вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"27" серпня 2025 р. м. Київ
Справа № 911/2670/25
Суддя Господарського суду Київської області А.Р. Ейвазова, розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ЗЛАГОДА» до Літківського споживчого товариства про стягнення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ЗЛАГОДА» (далі - позивач, ТОВ «УЗ») звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Літківського споживчого товариства (далі - відповідач, Літківське СТ) про стягнення 12 506,32грн основного боргу.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором поставки від 12.03.2025 №906 в частині оплати переданого товару в установлений договором строк.
Дослідивши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що відповідна позовна заява подана без дотримання вимог законодавства, чинного на момент її подання.
Так, відповідно до п.3 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Як встановлено п.1 ч.1 ст.163 ГПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Ціна позову, яка зазначена позивачем на першій сторінці позовної заяви, становить 13 320грн, однак, викладаючи зміст позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача 12 506,32грн, що не відповідає ціні позову.
Крім того, в силу п.5 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява має містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Поряд з цим, окрім зазначення доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, позивач, відповідно до ч.2 ст.164 ГПК України, зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Як вбачається із поданої позовної заяви, ТОВ «УЗ» посилається на факт укладення між сторонами договору поставки від 12.03.2025 №906 та виникнення у зв'язку з цим у відповідача зобов'язання оплатити поставлений товар, однак, на підтвердження відповідної обставини - укладення такого договору до поданої позовної заяви відповідного доказу - договору поставки від 12.03.2025 №906 не долучає.
Також, у позовній заяві позивач зазначає, що неодноразово на адресу відповідача звертався з вимогами про повернення боргу, однак, доказів на підтвердження відповідної обставини - звернення до відповідача з вимогами про повернення боргу доказів до позовної заяви не долучає.
Поряд з цим, як вбачається із поданої позовної заяви, ТОВ «УЗ» посилається на те, що заборгованість за поставлений товар підтверджується, серед іншого, товарно-транспортними накладними, однак, на підтвердження відповідних обставин доказів - відповідних товарно-транспортних накладних не долучає.
Між тим, в силу ч.ч.1,3,4 ст.74 ГПК України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Як визначено ч.2 ст.80 ГПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідно до ч.4 цієї статті, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
У поданій позовній заяві не вказано, що не можуть бути подані разом із позовною заявою відповідні докази (їх копії), що підтверджують обставини, на які позивач посилається: укладення сторонами договору поставки від 12.03.2025 №906; звернення до відповідача з вимогами про повернення боргу; складення товарно-транспортних накладних.
Разом з тим, відповідно до п.2 ч.1 ст.164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В силу з ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про судовий збір»: судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат.
Як визначено ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік» встановлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028грн.
З огляду на те, що позовну заяву ТОВ «УЗ» подало в електронній формі через систему «Електронний суд», судовий збір, враховуючи ціну позову, підлягає сплаті у розмірі 2 422,40грн (12 506,32:100*1,5
Водночас, позивач не надав доказів сплати судового збору з поданої позовної заяви у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до ч.2 ст.174 ГПК України, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2 422,40грн з поданої позовної заяви.
Недотримання вимог ст.ст.162,164,172 ГПК України є підставою для залишення позовної заяви без руху у відповідності з ч.1 ст.174 ГПК України.
Враховуючи, що позивачем не дотримано вимог чинного процесуального законодавства на момент звернення з позовом, відповідна позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків шляхом (з направленням копії заяви з додатками відповідачу): уточнення ціни позову або змісту позовних вимог; надання доказів у підтвердження обставин, на які позивач посилається у поданій позовній заяві та які не надав (укладення сторонами договору поставки від 12.03.2025 №906; звернення до відповідача з вимогами про повернення боргу; складення товарно-транспортних накладних); надання доказів сплати судового збору у розмірі 2 422,40грн.
У разі не усунення встановлених недоліків заява вважається неподаною та може бути повернута відповідно до ч.4 ст.174 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 174, 234-235 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню окремо не підлягає.
Суддя А.Р. Ейвазова