номер провадження справи 22/101/25
21.08.2025 Справа № 908/1274/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,
При секретарі судового засідання Литвинюк А.О.
За участю представників учасників справи:
від прокуратури - Гапонова В.М., службове посвідчення № 075791 від 01.03.2023
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/1274/25
за позовом: Першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області (вул. Залізнична, буд. 17, м. Запоріжжя, 69061) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах:
позивач: Матвіївська сільська рада (вул. Центральна, буд. 77А, с. Матвіївка, Запорізький район, Запорізька область, 70035)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ЩЕРБИНИ ЮРІЯ ОЛЕКСАНДРОВИЧА ( АДРЕСА_1 ; поштова адреса: АДРЕСА_2 )
про визнання недійсними додаткових угод, стягнення 8 027,95 грн. штрафних санкцій
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви прокурора, позивача
06.05.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 54-4125/вих-25 від 05.05.2025) Першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах: Матвіївської сільської ради (позивач) до відповідача: Фізичної особи-підприємця ЩЕРБИНИ ЮРІЯ ОЛЕКСАНДРОВИЧА про:
1. Визнання недійсними додаткових угод № 1 від 30.06.2023, № 2 від 12.07.2023 до договору про закупівлю № 29 від 15.06.2023, укладених між Матвіївською сільською радою та ФОП ЩЕРБИНОЮ ЮРІЄМ ОЛЕКСАНДРОВИЧЕМ;
2. Стягнення з ФОП ЩЕРБИНИ ЮРІЯ ОЛЕКСАНДРОВИЧА у дохід місцевого бюджету Матвіївської сільської ради 8027,95 грн. штрафних санкцій.
Позов обґрунтовано порушенням при укладенні спірних додаткових угод вимог п. 37 Розділу Х Закону України "Про публічні закупівлі" та пп. 4 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", відсутністю об'єктивних обставин для продовження строку виконання зобов'язань щодо поставки товару.
17.06.2025 через систему «Електронний суд» надійшла відповідь прокуратури на відзив відповідача. Відхилено аргументи відповідача. Жоден із наведених відповідачем доказів не підтверджує наявність саме документально підтверджених об'єктивних обставин у розумінні п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі". Наведені відповідачем обставини є загальними та не підтверджують неможливість виконання конкретного договору у погоджений строк. Документи, долучені до відзиву, не були надані відповідачем Матвіївській сільській раді під час укладення додаткових угод №№ 1,2, що свідчить про відсутність законних підстав для внесення змін до істотних умов договору. Вважає, що відповідач заздалегідь знав або повинен був знати про ризики, пов'язані з виконанням зобов'язань, оскільки договір було укладено після тривалого періоду дії воєнного стану. Відповідач не навів належних доказів причинно-наслідкового зв'язку між вказаними подіями та неможливістю виконати зобов'язання у строк. Крім того, порушення строків виконання зобов'язання за договором, що фінансується з бюджету, становить безпосередню шкоду інтересам держави. Факт того, що відповідач підписав договір з уже відомими йому ризиками, не звільняє його від обов'язку виконати умови договору належним чином або довести наявність нових непередбачуваних, об'єктивних обставин.
