вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" серпня 2025 р. Справа№ 910/1642/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Тарасенко К.В.
Кравчука Г.А.
розглянувши в порядку письмового провадження, без виклику сторін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кмк Трейд"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 01.05.2025
у справі № 910/1642/25 (суддя Лиськов М.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайні Тот"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кмк Трейд"
про стягнення 94 293,45 грн
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Тайні Тот" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кмк Трейд" (далі-відповідач) про стягнення 94 293,45 грн, з яких: 51 003,00 грн - основна заборгованість, 6 615,22 грн - 3% річних, 36 675,23 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати товару за договором поставки №0611-01 від 06.11.2019.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.05.2025 позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кмк Трейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайні Тот" 51 003,00 грн - основного боргу, 36 675,23 грн - інфляційних втрат, 6 615,22 грн - 3% річних, 2 442,40 грн - судового збору та 15000,00 грн - витрат на правничу допомогу.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд дійшов висновку, що сума заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 51 003,00 грн документально підтверджена та належним чином доведена, а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. Також суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, встановив, що він є арифметично вірним, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 6 615,22 грн 3% річних, 36 675,23 грн інфляційних втрат, а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню повністю.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кмк Трейд" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 01.05.2025 у справі №910/1642/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалене місцевим судом з порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник стверджує, що:
- судом першої інстанції не вирішено клопотання відповідача про перехід до загального позовного провадження у справі, яке містилося у тексті відзиву на позовну заяву, чим порушено право відповідача на належний судовий розгляд справи незалежним та неупередженим судом;
- судом не було з'ясовано, чи формувалися постачальником та отримувались покупцем податкові накладні при здійсненні операцій зі спірних поставок товару у період з листопада 2019 року по липень 2021 року на підставі наявних в матеріалах справи оспорюваних видаткових накладних;
- з огляду на те, що поставлений позивачем товар відповідачем реалізовано не було, обов'язок щодо оплати за товар у відповідача не виникав;
- позивачем пропущено строк позовної давності на звернення з даним позовом до суду.
Узагальнені доводи та заперечення позивача
02.07.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.
Позивач, з-поміж іншого, наголошує на тому, що рішення суду є обгрунтованим, таким, що ґрунтується на всебічному дослідженні доказів, які наявні у матеріалах справи, а також з урахуванням доводів, наведених сторонами на обґрунтування своїх позицій.
Також позивач зазначив, що попередній орієнтовний розмір понесених судових витрат на правничу допомогу у зв'язку з апеляційним розглядом справи складає 7 000,00 грн, які позивач просить стягнути з відповідача.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2025 апеляційну скаргу у справі №910/1642/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Тарасенко К.В., Кравчук Г.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва справу №910/1642/25 та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.
19.06.2025 матеріали справи №910/1642/25 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Кмк Трейд" строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2025 у справі №910/1642/25. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кмк Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2025 у справі № 910/1642/25. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2025 у справі №910/1642/25 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
24.06.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
06.11.2019 року між постачальником ТОВ "Тайні Тот" та покупцем ТОВ "Кмк Трейд" було укладено Договір поставки №0611-01 (далі - Договір).
Згідно п.1. Договору, постачальник зобов'язується за замовленнями (заявками) покупця в терміни, обумовлені Договором, поставляти та передавати у власність покупця товари (далі - товар), а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах Договору.
Відповідно до пункту 1.4. Договору, загальна вартість товару (ціна договору), продаж якого здійснюється на умовах Договору, визначається на підставі всіх узгоджених замовлень відповідає загальній вартості товару по всім підписаним сторонами накладними на передачу товару.
Пунктами 3.1., 3.2., 3.3. Договору визначено, що покупець оплачує постачальнику кожну партію товару/її частину, за цінами, вказаними в чинному прайс-листі/специфікації по факту реалізації товару Покупцем протягом звітного періоду. Оплата проводиться шляхом перерахування покупем грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця. Ціна товару з округленням до копійок вказується при кожній поставці в товарних накладних і не повинна відрізнятися від цін, зазначених у прайс-листі/специфікації.
Згідно пункту 5.2. Договору, покупець зобов'язується, зокрема, своєчасно направляти постачальнику замовлення на поставку товару згідно зі ст. 2 Договору. У порядку, передбаченому Договором, оплачувати вартість товару. Суворо дотримуватися інших умов Договору.
