Справа № 752/18919/25
Провадження № 1-кс/752/6598/25
Іменем України
14 серпня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу СУ ГУ НП в АР Крим та м. Севастополі ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу прокуратури Автономної Республіки Крим та м. Севастополі ОСОБА_3 , про здійснення спеціального досудового розслідування, -
На розгляд слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу СУ ГУ НП в АР Крим та м. Севастополі ОСОБА_5 про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020010000000001 від 13.01.2020 за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 110, ч. 4 ст. 260 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що починаючи з 19.02.2014 розпочато збройне вторгнення збройних сил російської федерації, приховане твердженням керівників рф про переміщення військових підрозділів в рамках звичайної ротації сил Чорноморського флоту, які у взаємодії з військовослужбовцями Чорноморського флоту рф та іншими підрозділами
зс рф здійснили блокування й захоплення адміністративних будівель і ключових об'єктів військової та цивільної інфраструктури України, забезпечивши військову окупацію території Автономної Республіки Крим і
м. Севастополя.
Згідно зі статтями 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), серед іншого визначено, що агресією є застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави. При цьому, як акт агресії незалежно від оголошення війни, кваліфікується вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або її частини. Вказаний збройний конфлікт у виді окупації російською федерацією Кримського півострову триває і по цей час.
Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року про захист цивільного населення під час війни (далі - Конвенція), а також всупереч
Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
20.03.2014 державною думою російської федерації прийнято федеральний конституційний закон від 21.03.2014 № 6-ФКЗ «Про прийняття Республіки Крим до складу російської федерації та утворення нових суб'єктів у складі російської федерації - Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя».
Згідно з вказаним законом, АР Крим та м. Севастополь, всупереч Хартії ООН від 26.06.1945, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією від 01.04.1999, Договору між Україною і російською федерацією про українсько-російський державний кордон від 20.04.2004, увійшли до складу рф.
Встановивши фактичну владу над Кримським півостровом, армією російської федерації, згідно із положеннями ст. 42 «Положення про закони і звичаї війни на суходолі», що є додатком до Гаазької «IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі» від 18.10.1907, здійснено тимчасову окупацію частини території іншої держави.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII із змінами і доповненнями, тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Тимчасова окупація російською федерацією територій України незалежно від її тривалості є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав. Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими російською федерацією з 20.02.2014.
За вищеописаних умов та викладених обставин 23 лютого 2014 року на території м. Севастополя, а саме на площі ім. Нахімова, проведено «Митинг народной воли», на якому головою партії «Руський блок» ОСОБА_7 , мешканцями м. Севастополя ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншими запропоновано створити непередбачені Конституцією та законами України збройні загони самооборони під назвою « Самооборона Севастополя », якими керував громадянин України ОСОБА_10 , та підпорядковувався керівникам «координаційної ради з організації управління містом»
ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , а останні координували свої дії зі спецслужбами рф та командуванням чорноморського флоту.
Метою зазначеного незаконного збройного формування (далі - НЗФ) «Самооборона Севастополя» було надання підтримки проросійськи налаштованим рухам та партіям, що діяли на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя та сприяння військовим підрозділам зс рф у вчиненні дії по встановленню контролю над територією Кримського півострову, а також над органами виконавчої та законодавчої влади, органами місцевого самоврядування Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Вказане формування мало організовану структуру військового типу, а саме єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну, а також за сприяння представників спецслужб та військових рф було озброєно вогнепальною зброєю.
У кожному структурному підрозділі НЗФ «Самооборона Севастополя» ставились завдання щоденної діяльності, які полягали в здійсненні методами військових операцій силової підтримки військових армії рф, переслідування громадян України на території м. Севастополя, депортації населення, протистояння правоохоронним органам державної виконавчої влади України, нападі на підприємства, установи, організації, громадян.
При цьому, учасники НЗФ «Самооборона Севастополя» діяли у тісній співпраці з зс рф, яка видала зброю членам вказаного незаконного збройного формування. Учасники НЗФ «Самооборона Севастополя» діяли на підтримку російських військ, приймали участь у блокуванні українських військових частин, здійснювали спільні чергування на укомплектованих зброєю блокпостах. Особи з числа мешканців м. Севастополя, які входили до складу НЗФ «Самооборона Севастополя», з метою здійснення шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, у тому числі від'єднання міста Севастополя від території України та приєднання до території рф, захоплювали українських військовослужбовців, журналістів та активістів, здійснювали напади на підприємства, установи, організації, зокрема: були заблоковані, а у подальшому захоплені будівлі органів прокуратури, міліції, військові частини Збройних Сил України: в/ч НОМЕР_1 (Штаб Командування ВМС України), НОМЕР_2 («Аеродром Бельбек»), НОМЕР_3 та інші.
