вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"27" серпня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/932/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Любомир Вікторович, розглянувши матеріали заяви від 18.08.2025 про забезпечення позову у справі № 907/932/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ ЕКОЛОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ», вулиця Рівненська, будинок 5-а, офіс 183-14, місто Чернівці, Чернівецька область, 58013, код ЄДРЮОФОПтаГФ: 44452757
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОВНІШАГРОТРАНС-1», вулиця Перемоги, будинок 32 а, місто Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРЮОФОПтаГФ: 38608452
про стягнення штрафу в розмірі 16 176 942,23 грн
Секретар судового засідання - Райніш М.І.
Товариство з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ ЕКОЛОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» заявило позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОВНІШАГРОТРАНС-1», яким просить суд:
- Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗОВНІШАГРОТРАНС-1», ідентифікаційний код юридичної особи 38608452 (вулиця Перемоги, будинок 32а, місто Ужгород 88000, Закарпатська обл., Україна) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СУЧАСНІ ЕКОЛОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ», ідентифікаційний код юридичної особи 44452757 (вулиця Рівненська, будинок 5-а, офіс 183-14, місто Чернівці 58013, Чернівецька обл., Україна) штраф в сумі 16 176 942 (шістнадцять мільйонів сто сімдесят шість тисяч дев'ятсот сорок дві грн.) 23 коп., а також судові витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.
Підставою для подання позову Позивач вказує, що 18 березня 2024 року укладено Договір між ТОВАРИСТВОМ 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СУЧАСНІ ЕКОЛОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» та ТОВАРИСТВОМ 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗОВНІШАГРОТРАНС-1». Умовами договору сторони погодили застосування до Покупця штрафу в розмірі незамовленого та погодженого до відвантаження товару відповідно до умов договору і до закінчення строку його дії (31 грудня 2024). На виконання умов договору покупцем замовлено, а постачальником відвантажено товар на загальну суму 7 187 574,32 грн. з ПДВ у кількості 256,7т. Сторони договору спробували реалізувати незакріплений в українському законодавстві принцип «Бери або плати» (англ. «Take-or-Pay»). Такий замовник/покупець зобов'язаний заплатити обумовлену суму незалежно від того користався він своїм правом чи ні. В укладеному між сторонами Договорі дана виплата кваліфікується як форма відповідальності у вигляду штрафу.
Ухвалою суду від 20.08.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ ЕКОЛОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» про відкриття провадження у справі про стягнення штрафу з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОВНІШАГРОТРАНС-1», прийнято до розгляду. Призначено підготовче засідання, викликано для участі у судовому засіданні представників позивача та відповідача.
Позивачем подано одночасно з позовною заявою заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:
- накладення заборони на вчинення нотаріальних дій щодо відчуження:
1. земельної ділянки, кадастровий номер: 1221482000:02:058:0019, площею 0.0373 га., цільове призначення: для колективного садівництва, власником якої є ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 );
2. квартири, опис об'єкта: загальна площа (кв.м): 96.3, житлова площа (кв.м): 53.3, знаходиться в житловому будинку літ Г-1 та складається з: 1 ,2-коридори, 3-кухня, 4-туалет, 5,6,7-житлові, 8-підсобна за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 );
3. l/ 2 частки квартири, опис об'єкта: загальна площа (кв.м): 50.7, житлова площа (кв.м): 35.3, опис: квартира посімейного, спільного заселення розміщена на другому поверсі двоповерхового будинку і складається з двох кімнат житлового площею 35,3 кв.м., в тому числі: 1 -а кімната - 23,5 кв.м., 2- а кімната - 11,8 кв.м., кухні площею - 6,9 кв.м., коридора 3,9 + 3,4 кв.м., квартира обладнана балконом - 1,2 кв.м. Загальна площа квартири 50,7 кв.м. за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вулиця Савченка Юрія, будинок 28, квартира 5, співвласником якої є ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
- накладення заборони відчуження Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗОВНІШАГРОТРАНС-1» збірників для хлору, заводське замовлення № 61777 з заводськими номери №№ 98, 100, 95, 97, 90, 89, 86, 83, 85, 81, 79, 75, 74, 59, 49, 35, 36, 5, 3, 2, 69, 66, 61, 60, 57, 56, 54, 53, 52, 50, 48, 47, 26, 27, 28, 25, 17, 13, 12, 8, 9, 7 будь-яким особам із забороною вивезення за митну територію України.
