Справа № 713/1615/25
Провадження №2/726/484/25
Категорія 40
(заочне)
26.08.2025 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:
головуючого судді Асташева С. А.,
з участю секретаря судових засідань Сківернічук А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Чернівці, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Садгірського районного суду м. Чернівці, через систему «Електронний суд», надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому представник позивача Поляков О.В. просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 00-9755146 від 05.05.2024 у розмірі 17 737,60 грн, а також судові витрати у справі на оплату судового збору у розмірі 2 442,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
У позові зазначає, що 05.05.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та відповідачем укладено Кредитний договір № 00-9755146 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору. У кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки. Відповідно до умов Договору позичальник зобов'язується сплатити кредитодавцю комісію за надання кредиту в сумі 800 грн, порядок сплати якої визначено умовами кредитного договору, а позичальнику перераховується безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «Платежі онлайн» на платіжну картку № НОМЕР_1 сума в розмірі 8000 грн.
Щодо переходу права вимоги за кредитним договором до Позивача представник позивача вказує, що 21.10.2024 первісний кредитор та позивач уклали Договір факторингу № 21102024-МК/ЕЙС, відповідно до якого позивачеві відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Оскільки відповідач належним чином не виконав свого зобов'язання щодо повернення коштів, у нього виникла заборгованість у розмірі 20 137,60 грн, визначена первісним кредитором, яка складається з:
8 800,00 грн - заборгованість по кредиту;
8 937,60 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом;
2 400,00 грн - штрафні санкції.
Зазначає, що позивач не заявляє вимог щодо стягнення штрафних санкцій, а тому сума вимог становить 17 737,60 грн.
Представник позивача також наводить попередній розрахунок суми судових витрат, що включає в себе окрім судового збору також витрати понесені із зверненням Позивача за наданням правничої допомоги згідно із Договору № 07/04/25-02 від 07.04.2025, Додаткової угоди до нього № 2 від 07.04.2025, Акту прийому-передачі наданих послуг до договору наданням правничої допомоги, - на суму 7 000 грн, що складається з витрат на: вивчення матеріалів справи: 2 год.- 1 000,00 грн.; підготовку адвокатського запиту: 1 год - 500,00 грн; підготовку клопотання про витребування доказів: 1 год - 500,00 грн; складання позовної заяви: 2 год.- 5 000,00 грн.
Відзив на позовну заяву від відповідача ОСОБА_1 до суду не надходив.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором 22.05.2025 сформовано у системі «Електронний суд» та подано до Вижницького районного суду Чернівецької області.
Ухвалою судді Вижницького районного суду Чернівецької області від 06.06.2025 цивільну справу передано на розгляд за територіальною підсудністю до Садгірського районного суду м. Чернівців.
Згідно із відомостями протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказана справа 21.07.2025 передана на розгляд головуючого судді Асташева С.А.
Ухвалою судді Садгірського районного суду м. Чернівці Асташева С.А. від 22.07.2025 прийнято зазначену вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, судове засідання призначено на08.08.2025. Також суд задовольнив клопотання позивача та витребував в АТ КБ «ПриватБанк» докази у справі.
У зв'язку із неявкою відповідача та ненадходженням витребуваних доказів у справі судове засідання відкладено на 26.08.2025.
11.08.2025 на адресу суду надійшли витребувані докази у справі.
Позивач у позові просив розгляд справи проводити за відсутності його представника, підтримав позовні вимоги та не заперечив проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (за адресою реєстрації, проживання) та шляхом розміщення оголошення про його виклик до суду. У встановлений законом строк відзив, відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України, і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, відповідачем не надіслано, зустрічний позов не пред'явлено. Жодних клопотань від відповідача не надходило, поважних причин неявки суду останній не повідомив.
Статтею 280 ЦПК України передбачено, що у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, а також якщо відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.
Зупинення і поновлення провадження у справі не здійснювалося.
Заходів спрямованих на забезпечення доказів та позову не вживалося.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, оскільки у судове засідання учасники справи не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, надавши їм відповідну оцінку, доходжу таких висновків.
Суд встановив, що 05.05.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 00-9755146, у формі електронного документа з використанням електронного підпису (електронний підпис Позичальника, відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб.телефону НОМЕР_2 ) за яким Кредитодавець надає Позичальнику кредит у національній валюті у вигляді Кредитної лінії на умовах, передбачених Договором, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Сума ліміту кредитної лінії (Сума кредиту) складає: 8000.00 (вісім тисяч) гривень.
Строк дії кредитної лінії (Строк кредитування): 360 календарних днів.