Крім того, з метою «легітимізації» окупації 16.03.2014 владою АРК за підтримки рф (у тому числі силової) проведено незаконний «референдум» для приєднання півострова до території рф всупереч ст. ст. 5, 72 та 73 Конституції України. Результатом проведеного «референдуму» стали тимчасова окупація території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, а також їх «входження до складу рф» на правах суб'єкта федерації.
Внаслідок вказаних насильницьких агресивних дій рф Україна втратила ефективний контроль над територією Криму у зв'язку з її окупацією зс рф.
Приблизно 20-24.03.2014 керівником НЗФ «Самооборона Севастополя» ОСОБА_10 зазначене формування розформовано.
Так, приблизно у лютому 2014 року, більш точну дату та час органом досудового розслідування не встановлено, перебуваючи на території
м. Севастополь, ОСОБА_6 , будучи громадянином України, однак маючи проросійську позицію, з метою сприяння армії рф в окупації та подальшому від'єднання міста Севастополя від території України та приєднання до території рф, усвідомлюючи незаконність створення НЗФ «Самооборона Севастополя», з метою участі у його діяльності, будучи достовірно обізнаним, що останнє не відноситься до збройних формувань, передбачених законодавством України, розуміючи роль та мету його діяльності, добровільно погодився на зайняття посади бійця у одному з підрозділів НЗФ «Самооборона Севастополя» - Добровільній народній дружині (далі по тексту - ДНД) «Рубіж», де брав активну участь.
Також, у зазначеному формуванні було визначено механізм вступу до нього,
порядок проходження служби, його учасникам ставились завдання щоденної діяльності, яка полягала в силовій підтримці незаконно створених структур, придушення організованого опору населення на окупованої території, встановлення режиму військового стану, протистояння правоохоронним органам державної виконавчої влади України, знищення їх живої сили і матеріальних засобів.
Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_6 , спільно з іншими особами ДНД «Рубіж», яка входила до складу НЗФ «Самооборона Севастополя», та мала на озброєнні придатну для використання вогнепальну, вибухову та іншу зброю, у період приблизно з кінця лютого до середини березня 2014 року, самовільно та незаконно, відповідно до розподіленої йому ролі, перебуваючи в межах міста Севастополь, активно приймав участь з виконання протиправних наказів невстановлених осіб, з числа «ватажків» вказаного збройного формування, зокрема, брав участь у блокаді та захопленні військових об'єктів та під час несення служби на блокпостах, шляхом погроз застосування фізичної сили та вогнепальної зброї, у випадку непокори, здійснював контрольно-пропускний режим, перевірку документів громадян, обшукував транспортні засоби, які рухались у напрямку м. Севастополь та спільно з іншими бійцями фізично затримували усіх українських активістів, які не підтримували пропаганду «русской весны» та проведення майбутнього референдуму щодо приєднання території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя до складу рф.
Так, 20.03.2014, приблизно в денний час, ОСОБА_6 , спільно з учасниками ДНД «Рубіж», яке входило до складу НЗФ «Самооборона Севастополя» та діючих військовослужбовців зс рф, знаходячись на території
м. Севастополь, вчинив дії, направлені на озброєне захоплення корабля управління Військово-Морських Сил України, а саме: малого протичовнового корабля проєкту 1241.2 (шифр «Молнія-2», англ. Pauk-I class за класифікацією НАТО) «Хмельнимцький» (U208) далі - корабель «Хмельницький»), який знаходився неподалік від причалу № 177, місце № 2 Стрілецької бухти м. Севастополя, зокрема, брав безпосередню участь у блокуванні доступу до корабля, виконував дії з пришвартовування корабля, контролював дії членів екіпажу ВМС України, забезпечував фактичне встановлення контролю над особовим складом та технічними засобами вказаного корабля, чим створив умови для подальшого його ефективного управління представниками збройних сил рф. Внаслідок таких дій корабель «Хмельницький» було повністю захоплено та взято під контроль збройними силами російської федерації.
Так, захоплення корабля «Хмельницький», становило факт незаконного заволодіння об'єктом військової інфраструктури держави у контексті збройної агресії проти України. Вказаний корабель, як військове майно, перебувало під захистом міжнародного гуманітарного права, зокрема норм Женевських конвенцій 1949 року та звичаєвого міжнародного права, яке забороняє захоплення або знищення ворожого майна, що не є об'єктом воєнної необхідності.
