вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
26 серпня 2025 рокуСправа № 912/1684/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу №912/1684/25 від 07.07.2025
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (далі - АТ "СК "АРКС"), код ЄДР 20474912, вул. Іллінська, 8, м. Київ, 04070
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Приморське 72" (далі - ОСББ "Приморське 72") код ЄДР 41636926, вул. Приморська, 72, м. Світловодськ, Кіровоградська обл., 27500
про стягнення 13 936,07 грн,
До Господарського суду Кіровоградської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява АТ "СК "АРКС" до ОСББ "Приморське 72" з вимогами:
1. Відкрити провадження по справі.
2. Визначити справу малозначною на підставі п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України.
3. Розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. У разі розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, або ж у порядку загального позовного провадження - у відповідності до ст. 42 ГПК України розглянути справу без участі представника Позивача, позовні вимоги підтримуємо в повному обсязі.
4. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Приморське 72" (код ЄДРПОУ 41636926) на користь Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" (20474912) завдані збитки у розмірі 13 936,07 грн.
5. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Приморське 72" (код ЄДРПОУ 41636926) на користь Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" (20474912) сплачений судовий збір у розмірі 2 422,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що в розумінні ст. 993 та 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у відповідача виникло зобов'язання перед позивачем відшкодувати завдані збитки в межах сплаченого позивачем страхового відшкодування страхувальнику останнього.
Ухвалою від 07.07.2025 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/1684/25, ухвалив справу №912/1684/25 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи здійснювати без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами, розпочати розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Поштовий конверт із вкладенням - копією ухвали від 07.07.2025, що направлявся судом на адресу відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернутий органом поштового зв'язку із довідкою ф. 20 з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", дата поштового штемпеля 13.07.2025.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, дата невдалої спроби вручити поштовий конверт з ухвалою 07.07.2025 вважається днем вручення судового рішення ОСББ "Приморське 72".
Крім того, 24.07.2025 господарський суд повідомив відповідача про розгляд справи засобами телефонного зв'язку, що підтверджується телефонограмою №262 від 24.07.2025, яка міститься в матеріалах справи.
Разом з тим, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов та не повідомив суд про наявність заперечень з приводу заявлених позовних вимог.
Згідно з положеннями ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Позивач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, що підтверджується довідкою Господарського суду Кіровоградської області про доставку електронного листа.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, господарський суд встановив такі обставини, які є предметом доказування у справі.
20.12.2021 АТ "СК "АРКС" (Страховик) та ОСОБА_1 (Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування майна №DNHENBR-219L6FR (далі - Договір), предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, вказаним у Договорі, саме - приміщення за адресою: АДРЕСА_1.
У відповідності до умов даного Договору Страховик взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування.
За твердженням позивача, 12.12.2023 стався страховий випадок, а саме - вищевказану квартиру було затоплено, згідно Акту обстеження технічного стану квартири - залиття сталося внаслідок аварії на системі централізованого опалення.
З заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернувся Страхувальник та надав всі необхідні документи. На підставі даної заяви та наданих Страхувальником документів було розраховано розмір страхового відшкодування та складено страховий акт № ARX3964334 від 20.12.2023.
На підставі вище зазначеного страхового акту АТ "СК "АРКС" здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 13 936,07 грн.
За твердженням позивача, на підставі вищезазначеного, до позивача перейшло право вимоги до відповідача, як до особи відповідальної за нанесену шкоду внаслідок неналежного утримання майна, яке перебуває в управлінні у відповідача.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує таке.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Частиною 1 ст. 993 ЦК України встановлено, що до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні положення викладено і в ст. 27 Закону України "Про страхування" (в редакції чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин).
Нормами ст. 16 Закону України "Про страхування" (в редакції чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) передбачено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" (в редакції чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводяться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, що складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, визначеній страховиком.
Тож, з урахуванням положень ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після здійснення такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією. Під час суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає, відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
За таких обставин, до предмету доказування входить доведення позивачем обставин набуття ним права вимоги до відповідача та здійснення виплати позивачем страхового відшкодування страхувальнику.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Верховний Суд у постанові від 10.12.2018 у справі №902/320/17 вказав, що протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Отже, для відшкодування завданої майнової шкоди необхідно довести неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх зазначених умов є обов'язковою для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. У цьому випадку саме на позивача покладено обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) немає вини у заподіянні шкоди.
Щодо першої складової - протиправності поведінки (бездіяльності) відповідача, апеляційний господарський суд виходить з такого.
Згідно зі ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.
Статтею 6 вказаного Закону передбачено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.
У п. 4 ст. 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" вказано, що управитель багатоквартирного будинку зобов'язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об'єкт нерухомого майна).
В свою чергу, відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов'язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку, регулюються нормами Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
Так, відповідно до ч. 1 ст. 9 вказаного Закону управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).
Пунктом 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" зазначено, що управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Відповідно до приписів Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 (далі - Правила) балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом; об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна; управитель - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору.
Пунктом 2 Правил передбачено, що технічне обслуговування жилих будинків - комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків.
Відповідно до п. 2.3.6. Правил у разі залиття, аварії квартири складається відповідний акт (додаток 4).
З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що 20.12.2021 між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір добровільного страхування майна та відповідальності пов'язаної з експлуатацією майна №DNHENBR-219L6FR щодо квартири АДРЕСА_1 .