Позивач письмового пояснення щодо позову не надав.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача
09.06.2025 через систему "Електронний суд" надійшов відзив. З позовом не погодився, вважає його безпідставним. Визнав укладення договору про закупівлю № 29 від 15.06.2023 та оспорюваних додаткових угод №№ 1, 2, поставку товару 24.07.2023. У червні-липні 2023 мали місце об'єктивні обставини, що спричини продовження строку виконання зобов'язань, про які була повідомлена Матвіївська сільська рада. Так, між відповідачем та ДП «Підприємство ДКВС України (№ 99)» було укладено договір № г-24 від 01.11.2022, відповідно до якого Підприємство зобов'язалося надати відповідачу послуги зі складання виробів з сировини останнього - сміттєвих контейнерів. Промислові площі ДП «Підприємство ДКВС України (№ 99)» розташовані за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Біленьке, вул. Запорізька, 32. Навпроти с. Біленьке містяться території, які тимчасово окуповані російською федерацією. 16.06.2023, на наступний день після підписання договору № 29, у засобах масової інформації Президентом України було повідомлено про намір рф підірвати Запорізьку АЕС. 20.06.2023 така інформація була поширена через засоби масової інформації в мережі Інтернет. Запорізька АЕС знаходиться на відстані 36 км від с. Біленьке. У зв'язку з цим на промислових територіях ДП «Підприємство ДКВС України (№ 99)» працівникам було небезпечно знаходитись, а тому роботи по збиранню контейнерів були зупинені. Крім того, у цей же період територія Підприємства знаходилась під інтенсивним обстрілом армії рф та працівники не допускались до промзони Підприємства. Станом на дату укладення договору відповідачу вказані обставини відомі не були. Отже, існували об'єктивні обставини, що спричини внесення змін до договору № 29 в частині продовження строку поставки. У діях відповідача не міститься нечесної і недобросовісної ділової практики. Вважає посилання прокурора на п. 8.3 договору, яким регламентовано порядок повідомлення про непереборні сили при факті порушення договору, безпідставним, оскільки у даному випадку додаткові угоди були укладені задля запобігання порушення зобов'язання.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
3. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 06.05.2025 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1274/25 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.05.2025 позовна заява була залишена без руху, прокурору наданий строк для усунення недоліків позовної заяви.
13.05.2025, у встановлений судом строк, до суду від прокуратури через систему "Електронний суд" надійшла заява вих. № б/н від 13.05.2025 про усунення недоліків позовної заяви.
У зв'язку з перебуванням судді Ярешко О.В. у відпустці з 12.05.2025 по 21.05.2025 та у відрядженні з 22.05.2025 по 23.05.2025, враховуючи, що 24 та 25.05.2025 були вихідними днями, заява прокуратури розглянута судом по суті 26.05.2025.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.05.2025 суддею Ярешко О.В. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1274/25 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 25.06.2025.
Ухвала суду від 26.05.2025 була доставлена до зареєстрованих електронних кабінетів прокуратури та позивача 26.05.2025 о 18:49 год., що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
У зв'язку з відсутністю у відповідача зареєстрованого електронного кабінету, ухвала від 26.05.2025 була надіслана відповідачу поштою та отримана останнім 30.05.2025, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Ухвалою суду від 25.06.2025, у зв'язку зі спливом строку підготовчого провадження, на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - до 23.09.2025. Відмовлено у задоволенні клопотання представника ФОП ЩЕРБИНИ Ю.О. про витребування доказів. Підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 21.08.2025.
У судове засідання 21.08.2025 з'явився представник прокуратури.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Представники сторін у судове засідання з розгляду справи по суті не з'явилися, причини неявки суду невідомі.
Ухвала від 25.06.2025, якою було призначено судове засідання з розгляду справи по суті, була доставлена до зареєстрованих електронних кабінетів позивача та представника відповідача - адвоката Кузнєцова Д.О. 30.06.2025 о 18:11 год., що підтверджується довідками про доставку електронного листа. Також адвокат Кузнєцов Д.О. був повідомлений 25.06.2025 про дату призначеного судового засідання під розписку.
Будь-яких заяв, клопотань від сторін до початку розгляду справи по суті до суду не надійшло.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи належне повідомлення сторін про дату, час і місце судового засідання, суд визнав можливим розглянути справу по суті за відсутності представників позивача та відповідача.
У судовому засіданні 07.01.2025 справу розглянуто по суті, підписано та проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують
30.05.2023 в електронній системі публічних закупівель Prozorro оприлюднено інформацію про закупівлю Матвіївською сільською радою сміттєвих контейнерів з ідентифікатором UA-2023-05-30-008607-a. Строк поставки товарів визначено: 30.06.2023. Джерело фінансування закупівлі - місцевий бюджет.
15.06.2023, за результатами проведеної закупівлі, між Матвіївською сільською радою (покупець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ЩЕРБИНОЮ ЮРІЄМ ОЛЕКСАНДРОВИЧЕМ (постачальник, відповідач) було укладено Договір про закупівлю № 29.
Відповідно до п. 1.1 Договору, постачальник зобов'язується у порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити та передати у власність покупця товар у необхідній кількості та належної якості за визначеним предметом закупівлі: Сміттєві контейнери (євроконтейнери об'ємом 1100 літрів (гарячецинкований метал) з кришкою, на колесах для вивозу ТПВ) (код ДК 021:2015 - 44610000-9 - Цистерни, резервуари, контейнери та посудини високого тиску) (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити такий товар.