У результаті злочинних дій ОСОБА_6 , військовий об'єкт - корабель «Хмельницький» - захоплено, що унеможливило його участь у виконанні завдань із забезпечення морської безпеки, охорони територіальних вод України та протичовнової оборони. Це призвело до ослаблення обороноздатності держави в акваторії Чорного моря, сприяло посиленню контролю окупаційних сил над
морською зоною, а також підриву національної безпеки України. У результаті корабель було фактично інтегровано до складу Чорноморського флоту російської федерації, що слугували інструментом подальшої реалізації окупаційної політики держави-агресора та закріплення незаконної присутності окупаційних військ та на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополя.
Дії ОСОБА_6 у вказаний період часу носили стійкий характер та виразились у тривалій активній участі у діяльності НЗФ «Самооборона Севастополя». При цьому, ОСОБА_6 усвідомлював, що вказане незаконне збройне формування, бійцем якого він являється, діє на території України незаконно та що його учасники застосовують зброю, чинять опір представникам влади з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, що призвело до порушення нормальної роботи транспорту, підприємств, установ та організацій, загострення міжнаціональних відносин та ускладнення відносин між державами, а також подальшої окупації території півострова Крим.
Вказані дії, спільно із діями інших загонів, що діяли у складі
НЗФ «Самооборона Севастополя» сприяли тому, що 27 лютого 2014 року Верховна Рада Автономної Республіки Крим, всупереч чинного законодавства України, під тиском проросійських політичних сил, які представляла політична партія «Руська Єдність», та з врахуванням того, що депутати до приміщення Верховної Ради Автономної Республіки Крим були доставлені силою загонами самооборони, та наявністю у приміщенні будівлі парламенту озброєних військових, прийняла рішення про проведення не передбаченого законодавством України референдуму з питаннями про входження Автономної Республіки Крим та м. Севастополя до складу росії на правах суб'єкта російської федерації або відновлення Конституції Республіки Крим від 1992 року і залишення Криму у складі України.
У той же час, у приміщенні Верховної Ради АР Крим 06.03.2014 у порушення ч. 3 ст. 2, ст. 72, ст. 73, п. 2 ч. 1 ст. 85, ст. 132 Конституції України та п. 2 ч. 3 ст. 3, ст. ст. 18, 27 Закону України «Про всеукраїнський референдум» депутатами Верховної Ради АР Крим прийнято незаконну постанову № 1702-6/14 «О проведении общекрымского референдума», в якій визначено дату такого волевиявлення - 16.03.2014, на яке виносилося питання про входження АР Крим та м. Севастополя до складу російської федерації на правах суб'єкта федерації.
Відповідно до зазначеної постанови 16.03.2014 на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя проведено незаконний референдум, результатом якого стала тимчасова окупація території АР Крим і міста Севастополя, а також їх входження до складу російської федерації на правах суб'єкта федерації.
Результати «референдуму» не визнані жодною країною світу, крім російської федерації. Відповідно до п. 5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 68/262 від 27.03.2014 «Територіальна цілісність України», проведений 16.03.2014 в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі референдум не маючи законної сили не може бути основою для будь-якої зміни статусу Автономної Республіки Крим або м. Севастополя.
Також, в пункті 1 вказаної Резолюції зазначено, що Генеральна Асамблея ООН підтверджує свою прихильність суверенітету, політичної незалежності, єдності і територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах.
У подальшому, 17.03.2014 депутатами Верховної Ради АР Крим прийнято постанову № 1745-6/14 «О независимости Крыма», згідно з якою на підставі, так званої, «Декларації про незалежність Республіки Крим», прийнятої на позачерговому пленарному засіданні Верховної Ради АР Крим 11.03.2014 та позачерговому пленарному засіданні Севастопольської міської ради 11.03.2014, створено нелегітимне державне утворення «Республика Крым».
Крім того, Верховною Радою АР Крим ухвалено постанову № 1748-6/14 від 17.03.2014 «О правоприемстве Республики Крым», пунктом 1 якої передбачено, що «с момента провозглашения Республики Крым как независимого суверенного государства высшим органом власти Республики Крым является Государственный Совет Республики Крым - парламент Республики Крым в депутатском составе шестого созыва Верховной Рады Автономной Республики Крым на срок полномочий до сентября 2015 года».
Надалі, 18.03.2014 між російською федерацією та представниками нелегітимного державного утворення «Республика Крым» ОСОБА_13 , ОСОБА_14 і ОСОБА_15 підписано «Договір між російською федерацією і Республікою Крим про прийняття в російську федерацію Республіки Крим та утворення в складі російської федерації нових суб'єктів».
20.03.2014 Державною Думою російської федерації прийнято федеральний конституційний закон від 21.03.2014 № 6-ФКЗ «Про прийняття Республіки Крим до складу російської федерації та утворення нових суб'єктів у складі російської федерації - Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя».
Згідно з вказаним законом, АР Крим та м. Севастополь, всупереч Хартії ООН від 26.06.1945, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією від 01.04.1999, Договору між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон від 20.04.2004, увійшли до складу рф.
Внаслідок вказаних насильницьких агресивних дій рф Україна втратила ефективний контроль над територією Кримського півострову у зв'язку з її окупацією зс рф.
У подальшому, ОСОБА_6 за вище вказану діяльність у
НЗФ «Самооборона Севастополя» нагороджений органами окупаційної влади нагрудними знаками та іншими нагородами.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється в участі у діяльності не передбаченого законом збройного формування, нападі на підприємства, установи, організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 260 КК України.
Крім цього, встановлено, що знаходячись на території м. Севастополя, приблизно у лютому 2014 року, точний час досудовим розслідуванням на даний час не встановлено, громадянин України ОСОБА_6 , маючи на меті зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, у тому числі від'єднання міста Севастополя від території України та його включення до складу території рф, перебуваючи на посаді «бійця» у так званій ДНД «Рубіж», яка входила до складу НЗФ «Самооборона Севастополя», брав участь у блокаді та захопленні військових об'єктів та під час несення служби на блокпостах, шляхом погроз застосування фізичної сили та вогнепальної зброї, у випадку непокори, здійснював контрольно-пропускний режим, перевірку документів громадян, обшукував транспортні засоби, які рухались у напрямку м. Севастополь та спільно з іншими бійцями фізично затримували усіх українських активістів, які не підтримували пропаганду «Русской весны» та проведення майбутнього референдуму щодо приєднання території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя до складу рф. При цьому він розумів, що основним завданням новоствореної організації буде допомога проросійським політичним партіям, що діють на території м. Севастополя, а також військовим іноземної держави, яка вчинила акт збройної агресії проти України у допомозі блокувати та захоплювати критичні інфраструктурні, адміністративні та військові об'єкти.
Таким чином, ОСОБА_6 усвідомлював, що діяльність вказаної організації спрямована на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
При цьому, ОСОБА_6 приймав активну участь у зазначеному незаконному збройному формуванні, яке повністю відповідало спільним «проросійськи» налаштованим планам і цілям цього формування, а також методам їх досягнення, мало організовану структуру військового типу, а саме єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну, а також озброєння вогнепальною зброєю, придатною для використання. Вказане формування дислокувались у районах міста Севастополя та мало загальну координацію керівництва.
У подальшому, діючи умисно, з метою зміни меж території та державного кордону України, спільно із іншими членами ДНД «Рубіж», яка входила до складу НЗФ «Самооборона Севастополя», виконуючи вказівки вищих керівників організації, надавав допомогу рф та військовим рф, які незаконно діяли на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_6 , спільно з іншими особами ДНД «Рубіж», яка входила до складу НЗФ «Самооборона Севастополя», та мала на озброєнні придатну для використання вогнепальну, вибухову та іншу зброю, у період приблизно з кінця лютого до середини березня 2014 року, самовільно та незаконно, відповідно до розподіленої йому ролі, перебуваючи в межах міста Севастополь, активно приймав участь з виконання протиправних наказів невстановлених осіб, з числа «ватажків» вказаного збройного формування, зокрема, брав участь у блокаді та захопленні військових об'єктів та під час несення служби на блокпостах, шляхом погроз застосування фізичної сили та вогнепальної зброї, у випадку непокори, здійснював контрольно-пропускний режим, перевірку документів громадян, обшукував транспортні засоби, які рухались у напрямку м. Севастополь та спільно з іншими бійцями фізично затримували усіх українських активістів, які не підтримували пропаганду «Русской весны» та проведення майбутнього референдуму щодо приєднання території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя до складу рф.
