Єдиний унікальний номер 722/664/20
Номер провадження 2/722/1/25
25 серпня 2025 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді Суського О.І.
секретаря Сімак О.І.
представника відповідача Андрєєва Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Сокиряни в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим представником позивача Боднарюком Станіславом Вікторовичем до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди,-
В провадженні Сокирянського районного суду Чернівецької області перебуває вищезазначена цивільна справа №2/722/1/25.
У відповідності до вимог позовної заяви, позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача на його користь відшкодування матеріальних збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 277857 грн., а також за проведення авто - товарознавчого дослідження у розмірі 6200 грн., завдану моральну шкоду в розмірі 50000 грн. Крім цього, просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 4942,58 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2024 року дана позовна заява передана до провадження судді Суського О.І.
Позивач та представник позивача в судове засідання повторно не з'явилися з невідомих суду причин, хоча належним чином та завчасно були повідомлений про час та місце розгляду справи.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду через неодноразові неявки позивача та його представника без поважних причин.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Ухвалою судді Сокирянського районного суду Чернівецької області від 08.11.2024 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.
Підготовче судове засідання неодноразово відкладалося за клопотанням представника позивача, який просив проведення підготовчого судового засідання без їхньої участі.
Ухвалою судді Сокирянського районного суду Чернівецької області від 28.01.2025 року закрито підготовче провадження в даній цивільній справі та призначено до судового розгляду по суті. В судове засідання викликано сторони.
25.02.2025 року позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, представником позивача надіслано клопотання про проведення судового засідання без участі позивача, а також представника із його зайнятістю.
31.03.2025 року позивач та його представник повторно у судове засідання не з'явилися, представником позивача надіслано клопотання про проведення судового засідання без участі позивача та представника у зв'язку із його зайнятістю. З огляду на викладене виникла необхідність допитати позивача та представника позивача в судовому засідання щодо предмету позову, в зв'язку з чим судове засідання відкладено на 29.04.2025 року та визнано обов'язковою особисту участь позивача ОСОБА_1
29.04.2025 року, 28.05.2025 року, 17.06.2025 року, 09.07.2025 року, 11.08.2025 року (подав заяву про відкладення судового засідання у зв'язку з сімейними обставинами) та 25.08.2025 року позивач повторно не з'явився, хоч про дату, час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку, а також як вбачається із поданих клопотань його представником про розгляд справи без його участі.
Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 , подану представником позивача Боднарюком Станіславом Вікторовичем до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди слід залишити без розгляду виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Відповідно до положень ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
У справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 31.03.2025 року визнано обов'язковою явку в судове засідання позивача ОСОБА_1 для надання пояснень у даній цивільній справі.
Відповідно до положень п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз вказаних норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу згідно ст. 257 ЦПК України.
Однією із засад цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи, що визначено ст.2 ЦПК України.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ.
З огляду на встановлені судом обставини неявки позивача, які суд знаходить такими, що свідчать про повторну неявку без поважних причин, приймаючи до уваги засади своєчасності розгляду справи та обов'язку учасників у сприянні дотримання своєчасності такого розгляду, приймаючи до уваги період часу, що пройшов з моменту відкриття провадження у справі, суд вважає, що наявні підстави для залишення позову без розгляду в зв'язку з повторною неявкою позивача.
Незважаючи на належне повідомлення, позивач неодноразово не з'являється у судове засідання, поважність причин неявки суду не довів. За таких обставин суд розцінює повторну неявку позивача як безпідставну, без будь яких підтверджень та вважає, що позивач втратив інтерес до заявленого позову.
Враховуючи наведене, а також те, що позивача, явка якого була визнана судом обов'язковою, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно, не з'явився у судове засідання, не повідомив про причини своєї неявки, а його неявка перешкоджає подальшому розгляду справи, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без розгляду.
Залишення позовної заяви без розгляду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Згідно із ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.223, 257, 258, 259, 260, 261, 353, 354, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 , подану представником позивача Боднарюком Станіславом Вікторовичем до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди - залишити без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача.
Роз'яснити позивачу, що він має право звернутися до суду повторно.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: