); повна характеристики знарядь і засобів лову та їх кількість; періоду заборони на вилов туводних видів водних біоресурсів; переліку робіт з відтворення, меліорації тощо; інші заходи, серед яких обов'язок користувача вести облік виловлених водних біоресурсів по видах та надавати відповідні звіти щомісячно до органів рибохорони.
- у розділі 9 Режиму “Інші відомості про навантаження на середовище» вказано, що цільове призначення водосховища - технічне водопостачання та охолодження циркуляційної води Зміївської ТЕС, крім того, зрошення і риборозведення; водойма останніми роками експлуатувалась у режимі спеціального товарного рибного господарства; небезпечних в епідеміологічному відношенні захворювань риб на момент досліджень не виявлено;
- термін дії режиму: від 28.12.2018 до 31.12.2028.
Так, Інструкцією про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженою наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 № 4 (втратив чинність на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства від 09.07.2024 № 2012), було передбачено, що режим рибогосподарської експлуатації водного об'єкта - установлена на відповідний термін сукупність вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення ВЖР за їх віковими та видовими характеристиками, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації любительського і спортивного рибальства, ощадливого використання туводних видів, виконання якого забезпечує раціональне використання ВЖР рибогосподарського водного об'єкта або його ділянки.
Відповідно до Порядку штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів та їх використання, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.07.2012 № 414, який втратив чинність з 08.11.2022, вилучення водних біоресурсів - вилов (добування, збирання тощо) з природного або штучного середовища водних біоресурсів; вселення водних біоресурсів - комплекс заходів (вилов, транспортування, облік, випуск), необхідних для забезпечення робіт з відтворення запасів водних біоресурсів; меліорація умов природного розмноження - система заходів щодо поліпшення умов природного відтворення водних біоресурсів у водних об'єктах України (відновлення і рибогосподарська меліорація малих річок, установка різних ефективних і екологічно чистих штучних нерестовищ, відбудова та охорона природних нерестовищ та інші біотехнічні заходи, передбачені законодавством).
Відповідно до п. 2.11. вказаного Порядку, проведення робіт з відтворення, що не пов'язані з подальшим їх вселенням у рибогосподарські водні об'єкти (їх частини), та інших робіт, що належать до природоохоронних заходів (встановлення штучних нерестовищ, у тому числі штучних рифів-нерестовищ, рибогосподарська меліорація водних об'єктів, де розташовані природні місця відтворення тощо), здійснюється за відповідним науково-біологічним обґрунтуванням. Після завершення робіт із вселення водних біоресурсів або інших робіт, зазначених у пункті 2.11 цього розділу, Комісія складає підсумковий акт про виконання робіт із вселення водних біоресурсів та робіт, що належать до природоохоронних заходів (додаток 5) (п. 2.12).
Відповідно до Порядку штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів та їх використання, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.08.2022 № 622, роботи з відтворення водних біоресурсів - діяльність з розведення, вирощування, вселення, інтродукції, переселення, акліматизації, ретрансформації та використання водних біоресурсів, що включає комплекс заходів (добування (вилов), транспортування, випуск, облік водних біоресурсів), необхідних для забезпечення робіт з відтворення водних біоресурсів, а також здійснення заходів з поліпшення умов природного відтворення водних біоресурсів; рибогосподарська меліорація - комплекс заходів, спрямованих на оптимізацію показників гідрологічного, гідрохімічного, гідробіологічного режимів та підвищення біологічної продуктивності рибогосподарських водних об'єктів (їх частин), рибогосподарських технологічних водойм, поліпшення умов природного відтворення та якісного складу водних біоресурсів з метою їх збереження та раціонального використання.