Так, 20.03.2014, приблизно в денний час, ОСОБА_6 , спільно з учасниками ДНД «Рубіж», яке входило до складу НЗФ «Самооборона Севастополя» та діючих військовослужбовців зс рф, знаходячись на території
м. Севастополь, вчинив дії, направлені на озброєне захоплення корабля управління Військово-Морських Сил України, а саме: малого протичовнового корабля проєкту 1241.2 (шифр «Молнія-2», англ. Pauk-I class за класифікацією НАТО) «Хмельнимцький» (U208) далі - корабель «Хмельницький»), який знаходився неподалік від причалу № 177, місце № 2 Стрілецької бухти м. Севастополя, зокрема, брав безпосередню участь у блокуванні доступу до корабля, виконував дії з пришвартовування корабля, контролював дії членів екіпажу ВМС України, забезпечував фактичне встановлення контролю над особовим складом та технічними засобами вказаного корабля, чим створив умови для подальшого його ефективного управління представниками збройних сил рф. Внаслідок таких дій корабель «Хмельницький» було повністю захоплено та взято під контроль збройними силами російської федерації.
Так, захоплення корабля «Хмельницький», становило факт незаконного заволодіння об'єктом військової інфраструктури держави у контексті збройної агресії проти України. Вказаний корабель, як військове майно, перебувало під захистом міжнародного гуманітарного права, зокрема норм Женевських конвенцій 1949 року та звичаєвого міжнародного права, яке забороняє захоплення або знищення ворожого майна, що не є об'єктом воєнної необхідності.
У результаті злочинних дій ОСОБА_6 , військовий об'єкт - корабель «Хмельницький» - захоплено, що унеможливило його участь у виконанні завдань із забезпечення морської безпеки, охорони територіальних вод України та протичовнової оборони. Це призвело до ослаблення обороноздатності держави в акваторії Чорного моря, сприяло посиленню контролю окупаційних сил над морською зоною, а також підриву національної безпеки України. У результаті корабель було фактично інтегровано до складу Чорноморського флоту російської федерації, що слугували інструментом подальшої реалізації окупаційної політики держави-агресора та закріплення незаконної присутності окупаційних військ та на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополя.
Дії ОСОБА_6 у вказаний період часу носили стійкий характер та виразились у тривалій активній участі у діяльності НЗФ «Самооборона Севастополя». При цьому, ОСОБА_6 усвідомлював, що вказане незаконне збройне формування, бійцем якого він являється, діє на території України незаконно та що його учасники застосовують зброю, чинять опір представникам влади з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, що призвело до порушення нормальної роботи транспорту, підприємств, установ та організацій, загострення міжнаціональних відносин та ускладнення відносин між державами, а також подальшої окупації території півострова Крим.
Крім того, як встановлено досудовим розслідуванням 27.02.2014 Верховною Радою Автономної Республіки Крим, всупереч чинного законодавства України, прийнято рішення про проведення не передбаченого законодавством України референдуму з питаннями про входження Автономної Республіки Крим та м. Севастополя до складу росії на правах суб'єкта російської федерації або відновлення Конституції Республіки Крим від 1992 року і залишення Криму у складі України.
У свою чергу, продовжуючи вчинення протиправних дій ОСОБА_6 , як боєць ДНД «Рубіж», яка входила до складу НЗФ «Самооборона Севастополя», спільно з особовим складом вказаного НЗФ, брав участь в охороні та забезпеченні проведення 16 березня 2014 року так званого «референдуму» на виборчих дільницях розташованих на території м. Севастополя з питання приєднання півострова до території рф всупереч ст. ст. 5, 72 та 73 Конституції України. Результатом проведеного «референдуму» стали тимчасова окупація території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, а також їх входження до складу рф на правах суб'єкта федерації.
У той же час, у приміщенні Верховної Ради АР Крим 06.03.2014 у порушення ч. 3 ст. 2, ст. 72, ст. 73, п. 2 ч. 1 ст. 85, ст. 132 Конституції України та п. 2 ч. 3 ст. 3, ст. ст. 18, 27 Закону України «Про всеукраїнський референдум» депутатами Верховної Ради АР Крим прийнято незаконну постанову № 1702-6/14 «О проведении общекрымского референдума», в якій визначено дату такого волевиявлення - 16.03.2014, на яке виносилося питання про входження АР Крим та м. Севастополя до складу російської федерації на правах суб'єкта федерації.
Відповідно до зазначеної постанови 16.03.2014 на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя проведено незаконний референдум, результатом якого стала тимчасова окупація території АР Крим і міста Севастополя, а також їх входження до складу російської федерації на правах суб'єкта федерації.
Внаслідок вказаних насильницьких агресивних дій рф Україна втратила ефективний контроль над територією Кримського півострову у зв'язку з її окупацією зс рф.