Відповідно до п. 3.2, загальна ціна Договору визначається відповідно до Специфікації товару (Додаток № 1 до Договору) та становить 254800,00 грн.
За умовами п. 4.1, оплата замовником здійснюється за фактично отриманий товар відповідно до видаткової накладної, протягом 7 банківських днів з моменту отримання видаткової накладної.
Згідно п.п. 5.3, 5.4, строк (термін) поставки товару: до 30 червня 2023. Датою поставки товару є дата підписання покупцем накладної в місці поставки.
Постачальник, відповідно пп. 6.3.1 п. 6.3 договору, зобов'язався забезпечити поставку товару в асортименті, у строки (час) та місце, що вказані у замовленні покупця.
Згідно п. 7.2, у разі затримки поставки товару постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 5% від ціни договору за кожен день затримки прострочення поставки товару за договором.
За умовами п.п. 8.1, 8.3, 8.5, при настанні обставин непереборної сили, тобто неможливості повного або часткового виконання кожною з сторін зобов'язань за договором та що не залежить від сторін, термін виконання зобов'язань відкладається на час, протягом якого будуть діяти такі обставини. Сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили повинна не пізніше ніж протягом 10 днів з моменту виникнення повідомити іншу сторону у письмовій формі про настання і припинення обставин, що перешкоджають виконанню умов Договору. Факти, викладені у повідомленні про настання і припинення обставин непереборної сили, повинні бути підтверджені відповідним сертифікатом Торгово-промислової палати України або іншим компетентним органом.
Відповідно до п. 11.4 Договору, умови Договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця закупівлі. Істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, зокрема продовження строку дії Договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Згідно п. 10.1, цей Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2023. Закінчення строку Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.
До Договору підписано Додаток 1 «Специфікація товару», згідно якого визначено кількість товару - 18 штук.
Між сторонами було підписано додаткову угоду № 1 від 30.06.2023 до Договору № 29 від 15.06.2023, відповідно до якої сторони змінили пункт 5.3 Договору, а саме: строк (термін) поставки товару: до 14 липня 2023.
Матвіївською сільською радою в електронній системі публічних закупівель Prozorro було розміщено відповідне повідомлення про внесення змін до Договору.
12.07.2023 ФОП ЩЕРБИНА Ю.О. звернувся до Матвіївської сільської ради з листом від 17.07.2023 вих. № 7, у якому зазначив, що у зв'язку з загостренням військової обстановки, а саме: загрозою підриву Запорізької АЕС, не в змозі був своєчасно виконати свої зобов'язання щодо виготовлення контейнерів згідно Договору. Просив перенести строк виконання його обов'язків до 22.07.2023.
До цього листа долучив повідомлення Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.
12.07.2023 між Матвіївською сільською радою та ФОП ЩЕРБИНОЮ Ю.О. було укладено додаткову угоду № 2 до Договору № 29, відповідно до умов якої сторони змінили пункт 5.3 Договору, а саме: строк (термін) поставки товару: до 24 липня 2023.
Товар (сміттєконтейнери у кількості 18 штук на загальну суму 254800,00 грн.) був переданий відповідачем позивачу згідно видаткової накладної № 1 від 24.07.2023.
Сума за товар у розмірі 254800,00 грн. перерахована позивачем відповідачу згідно платіжної інструкції № 1 від 25.07.2023 (оплачено 26.07.2023).
Матвіївською сільською радою оприлюднено в електронній системі публічних закупівель Prozorro звіт про виконання договору № 29 від 15.06.2023.
Обставини укладення договору № 29 від 15.06.2023, додаткових угод до нього, поставка товару визнані відповідачем у відзиві та не підлягають доказуванню відповідно ч. 1 ст. 75 ГПК України.
Управління Державної казначейської служби України у Вільнянському районі Запорізької області листом від 04.04.2025 № 02-12-06 повідомило Запорізьку окружну прокуратуру Запорізької області, що Матвіївська сільська рада є головним розпорядником бюджетних коштів, для розрахунків за Договором № 29 від 15.06.2023 були використані кошти місцевого бюджету Матвіївської територіальної громади.