В матеріалах справи наявні складені комісійні Підсумкові акти про виконання ТОВ “САНПОІНТ УКРАЇНА» робіт із вселення водних біоресурсів та робіт, що належать до природоохоронних заходів, в озеро Лиман (водойма-охолоджувач Зміївської ТЕС), а саме підсумковий акт від 27.03.2020, підсумковий акт від 30.03.2021, підсумковий акт від 28.04.2023, підсумковий акт від 27.05.2024, підсумковий акт від 01.05.2025, щомісячні звіти ТОВ “САНПОІНТ УКРАЇНА» про обсяги вилову водних біоресурсів з озера Лиман за період з 03.01.2020 по 01.05.2025 включно (том 1 арк. 32-76).
Отже вказаними документами підтверджується фактичне провадження діяльності ТОВ “САНПОІНТ УКРАЇНА» в межах Режиму рибогосподарської експлуатації технологічної водойми “Водойма-охолоджувач Зміївської ТЕС», здійснення в рамках такої діяльності заходів із вселення водних біоресурсів та заходів щодо вилову водних біоресурсів.
Проведення таких заходів, а також участь у таких заходах представників Зміївської ТЕС ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО», Слобожанської селищної ради та органів державної влади, зокрема, Держрибагентства, Держпродспоживслужби тощо не заперечувалася учасниками справи у цій справі.
Також, в матеріалах справи наявні Дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) №03 від 31.01.2019 на здійснення промислового рибальства та Дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) №04 від 31.01.2019 на на здійснення любительського і спортивного рибальства у водних об'єктах загального користування, що перевищує встановлені обсяги безоплатного вилову. Обидва дозволи надані на провадження відповідної діяльності на водному об'єкті - технологічній водоймі “Водойма-охолоджувач Зміївської ТЕС» на території Зміївського району Харківської області (том 1 арк. 30-31, том 3 арк 23).
Відповідачем до матеріали справи також були надані платіжні інструкції із внесення плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів за період з 26.05.2020 по 23.10.2024 (том 4 арк. 154-163).
У листі Управління Державного агентства розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Харківській області від 06.06.2024 № 1-3-16/714-24 у відповідь на адвокатський запит, зазначено, що вказані документи, видані ТОВ “САНПОІНТ УКРАЇНА», на теперішній час є чинними.
Учасниками справи не заперечувалася чинність та дійсність вказаних вище Режиму та Дозволів, доказів про оскарження чи скасування таких документів матеріали справи не містять.
Окрім того, в матеріалах справи міститься Режим рибогосподарської експлуатації Водойми-охолоджувача Зміївської ТЕС, наданий користувачеві - Лиманському державному виробничому сільськогосподарсько-рибоводному підприємству, з урахуванням змін та доповнень терміном дії з 04.02.2009 по 31.12.2024.
У розділі 9 Режиму “Інші відомості про антропогенне навантаження на водойму» вказано, що основна функція водойми-охолоджувача Зміївської ТЕС - охолодження теплообмінних вод електростанції; крім того, водойма використовується для рекреації, зрошення та рибальства.
При цьому, як установлено судом, 15.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю “САНПОІНТ УКРАЇНА» (Покупець) та Фондом державного майна України (Продавець) укладено договір № 294 купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - цілісного майнового комплексу колишнього Лиманського державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства, за адресою: 63460, Харківська область, Зміївський район, смт Слобожанське, Балаклійське шосе, 48, за результатами електронного аукціону із зниженням стартової ціни UA-PS-2018-09-13-000024-3 (далі - договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу).
Відповідно до п. 1.1. договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, Продавець зобов'язаний передати у власність Покупцю об'єкт малої приватизації єдиного майнового комплексу Лиманського державного виробничого сільськогосподарського-рибоводного підприємства, розташованого за адресою: 63460, Харківська область, Зміївський район, смт Слобожанське, Балаклійське шосе, 48, за результатами електронного аукціону із зниженням стартової ціни № UA-PS-2018-09-13-000024-3, який відбувся 16 жовтня 2018 року (далі - Об'єкт приватизації), а Покупець зобов'язаний прийняти Об'єкт приватизації, сплатити ціну його продажу та виконати визначені в Договорі умови. У відповідності до Закону України “Про приватизацію державного та комунального майна» під єдиним майновим комплексом Лиманського державного виробничого сільськогосподарського-рибоводного підприємства, що розташоване за адресою: 63460, Харківська область, Зміївський район, смт Слобожанське, Балаклійське шосе, 48, мається на увазі всі види майна, призначені для діяльності підприємства, будівництва, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, майнові права та право на земельні ділянки.
