8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"25" серпня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/1788/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шатернікова М.І.
при секретарі судового засідання Цірук О.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Слобідської окружної прокуратури м. Харкова (м. Харків, вул. Тепловозна, 8) в інтересах держави в особі позивач Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7; ідент. код 04059243)
до Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; ідент. код 14360570)
про стягнення 163704,23 грн
без виклику учасників справи
Керівник Слобідської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" в якій просить суд стягнути з відповідача за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310136900:08:021:0007, площею 0,1000 га за адресою: м. Харків, просп. Гагаріна, 201/1 (просп. Аерокосмічний) за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 плату за землю у розмірі 163704, 23 грн. Також просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.05.2025 прийнято позовну заяву Слобідської окружної прокуратури міста Харкова, відкрито провадження у справі № 922/1788/25, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
Представником відповідача в системі "Електронний суд" 09.06.2025 року сформовано заяву, (вх. 13709) про призначення судового засідання у справі. Заява обґрунтоване тим, що обставини беззаперечно свідчать, що ця справа не відноситься до справ незначної складності, тим більше не підлягає розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки для всебічного з'ясування і об'єктивного встановлення всіх обставин справи є необхідність дослідити пояснення і докази, на які сторони посилаються і обґрунтовують свої вимоги і заперечення, та інші обставин, які мають значення для вирішення справи. Крім того, для підготовки обґрунтованого відзиву і доказів по справі а також посилаючись на необхідність надання суду інформації, що має значення для повного і всебічного розгляду справи за фактами зазначеними у позовній заяві, заявник просить визнати поважними причини неподання учасником справи доказів і відзиву у встановлений законом строк і встановити додатковий строк для їх подання, оскільки проведення додаткових перевірок, пошук необхідних документів, відомостей і доказів безумовно потребує отримання цього додаткового часу.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.06.2025 заяву представника відповідача (вх. № 13709 від 10.06.2025 року) було задоволено частково, відмовлено у задоволенні заяви в частині здійснення розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та продовжено відповідачу - Акціонерному товариству комерційний банк "ПРИВАТБАНК" процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву у справі № 922/1788/25 до 23.06.2025 року.
Відповідачем до суду подано відзив на позов (27.06.2025 за вх. № 15169), в якому відповідач не погоджується з доводами прокурора, просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з посиланням на те, що відповідач виконав всі необхідні дії для укладення договору оренди земельної ділянки, протягом п'яти років звертався до Харківської міської ради щодо надання у користування земельної ділянки, на якій розміщено нерухоме майно АТ КБ "ПриватБанк" за вищевказаною адресою, проте процедура з укладення договору оренди так і не завершена. Зокрема, між першим зверненням АТ КБ “ПриватБанк» для оформлення права користування шляхом укладення договору оренди у грудні 2018 року, моментом набуття 05.09.2019 року Харківською міською радою права власності на земельну ділянку і моментом отримання рішення Харківської міської ради від 21.10.2024 р. про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою., пройшло більше п'яти років. Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки, згідно договору від 06.12.2024р. було розроблено підрядником і листом від 21.01.2025р. №E.93.0.0.0/0-250121/2934 з проханням його погодити і надати проєкт договору оренди, направлений до Харківської міської ради. Після цього, листом від 20.05.2025 №E.93.0.0.0/0-250520/22158 відповідач просив позивача повідомити про стан розгляду раніше наданих клопотань і чи були розглянути вказані звернення та чи прийняті відповідні рішення сесії міської ради. Але, до теперішнього часу, відповіді на звернення АТ КБ "ПриватБанк" не отримав. Одночасно відповідач наголошує, що позивачем надані суду розрахунки заборгованості за користування земельною ділянкою АТ КБ “ПриватБанк», проте не надані рішення Харківської міської ради на підставі яких такі розрахунки здійснені, витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, які діяли у період 01.01.2020-28.02.2022, доказів встановленого розміру відсотку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідного цільового призначення за 2020-2022 роки. Отже, надані суду розрахунки заборгованості є необґрунтованими та недоведеними. Одночасно, відповідач посилаючись на приписи ст. 256-257 ЦК України наполягає, що до спірних правовідносин, судом має бути застосована позовна давність, оскільки періодом нарахування спірної заборгованості, яка є предметом позовних вимог, позивачем визначено період 01.01.2020 - 28.02.2022, а з позовними вимогами про стягнення коштів, позивач звернувся 22.05.2025 р., тобто після спливу трирічного строку.