- заборонити Державній митній службі України Україна (місце реєстрації: м. Київ, 04119, вул. Дегтярівська, 1 1 -г; ідентифікаційний код: 43115923) здійснювати митне оформлення збірників для хлору, заводське замовлення № 61777 з заводськими номери №№ 98, 100, 95, 97, 90, 89, 86, 83, 85, 81, 79, 75, 74, 59, 49, 35, 36, 5, 3, 2, 69, 66, 61, 60, 57, 56, 54, 53, 52, 50, 48, 47, 26, 27, 28, 25, 17, 13, 12, 8, 9, 7, власником яких є Товариство з обмеженою відповідальністю «Зовнішагротранс-1», що дає право вивезення (виїзду) за митну територію України;
- накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВАРИСТВУ 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗОВНІШАГРОТРАНС-1 », ідентифікаційний код юридичної особи 38608452 (вулиця Перемоги, будинок 32а, місто Ужгород 88000, Закарпатська обл., Україна) які знаходяться на всіх рахунках цього Товариства в усіх банківських або інших фінансово кредитних установах, у межах 16 176 942,23 грн.
- заборонити ТОВАРИСТВУ 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗОВНІШАГРОТРАНС-1», ідентифікаційний код юридичної особи 38608452 (вулиця Перемоги, будинок 32а, місто Ужгород 88000, Закарпатська обл., Україна), всім банківським або інших фінансово-кредитних установам виплачувати дивіденди власнику (засновнику) ТОВАРИСТВА 3 ОБМЕЖЕНОІО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗОВНІШАГРОТРАНС-1» ОСОБА_1 (РНОКПГІ: НОМЕР_1 ).
- накладення заборони на вчинення нотаріальних дій щодо відчуження 100% корпоративних прав ТОВАРИСТВА 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТІО «ЗОВНІШАГРОТРАНС-1 », ідентифікаційний код юридичної особи 38608452 (вулиця Перемоги, будинок 32а, місто Ужгород 88000, Закарпатська обл., Україна), власником яких є ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
- заборонити ТОВАРИСТВУ 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗОВНІШАГРОТРАНС-1», ідентифікаційний код юридичної особи 38608452 (вулиця Перемоги, будинок 32а, місто Ужгород 88000, Закарпатська обл., Україна), вживати будь які дії спрямовані на відчуження, знищення, пошкодження, зменшення вартості належних йому об'єктів нерухомого майна, об'єктів рухомого майна, майнових та корпоративних прав в межах суми стягнення 16 176 942,23 грн.
Ухвалою суду від 20.08.2025 призначено судове засідання для розгляду заяви про забезпечення позову на 27 серпня 2025 р. на 14:00 год.
В день розгляду заяви про забезпечення позову, від двох представників відповідача надійшли клопотання, про відкладення судового засідання з розгляду заяви про забезпечення позову на іншу дату.
Розглядаючи вказані клопотання суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
На виконання ч. 4 ст. 140 ГПК України, якою передбачено, що у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін, судом було призначено судове засідання для розгляду заяви про забезпечення позову, з викликом представників сторін у судове засідання.
Відповідно до норм ст. 140 ГПК України, відкладення судового засідання з розгляду заяви про забезпечення позову не передбачено.
Враховуючи вище наведене, суд відхиляє клопотання двох представників відповідача про відкладення судового засідання з розгляду заяви про забезпечення позову на іншу дату.
Звертаючись із заявою про вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначає, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову зумовлена обґрунтованим припущенням, що з урахуванням предмета спору невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог позивача, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів. Також, Позивач вказує, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта у Відповідача відсутнє будь-яке нерухоме майно, а також Відповідач не має зареєстрованих транспортних засобів.
Представник Відповідача адвокат Корнілова Е.Ю., надала до суду заперечення щодо заяви про забезпечення позову, в яких просила, у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити у зв'язку із тим, що вказані заходи забезпечення грубо та безпідставно порушують права та охоронювані законом інтереси осіб, що не є учасниками даного судового процесу, а саме директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОВНІШАГРОТРАНС-1», Представник також наголошує, що жодних позовних вимог до директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОВНІШАГРОТРАНС-1» позивачем не заявлялося.
Крім того, зазначені Позивачем вимоги щодо засобів забезпечення не є неспівмірними з предметом позову та заявленими позовними вимогами, в яких вбачається втручання в господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОВНІШАГРОТРАНС-1».
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначено у статті 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
За змістом статті 136 Господарського процесуального кодексу України у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.
Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).
Суд зазначає, що виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Європейським судом з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.
Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
Водночас частина 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У пункті 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що під час розгляду, зокрема заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно та/або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами та/або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.