У подальшому, ОСОБА_6 за вище вказану діяльність у
НЗФ «Самооборона Севастополя» нагороджений органами окупаційної влади нагрудними знаками та іншими нагородами.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється в умисних діях, що мали на меті зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України (в редакції Закону № 1183-VII станом на 02.02.2014).
Крім цього встановлено, що знаходячись на території м. Севастополя, приблизно у лютому 2014 року, точний час досудовим розслідуванням на даний час не встановлено, громадянин України ОСОБА_6 , з метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, у тому числі від'єднання міста Севастополя від території України та його включення до складу території рф, перебуваючи на посаді «бійця» у ДНД «Рубіж», яка входила до складу НЗФ «Самооборона Севастополя», брав участь у блокаді та захопленні військових об'єктів та під час несення служби на блокпостах, шляхом погроз застосування фізичної сили та вогнепальної зброї, у випадку непокори, здійснював контрольно-пропускний режим, перевірку документів громадян, обшукував транспортні засоби, які рухались у напрямку м. Севастополь та спільно з іншими бійцями фізично затримували усіх українських активістів, які не підтримували пропаганду «русской весны» та проведення майбутнього референдуму щодо приєднання території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя до складу рф. При цьому він розумів, що основним завданням новоствореної організації буде допомога проросійським політичним партіям, що діють на території м. Севастополя, а також військовим іноземної держави, яка вчинила акт збройної агресії проти України у допомозі блокувати та захоплювати критичні інфраструктурні, адміністративні та військові об'єкти.
Таким чином, ОСОБА_6 усвідомлював, що діяльність вказаної організації спрямована на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності і недоторканості України.
При цьому, ОСОБА_6 приймав активну участь у зазначеному незаконному збройному формуванні, яке повністю відповідало спільним «проросійськи» налаштованим планам і цілям цього формування, а також методам їх досягнення, мало організовану структуру військового типу, а саме єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну, а також озброєння вогнепальною зброєю, придатною для використання. Вказане формування дислокувались у районах міста Севастополя та мало загальну координацію керівництва.
У подальшому, діючи умисно, спільно із іншими членами ДНД «Рубіж», яка входила до складу НЗФ «Самооборона Севастополя», виконуючи вказівки вищих керівників організації, надавав допомогу рф та військовим рф, які незаконно діяли на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_6 , спільно з іншими особами ДНД «Рубіж», яка входила до складу НЗФ «Самооборона Севастополя», та мала на озброєнні придатну для використання вогнепальну, вибухову та іншу зброю, у період приблизно з кінця лютого до середини березня 2014 року, самовільно та незаконно, відповідно до розподіленої йому ролі, перебуваючи в межах міста Севастополь, активно приймав участь з виконання протиправних наказів невстановлених осіб, з числа «ватажків» вказаного збройного формування, зокрема, брав участь у блокаді та захопленні військових об'єктів та під час несення служби на блокпостах, шляхом погроз застосування фізичної сили та вогнепальної зброї, у випадку непокори, здійснював контрольно-пропускний режим, перевірку документів громадян, обшукував транспортні засоби, які рухались у напрямку м. Севастополь та спільно з іншими бійцями фізично затримували усіх українських активістів, які не підтримували пропаганду «Русской весны» та проведення майбутнього референдуму щодо приєднання території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя до складу рф.
Так, 20.03.2014, приблизно в денний час, ОСОБА_6 спільно з учасниками ДНД «Рубіж», яке входило до складу НЗФ «Самооборона Севастополя» та діючих військовослужбовців зс рф, знаходячись на території
м. Севастополь, вчинив дії, направлені на озброєне захоплення корабля управління Військово-Морських Сил України, а саме: малого протичовнового корабля проєкту 1241.2 (шифр «Молнія-2», англ. Pauk-I class за класифікацією НАТО) «Хмельнимцький» (U208) далі - корабель «Хмельницький»), який знаходився неподалік від причалу № 177, місце № 2 Стрілецької бухти м. Севастополя, зокрема, брав безпосередню участь у блокуванні доступу до корабля, виконував дії з пришвартовування корабля, контролював дії членів екіпажу ВМС України, забезпечував фактичне встановлення контролю над особовим складом та технічними засобами вказаного корабля, чим створив умови для подальшого його ефективного управління представниками збройних сил рф. Внаслідок таких дій корабель «Хмельницький» було повністю захоплено та взято під контроль збройними силами російської федерації.