Заперечуючи проти позову, відповідач надав до матеріалів справи копію договору від 01.11.2022 № Г-24 про надання послуг, укладений між ФОП ЩЕРБИНОЮ Ю.О., як замовником, та Державним підприємством «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 99)», як виконавцем, за умовами якого виконавець зобов'язався з сировини, наданої замовником, згідно технічного завдання здійснити послуги у порядку та на умовах, визначених цим договором, а саме: послуги по складанню.
ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 99)» на адвокатський запит від 05.06.2025 листом повідомило, що у період з 15.06.2023 по 24.07.2023 на території регіону (село Біленьке) мала місце дуже активна фаза бойових дій супротивника. У зв'язку з цим Підприємство не мало можливості забезпечити стабільне функціонування промислової зони Підприємства, що призвело до зриву виконання термінів замовлень.
5. Щодо представництва прокуратурою інтересів держави у суді
Згідно ч. 3 ст. 4 ГПК України, до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 41 ГПК України, у господарських справах можуть брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з приписами частин 3, 4, 5 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Європейський Суд з прав людини також звертав увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009) Європейський Суд з прав людини висловив таку думку: "сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".
Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 3-рн/99 від 08.04.1999, під поняттям "орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Судом враховано, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Проте, з метою захисту інтересів держави прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежним чином.
Так, у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 суд дійшов висновку, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому, прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів. Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.04.2019 у справі № 906/506/18, від 11.04.2019 у справі № 904/583/18, від 13.02.2019 у справі № 914/225/18, від 21.05.2019 у справі № 921/31/18.
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 сформовано правовий висновок, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного королівства" суд проголосив, що засіб захисту повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання даної норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Зокрема, така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 904/9169/17.
Матвіївська сільська рада є головним розпорядником бюджетних коштів, для розрахунків за Договором № 29 від 15.06.2023 були використані кошти місцевого бюджету Матвіївської територіальної громади.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 БК України, бюджетна система України ґрунтується, зокрема, на принципі ефективності та результативності, відповідно до якого, при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
За змістом ч. 1 ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування в Україні здійснюється, зокрема, на принципі поєднання місцевих і державних інтересів.
Відповідно ч. 1 ст. 10 даного Закону, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно ч. 1 ст. 11 вказаного Закону, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
За змістом ч. 1 ст. 62 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком.
Згідно ч. 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», доходи місцевих бюджетів та інші кошти, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад, є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування.
Штрафні санкції внаслідок невиконання укладених розпорядником бюджетних коштів договорів з суб'єктами господарювання на придбання товарів, робіт і послуг за рахунок коштів відповідних бюджетів місцевого самоврядування належать до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад (п. 39 ч. 1 ст. 64 БК України).
У постанові Верховного Суду від 04.11.2022 у справі № 420/18905/21 зазначено, що
хоча у Конституції України не йдеться про захист прокурором інтересів суспільства, але інтерес держави є насамперед інтересом більшості членів суспільства, якому вона служить. Отже, інтерес держави охоплює суспільні (публічні) інтереси. Тому позов прокурора в інтересах громади прирівнюється до позову прокурора в інтересах держави.
У пункті 38 постанови від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абзац третій частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»; див. також висновки, висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, пункти 77-83; від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, пункт 8.8).
Пред'явлення позову прокурором у цій справі зумовлено порушенням інтересів держави внаслідок недотримання вимог законодавства України під час укладення додаткових угод до договору про закупівлю, внаслідок чого місцевий бюджет недоотримує доходи у вигляді штрафних санкцій, що є порушенням принципу ефективності та результативності використання бюджетних коштів та свідчить про порушення інтересів Матвіївської територіальної громади та інтересів держави.
Таким чином, Матвіївська сільська рада є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах.
Запорізька окружна прокуратура Запорізької області листом від 06.03.2025 вих. № 54-2055вих-25 інформувала Матвіївську сільську раду про порушення інтересів держави, що полягають в укладенні спірних додаткових угод з порушенням законодавства та несплатою постачальником штрафу за порушення договору.