Пунктом 6.2. Договору встановлено, що при порушенні покупцем термінів оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
На виконання умов Договору, позивачем починаючи з 2019 року здійснювалася поставка відповідних дитячих товарів відповідачу з метою їх подальшої реалізації, про що свідчать підписані сторонами видаткові накладні.
Між позивачем та відповідачем було укладено також Протокол узгодження розбіжностей до договору поставки №0611-01 від 06.11.2019 року (далі - Протокол), нечинним останній не визнавався, зміни до нього сторонами не вносилися.
Згідно з вказаним Протоколом, позивачем поставлявся товар на склад відповідача, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Максимовича, буд.34.
Відповідачем вказаний товар приймався та частково оплачувався, що випливає з наявних платіжних інструкцій.
На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачеві наступні позиції (товари), які були ним прийняті, зокрема: - 9869vb Valco baby прогулянкова коляска Snap 4 Ultra/Dove Grey - 1 шт. (ВН №399 від 21.11.2019 року) - 9 913,00 грн.; - 9862vb Valco baby прогулянкова коляска Snap 4 Ultra/Ocean Blue - 1 шт. (ВН №399 від 21.11.2019 року) - 9 913,00 грн.; - 9966vb Valco baby люлька External Bassinet для Snap&Snap4/Cool Grey- 1 шт. (ВН №796 від 10.12.2020 року) - 4 750,00 грн.; - E-465BK Bumbleride прогулянкова коляска Era/Matte Black (чорне шасі)- 1 шт. (ВН №435 від 09.06.2021 року) - 22 800,00 грн.; - BAS-55ZBK Bumbleride люлька Bassinet для Era, Indie, Speed/Matte Black - 1 шт. (ВН №493 від 01.07.2021 року) - 3 967,00 грн. Також, між сторонами були укладені Додаткові угоди №1 від 01.08.2022 року та №2 від 02.12.2024 року до Договору поставки №0611-01 від 06.11.2019 року щодо зміни цін за товарами, які були реалізовані за відповідними видатковими накладними.
Згідно з Додатковою угодою №1 від 01.08.2022 року до Договору, за згодою сторін були внесені зміни до цін на наступні товари (ціни вказані з урахуванням ПДВ): - 9869vb Valco baby прогулянкова коляска Snap 4 Ultra/Dove Grey - 1 шт. (ВН №399 від 21.11.2019 року) (змінилася ціна з 9 296,00 грн. на 9 913,00 грн.) - 9966vb Valco baby люлька External Bassinet для Snap&Snap4/Cool Grey- 1 шт. (ВН №796 від 10.12.2020 року) (змінилася ціна з 4 545,00 грн. на 4 750,00 грн.); - BAS-55ZBK Bumbleride люлька Bassinet для Era, Indie, Speed/Matte Black - 1 шт. (ВН №493 від 01.07.2021 року) (змінилася ціна з 4 959,00 грн. на 5 584,00 грн.); - 9862vb Valco baby прогулянкова коляска Snap 4 Ultra/Ocean Blue - 1 шт. (ВН №399 від 21.11.2019 року) (змінилася ціна з 9 296,00 грн. на 9 913,00 грн.). Відповідно до Додаткової угоди №2 від 02.12.2024 року до Договору, за згодою сторін були внесені зміни до цін на товар (ціна вказана з урахуванням ПДВ): E-465BK Bumbleride прогулянкова коляска Era/Matte Black (чорне шасі)- 1 шт. (ВН №435 від 09.06.2021 року) (змінилася ціна з 2 499,00 грн. на 20 700,00 грн.).
Звертаючись до суду, позивач вказує, що станом на дату складання позовної заяви, усі перелічені вище позиції є неоплаченими відповідачем. Таким чином, за відповідачем обліковується заборгованість по сплаті за вказані вище товари у розмірі 51 003,00 грн.
За твердженням позивача, на початку виникнення спірних правовідносин, позивач намагався врегулювати вказаний спір з відповідачем телефоном, проте, відповідач відмовився виконати свої зобов'язання за вказаним договором поставки щодо сплати грошових коштів за поставлений позивачем останньому товар.
Відтак, позивач наполягаючи на виконанні відповідачем своїх зобов'язань по Договору щодо оплати поставлених позивачем товарів, надіслав відповідачу претензію 23.01.2025 року. 28.01.2025 року у відповідь на надіслану позивачем претензію, від відповідача надійшов лист від 28.01.2025 року №02/2025.