Так, захоплення корабля «Хмельницький», становило факт незаконного заволодіння об'єктом військової інфраструктури держави у контексті збройної агресії проти України. Вказаний корабель, як військове майно, перебувало під захистом міжнародного гуманітарного права, зокрема норм Женевських конвенцій 1949 року та звичаєвого міжнародного права, яке забороняє захоплення або знищення ворожого майна, що не є об'єктом воєнної необхідності.
У результаті злочинних дій ОСОБА_6 , військовий об'єкт - корабель «Хмельницький» - захоплено, що унеможливило його участь у виконанні завдань із забезпечення морської безпеки, охорони територіальних вод України та протичовнової оборони. Це призвело до ослаблення обороноздатності держави в акваторії Чорного моря, сприяло посиленню контролю окупаційних сил над морською зоною, а також підриву національної безпеки України. У результаті корабель було фактично інтегровано до складу Чорноморського флоту російської федерації, що слугували інструментом подальшої реалізації окупаційної політики держави-агресора та закріплення незаконної присутності окупаційних військ та на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополя.
Дії ОСОБА_6 у вказаний період часу носили стійкий характер та виразились у тривалій активній участі у діяльності НЗФ «Самооборона Севастополя». При цьому, ОСОБА_6 усвідомлював, що вказане незаконне збройне формування, бійцем якого він являється, діє на території України незаконно та що його учасники застосовують зброю, чинять опір представникам влади з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, що призвело до порушення нормальної роботи транспорту, підприємств, установ та організацій, загострення міжнаціональних відносин та ускладнення відносин між державами, а також подальшої окупації території півострова Крим.
Крім того, як встановлено досудовим розслідуванням 27.02.2014 Верховною Радою Автономної Республіки Крим, всупереч чинного законодавства України, прийнято рішення про проведення не передбаченого законодавством України референдуму з питаннями про входження Автономної Республіки Крим та м. Севастополя до складу росії на правах суб'єкта російської федерації або відновлення Конституції Республіки Крим від 1992 року і залишення Криму у складі України.
У свою чергу, продовжуючи вчинення протиправних дій ОСОБА_6 , як боєць ДНД «Рубіж», яка входила до складу НЗФ «Самооборона Севастополя», спільно з особовим складом вказаного НЗФ, брав участь в охороні та забезпеченні проведення 16 березня 2014 року так званого «референдуму» на виборчих дільницях розташованих на території м. Севастополя з питання приєднання півострова до території рф всупереч ст. ст. 5, 72 та 73 Конституції України. Результатом проведеного «референдуму» стали тимчасова окупація території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, а також їх входження до складу рф на правах суб'єкта федерації.
У той же час, у приміщенні Верховної Ради АР Крим 06.03.2014 у порушення ч. 3 ст. 2, ст. 72, ст. 73, п. 2 ч. 1 ст. 85, ст. 132 Конституції України та п. 2 ч. 3 ст. 3, ст. ст. 18, 27 Закону України «Про всеукраїнський референдум» депутатами Верховної Ради АР Крим прийнято незаконну постанову № 1702-6/14 «О проведении общекрымского референдума», в якій визначено дату такого волевиявлення - 16.03.2014, на яке виносилося питання про входження АР Крим та м. Севастополя до складу російської федерації на правах суб'єкта федерації.
Відповідно до зазначеної постанови 16.03.2014 на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя проведено незаконний референдум, результатом якого стала тимчасова окупація території АР Крим і міста Севастополя, а також їх входження до складу російської федерації на правах суб'єкта федерації.
Внаслідок вказаних насильницьких агресивних дій рф Україна втратила ефективний контроль над територією Кримського півострову у зв'язку з її окупацією зс рф.
У подальшому, ОСОБА_6 за вище вказану діяльність у
НЗФ «Самооборона Севастополя» нагороджений органами окупаційної влади нагрудними знаками та іншими нагородами.
Таким чином, ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні державної зради, тобто діянні, умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, наданні іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону № 1183-VII станом на 02.02.2014).
Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування матеріалами, та іншими доказами в своїй сукупності.
11.01.2020 року відносно ОСОБА_6 , складено та повідомлено про підозру за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України.
01.08.2025 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру.
Оскільки відділення Укрпошти у місті Севастополь тимчасово не функціонує, та доставка кореспонденції у вказане місто не здійснюється, повідомлення про підозру опубліковане в газеті «Урядовий кур'єр», яку визначено друкованим засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, в якому розміщуються оголошення про виклик до прокурора для вручення підозри та проведення інших слідчих дій. Однак, до теперішнього часу ніхто до прокурора не з'явився. Також повідомлення про підозру ОСОБА_6 опубліковані на сайті Офісу Генерального прокурора.
