ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.08.2025Справа № 910/13963/24
Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В., за участю секретаря судового засідання Репкіної Ю.Є., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" про заміну боржника за наказом та заяву Маріупольського державного Університету про скасування судового наказу, виданого у справі наказного провадження
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги"
до Державного професійно-технічного навчального закладу "Київське вище професійне училище машинобудування та коп'ютерно-інтегрованих технологій"
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу від 09.01.2023 №3105030ПУ(ПОН)-Т123 у розмірі 30 528,40 грн
За участю представників сторін:
від боржника: не з'явився
від стягувача: не з'явився
від Маріупольського державного Університету: не з'явився
14.11.2024 судом було видано судовий наказ за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» до Державного професійно-технічного навчального закладу «Київське вище професійне училище машинобудування та коп'ютерно-інтегрованих технологій» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу від 09.01.2023 №3105030ПУ(ПОН)-Т123 у розмірі 30 528,40 грн.
Ухвалою від 09.04.2025 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» про виправлення помилки у судовому наказі; виправлено помилку, допущену в судовому наказі від 14.11.2024 Господарського суду міста Києва по справі №910/13963/24; ухвалено вважати вірним найменування боржника в судовому наказі - Державний професійно-технічний навчальний заклад «Київське вище професійне училище машинобудування та коп'ютерно-інтегрованих технологій».
05.08.2025 до господарського суду надійшла заява Маріупольського державного Університету про скасування судового наказу від 14.11.2024.
19.08.2025 до господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" про заміну боржника за наказом з Державного професійно-технічного навчального закладу «Київське вище професійне училище машинобудування та коп'ютерно-інтегрованих технологій» на його правонаступника Маріупольський державний Університет.
Ухвалою від 20.08.2025 призначено спільний розгляд заяв на 27.08.2025.
Представники боржника, стягувача та Маріупольського державного Університету у судове засідання не з'явились, проте, про дату, час та місце розгляду заяв були повідомлені належним чином.
Наразі, за висновками суду, неявка учасників судового процесу не перешкоджає розгляду заяв у судовому засіданні 27.08.2025.
Розглянувши у судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" про заміну боржника за наказом від 14.11.2024 Господарського суду міста Києва по справі №910/13963/24, суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Пунктом 2 частини 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що обов'язковість виконання рішення є однією із засад виконання виконавчого провадження.
Частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; обов'язковість судового рішення.
За змістом статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
У рішенні у справі "Янголенко проти України" від 10.12.2009 Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес.
Таким чином, оскільки виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
За приписами ст. 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч.5 ст.334 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Правонаступництво як інститут процесуального права нерозривно пов'язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб як учасників таких матеріально-правових відносин у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду.
Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права має універсальний характер. У разі вибуття правопопередника з виконавчого провадження до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов'язків, притаманних для сторони виконавчого провадження, і, відповідно, комплекс процесуальних прав та обов'язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво.
У постанові від 3 листопада 2020 року у справі № 916/16/17 Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, також зазначила про те, що як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п'ятій статті 334 Господарського процесуального кодексу України (пункти 74 та 75 зазначеної вище постанови).
Основою процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному праві, яке настало після відкриття провадження у справі. Виходячи з цього, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав та обов'язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір (постанова Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №5010/2403/2011-14/120).
Зазначеною статтею Господарського процесуального кодексу України передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі, заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України).
Отже, припинення юридичної особи шляхом реорганізації є підставою для її заміни правонаступником.
Як вбачається з витягу з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 15.04.2025 до реєстру внесено запис про припинення Державного професійно-технічного навчального закладу "Київське вище професійне училище машинобудування та коп'ютерно-інтегрованих технологій", правонаступником останнього визначено Маріупольський державний Університет (ЄДРПОУ 26593428). Тотожні дані щодо правонаступництва також містяться у витягну з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Маріупольського державного Університету.
За таких обставин, з урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку щодо наявності достатніх підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" про заміну боржника за судовим наказом від 14.11.2024 Господарського суду міста Києва по справі №910/13963/24.
Щодо заяви Маріупольського державного Університету про скасування судового наказу від 14.11.2024 Господарського суду міста Києва по справі №910/13963/24, суд зазначає таке.
Згідно з частиною 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до частини 1 статті 157 Господарського процесуального кодексу України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Наразі, суд зазначає, що заміна сторони боржника за судовим наказом приписів частини 1 статті 157 Господарського процесуального кодексу України не нівелює та відповідних строків для нового боржника не поновлює.
Суд зазначає, що копія судового наказу по справі та копію заяви стягувача з доданими до неї документами було направлено було направлено 15.11.2024 засобами поштового зв'язку на адресу боржника, що зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Судову кореспонденцію було повернуто на адресу суду 02.12.2024 з відміткою "За закінченням встановленого терміну зберігання".
Наразі, суд зауважує, що у ч.4 ст.156 Господарського процесуального кодексу України днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 242 цього Кодексу.
У ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України , пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 01.03.2023 по справі №910/18543/21.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).
Європейський суд з прав людини зазначав, що відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади, зокрема, розміщення оголошень у газетах та подання запитів до поліції (рішення у справі "Нун'єш Діаш проти Португалії" від 10.04.2003, заяви №69829/01, №2672/03).
З огляду на наведене, враховуючи, що боржником у строки, визначені у частині 1 статті 157 Господарського процесуального кодексу України не було подано заяву про скасування судового наказу 23.12.2024 судовий наказ набрав законної сили.
Наразі, суд звертає увагу Маріупольського державного Університету на те, що за приписами ч.2 ст.158 Господарського процесуального кодексу України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Наразі, розглядувана заява не містить жодного обґрунтування наявності підстав для поновлення строку на її подання, а отже, підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст.157, 158, 234, 235, 334 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" про заміну про заміну боржника за судовим наказом від 14.11.2024 по справі №910/13963/24.
2. Замінити боржника за судовим наказом від 14.11.2024 по справі №910/13963/24 з Державного професійно-технічного навчального закладу "Київське вище професійне училище машинобудування та коп'ютерно-інтегрованих технологій" (03148, м. Київ, проспект Леся Курбаса, буд. 2-а ЄДРПОУ 41837141) на його правонаступника - Маріупольський державний Університет (03037, м.Київ, пр.Повітряних Сил, буд.31, ЄДРПОУ 26593428).
3. Повернути заяву Маріупольського державного Університету про скасування судового наказу від 14.11.2024 по справі №910/13963/24.
У судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини ухвали.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено та підписано 27.08.2025.
Суддя В. В. Князьков