У зазначеному листі відповідач зазначив, зокрема, що за період, що минув з моменту поставки, товар втратив свою актуальність та комерційну привабливість, що унеможливлює його реалізацію.
Крім того, відповідач у цьому листі вказав про відсутність зобов'язання перед позивачем щодо оплати за поставлений товар, посилаючись на п. 3.1, 3.2, 3.3 Договору, відповідно до яких, покупець здійснює оплату товару по факту його реалізації. Оскільки зазначений товар не був реалізований, підстав для його оплати у ТОВ "Кмк Трейд" не виникло.
Проте, позивач не погодився з доводами відповідача, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів сторін
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого.
Рішення суду першої інстанції від 01.05.2025 оскаржується відповідачем лише в частині задоволених позовних вимог про стягнення 51 003,00 грн - основного боргу, 36 675,23 грн - інфляційних втрат, 6 615,22 грн - 3% річних.
В частині стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн, рішення суду сторонами не оскаржується, а тому, з огляду на положення статті 269 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції в цій частині не переглядається.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач здійснив поставку 5 одиниць товару на суму 51 003,00 грн згідно видаткових накладних, копії яких наявні в матеріалах справи.
Натомість відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань не здійснив оплату поставленого товару в строк передбачений умовами укладеного між сторонами договору, у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість на загальну суму 51 003,00 грн.
Доказів оплати поставленого товару на загальну суму 51 003,00 грн матеріали справи не містять та суду не надано.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що сума заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 51 003,00 грн документально підтверджена та належним чином доведена, а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Доводи апелянта, наведені в апеляційній скарзі про відсутність у нього обов'язку з оплати поставленого товару, оскільки поставлений позивачем товар відповідачем реалізовано не було, відтак в силу п. 3.1. договору №0611-01, яким визначено, що покупець оплачує постачальнику кожну партію товару/її частину, за цінами, вказаними в чинному прайс-листі/специфікації по факту реалізації товару покупцем протягом звітного періоду, обов'язок щодо оплати за товар у відповідача не виникав, колегія суддів відхиляє з огляду на таке.
Відповідно до п. 4.11 договору, постачальник зобов'язувався на вимогу покупця здійснити повернення товару, який не реалізований покупцем протягом 90 (дев'яноста) календарних днів з моменту його поставки покупцеві.
Як встановлено судом, поставки товару, які наразі є предметом стягнення у даній справі відбувалися 21.11.2019, 10.12.2020, 09.06.2021, 01.07.2021. Поряд з цим, відповідач стверджує, що звернувся до позивача з проханням організувати повернення непроданого товару, у зв'язку втратою товаром своєї актуальності та неможливістю його реалізації з листом від 10.01.2025 року №01/2025.
Тобто, відповідач не скористався своїм правом щодо повернення нереалізованого товару позивачу у встановлений 90 денний строк, що нівелює його посилання на п. 3.1. договору, як на підставу для звільнення від обов'язку з оплати поставленого товару, оскільки відповідач був зобов'язаний сплатити за товар по факту реалізації протягом звітного періоду.
Таким чином, відповідно до п. 4.7., п. 4.11. договору, у відповідача відсутні підстави для повернення відповідних товарів позивачу, у зв'язку з чим відповідач має виконати свої зобов'язання за договором №0611-01 та відповідно сплатити грошові кошти позивачу за поставлений ним товар у повному обсязі.
Щодо тверджень скаржника про те, що позивачем не було зареєстровано податкових накладних щодо поставок, які є предметом даного судового розгляду, колегія суддів зазначає, що, в даному випадку відсутність доказів реєстрації податкових накладних, не впливає на договірний обов'язок відповідача здійснити оплату поставленого товару на підставі видаткових накладних, які наявні в матеріалах справи.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань, позивач також просив суд стягнути з відповідача 6 615,22 грн 3% річних та 36 675,23 грн інфляційних втрат.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд апеляційної інстанції встановив, що він є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим погоджується з судом першої інстанції, що позовна вимога про стягнення 6 615,22 грн 3% річних та 36 675,23 грн інфляційних втрат підлягає задоволенню в цій частині.
Щодо доводів апелянта, наведених в апеляційній скарзі про сплив строків позовної давності, колегія суддів зазначає таке.