12.12.2023 в будинку АДРЕСА_2 трапилось залиття, аварія на системі централізованого опалення, в результаті аварії в кімнаті квартири НОМЕР_1 відбулось залиття полу, теплоносій потрапив під підлогове покриття (лінолеум), в результаті чого розмок лист ДВП, ковер був залитий водою, такою була залита стіну розміром 0,5х1,5 м та відкіс під вікном, що призвело до відпадання шпалер зі стіни.
Позивач вважає, що саме ОСББ "Приморське 72" несе відповідальність за заподіяні збитки, проте в матеріалах справи відсутні докази того, що управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 є відповідач.
Як вбачається з матеріалів справи, єдиним доказом наявності вини відповідача, на який посилається позивач, є акт від 12.12.2023 про обстеження квартири.
Форма і зміст акту, який повинен складатися у разі залиття чи аварії квартир, встановлено у додатку №4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 №927/11207 (далі - Правила).
У додатку №4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою.
В акті мають бути зазначені такі відомості:1) дата складання акту (число, місяць, рік); 2) прізвища, ініціали та посади членів комісії; 3) прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; 4) прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; 4) адреса квартири, поверх, форма власності; 5) характер залиття та його причини; 6) завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених унаслідок залиття речей та їхня орієнтовна вартість); 7) висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Таким чином, складаючи акт про залиття, комісія повинна не тільки забезпечити присутність осіб, визначених у зазначених Правилах, але і вказати всю вищевказану необхідну інформацію.
Господарський суд звертає увагу, що акт не містить інформації, висновки і рекомендації комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Отже, суд вважає, що акт від 12.12.2023 складений з порушенням Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, а тому він не може бути прийнятий судом до уваги як допустимий, достовірний та достатній доказ, оскільки не містить належних доказів про неправомірні дії щодо залиття квартири відповідачем.
Також у ньому відсутня інформація про неналежне утримання ОСББ внутрішньобудинкових систем.
З урахуванням наведеного, господарський суд вважає, що відсутній причинно-наслідковий зв'язок між неправомірними діями та шкодою.
Будь-яких інших доказів на підтвердження вини відповідача позивачем до матеріалів справи не надано.
Господарський суд зазначає, що вищезазначений акт може підтверджувати факт залиття приміщення, проте не є належним доказом в підтвердження наявності вини відповідача у залитті зазначеного приміщення.
Зокрема, вищезазначений акт про залиття не містить жодної конкретизації події, внаслідок якої сталося залиття, як конкретних обставин щодо порушення саме відповідачем своїх зобов'язань, як і наявності дій відповідача або ж бездіяльності, внаслідок яких відбулось залиття квартири.
Господарський суд враховує правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду, зокрема, від 26.09.2018 у справі №569/14230/15-ц, від 21.02.2018 у справі №2-1974/11, від 22.05.2019 у справі №640/8205/17, від 18.12.2019 у справі №711/7670/16-ц, в яких неодноразово зазначалося, що акт, який не відповідає вимогам, викладеним у Правилах, не може бути належним і допустимим доказом заподіяння відповідачем майнової шкоди.
Щодо другої складової - наявності шкоди та її розміру, господарський суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна (ст. 3).
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін. Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом; в інших випадках за рішенням суду або у зв'язку з необхідністю захисту суспільних інтересів.
Оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна (ст. 10 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").
На підтвердження розміру завданої шкоди позивачем надано копію кошторису відновлювального ремонту від 20.12.2023, складеного фахівцем відділу врегулювання складних немоторних збитків Яною Горобець, вартість відновлювального ремонту за яким склала 13 936,07 грн.
Господарський суд звертає увагу, що наданий кошторис не містить підпису особи, що його склала.
При цьому враховуючи, що встановлення розміру шкоди має здійснюватися у визначеному законодавством порядку особою, яка має відповідну кваліфікацію та акредитацію, а кошторис відновлювального ремонту складений одноособово зацікавленою особою, яка є фахівцем відділу врегулювання складних немоторних збитків позивача, крім того відсутні докази на підтвердження відповідної кваліфікації у вказаної особи для складання такого кошторису, тому він не може бути прийнятий у якості доказу у справі.
Висновку щодо розміру заподіяної шкоди, виконаного на його замовлення, або відповідного клопотання про призначення у справі судової експертизи позивачем також не надано, а відтак зібраними в матеріалах справи доказами підтвердити розмір завданої залиттям шкоди неможливо.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження здійснення виплати страхувальнику позивач долучив до матеріалів справи платіжне доручення №1025057 від 25.12.2023 на суму 13 936,07 грн.
Зі змісту платіжного доручення вбачається, що платник ПрАТ "СК "АРКС" (код 20474912) перерахував отримувачу АТ "СК "АРКС" (код 20474912) грошові кошти в сумі 13 936,07 грн, призначення платежу виплата по відомості №АХА00001371 від 25.12.2023.
Таким чином, з наданого платіжного документу вбачається, що грошові кошти у розмірі 13 936,07 грн позивач перерахував сам собі.
Крім того, позивачем не надано до матеріалів справи відомості №АХА00001371 від 25.12.2023, з якої суд би міг встановити, що саме стало підставою для виплати грошових коштів у зазначеному розмірі.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи.
Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, з огляду на недоведення вини відповідача, причинно-наслідкового зв'язку між його поведінкою та завданням збитків, а також непідтвердження позивачем належними доказами розміру шкоди та виплати ним страхового відшкодування на користь страхувальника, відсутні підстави для стягнення з відповідача такого відшкодування. Відповідно у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст. 74, 76-77, 123, 129, 233, 236-241, 252, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення направити позивачу через систему "Електронний суд", відповідачу засобами поштового зв'язку.
Суддя Н.М. Коваленко
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.