Матвіївською сільською радою листом від 20.03.2025 вих. № 02-02-17/0589 повідомлено прокуратуру про відсутність підстав для вжиття заходів на захист державних інтересів Ради у зв'язку з відсутністю підстав порушених інтересів.
Отже, у цьому випадку з боку органу, уповноваженого державою на захист її інтересів (позивача), допущено нездійснення такого захисту - не вжито заходів, у тому числі цивільно-правового характеру, щодо визнання недійсними у судовому порядку додаткових угод, якими збільшено строк поставки товару, та стягнення з ФОП ЩЕРБИНИ Ю.О. до місцевого бюджету штрафу за порушення строку поставки товару.
Унаслідок нездійснення захисту згадані інтереси держави залишилися незахищеними.
У зв'язку з цим у прокурора виникло не тільки право, але й обов'язок відреагувати на їх порушення шляхом пред'явлення до суду цього позову.
Оскільки проведення процедури державних закупівель та укладення правочинів із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, то захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.
У матеріалах справи міститься повідомлення від 05.05.2025, адресоване позивачу, щодо пред'явлення відповідної позовної заяви в інтересах держави.
Отже, при зверненні з даним позовом до господарського суду прокурором дотримано норми статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру", визначено уповноважений державою орган та належним чином обґрунтовано необхідність захисту інтересів держави у спірних правовідносинах внаслідок, у тому числі, бездіяльності позивача.
6. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення
Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 204 ЦК України гарантується презумпція правомірності правочину, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Така презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Частинами 1, 3 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Таким чином, оспорюваним є правочин, який недійсний у силу визнання його таким судом на вимогу сторони чи заінтересованої особи. Оспорювані правочини викликають передбачені ними правові наслідки до тих пір, доки вони не оскаржені, однак якщо вони заперечуються (оскаржуються) стороною чи заінтересованою особою, то суд за наявності відповідних підстав визнає їх недійсними з моменту їх вчинення.
Отже, відповідно до статей 203, 215 ЦК України, для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання оспорюваного правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці. Це підтверджується висновками, що містяться в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20, у постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, у постанові Верховного Суду України від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16, тощо.
Відповідно ст. 217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Згідно з ч. 1 ст. 628, ст. 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах
Відповідно до преамбули Закону України «Про публічні закупівлі», цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Як зазначено в ч.ч. 1, 4 ст. 41 цього Закону, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Разом з тим, п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість усім суб'єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Частиною 1 ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Варто відмітити, що Закон України «Про публічні закупівлі» не містить виключень з цього правила.
Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
За умовами ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Із системного аналізу наведених норм ЦК України, ГК України та Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що строк поставки товару є істотною умовою договору про закупівлю.
Як зазначалося вище та підтверджено матеріалами справи, 30.05.2023 в електронній системі публічних закупівель Prozorro оприлюднено інформацію про закупівлю Матвіївською сільською радою сміттєвих контейнерів з ідентифікатором UA-2023-05-30-008607-a. Джерело фінансування закупівлі - місцевий бюджет. Строк поставки товарів визначено: 30.06.2023.
За результатами закупівель замовником укладено з ФОП ЩЕРБИНОЮ Ю.О. договір про закупівлю № 29 від 15.06.2023. Сторони договору погодили всі його істотні умови, в тому числі, предмет, ціну та строк виконання зобов'язань за договором, що узгоджується з приписами частини 3 статті 180 ГК України та приписами Закону України "Про публічні закупівлі".
Договором встановлено строк поставки товару - до 30.06.2023, що відповідає тендерній пропозиції.
Пунктом п. 3-7 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Законом України "Про публічні закупівлі", установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом (далі - Особливості), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених пунктом 38 цього розділу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 не передбачає внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі", а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану. (постанови Верховного Суду від 18.06.2024 у справі № 922/2595/23, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23).
Відповідно пп. 4 п. 19 цих Особливостей, істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих Особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Аналогічні умови містяться в пп. 4 п. 11.4 договору про закупівлю № 29 від 15.06.2023.
Отже, виходячи з аналізу наведених норм, зміна істотних умов договору про закупівлю, зокрема в частині продовження строку виконання зобов'язань є правомірною виключно за таких умов: у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження; документально підтверджених обставин непереборної сили; документально підтверджених обставин затримки фінансування витрат замовника.