Пунктом 12 розділу Прикінцеві та Перехідні положення Цивільного кодексу України, встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (covid-19), строки визначені статями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Вказаний пункт був введений в дію на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX, який набрав чинності з 2 квітня 2020 року.
Строк дії карантину неодноразово продовжувався.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" постановлено відмінити з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Отже, в період з 11.03.2020 по 30.06.2023 на всій території України діяв карантин з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19.
Тобто було запроваджено механізм, за якого позовна давність на період дії карантину продовжується на строк дії таких обставин.
Верховний Суд у постанові від 22.09.2022 у справі № 920/724/21 зазначив, що суди під час аналізу вимог про застосування строків позовної давності зважають на те, що їх продовження в період дії карантину є безумовним та автоматичним в силу закону. А тому обґрунтування причин, за яких дія карантину не дала б змоги особі подати позов вчасно, не вимагається.
Суд зазначає, що строк загальної позовної давності для звернення до суду з вимогою про стягнення спірної заборгованості, станом на час введення карантину не сплинув, у зв'язку з чим, звернення позивача з вимогою до суду про стягнення такої заборгованості відбулося в межах позовної давності.
До того ж, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Президент України своїм Указом від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" ввів воєнний стан в Україні з 24.02.2022.
У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався.
Законом України від 15.03.2022 №2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" внесено зміни до Цивільного кодексу України щодо строків позовної давності. Зокрема, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено п. 19, який передбачає, що на період дії воєнного і надзвичайного стану продовжуються загальні і спеціальні строки позовної давності установлені статтями 257-259 ЦК України.
Отже, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259 ЦК України продовжуються на строк його дії.
З огляду на викладене позивач звернувся до суду з позовною заявою в межах строку позовної давності, про що обгрунтовано виснував і місцевий господарський суд.
Решта викладених в апеляційній скарзі аргументів не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони зводяться виключно до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, та не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кмк Трейд".
Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі рішення від 01.05.2025 відсутні.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів також погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат, а витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта, оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу понесені у суді апеляційної інстанції у розмірі 7 000,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 17.01.2025 року між Адвокатським Бюро "Данила Тивоненка "Пріоритет" (адвокатське бюро, АБ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тайні Тот" (клієнт) укладено договір № 15/01 про надання професійної правничої допомоги (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу на умовах, визначених договором.
На підтвердження факту надання правничої допомоги позивачем також надано копію акта надання послуг №1 від 02.07.2025 на суму 7 000,00 грн.
Таким чином, матеріали справи містять документи, які свідчать про реальність надання правової допомоги.
Разом з тим, у вирішенні питання щодо витрат ТОВ "Тайні Тот", колегія суддів враховує, що розгляд справи за апеляційною скаргою на рішення господарського суду першої інстанції не потребував тривалої підготовки та опрацювання значної кількості нормативно-правових актів і узагальнення нової судової практики, а тому, на переконання апеляційного суду, з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг, предмет та підстави позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що визначений позивачем розмір витрат на послуги адвоката є завищеним, не відповідає критеріям розумності та співрозмірності, що суперечить принципу розподілу витрат. Окрім того, колегія суддів зазначає, що такий вид робіт, як підготовка до подачі відзиву до канцелярії суду через підсистему "Електронний суд" , не є витратами на правничу допомогу та не потребує професійних знань адвоката у галузі права. Крім того, витрати в сумі 2 000,00 грн за представництво інтересів клієнта в судовому засіданні, також не підлягають стягненню із відповідача, оскільки розгляд справи здійснювався судом без повідомлення сторін у порядку письмового провадження.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вирішення питання щодо розподілу витрат на оплату послуг адвоката є дискрецією суду, який розглядає відповідне питання з урахуванням усіх конкретних обставин справи в їх сукупності та реалізується ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань і дослідження та оцінки доказів за правилами статей 86, 210 ГПК України.
Тому, за наведених обставин, суд апеляційної інстанції, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, обсягом та змістом наданих адвокатських послуг і виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), дійшов висновку, що визначений ТОВ "Тайні Тот" розмір витрат на послуги адвоката підлягає зменшенню до 3 000,00 грн і такий розмір буде відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кмк Трейд" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2025 у справі №910/1642/25 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Кмк Трейд".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кмк Трейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайні Тот" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.
Матеріали справи №910/1642/25 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді К.В. Тарасенко
Г.А. Кравчук