Прокуратурою надано до суду відповідь на відзив (вих. № 15487 від 01.07.2025) в якій викладені заперечення щодо доводів відповідача, а саме наголошено, що земельна ділянка за адресою: м. Харків, просп. Гагаріна, 201/1 (просп. Аерокосмічний) сформована як об'єкт цивільних прав 04.07.2005 (з моменту присвоєння їй кадастрового номеру та реєстрації в Державному земельному кадастрі); 05.09.2019 право власності земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:08:021:0007 площею 0,1000 га, зареєстроване за Харківською міською радою. Таким чином, ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" з 21.08.2016 по теперішній час використовує земельну ділянку з кадастровим номером 6310136900:08:021:0007, площею 0,1000 га для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «А-1» загальною площею 72,2 кв.м. за адресою: м. Харків, просп. Гагаріна, 201/1 (просп. Аерокосмічний), без виникнення права власності/ користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. 125, 126 Земельного кодексу України на неї, а також без сплати коштів за землю в передбаченому законодавством розмірі. З метою здійснення розрахунку заборгованості за користування земельною ділянкою, в порядку ч. 2 ст. 83 та ст. 187 Земельного кодексу України та відповідно до Порядок добровільного відшкодування безпідставно збережених коштів за використання земель комунальної власності на території м. Харкова з порушенням вимог законодавства, затвердженого Рішенням Харківської міської ради від 17.10.2018 за № 1247/18, Головним спеціалістом Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту земельних відносин Харківської міської ради Миколайчук А.С. було проведено комплекс перевірочних заходів щодо додержання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Харків, просп. Гагаріна, 201/1 (просп. Аерокосмічний), зокрема здійснено обстеження земельної ділянки за результатами чого складено відповідний акт обстеження земельної ділянки від 05.08.2024. Крім того, листом від 28.08.2024 за № 6083/0/225-24 Департаментом земельних відносин Харківської міської ради надано розрахунки суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної форми власності на території м. Харкова з порушенням вимог законодавства. Відповідні розрахунки здійснено на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та інформації з ГУ ДПС у Харківській області, виходячи з розміру нормативної грошової оцінки, з урахуванням коефіцієнтів індексації, ставки річної орендної плати - 12 %, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1. Одночасно прокурор заперечує проти застосування строків позовної давності до позовних вимог, посилаючись на приписи п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким унормовано, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені у тому числі статтями 257 та 258 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантин, та п. 19 Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодекс України, яким унормовано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк його дії.
Надані сторонами заяви по суті спору судом прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи.
Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Господарський суд Харківської області продовжує здійснювати правосуддя. Згідно з ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
Відповідно до Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Наказом Голови Верховного Суду від 04.03.2022 також визначено, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
Отже, виходячи з нормативних актів, які були прийняті, режим роботи кожного конкретного суду визначається окремо, з урахуванням ситуації, що склалась у регіоні, суд у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів, оперативно приймає рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ при цьому уникаючи надмірного формалізму.
Також Суд звертає увагу на те, що розумність строків розгляду справи судом є одним із основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 10 частини третьої статті 2 ГПК України).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово вказував на необхідність дотримання принципу розумності тривалості провадження.
Так, у рішення "Вергельський проти України" ЄСПЛ вказав, що розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26 липня 2007 року; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08 грудня 2016 року).
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
У місті Харкові, де розташований Господарський суд Харківської області, постійно оголошуються повітряні тривоги, під час яких суддя та працівники апарату суду мають перебувати в укриттях з метою уникнення загрози життю та здоров'ю.
Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23).
Відповідно до наведених приписів судами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал "повітряна тривога" та реагування задля збереження життя і здоров'я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переходу до укриття.
При цьому обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі №910/2116/21 (910/12050/21).