У зв'язку з перебуванням підозрюваного на тимчасово окупованій території України, неможливість звернення до російської федерації, тобто території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, невиконанням компетентними органами російської федерації із запитом про міжнародну правову допомогу, що пояснює обґрунтовану неможливість вручити повістки згідно з ч.ч. 1, 2, 4, 7 ст. 135 КПК України, відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України, слідчим у кримінальному провадженні здійснено виклик ОСОБА_6 шляхом публікацій повісток про його виклик в засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий Кур'єр», та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Згідно абзацу 2 ч. 8 ст. 135 КПК України особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
У вказаних в повістках дату та час підозрюваний ОСОБА_6 до СУ ГУ НП в
Автономній Республіці Крим та міста Севастополя не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Обставинами, які свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_6 переховується від органу досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності, є наступні.
Так, ОСОБА_6 викликався до слідчого,шляхом відправлення письмових повісток шляхом розміщення повісток на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора та розміщення публікації в газеті «Урядовий кур'єр», яку визначено друкованим засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження. Однак, підозрюваний ОСОБА_6 до слідчого більш як два рази не прибув, переховується від органів досудового розслідування на на тимчасово окупованій території України.
Отже, на думку прокурора, вищевказані матеріали досудового розслідування дають достатні та безсумнівні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 умисно переховується від слідства, прокуратури та суду на на тимчасово окупованій території України, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені ним особливо тяжкі злочини. Притягнути ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності в загальному порядку, передбаченому чинним кримінальним процесуальним законодавством, неможливо.
Враховуючи, що ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 260, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 110 КК України; те, що він умисно та безпідставно ухиляється від явки на виклики прокурора, переховується від органів досудового розслідування, прокуратури та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, перебуває на тимчасово окупованій території України, з метою виконання завдань кримінального судочинства, щоб кожний, хто вчинив злочини проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, орган досудового розслідування вважає, що з метою притягнення ОСОБА_16 до кримінальної відповідальності у вказаному кримінальному провадженні необхідно провести спеціальне досудове розслідування.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання в повному обсязі та просив задовольнити. Наголосив на тому, що доводи, викладені у клопотанні, та матеріали, долучені до клопотання, підтверджують обґрунтованість підозри, та те, що підозрюваний ОСОБА_6 насправді переховується від органів досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності, що беззаперечно підтверджує необхідність здійснення щодо нього спеціального досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.
Захисник при вирішенні даного клопотання поклалася на розсуд суду.
Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали справи, надходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
Згідно з ч. 2 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п'ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держваи, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук. Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасовій окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Як вбачається з наданих матеріалів, стосовно ОСОБА_6 , складено повідомлення про підозру за ч. ч. 4 ст. 260, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 110 КК України.
При цьому, відповідно до вимог ч. 8 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою - агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
На виконання вимог ст. 135 КПК України у зв'язку з тим, що підозрюваний переховується на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, повістки про виклик його до прокурора Автономної Республіки Крим опубліковані в газеті «Урядовий кур'єр», яка є друкованим засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Так, повістки про виклик ОСОБА_6 опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр» від 25 липня 2025 року, № 150.
Таким чином, на підставі викладеного, слідчий суддя вважає дотриманими при врученні ОСОБА_6 повідомлення про підозру вимоги ст. ст. 276-278, 135 КПК України.
Досудове розслідування кримінального провадження № 12020010000000001 на даний час здійснюється слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.
Наведені обставини прямо та беззаперечно свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у розшук.
Враховуючи викладене, кваліфікацію дій підозрюваного за ч. 5 ст. 111-1 КК України, слідчий суддя вважає наявними підстави, визначені ст. ст. 297-1, 297-2, 297-4 КПК України, для задоволення клопотання сторони обвинувачення про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020010000000001 від 13.01.2020 стосовно ОСОБА_6 .
Керуючись ст. 110, 297-1, 297-3, 297-4, 309 КПК України, слідчий суддя, -
1. Клопотання задовольнити.
2. Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 110, ч. 4 ст. 260 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Севастополь, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
3. Зобов'язати прокурора у кримінальному провадженні відомості про здійснення спеціального досудового розслідування внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
4. Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення та не може бути оскаржена, заперечення на неї можуть бути подані під час підготовчого провадженні в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1