Позичальник зобов'язаний повернути Суму Кредиту Кредитодавцю в останній день Строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) 30 квітня 2025 року згідно з умовами пункту 3.4 цього Договору.
Позичальник зобов'язаний оплатити проценти в Періодичну дату оплати процентів, а саме: на 20 травня 2024 року, та на кожний 15 день після цієї дати за фактичне користування грошовими коштами протягом Строку дії кредитної лінії (Строку кредитування).
У п. 1.5 Договору визначено, що тип процентної ставки - фіксована.
Стандартна процента ставка складає 1,47% (один цілих 47 сотих) від Суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах Строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору (за виключенням строку кредитування, коли Позичальник має право на використання Зниженої процентної ставки).
Знижена процентна ставка становить 0,5 (нуль цілих 5 десятих)% від Суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається Позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за першою Періодичною датою оплати процентів, визначеною п.1.3.1. цього Договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 15 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування Кредитом (дати видачі кредиту) протягом Строку кредитування, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору.
У разі здійснення Позичальником платежу не пізніше наступного дня за першою Періодичною Датою оплати процентів, визначеною п.1.3.1. цього Договору, до Позичальника, як учасника Програми лояльності,застосовується індивідуальна знижка (Знижена процентна ставка) на Стандартну процентну ставку, яка зазначена у п.1.5.2. даного Договору. У випадку невиконання Позичальником умов для отримання від Кредитодавця індивідуальної знижки (застосування Зниженої процентної ставки), користування кредитом для Позичальника здійснюється за стандартною процентною ставкою, яка зазначена у п. 1.5.1. даного Договору.
Кредитодавець одноразово нараховує Комісію за надання кредиту у розмірі 10,00% від суми Кредиту, що складає: 800.00 (вісімсот гривень нуль копійок) грн, яку Позичальник зобов'язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.4 цього Договору ( п. 1.6 Договору).
Відповідно до п. 2.8 Договору Кредитодавець зобов'язаний надати кредит у дату надання/видачі Кредиту: 05 травня 2024 року Сума Кредиту перераховується Кредитодавцем в сумі 8000.00 грн на рахунок Позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_3 .
Сторони підтверджують, що Договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для Сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами Сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи Договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, Позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього Договору та Правил.
Отже, Договір був вчинений в електронній формі, який відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми.
Відповідно до даних Довідки про ідентифікацію клієнт ОСОБА_1 акцептував договір, шляхом його підписання ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора - НОМЕР_6, відправленого йому 05.05.2024 на номер мобільного телефону НОМЕР_2 .
Також суду надано Паспорт споживчого кредиту та Правила надання грошових коштів у позику.
Відповідно до даних Інформаційної довідки ТОВ «Платежі Онлайн» вих № 1289/10 від 30.10.2024, ТОВ «Платежі Онлайн» як технологічний оператор платіжних послуг повідомляє, що на сайті Торговця через платіжний сервіс «Platon» 05.05.2024 було проведено успішну транзакцію № 41488-52892-96143 на суму 8000 грн, маса картки клієнта НОМЕР_3 .
Вказане також підтверджується інформацією ТОВ «Макс Кредит» щодо позичальників, яким були перераховані кошти через платіжний сервіс «Platon» (ТОВ «Платежі Онлайн»).
Відповідно до даних розрахунку заборгованості за кредитним договором № 00-9755146 від 05.05.2024, проведеного ТОВ «Макс Кредит», у ОСОБА_1 наявна заборгованість, яка складається з:
8 800,00 грн - заборгованість по кредиту;
8 937,60 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом;
800 грн - заборгованість за нарахованими комісіями;
2 400,00 грн - штрафні санкції.
Дана сума підтверджується також випискою з особового рахунку ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-9755146 від 05.05.2024, за період 21.10.2024 - 04.05.2025, відповідно до якої заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором становить 20 137,00 грн та складається з:
8 800,00 грн - заборгованість по кредиту;
8 937,60 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом;
2 400,00 грн - штрафні санкції.
ТОВ «Фінансова Компанія «Ейс» повідомляє, що станом на 04.05.2025 заборгованість за кредитним договором № 00-9755146 від 05.05.2024 не погашена.
Також суд встановив і те, що 21 жовтня 2024 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Ейс» та ТОВ «Макс Кредит» укладено Договір факторингу № 21102024-МК/Ейс, відповідно до якого до ТОВ «Фінансова Компанія «Ейс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 00-9755146 від 05.05.2024 у розмірі 17 737,60 (8800 грн тіло кредиту, 8937,60 грн - відсотки), що підтверджується даними реєстру боржників від 21.10.2024 до Договору факторингу № 21102024-МК/Ейс від 21.10.2024.