Предметом позовних вимог у справі № 907/932/25 є вимога коштів у сумі 16 176 942,23 грн, за незамовлений та погоджений до відвантаження товар відповідно до умов договору № 18/03/2024-1 від 18.03.2024 і до закінчення строку його дії (31 грудня 2024).
Водночас суд вважає, що адекватність такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти та рухоме майно відповідача у межах ціни позову полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Таким чином, суд вважає, що пропоновані заходи забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти та рухоме майно відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Суд звертає увагу на те, що можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
У цьому випадку суд звертається до усталеної практики Верховного Суду (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, постанови Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 917/805/23, від 11.10.2023 у справі № 916/409/21, від 15.09.2023 у справі № 916/2359/23, від 08.08.2023 у справі № 922/1344/23, від 27.04.2023 у справі № 916/3686/22, від 22.04.2024 у справі № 922/3929/23 та інші), згідно з якими надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача у будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
До того ж, за обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22), чого в спірних правовідносин відповідачем не доведено, як і відсутні докази на підтвердження тієї обставини, що накладення арешту на грошові кошти може бути неспівмірним заявленим у справі позовним вимогам.
Водночас не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 754/5683/22 дійшла висновку, що жодних обмежень щодо застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно (грошові кошти), лише у сфері майнових спорів або заборони його застосування при вирішенні немайнового спору цивільне процесуальне законодавство не містить. Тому Велика Палата Верховного Суду у справі № 754/5683/22 констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Отже, оскільки позивач звернувся з позовними вимогами майнового характеру про стягнення з відповідача 16 176 942,23 грн, то з урахуванням наведеного, суд вважає, що можливість відповідача у будь-який момент розпорядитися коштами, що знаходяться на його рахунках є беззаперечною, що у майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
Наведене, з урахуванням приписів ст. ст. 136, 137 ГПК України, дозволяє суду дійти висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог заяви позивача про забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти, належні Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОВНІШАГРОТРАНС-1» в межах суми 16176942,23 грн.
Також, враховуючи предмет та підстави заявленого позову майнового характеру, виконання в майбутньому судового рішення за позовом про стягнення грошових коштів у розмірі 16 176 942,23 грн (у разі задоволення позовних вимог) безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів та майна.
Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього на рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Позивач на підтвердження факту наявності у Відповідача рухомого майна (збірників для хлору) до заяви про забезпечення позову надав витяги з паспортів збірників для хлору заводське замовлення № 61777, заводські номери №№ 98, 100, 95, 97, 90, 89, 86, 83, 85, 81, 79, 75, 74, 59, 49, 35, 36, 5, 3, 2, 69, 66, 61, 60, 57, 56, 54, 53, 52, 50, 48, 47, 26, 27, 28, 25, 17, 13, 12, 8, 9, 7 в яких вказано «Назва власника» - ТОВ «Зовнішагротранс-1». В судовому засіданні Відповідач не заперечував проти даних обставин.
Як зазначив Верховний Суд в постанові від 29.03.2021 у справі № 910/16800/20 (пункт 4.6) такий захід забезпечення позову як накладення арешту на майно обмежує право особи користуватися та розпоряджатися майном, тому може застосуватися у справі, в якій заявлено майнову вимогу.
Позивач не просить застосувати такий захід забезпечення позову як арешт майна, а просить накласти заборону відчуження Товариством з обмеженою відповідальністю «Зовнішагротранс-1» збірників для хлору, заводське замовлення № 61777 з заводськими номери №№ 98, 100, 95, 97, 90, 89, 86, 83, 85, 81, 79, 75, 74, 59, 49, 35, 36, 5, 3, 2, 69, 66, 61, 60, 57, 56, 54, 53, 52, 50, 48, 47, 26, 27, 28, 25, 17, 13, 12, 8, 9, 7 будь-яким особам із забороною вивезення за митну територію України, що дасть змогу Відповідачу користуватися своїм майном.
Відповідач документально не довів та не підтвердив наявність грошових коштів на рахунку для виконання рішення суду по даній справі у разі задоволення позову, а тому суд вважає, що заборона відчуження на рухоме майно (збірників для хлору) із забороною вивезення за митну територію України як захід забезпечення позову у даній справі є співмірним та адекватним.
Також, суд вважає за доцільне заборони товариству з обмеженою відповідальністю «ЗОВНІШАГРОТРАНС-1» вживати будь-які дії спрямовані на відчуження, знищення, пошкодження, зменшення вартості належних йому об'єктів нерухомого майна, об'єктів рухомого майна, майнових та корпоративних прав в межах суми стягнення 16176942,23 грн. з огляду на відсутність у суду доказів наявності у Відповідача грошових коштів та майна для виконання рішення суду по даній справі у разі задоволення позову в майбутньому.