Як вбачається з матеріалів справи, після укладення договору № 29 від 15.06.2023, сторонами до цього Договору було укладено додаткову угоду № 1 від 30.06.2023, відповідно до якої сторони змінили строк (термін) поставки товару: до 14 липня 2023.
Будь-якого документального підтвердження виникнення та наявності об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, відповідач, як постачальник товару, перед укладенням додаткової угоди № 1 позивачу не надав.
Надалі, 12.07.2023 ФОП ЩЕРБИНА Ю.О. звернувся до Матвіївської сільської ради з листом від 17.07.2023 вих. № 7, у якому зазначив, що у зв'язку з загостренням військової обстановки, а саме: загрозою підриву Запорізької АЕС, не в змозі був своєчасно виконати свої зобов'язання щодо виготовлення контейнерів згідно Договору. Просив перенести строк виконання його обов'язків до 22.07.2023. До цього листа долучив повідомлення Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.
12.07.2023 між Матвіївською сільською радою та ФОП ЩЕРБИНОЮ Ю.О. було укладено додаткову угоду № 2 до Договору № 29, відповідно до умов якої сторони змінили строк (термін) поставки товару: до 24 липня 2023.
При цьому, будь-яких документів на підтвердження вказаних у листі від 17.07.2023 вих. № 7 обставин постачальником покупцю надано не було. У листі також не наведено конкретних обставин, яким чином загроза підриву Запорізької АЕС, не дає змоги відповідачу своєчасно виконати зобов'язання щодо виготовлення та, відповідно, поставки контейнерів у строк, визначений Договором.
Відповідач, заперечуючи проти позову, посилався на те, що між ДП «Підприємство ДКВС України (№ 99)» було укладено договір № г-24 від 01.11.2022, відповідно до якого Підприємство зобов'язалося надати відповідачу послуги зі складання виробів з сировини останнього - сміттєвих контейнерів. У зв'язку з загрозою підриву Запорізької АЕС на промислових територіях ДП «Підприємство ДКВС України (№ 99)» працівникам було небезпечно знаходитись, а тому роботи по збиранню контейнерів були зупинені. Крім того, у цей же період територія Підприємства знаходилась під інтенсивним обстрілом армії рф та працівники не допускались до промзони Підприємства.
Відповідач надав до матеріалів справи копію договору від 01.11.2022 № Г-24 про надання послуг, укладений між ФОП ЩЕРБИНОЮ Ю.О., як замовником, та Державним підприємством «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 99)», як виконавцем, за умовами якого виконавець зобов'язався з сировини, наданої замовником, згідно технічного завдання здійснити послуги у порядку та на умовах, визначених цим договором, а саме: послуги по складанню.
ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 99)» на адвокатський запит від 05.06.2025 листом повідомило, що у період з 15.06.2023 по 24.07.2023 на території регіону (село Біленьке) мала місце дуже активна фаза бойових дій супротивника. У зв'язку з цим Підприємство не мало можливості забезпечити стабільне функціонування промислової зони Підприємства, що призвело до зриву виконання термінів замовлень.
Разом з тим, будь-яких доказів щодо того, що ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 99)» виконувалися послуги по складанню контейнерів, які мали бути поставлені відповідачем саме за умовами Договору № 29, відповідачем не надано. Зокрема, не надано технічного завдання на здійснення послуг Державним підприємством, доказів передання відповідачем Державному підприємству сировини для виконання останнім послуг по складанню. У договорі від 01.11.2022 № Г-24 взагалі не визначено, що надаються послуги по складанню сміттєвих контейнерів (євроконтейнерів об'ємом 1100 літрів (гарячецинкований метал) з кришкою, на колесах для вивозу ТПВ), які є предметом Договору № 29.
Відповідачем не надано листування з ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 99)» щодо порушення останнім строків наданню послуг по складанню сміттєвих контейнерів за договором № Г-24.
Крім того, при зверненні відповідача до позивача з листом від 17.07.2023 вих. № 7 останній не посилався на порушення термінів складання сміттєвих контейнерів ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 99)».
Недодержання контрагентом відповідача своїх обов'язків за договором поставки не є тим випадком, наявність якого може бути підставою для внесення змін у договір про публічні закупівлі в частині продовження строків поставки товару або свідчити про можливість звільнення позивача від відповідальності за порушення строків поставки.