Відповідно до п. 1.2. договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, об'єкт приватизації включає в себе активи та пасиви згідно зі зведеним актом інвентаризації № 98 станом на 31.05.2018, затвердженим Фондом державного майна України 11.07.2018.
Відповідно до Розділу 4 договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу “Правонаступництво власників», покупець, який придбав Об'єкт приватизації, є правонаступником його майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) та зобов'язань відповідно до умов Договору та законодавства України. Покупець має право на здійснення господарської діяльності, на проведення якої законодавством вимагається ліцензія, у відповідності до Закону України “Про ліцензування видів господарської діяльності», а також у відповідності до ст. 4-1 Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Покупець має право провадити діяльність на підставі документів дозвільного характеру, виданих Лиманському державному виробничому сільськогосподарсько-рибоводному підприємству, у межах строку їх дії до оформлення документів дозвільного характеру на покупця єдиного майнового комплексу Лиманського державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства, що розташоване за адресою: 63460, Харківська область, Зміївський район, смт Слобожанське, Балаклійське шосе, 48, у тому числі дозволу на спеціальне водокористування № 467/ХР/49д-18 від 24.09.2018р., режим рибогосподарської експлуатації, інших дозволів, висновків, рішень, погоджень, свідоцтв.
Додатком до договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу є Перелік нерухомого майна, що входить до складу Об'єкту приватизації.
За Актом №141 приймання-передачі об'єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу колишнього Лиманського державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства від 17.12.2018 Продавець передав, а Покупець прийняв об'єкт малої приватизації - єдиний майновий комплекс Лиманського державного виробничого сільськогосподарського-рибоводного підприємства, розташованого за адресою: 63460, Харківська область, Зміївський район, смт Слобожанське, Балаклійське шосе, 48.
За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю “САНПОІНТ УКРАЇНА», що були долучені прокурором до позовної заяви, вбачається наявність даних про юридичні особи, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа, а саме дані про Лиманське державне виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство (код 24339861).
Вищевказане підтверджує, що відповідач є правонаступником Лиманського державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства відповідно до договору № 294 від 15.11.2018 (купівлі-продажу об'єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу Лиманського державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства) та відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі, правонаступником щодо майнових прав на здійснення діяльності в умовах Режиму рибогосподарської експлуатації технологічної водойми “Водойма-охолоджувач Зміївської ТЕС».
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Концепція “майна» в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися “правом власності», а відтак і “майном».
Отже право користування спірним об'єктом, що використовується відповідачем у господарській діяльності є майном у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції, мирне володіння яким з моменту отримання Режиму та Дозволів експлуатації вказаним водним об'єктом гарантується статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.
Отже придбавши у держави цілісний майновий комплекс колишнього Лиманського державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства, який включав майнові права щодо продовження здійснення рибогосподарської діяльності в умовах Режиму рибогосподарської експлуатації технологічної водойми "Водойма - охолоджувач Зміївської ТЕС", отримавши від держави дозвільні документи на здійснення спеціального використання водних біоресурсів на вказаній водоймі, здійснило усі дії, направлені на законне здійснення своєї господарської діяльності та, відповідно, мало правомірні очікування на мирне володіння майном на підставі наданих державою дозвільних документів (Режиму та Дозволів).
У той же час, дії держави, яка продала відповідачу відповідні права на здійснення рибогосподарської діяльності за відплатним договором купівлі-продажу, надала відповідачу дозвільні документи на здійснення ним відповідного виду діяльності, але водночас вимагає дотримання відповідачем процедури оформлення орендного користування об'єктом, яка щодо спірного об'єкту неможлива через пряму законодавчу заборону не відповідають принципу пропорційності, оскільки позбавляють відповідача права користування майном.