При цьому, - за наявності підстав, визначених ст.ст.143, 145 ГПК України відповідач вправі звернутися в суд із заявою про зміну чи скасування заходів забезпечення позову.
Визначаючись з рештою заявлених позивачем вимог, суд враховує, що інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України). Співмірність, зокрема передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 910/17014/20 та від 28.07.2021 у справі № 910/3704/21).
При використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначити обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами (пункт 8.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20).
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Таким чином, з огляду на обставини справи, суд враховує, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Суд вважає, що заявлені Позивачем інші заходи забезпечення позову не стосуються ані предмету позову, ані об'єктивності дійсної необхідності застосування забезпечення позову, є необґрунтованими та не співмірними із заявленими позовними вимогами, та Позивач не довів необхідність їх вживання.
Заходи забезпечення позову в частині накладення арешту на рахунки, заборони відчуження на рухоме майно (збірники для хлору) та заборони вчиняти певні дії Товариства з обмеженою «Зовнішагротранс-1» відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, практиці їх застосування, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
З врахуванням наведеного, суд частково задовольняє клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки, заборони відчуження на рухоме майно (збірники для хлору) та заборони вчиняти певні дії Товариства з обмеженою «ЗОВНІШАГРОТРАНС-1» (88000, Закарпатська область, Ужгородський район, місто Ужгород, вулиця Перемоги, будинок 32а, код ЄРПОУ 38608452) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ ЕКОЛОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (вулиця Рівненська, будинок 5-а, офіс 183-14, місто Чернівці, Чернівецька область, 58013, код ЄДРПОУ 44452757) в межах суми 16 176 942,23 (шістнадцять мільйонів сто сімдесят шість тисяч дев'ятсот сорок дві гривні двадцять три копійки), оскільки вважає наведені заходи забезпечення позову співмірними та достатніми.
Керуючись 2, 4, 5, 7, 13, 14, 15, 74, 86, 136-141, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ ЕКОЛОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» про забезпечення позову - задовольнити частково.
2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на грошові кошти, що належать товариству з обмеженою відповідальністю «ЗОВНІШАГРОТРАНС-1» (88000, Закарпатська область, Ужгородський район, місто Ужгород, вулиця Перемоги, будинок 32а, код ЄДРЮОФОПтаГФ: 38608452), які знаходяться на всіх рахунках цього Товариства в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, у межах 16 176 942,23 грн.
- накладення заборони відчуження товариством з обмеженою відповідальністю «ЗОВНІШАГРОТРАНС-1» (88000, Закарпатська область, Ужгородський район, місто Ужгород, вулиця Перемоги, будинок 32а, код ЄДРЮОФОПтаГФ: 38608452) збірників для хлору, заводське замовлення № 61777 з заводськими номери №№ 98, 100, 95, 97, 90, 89, 86, 83, 85, 81, 79, 75, 74, 59, 49, 35, 36, 5, 3, 2, 69, 66, 61, 60, 57, 56, 54, 53, 52, 50, 48, 47, 26, 27, 28, 25, 17, 13, 12, 8, 9, 7 будь-яким особам із забороною вивезення за митну територію України .
- заборони товариству з обмеженою відповідальністю «ЗОВНІШАГРОТРАНС-1» (88000, Закарпатська область, Ужгородський район, місто Ужгород, вулиця Перемоги, будинок 32а, код ЄРПОУ 38608452) вживати будь-які дії спрямовані на відчуження, знищення, пошкодження, зменшення вартості належних йому об'єктів нерухомого майна, об'єктів рухомого майна, майнових та корпоративних прав в межах суми стягнення 16 176 942,23 грн.
3.У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
Стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ ЕКОЛОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (вулиця Рівненська, будинок 5-а, офіс 183-14, місто Чернівці, Чернівецька область, 58013, код ЄДРЮОФОПтаГФ: 44452757).
Боржником за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗОВНІШАГРОТРАНС-1» (вулиця Перемоги, будинок 32 а, місто Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРЮОФОПтаГФ: 38608452)
Дана ухвала є виконавчим документом в розумінні положень Закону України "Про виконавче провадження", може бути оскаржена у встановленому законодавством України порядку, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку протягом трьох років з дати її прийняття.
Повний текст ухвали складено та підписано 27.08.2025
СУДДЯ Любомир АНДРЕЙЧУК