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2025 у справі № 910/3657/24.
Згідно даних з ЄДРЮО, основним видом економічної діяльності ФОП ЩЕРБИНИ Ю.О. є: 25.29 Виробництво інших металевих баків, резервуарів і контейнерів.
Отже, ФОП ЩЕРБИНА Ю.О. здійснює господарську діяльність по виготовленню сміттєвих контейнерів, та приймаючи участь у торгах під час діючого воєнного стану та укладаючи Договір № 29 з конкретно визначеним строком поставки товару: до 30.06.2023, мав здатність оцінити можливість дотримання ним усіх технологічних термінів для виготовлення контейнерів.
Воєнний стан в Україні діє з 24.02.2022, Енергодарська міська територіальна громада Запорізької області, на території якої розташована Запорізька АЕС, тимчасово окупована з 04.03.2022. Запорізька область піддається ракетним та іншим обстрілам з моменту введення в Україні воєнного стану, а відтак, обставини, на які посилався відповідач у листі від 17.07.2023 вих. № 7, існували з моменту вторгнення російських військ на територію України та продовжують існувати до теперішнього часу.
Укладаючи Договір відповідач, з урахуванням усіх наведених обставин, мав об'єктивно оцінити можливість виконання взятого зобов'язання у погоджені у Договорі строки, ризики та можливі негативні наслідки для себе.
Суд враховує, що укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей.
Як зазначалося вище, до листа від 17.07.2023 вих. № 7 відповідач долучив повідомлення Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, який не є сертифікатом про форс-мажорні обставини. Крім того, відповідач не посилався на виникнення форс-мажорних обставин та не просив відкласти термін виконання зобов'язань на час, протягом якого будуть діяти такі обставини (стаття 8 Договору № 29).
Як визначено п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та пп. 4 п. 19 вказаних Особливостей, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі. Підставою для зміни продовження строку виконання робіт є лише виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження.
Таких документальних підтверджень матеріали справи не містять та учасниками справи не надано. Суд наголошує, що додаткова угода № 1 укладена між сторонами Договору № 29 взагалі без будь-якого письмового звернення відповідача та без будь-якого обґрунтування.
Цієї обставини сторони не заперечили та не спростували.
Суд приходить до висновку, що доказів, які б переконливо підтверджували існування обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження строку виконання зобов'язань щодо передачі товару за Договором, станом саме на час укладення спірних додаткових угод, відповідачем надано не було.
Оцінивши надані учасниками справи докази, враховуючи відсутність у матеріалах справи документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили продовження строку поставки товару за Договором про закупівлю від 15.06.2023 № 29, позовна вимога про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 30.06.2023, № 2 від 12.07.2023 до Договору про закупівлю № 29 від 15.06.2023, укладених між Матвіївською сільською радою та ФОП ЩЕРБИНОЮ ЮРІЄМ ОЛЕКСАНДРОВИЧЕМ, визнається судом обґрунтованою та задовольняється.
Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ч. 2 ст. 217 ГК України, у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Частиною 1 ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно ч.ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2024 у справі № 911/952/22, текстуальне тлумачення положень статті 549 ЦК України свідчить, що законодавець у цій нормі пов'язує визначення пені як виду неустойки з такими кваліфікуючими ознаками як її обчислення: 1) за кожен день прострочення виконання; 2) у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання. Незалежно від того, які правовідносини урегульовано конкретними нормами права, наразі в законодавстві сформований єдиний підхід до застосування пені як виду неустойки (штрафної санкції), конститутивною ознакою якої є її нарахування за кожен день прострочення виконання зобов'язання. Отже, поденне нарахування пені є ознакою, яка вирізняє її серед інших видів неустойки (штрафних санкцій) та визначає механізм обчислення (визначення розміру) пені. Вжитий законодавцем у цьому випадку займенник "кожний (кожен)" пояснює формулу обчислення пені, за якою загальна сума пені визначається шляхом множення ставки пені на кількість днів прострочення.
На відміну від пені, штраф застосовується одноразово у випадку порушення боржником зобов'язання.
