Справа № 725/1303/25
Провадження № 2/727/1199/25
07 серпня 2025 року
Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі
головуючого судді Танасійчук Н.М.,
при секретарі Кремзелюк О.В.
представника позивача ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому провадженні клопотання про зупинення провадження у справі №725/1303/25, -
У провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ боргу подружжя та стягнення коштів в порядку регресу
25.07.2025 року представник відповідача - ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про зупинення провадження у справі, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_2 проходить військову службу в Державній прикордонній службі України на посадах осіб сержантського і старшинського складу. Вказує, що такий статус військовослужбовця унеможливлює повноцінну та безпосередню участь відповідача у судових засіданнях. 25 липня 2025 року договір про надання правової допомоги укладений між адвокатським обєднанням «Поляк і партнери» та відповідачем ОСОБА_2 буде розірвано.
В судовому засіданні представник позивача заперечував щодо задоволення заявленого клопотання.
Відповідач в судове засідання не з"явився.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб та оголошено проведення загальної мобілізації. В подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався.
Верховний Суд сформулював позицію, за якою для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України в матеріалах цивільної справи мають бути докази перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а також того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема беруть участь у виконанні бойових завдань.
Вказана правова позиція знайшла своє відображення зокрема в судових рішеннях Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 29.08.2022 року в справі № 461/5209/19, від 21.12.2022 року у справі № 456/2541/19 , тощо.
Звертаючись до суду із клопотанням про зупинення провадження з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, відповідач на підтвердження наявності обставин для зупинення провадження у справі, надав копію контракту про його перебування на службі у державній прикордонній службі.
Так, відповідно до пункту 12 Положення встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Аналізу пункту 12 Положення дає підстави зробити висновок про те, що встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом оформлюється письмовими наказами по особовому складу.
Верховний Суд сформулював позицію, за якою для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України в матеріалах цивільної справи мають бути докази перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а також того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема беруть участь у виконанні бойових завдань.
Приклади подібного знайшли своє відображення в ухвалах про зупинення провадження Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 14.12.2022 по справі 757/5240/16-ц, від 29.08.2022 по справі 461/5209/19 та в інших.
У вказаних справах Верховний Суд зупиняв провадження, оскільки сторонами надані докази перебування у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан.
У постанові від 21.12.2022 по справі 456/2541/19 Касаційний цивільний суд Верховного Суду погодився з зупиненням провадження у зв'язку з перебуванням сторони у складі ЗСУ. "Суд проаналізував довідку командира, згідно з якою позивач перебуває у складі військової частини, що входить до складу ОТУ, залучена та бере безпосередню участь «у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях».
Також Касаційний цивільний суд Верховного Суду визначав, що належним письмовим доказом для зупинення провадження у зв'язку з перебуванням сторони у складі Збройних Сил України є наказ по особовому складу, виданий у порядку п.12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008. Інші докази (довідки, листи з військової частини) суд визнав недостатніми для встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом (постанова від 29.03.2023).
Отже, самі по собі довідки та накази про перебування сторони на військовій службі, у складі Збройних Сил України, не є достатніми для зупинення провадження по справі. Прецедентна практика Верховного Суду вимагає від сторін надання доказів залучення особи до бойових дій, здійснення заходів з національної безпеки та оборони, переведення конкретної військової частини на військовий стан тощо.
Наданий відповідачем контракт , не містить інформації про переведення на воєнний стан або залучення до виконання завдань у зоні бойових дій ОСОБА_2 , факт перебування відповідача на службі у державній прикордонній службі не доводить факту його перебування у структурному підрозділі ЗСУ, що переведений на воєнний стан та безпосередньо бере участь у бойових діях, а тому не може бути підставою для зупинення провадження у справі за п. 2 ч.1 ст. 251 ЦПК України.
Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.
Згідно ст. 58 ЦПК України, сторона, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, чим і скористався відповідач.
Відтак, об'єктивної неможливості розгляду справи суд не вбачає.
Враховуючи наведене вище, суд доходить висновку щодо відсутності підстав для зупинення провадження у справі, внаслідок чого у задоволенні клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 251, 253, 260 ЦПК України, суд -
У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ боргу подружжя та стягнення коштів в порядку регресу - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Н.М. Танасійчук