На підставі вищевикладеного, суд звертає увагу, що враховуючи наявність загрози, у зв'язку зі збройною агресією збоку РФ, на підставі чого введено в Україні воєнний стан, поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, постійні тривоги, які впливають на виготовлення процесуальних документів, наявної беззаперечної та відкритої інформації щодо постійних обстрілів міста Харкова та Харківської області, суд був вимушений вийти за межі граничного процесуального строку розгляду даної справи встановленого ст. 248 ГПК України, здійснивши її розгляд у розумний строк, застосувавши ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11 ГПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.
Рішенням Харківської міської ради від 06.10.2004 № 153/04 надано ТОВ "ХАРКІВ-ПЕТРОЛ" в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 6310136900:08:021:0007 площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: м. Харків, просп. Гагаріна, 201/1 (просп. Аерокосмічний), для обслуговування стаціонарної АЗС з пунктом по продажу супутніх товарів з розташуванням спеціальних конструкцій, призначених для розміщення рекламних робіт (послуг, що будуть надаватися АЗС) строком до 01.10.2029.
На підставі вказаного рішення між Харківською міською радою та ТОВ "ХАРКІВ-ПЕТРОЛ" укладено договір оренди землі від 11.02.2005, який зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга № 4) від 04.04.2005 № 6936/05.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право ТОВ "ХАРКІВ-ПЕТРОЛ" оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:08:021:0007 площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: м. Харків, просп. Гагаріна, 201/1 (просп. Аерокосмічний) припинено з 05.09.2019 на підставі акту приймання земельної ділянки від 20.08.2019 № 315/19.
При цьому, 05.09.2019 право власності земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:08:021:0007 площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: м. Харків, просп. Гагаріна, 201/1 (просп. Аерокосмічний) зареєстроване за Харківською міською радою.
Згідно з інформацією з Реєстру право власності на нежитлову будівлю літ. «А-1» загальною площею 72,2 кв.м за адресою: м. Харків, просп. Гагаріна, 201/1 (просп. Аерокосмічний) з 21.08.2016 зареєстроване за ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (код ЄДРПОУ 14360570) на підставі договору іпотеки від 16.08.2016 № 5938.
Згідно з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку площа земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:08:021:0007 складає 0,1000 га, дата державної реєстрації земельної ділянки - 04.07.2005.
Таким чином, ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" з 21.08.2016 по теперішній час використовує земельну ділянку з кадастровим номером 6310136900:08:021:0007, площею 0,1000 га за адресою: м. Харків, просп. Гагаріна, 201/1 (просп. Аерокосмічний) для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «А-1» загальною площею 72,2 кв.м. за адресою: м. Харків, просп. Гагаріна, 201/1 (просп. Аерокосмічний), без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України на неї, а також без сплати коштів за землю в передбаченому законодавством розмірі.
Окружною прокуратурою листом від 24.07.2024 за № 54-111-3826вих-24 повідомлено про виявлені порушення Харківську міську раду
05 серпня 2024 року головним спеціалістом сектору Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту земельних відносин Харківської міської ради Миколайчук А.С. у порядку ч.2. ст. 83 Земельного кодексу України проведено комплекс перевірочних заходів щодо додержання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Харків, просп. Гагаріна, 201/1 (просп. Аерокосмічний), за результатами чого складено відповідний акт обстеження земельної ділянки від 05.08.2024.
За результатами проведеного обстеження встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136900:08:021:0007, площею 0,1000 га за адресою: м. Харків, просп. Гагаріна, 201/1 (просп. Аерокосмічний) розташовується нежитлова будівля літ. «А-1» загальною площею 72,2 кв.м, яка з 21.08.2016 зареєстрована за ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (код ЄДРПОУ 14360570) на підставі договору іпотеки від 16.08.2016 № 5938.
Згідно з інформації ГУ ДПС в Харківській області від 24.01.2024 з ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (код ЄДРПОУ 14360570) не обліковується платником земельного податку за земельну ділянку з кадастровим номером 6310136900:08:021:0007 загальною площею 0,1000 га
Листом від 28.08.2024 за № 6083/0/225-24 Департаментом земельних відносин Харківської міської ради надано розрахунки суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної форми власності на території м.Харкова з порушенням вимог законодавства.
Зокрема, відповідно до розрахунку безпідставно збережених коштів ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310136900:08:021:0007:
- за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті, становив 6 524,68 грн (який складається з нормативної грошової оцінки, з урахуванням коефіцієнтів індексації - 652 468,05 грн, ставки річної орендної плати - 12 %, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1). Отже, за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" мало би сплатити до бюджету 71 771,48 грн;
- за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 розмір орендної плати за вищевказану земельну ділянку в місяць, який підлягав сплаті, становив 6 524, 68 грн. (який складається з нормативної грошової оцінки, з урахуванням коефіцієнтів індексації - 652 468,05 грн, ставки річної орендної плати - 12 %, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1). Отже, за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" мало би сплатити до бюджету 78 296,17 грн;
- за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 розмір орендної плати за вищевказану земельну ділянку в місяць, який підлягав сплаті, становив 6 818, 29 грн. (який складається з нормативної грошової оцінки, з урахуванням коефіцієнтів індексації - 717 714,86 грн, ставки річної орендної плати - 12 %, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 0,95). За період з 01.01.2022 по 28.02.2022 ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" мало би сплатити до бюджету 13 636,58 грн.
Таким чином, розмір безпідставно збережених ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" коштів, за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310136900:08:021:0007 за загальний період з 01.01.2020 по 28.02.2022 становить 163 704, 23 грн (71 771,48 грн + 78 296,17 грн + 13 636,58 грн )
У зв'язку з не сплатою відповідачем за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310136900:08:021:0007, внаслідок чого відповідач зберіг у себе майно - грошові кошти, прокурор звернувся до Господарського суду Харківської області з даним позовом, в якому на підставі статей 1212-1214 ЦК України просить стягнути з ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" 163 704, 23 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, у зв'язку з чим місцевим бюджетом недоотримано вищевказані кошти, що порушує визначальні матеріальні потреби суспільства, територіальної громади м. Харкова, як носія єдиного джерела влади в Україні, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм розвитку тощо.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідач не є власником або постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).
Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).
Таким чином, набувач земельної ділянки фактично зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою, за відсутності укладеного договору, тим самим збільшуючи вартість власного майна, а власник землі (потерпілий) втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати).
Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно статті 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
За таких обставин, відповідач повинен відшкодувати позивачу безпідставно збережені кошти.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 1212 ЦК України положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Отже, у даному випадку обов'язок відповідача сплатити суму безпідставно збережених коштів виникає в силу самого користування ним спірною земельною ділянкою без сплати орендної плати, і не залежить від того чи сталося це внаслідок поведінки набувача, потерпілого чи інших осіб, або сталось поза їх волею.
При цьому суд зазначає, що відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.
Навіть за умови правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, в обраний позивачем спосіб захисту відбувається відновлення справедливої рівноваги між правами та обов'язками сторін спору, встановлення якої ґрунтується на визначеній нормами земельного законодавства умові платності використання земельної ділянки.
Суд також зазначає, що за змістом визначення, наведеного у частині першій статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Як встановлено положеннями частин першої, третьої, четвертої, дев'ятої статті 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Датою державної реєстрації права власності за Харківською міською радою на спірну земельну ділянку (6310136900:08:021:0007, площею 0,1000 га), сформовану як об'єкт цивільних прав, є 05.09.2019, про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 18.04.2025).
В той же час, суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до частини 3 статті 78 Земельного кодексу України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Відповідно до статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
У комунальній власності перебувають:
а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;
б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.
З дня набрання чинності (01.01.2013) Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" (далі - Закон) землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.
Відповідно до пунктів 3 та 4 Розділу II Перехідних та прикінцевих положень вказаного Закону землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:
а) земельні ділянки:
на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;
які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;
б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.
У державній власності залишаються:
а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки:
на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності;
які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;
які належать до земель оборони;
б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
в) землі зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу.
Таким чином, в силу вищевказаних приписів чинного законодавства територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради є власником усіх земель в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
Тобто право власності позивача на вищевказані землі, до яких відноситься і спірна земельна ділянка прямо встановлено вищенаведеними (спеціальними щодо територіальних громад) нормами земельного законодавства.
При цьому, відповідно до пункту 5 Розділу II Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється на підставі заяви органів, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.
Отже спеціальною нормою щодо реєстрації прав на землі комунальної власності прямо встановлено, що процедура реєстрації права територіальної громади на земельні ділянки відбувається лише у випадку передачі земельної ділянки:
- у власність
- або у користування.
Обов'язковості проведення такої реєстрації в інших випадках чинним законодавством не передбачено, а тому відсутні підстави вимагати її здійснення від Харківської міської ради перед подачею позовів про стягнення з власників нежитлових будівель безпідставно збережених коштів в порядку статті 1212 ЦК України, до яких відноситься і спір у даній справі.
Нездійснення державної реєстрації жодним чином не позбавляє позивача права на землі, що розташовані в межах м. Харкова та не належать до приватної або державної власності.
За таких обставин, суд вважає достатнім встановлення факту присвоєння спірній земельній ділянці кадастрового номеру та реєстрації її у Державному земельному кадастрі, а також наявності у позивача законного права власності на неї для того, щоб вважати цю земельну ділянку об'єктом цивільних прав в розумінні статті 79-1 ЗК України.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду в постанові від 05.08.2022 у справі №922/2060/20 зазначив, що правом власності на земельну ділянку, розташовану в межах відповідного населеного пункту, Міськрада наділена в силу закону, зокрема з уведенням 01.01.2002 у дію нового Земельного кодексу України. При цьому за змістом пунктів 1, 3, 7, 9 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 5245-VI державну реєстрацію речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності об'єктивно не можна було здійснити раніше, ніж із часу розмежування земель державної та комунальної власності, тобто до 01.01.2013. Подібну за змістом правову позицію Верховний Суд виклав у постанові від 12.05.2020 у справі № 911/488/18. Водночас відсутність державної реєстрації речового права на спірну земельну ділянку після 01.01.2013 не впливає на обставини виникнення та наявність права комунальної власності на відповідну земельну ділянку.
Отже земельна ділянка, яка використовується відповідачем для експлуатації та обслуговування належних йому будівель, є об'єктом цивільних прав.
Правовий механізм переходу прав на землю, пов'язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.
Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.
Як вбачається із положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.
Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Судом встановлено, що відповідач з 21.08.2016 правомірно володіє нежитловою будівлею літ. «А-1» загальною площею 72,2 кв.м, розташованою за адресою: м. Харків, просп. Гагаріна, 201/1 (просп. Аерокосмічний).
Частиною 4 статті 334 ЦК України визначено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Отже з 21.08.2016 у відповідача виникло право власності на вказані об'єкти нерухомості.
В той же час, у період з 21.08.2016 по теперішній час відповідач використовував земельну ділянку під належним йому нерухомим майном за відсутності відповідного договору оренди з Харківською міською радою.
Розмір збережених відповідачем коштів у період з 01.01.2020 по 28.02.2022 в сумі 163 704,23 грн було розраховано позивачем як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.
Розрахунок розміру безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням індексації.
Суд погоджується із методом визначення позивачем розміру позовних вимог, оскільки він ґрунтується на нормах Земельного кодексу України; Податкового кодексу України; Положення про порядок визначення розміру орендної плати при укладенні договорів оренди землі в м.Харкові", затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Проте відповідач доказів сплати вказаних у позові грошових коштів суду не надав.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є змагальність сторін.
Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, перевіривши розрахунок коштів в розмірі 163704,23 грн за період з 01.01.2020 по 28.02.2022, як безпідставно збережених за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:08:021:0007, площею 0,1000 га, за адресою:м. Харків, просп. Гагаріна, 201/1 (просп. Аерокосмічний), враховуючи те, що з урахуванням приписів п.12, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, прокурором строк позовної давності не було пропущено, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 120, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Слобідської окружної прокуратури м. Харкова задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; ідент. код 14360570) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) 163 704,23 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.
3. Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; ідент. код 14360570) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок №UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 0901010) 2422,40 грн судового збору.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено "25" серпня 2025 р.
Суддя М.І. Шатерніков