Окремо суд зауважує та приймає до уваги, що згідно пояснень ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО» та відповідача, діяльність відповідача з біологічної меліорації водойми-охолоджувача Зміївської ТЕС є корисною та необхідною для нормального функціонування Зміївської ТЕС.
В матеріалах справи міститься Звіт Науково-дослідної установи “Український науково-дослідний інститут екологічних проблем» за темою № 1707/1.1 “Моніторинг стану основних екологічних груп гідробіонтів з метою оцінки рибогосподарської діяльності на експлуатаційні показники якості водойми-охолоджувача Зміївської ТЕС».
За даними вказаного Звіту, Лиманський рибгосп на базі ставка-охолоджувача Зміївської ТЕС був створений у 1967 році методом біологічної меліорації ставка-охолоджувача Зміївської ТЕС. ТОВ “САНПОІНТ Україна», є правонаступником Лиманського рибгоспу, і забезпечує на даний момент біологічну меліорацію ставка-охолоджувача шляхом його зариблення в необхідній кількості, необхідного видового складу та якості зарибка, а також шляхом раціонального промислового вилову товарної риби. Відлов риби необхідний для підтримки оптимальної біомаси та вікових груп риб-меліорантів. Без нього у ставку будуть накопичуватися старші вікові риби, які виявляють набагато менший біомеліоративний ефект. … Починаючи з 1986 року на основі даних про стан біоценозів ставка-охолоджувача, які були отримані при виконанні договорів із Зміївською ТЕС та рибгоспом, УКРНДІЄП визначав склад риб-меліорантів та розраховував добові норми утворення їх молоді. Необхідність біологічної меліорації водойм-охолоджувачів пов'язана з тим, що теплове навантаження, обумовлене надходженням скидних вод електростанцій, є потужним екологічним фактором, що призводить до структурних та функціональних зрушень у біоценозах на всіх трофічних рівнях і порушує рівновагу між окремими компонентами екосистем. Нормальна робота систем водопостачання ТЕС можлива лише при збереженні передбачених проектними розробками функціональних характеристик водойм-охолоджувачів. У той же час, їх функціональні властивості можуть посилюватися внаслідок розвитку у водоймах біологічних пошкоджень…Біологічна меліорація вважається одним із найбільш прийнятних методів оптимізації технологічних характеристик водойм-охолоджувачів, в т.ч. і боротьби з біологічними перешкодами в роботі електростанцій… До всього іншого, дані багаторічних досліджень УКРНДІЄП на ставку-охолоджувачі Зміївської ТЕС показують, що біологічна меліорація є дуже вигідною для електростанції - за рахунок розширення активної зони (зменшення кількості ВВР білим амуром) і зниження утворення органічної плівки на стінках конденсаторів турбін (споживання фітопланктону товстолобиками).
Отже з огляду на наявність у ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО» прав на водойму-охолоджувач, суд дійшов висновку, що ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО» має право самостійно захищати свої права на водойму-охолоджувач, а у прокурора такі повноваження відсутні.
У свою чергу, як зазначалося, діяльність із використання біоресурсів водойми-охолоджувача Зміївської ТЕС здійснюється відпоівідачем за погодженням із власником водойми та відповідно до норм і правил експлуатації, визначених у технічних проектах, затверджених у встановленому законодавством порядку, як це передбачено ст. 74 ВК України. Щодо діяльності відповідача ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО» не заперечує, права та інтереси ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО» така діяльність не порушує.
Щодо доводів прокурора про те, що відповідачем подавалась звітність за формою “Виробництво продукції аквакультури №1А-риба» щодо діяльності в галузі аквакультури за 2019-2023, у якій відображені показники кількості риби, вирощеної та виловленої в озері Лиман (водойма-охолоджувач Зміївської ТЕС), суд враховує, що в матеріалах справи наявні листи ТОВ “САНПОІНТ УКРАЇНИ» щодо подання помилкової звітності, зокрема, наявний лист за вих. №58 від 19.07.2023 року, яким ТОВ “САНПОІНТ УКРАЇНА» направило до Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Харківській області звіти за формою №1А-риба за 2019-2022 роки з виправленими даними. У матеріалах справи також містяться відповідні звіти з виправленими даними, у яких відсутня інформація про показники кількості риби, вирощеної та виловленої в озері Лиман (водойма-охолоджувач Зміївської ТЕС).