Згідно п. 7.2, у разі затримки поставки товару постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 5% від ціни договору за кожен день затримки прострочення поставки товару за договором.
Отже, розмір погодженої сторонами в договорі штрафної санкції, обрахованої у відсотковому розмірі (5% від ціни договору) за кожен день прострочення, відповідає поняттю "пеня". Зазначення у договорі неустойки (пені) як штрафу не перетворює її у штраф і не є підставою для відмови у стягненні штрафної санкції (неустойки (пені) у разі прострочення виконання зобов'язання.
У постанові Верховного Суду від 06.06.2022 у cправі № 908/1133/21 Верховний Суд зазначив, що пеня є особливим видом відповідальності за неналежне виконання зобов'язання, яка має на меті, крім відшкодування збитків після вчиненого порушення щодо виконання зобов'язання, додаткову стимулюючу функцію для добросовісного виконання зобов'язання. Окрім того, до моменту вчинення порушення пеня відіграє забезпечувальну функцію і, навпаки, з моменту порушення є мірою відповідальності.
Ціна Договору № 29, згідно п. 3.2, складає 254800,00 грн.
Як встановлено судом, товар за Договором мав бути поставлений відповідачем у строк до 30.06.2023.
У вказаний строк товар поставлений не був. Товар був переданий 24.07.2023, згідно видаткової накладної № 1.
Прокурором неустойку нараховано за період і 01.07.2023 по 23.07.2023 включно (23 дні прострочення), що є правильним.
Прокурор посилається на ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», якими визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Вважає, що зобов'язання за Договором є грошовим та на нього розповсюджується положення вимог ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». Відповідно, неустойка нарахована прокурором, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який вона нарахована.
Суд не погоджується з таким твердженням прокурора, строк поставки не є грошовим зобов'язанням, а отже штрафну санкцію слід нараховувати, виходячи з умов, визначених Договором: 5% від ціни договору за кожен день затримки прострочення поставки товару за договором.
Згідно розрахунку суду, штрафна санкція за заявлений період становить 293020,00 грн.
Відповідно ч. 3 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Таким чином, суд не виходить за межі позовних вимог, з відповідача у дохід місцевого бюджету Матвіївської сільської ради стягується 8027,95 грн. штрафних санкцій.
Позовні вимоги задовольняються судом повністю.
7. Судові витрати
Відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Судовий збір у суму 7267,20 грн. стягується з відповідача на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Запорізької окружної прокуратури Запорізької області.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати недійсною Додаткову угоду № 1 від 30.06.2023 до Договору про закупівлю № 29 від 15.06.2023, укладену між Матвіївською сільською радою (код ЄДРПОУ 24906248) та Фізичною особою-підприємцем ЩЕРБИНОЮ ЮРІЄМ ОЛЕКСАНДРОВИЧЕМ (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Визнати недійсною Додаткову угоду № 2 від 12.07.2023 до Договору про закупівлю № 29 від 15.06.2023, укладену між Матвіївською сільською радою (код ЄДРПОУ 24906248) та Фізичною особою-підприємцем ЩЕРБИНОЮ ЮРІЄМ ОЛЕКСАНДРОВИЧЕМ (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ЩЕРБИНИ ЮРІЯ ОЛЕКСАНДРОВИЧА ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) у дохід місцевого бюджету Матвіївської сільської ради (вул. Центральна, буд. 77А, с. Матвіївка, Запорізький район, Запорізька область, 70035, код ЄДРПОУ 24906248, розрахунковий рахунок: UA698999980314080544000008489, отримувач: ГУК у Зап.обл./ТГ с. Матвіївка/24060300) штрафні санкції у розмірі 8027 (вісім тисяч двадцять сім) грн. 95 коп. Стягувач: Матвіївська сільська рада (вул. Центральна, буд. 77А, с. Матвіївка, Запорізький район, Запорізька область, 70035, код ЄДРПОУ 24906248).
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ЩЕРБИНИ ЮРІЯ ОЛЕКСАНДРОВИЧА ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Запорізької окружної прокуратури Запорізької області (вул. Космічна, буд. 118а, м. Запоріжжя, 69050; отримувач: Запорізька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909973) 7267 (сім тисяч двісті шістдесят сім) грн. 20 коп. судового збору.
Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 27 серпня 2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярешко