8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"27" серпня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/2223/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКФ "Комфорт Плюс" (61065, м. Харків, вул. Юрія Паращука, буд. 7)
про стягнення 63004,30 грн.
без виклику учасників справи
Позивач, Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКФ "Комфорт Плюс" про стягнення 63004,30 грн., з яких:
- заборгованість за теплову енергію, яка витрачається на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії у розмірі 61376,38 грн. за період: листопад 2024 - квітень 2025;
- заборгованість за абонентську плату за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії у розмірі 309,42 грн. за період: липень 2024 - квітень 2025;
- заборгованість за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання теплової енергії за публічним договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності у розмірі 1318,50 грн. за період: серпень 2024 - квітень 2025.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
27.06.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано заяву про усунення недоліків (вх. №15173), яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.07.2025 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Беручи до уваги те, що поданий позов за своїми ознаками є малозначним в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи, розгляд справу вирішено здійснювати в письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи.
Звернуто увагу, що відповідно до положень частини 6 статті 6 та частини 7 статті 42 ГПК України відповідач зобов'язаний зареєструвати свій електронний кабінет в системі "Електронний суд".
Суд зазначає, що 18.10.2023 введено в дію зміни, що внесені в Господарський процесуальний кодекс України Законом України №3200-IX від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документам", який набрав чинності 21.07.2023.
Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України усі юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Враховуючи зазначене, сторони зобов'язані мати зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Відповідно до пункту 17 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Отже, процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторони про розгляд справи - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет".
Правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/6322/21, від 29.06.2022 у справі №906/184/21.
Беручи до уваги, що станом на дату відкриття провадження у даній справі відповідачем не зареєстровано "Електронний кабінет" в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі відповідно до положень частини 6 статті 6 та частини 7 статті 42 ГПК України, а тому з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, копію ухвали Господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі від 01.07.2025 було надіслано засобами поштового зв'язку на належну адресу відповідача, що вказана у позовній заяві та яка підтверджена відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яку було повернуто на адресу суду без вручення адресату з довідкою відділення оператора поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Разом з тим, суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному разі суду.
Аналогічний правовий висновок знайшов своє змістовне відображення у численних постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №908/3468/13, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 тощо.
Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала Господарського суду Харківської області від 01.07.2025 по справі №922/2223/25 була оприлюднена в електронному вигляді в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.
Отже, матеріали справи свідчать, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом було створено всім учасникам справи належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів для обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Будь-яких заяв або клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до статті 252 ГПК України від учасників справи на адресу суду не надходило.
Відтак, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи та вирішення господарського спору по суті.
Положеннями частини 4 статті 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 06.06.2025 ТОВ "ПКФ "Комфорт Плюс" є власником нежитлових приміщень підвалу № VI, VII, X, XV, XIV в житловому будинку літ. "А-10" загальною площею 179,1 кв.м. за адресою: вул. Паращука Юрія, 7 в м. Харкові та - нежитлових приміщень 1-го поверху №2-1-:2-6 в літ. "А-16" загальною площею 82 кв.м за адресою: вул. Аврамівська, 4 в м. Харкові.
Позивачем в обґрунтування позову зазначено, що система опалення вказаних приміщень є невід'ємною частиною централізованої системи опалення будівлі в цілому. Будинки обладнані приладами обліку споживання теплової енергії, тому розрахунки вартості спожитої відповідачем теплової енергії на потреби опалення здійснюються відповідно до показників приладів обліку.
Постачання теплової енергії на потреби опалення у житлові будинки та об'єкти соціальної сфери КП "Харківські теплові мережі" здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а постачання гарячої води - цілодобово, що підтверджується актами про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалюваного сезону 2024-2025 р.
Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022) на офіційному сайті позивача www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет 31.10.2021 розміщено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Договір є публічним договором приєднання, який набрав чинності з 01.12.2021 та укладений з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України.
Оскільки нежитлові приміщення за вказаними адресами розташовані в житлових будинках, починаючи з 01.12.2021 надання послуги з постачання теплової енергії відповідачу здійснюється на підставі договору.
Згідно з пунктом 4 договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.
Позивачем зазначено, що факт отримання відповідачем послуги з постачання теплової енергії у опалювальний період 2024-2025 є фактом приєднання відповідача до умов договору. Факт споживання відповідачем послуги з постачання теплової енергії підтверджується актами готовності до опалювального періоду, а також актами про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалюваного сезону, які підписані та скріплені печатками уповноважених представників позивача та балансоутримувачів будинків.
Згідно з пунктом 5 договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Відповідно до пункту 32 договору, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Згідно з пунктом 33 договору, виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
Відповідно до умов пункту 34 договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Згідно з пунктом 30 договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, плати за абонентське обслуговування.
Позивачем зазначено, що відповідачу направлялися рахунки-фактури, які в повному обсязі сплачені не були. Станом на дату подання позовної заяви по особовому рахунку відповідача обліковується заборгованість за теплову енергію, яка витрачається на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі та на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення за договором за період з листопада 2024 по квітень 2025 у розмірі 61376,38 грн.; заборгованість з абонентської плати за договором за період з липня 2024 по квітень 2025 у розмірі 309,42 грн.