Суд також враховує, що про помилкове подання звітності ТОВ “САНПОІНТ УКРАЇНА» листом представника № 22/04-03 від 22.04.2024 року було повідомлено Харківську обласну прокуратуру та Спеціалізовану екологічну прокуратуру Харківської обласної прокуратури.
Отже судом не встановлено, а прокурором та позивачами не доведено відповідність діяльності ТОВ “САНПОІНТ УКРАЇНА» на водоймі-охолоджувачі Зміївської ТЕС ознакам аквакультури та користування земельною ділянкою під такою водоймою для потреб аквакультури.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 у справі № 154/3029/14-ц зазначила, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності, та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов'язують визначати подібність правовідносин, конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності необхідно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис необхідно визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб'єкти, об'єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов'язки цих суб'єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України, таку подібність необхідно оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями.
З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності необхідно насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів.
Отже у зв'язку із встановленими судом особливостями статусу водойми-охолоджувача Зміївської ТЕС, яка відповідно до регламентуючих є технологічною водоймою, порядок використання якої регулюється окремою нормою водного законодавства (ст. 74 Водного кодексу), у зв'язку із встановленими особливостями статусу земельної ділянки під такою водоймою-охолоджувачем, яку за наявними документами неможливо віднести до земель водного фонду, суд не вбачає підстав для застосування висновків Верховного Суду, на які посилався прокурор в обґрунтування своїх позовних вимог щодо правового регулювання користування водосховищами та землями водного фонду, у тому числі суд не вбачає підстав для застосування висновків постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.04.2025 у справі № 922/1168/23, у зв'язку з розглядом якої зупинявся розгляд цієї господарської справи.
Також суд звертає увагу, що у справі № 922/1168/23 ухвалою про передачу такої справи на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 22.05.2024, для вирішення було визначено питання про те, чи дійсно будь-яке використання водних біоресурсів вимагає оформлення правового титулу на земельну ділянку та водний об'єкт, чи ні, та, зокрема, чи вимагають надані відповідачу Режим рибогосподарської експлуатації водного об'єкта та дозволи на спеціальне використання водних біоресурсів такого оформлення.
Однак постанова Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.04.2025 у справі № 922/1168/23 відповіді на вказане питання не містить, і судом касаційної інстанції було проведено аналіз відповідності діяльності відповідача по вказаній справі ознакам аквакультури та дотримання ним умов та вимог наданого йому Режиму рибогосподарської експлуатації та Дозволів на спеціальне використання водних біоресурсів.
Також, суд зауважує, що на відміну від справ, на які посилається прокурор у своєму позові, у даному випадку в матеріалах справи містяться докази погодження власником водойми-охолоджувача та користувачем земельною ділянкою під нею - ПАТ "Центренерго" - здійснення ТОВ “САНПОІНТ УКРАЇНА» рибогосподарської діяльності в режимі спеціального товарного рибного господарства та діяльності зі здійснення біологічної меліорації водойми-охолоджувача.
Підсумовуючи вищенаведене, в задоволенні позовних вимог прокурора слід відмовити повністю.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на Харківську обласну прокуратуру.
На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 13, 14, 19, 124, 129, 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 15, 16, 387, 391 Цивільного кодексу України, ст. 4, 74 Водного кодексу України, ст. 3, 19, 20, 76, 79, 79-1, 92, 95 Земельного кодексу України, ст. 24, 25 Закону України "Про Державний земельний кадастр", ст. 14 Закону України “Про аквакультуру», та ст. 4, 20, 53, 73, 74, 77, 79, 86, 129, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити в задоволенні позову повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Повне рішення складено "27" серпня 2025 р.
Суддя І.О. Чистякова