Окрім того, обставини справи свідчать та позивачем зазначено, що згідно з частиною 1 статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", з 01.07.2022 набрав чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, який укладається з урахуванням ст.ст. 11, 633, 634, 641, 642 ЦК України та опублікований на офіційному сайті позивача в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 01.06.2022.
Відповідно до умов пункту 4 договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору), є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема шляхом оплати рахунка, отриманого від виконавця послуги, або фактичного отримання послуги.
Відповідно до пункту 5 договору виконавець зобов'язується надати споживачу послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги затвердженою вартістю в строки та умови зазначені цим договором.
Відповідно до пункту 6 договору технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання проводиться відповідно до переліку адрес будинків, зазначених у додатку, та включає комплекс робіт, які визначені на підставі Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 №150.
Згідно з пунктом 13 договору розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги сплачується споживачем виконавцю щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Відповідно до пункту 30 договору цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.
Позивачем в обґрунтування позову у відповідній частині зазначено, що факт отримання відповідачем послуги підтверджується актами готовності житлових будинків до опалювального періоду. Станом на дату подання позовної заяви по особовому рахунку відповідача обліковується заборгованість по договору за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання в сумі 1318,50 грн., яка утворилася за період з серпня 2024 по квітень 2025. Відповідачу направлялися рахунки-фактури, які сплачені не були.
З метою вжиття заходів досудового врегулювання спору позивачем скеровано засобами поштового зв'язку на адресу відповідача досудове повідомлення вих. №322 від 12.12.2024, вих. №90 від 29.05.2025 разом із доданими до нього документами, в якому з викладенням правових та фактичних підстав звернення інформовано про наявність заборгованості та необхідність її сплати, однак заявлена до стягнення заборгованість залишилась з боку відповідача не сплаченою.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.
Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з частиною 3 статті 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Матеріали справи свідчать, що між позивачем та відповідачем були укладені Індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії та Договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та іншої форм власності, які є публічними договорами приєднання, що встановлюють порядок та умови надання відповідних житлово-комунальних послуг (постачання теплової енергії та постачання гарячої води) та пов'язаних з ними послуг з технічного обслуговування систем постачання теплової енергії і гарячої води. При цьому, сторонами досягнуто всіх суттєвих умов відносно вказаних видів договорів, а тому з огляду на положення статті 629 ЦК України, зазначені договори є обов'язковим для виконання обома сторонами.
Закон України "Про теплопостачання" визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Постачання теплової енергії - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.
Відповідно до положень статті 19 Закону України "Про теплопостачання" теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі.
Згідно з частиною 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
При цьому, вказана норма права покладає на споживача обов'язок щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Тобто, зміст зазначеного закону не передбачає безоплатного споживання теплової енергії та зобов'язує споживачів здійснювати оплату за фактично отриману теплову енергію.
Із матеріалів справи убачається, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 06.06.2025 ТОВ "ПКФ "Комфорт Плюс" є власником нежитлових приміщень підвалу № VI, VII, X, XV, XIV в житловому будинку літ. "А-10" загальною площею 179,1 кв.м. за адресою: вул. Паращука Юрія, 7 в м. Харкові та - нежитлових приміщень 1-го поверху №2-1-:2-6 в літ. "А-16" загальною площею 82 кв.м за адресою: вул. Аврамівська, 4 в м. Харкові.
Також, матеріали справи свідчать, що зазначені приміщення розташовані в будинку з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює КП "Харківські теплові мережі". Система опалення зазначених приміщень є невід'ємною частиною централізованої системи опалення будинку в цілому. Постачання теплової енергії на потреби опалення у житлові будинки та об'єкти соціальної сфери позивач здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а постачання гарячої води - цілодобово.
Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022) на офіційному сайті позивача www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет 31.10.2021 розміщено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Договір є публічним договором приєднання, який набрав чинності з 01.12.2021 та укладений з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України.
Враховуючи зазначене, оскільки нежитлові приміщення за вказаними адресами розташовані в житлових будинках, починаючи з 01.12.2021 надання послуги з постачання теплової енергії відповідачу здійснюється на підставі договору.
Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальних послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Статтею 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" унормовано, що плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором, який є публічним договором приєднання, складається з: плати за послуги, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначено відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.
Матеріалами справи підтверджено, що факт споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення підтверджується актами про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалюваного сезону 2024-2025 р. до будівель в цілому, які підписані та скріплені печатками уповноважених представників КП "Харківські теплові мережі" та балансоутримувача будинку, а саме: №176/1604 від 30.10.2024, №176/1228 від 30.10.2024, №176/1956 від 15.04.2025, №176/2008 від 15.04.2025 з додатками до актів з відображенням переліку споживачів, розташованих у житловому будинку, серед яких значиться ТОВ "ПКФ "Комфорт Плюс".
Із матеріалів справи також убачаються оформлені та підписані Акт готовності до опалювального періоду №176/592 від 17.07.2024 та Акт технічного стану системи теплоспоживання споживача №176/3 від 21.08.2024, відповідно до яких системи опалення підготовлені до опалювального періоду.
Окрім того, матеріали справи містять гарантійний лист ОСББ "Аврамівська 4", відповідно до якого КП "Харківські теплові мережі" повідомлено, що передбачені "Правилами підготовки теплових господарств до опалювального періоду" затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 10.12.2008 №620/378 і припису теплопостачальної організації по підготовці до роботи в опалювальному періоді 2024-2025 виконано. Таким чином, гарантовано забезпечення безпечної експлуатації систем теплоспоживання.
Згідно частини 14 Правил відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку.
Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315.
Відповідно до пункту 1 Розділу 1 Методики розподілу, методика встановлює порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг.
Згідно з пунктом 3 Розділу 1 Методики розподілу, розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об'єктами нерухомого майна, не є самостійними об'єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об'єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.
Пунктом 24 Правил передбачено, що обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.
Згідно з пунктом 38 Правил, споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).
Матеріалами справи підтверджено оформлення позивачем рахунків-фактур та актів виконаних робіт за спірний період по особовому рахунку відповідача 17601-9290 з детальним та обґрунтованим відображенням відомостей щодо методики розрахунку та розміру нарахувань, які направлялись засобами поштового зв'язку на адресу відповідача та залишились з боку відповідача без задоволення.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, згідно приписів статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами статті 525 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із частиною 1, 4 статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Верховний Суд у постанові від 01.03.2021 у справі №180/1735/16-ц зазначив, що принцип належного виконання зобов'язання полягає в тому, що виконання має бути проведене, зокрема у належний строк (термін).
Відповідно до частини 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
За змістом статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", до обов'язків споживача належить, зокрема, оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.
Зазначені положення законодавства вказують, що коли одна із сторін за умовами договору взяла на себе певні зобов'язання, то інша сторона вправі очікувати, що такі будуть виконані належним чином у встановлені строки. У разі ж коли сторона порушила умови договору, зобов'язання вважається не виконаним.
Враховуючи встановлені обставини справи, наявні в матеріалах справи докази, наведені положення законодавства, надання позивачем відповідних послуг та їх споживання відповідачем, відсутність доказів на спростування викладених у позовній заяві обставин та відсутність доказів на підтвердження сплати заборгованості, суд констатує, що матеріалами справи підтверджено правомірність та обґрунтованість здійсненого позивачем детального розрахунку:
- заборгованості за теплову енергію, яка витрачається на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії у розмірі 61376,38 грн. за період: листопад 2024 - квітень 2025;
- заборгованості за абонентську плату за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії у розмірі 309,42 грн. за період: липень 2024 - квітень 2025;
- заборгованості за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання теплової енергії за публічним договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності у розмірі 1318,50 грн. за період: серпень 2024 - квітень 2025.
Водночас матеріали справи не містять доказів на спростування правомірності та обґрунтованості заявлених позовних вимог, які свідчать про належне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, що визначені погодженими між сторонами умовами договору в частині здійснення своєчасної та повної сплати обумовлених договорами платежів за визначений період. Будь-яке листування претензійного характеру з боку відповідача щодо здійснення перерахунку наявної заборгованості або методики розрахунку в матеріалах справи також відсутнє.
Відтак, оскільки відповідач не здійснив належний розрахунок з позивачем, що суперечить договірним зобов'язанням та наведеним вище вимогам законодавства, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено права та законні інтереси позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду.
Враховуючи зазначене, слід констатувати, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованість за теплову енергію, яка витрачається на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії у розмірі 61376,38 грн. за період: листопад 2024 - квітень 2025; заборгованість за абонентську плату за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії у розмірі 309,42 грн. за період: липень 2024 - квітень 2025; заборгованість за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання теплової енергії за публічним договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності у розмірі 1318,50 грн. за період: серпень 2024 - квітень 2025 є обґрунтованими та правомірними.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Натомість всупереч вимог наведених статей 13, 74 ГПК України жодних доказів на спростування правомірності та обґрунтованості позовних вимог та необхідності сплати обґрунтованої та заявленої до стягнення заборгованості, матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано.
З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Здійснюючи розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України, а тому враховуючи висновки суду про задоволення позову, покладає витрати зі сплати судового збору на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКФ "Комфорт Плюс" (61065, м. Харків, вул. Юрія Паращука, буд. 7, код ЄДРПОУ 41359889) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11, код ЄДРПОУ 31557119):
- заборгованість за теплову енергію, яка витрачається на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії у розмірі 61376,38 грн. за період: листопад 2024 - квітень 2025;
- заборгованість за абонентську плату за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії у розмірі 309,42 грн. за період: липень 2024 - квітень 2025;
- заборгованість за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання теплової енергії за публічним договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності у розмірі 1318,50 грн. за період: серпень 2024 - квітень 2025 та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене в порядку та строки, що передбачено ст. 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення складено "27" серпня 2025 р.
Суддя Г.І. Сальнікова