Крім того, судом отримані витребувані ухвалою суду докази у справі від АТ КБ «ПриватБанк» відповідно до яких банк повідомляє, що на ім'я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку маска-картки № НОМЕР_4 , однак номер телефону НОМЕР_2 не був фінансовим номером та не зазначений в анкеих даних ОСОБА_1 .
Також долучено Виписку по рахунку № НОМЕР_4 за період з 05.05.2024 до 10.05.2024, яка містить зарахування на суму 8000,00 грн.
Вирішуючи заявлені вимоги, суд виходить із того, що згідно із положеннями ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст. 1077 ЦК України).
Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Частиною 1 статті 512 ЦК України передбачені підстави заміни кредитора у зобов'язанні в тому числі через передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ст. 514 ЦПК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Крім того, ст. 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним договором або законом.
Суд вважає, що надана копія договору факторингу № 21102024-МК/Ейс від 21.10.2024 та реєстру права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 607/11746/17).
У цій справі договір факторингу у встановленому законом порядку відповідачем не визнавався недійсним. Суду надані відповідні документи на підтвердження переходу від первісного кредитора до позивача у справі права вимоги до відповідача ОСОБА_1 , як боржника, за кредитним договором № 00-9755146 від 05.05.2024 у заявленому до стягнення у позові розмірі. Таким чином позивач, як новий кредитор, отримав право вимоги до боржника.
Спір між сторонами стосується стягнення заборгованості за кредитним договором, право вимоги за яким перейшло до нового кредитора.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підставі пункту 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно із ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ч.12 ст. 11 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
У п.6 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію», визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Договір, що укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, про що вказано також у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.
Суд доходить висновку, що підписавши вищезазначений Кредитний договір № 00-9755146 від 05.05.2024 за допомогою електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомився та отримав примірник договору та зобов'язався виконувати його умови, що свідчить про волю відповідача на укладення такого договору. Також при укладенні кредитного договору № 00-9755146 від 05.05.2024 сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов та визначено: валюту кредитування, суму кредиту, процентну ставку за користування ним і порядок повернення кредиту, строк кредиту. Таким чином укладений між сторонами договір є обов'язковим до виконання.
Позивачем підтверджено факт перерахування грошових коштів (кредиту) первісним кредитором ТОВ «Макс Кредит» відповідачу за укладеним договором, а відповідачем не спростовано факт отримання грошових коштів у розмірі 8 000 грн за кредитним договором. Належність картки на яку здійснено переказ відповідачу та надходження кредитних коштів на неї, підтверджується витребуваними на клопотання позивача доказами у справі.
Відповідачем не надано доказів повернення отриманих у кредит коштів кредитору.
Оскільки термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, відповідачем порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів, у зв'язку із чим у ОСОБА_1 утворилася заборгованість перед позивачем (як новим кредитором), яка підтверджена відповідним розрахунком.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження №12-161 гс19) зазначено, що: «визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов'язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду».
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 зазначив, що суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).
Відповідач в ході розгляду справи не надав альтернативних розрахунків заборгованості за кредитним договором, не спростував проведених розрахунків, а тому суд погоджується з розрахунком заборгованості, наданим позивачем.
Разом із тим, позивач користуючись своїм правом, заявляє до стягнення лише суму заборгованості за кредитом та відсоткам за користування кредитом.
Дослідивши матеріали справи в судовому засіданні суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, враховуючи те, що відповідач не виконує свої грошові зобов'язання за кредитним договором, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, а із відповідача підлягає стягненню на користь позивача заявлена сума заборгованості за кредитним договором № 00-9755146 від 05.05.2024 у розмірі 17 737,60 грн (8 800,00 грн - заборгованість по кредиту, 8 937,60 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом).
Також суд вирішує питання судових витрат у справі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем, при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 442 гривні 40 копійок, із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 у зв'язку із подачею позову в електронному вигляді (платіжна інструкція № 11354 від 20.05.2025), а оскільки позов задоволено у повному обсязі, тому із відповідача на користь позивача підлягає стягненню така сума судового збору.
Також у позові представник позивача вказує про понесені позивачем витрати на правничу допомогу, наводить їх розрахунок на суму 7000 грн, які просить стягнути із відповідача на користь позивача.
Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 137 ЦПК України).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач долучає: документи на підтвердження повноважень адвоката Полякова О.В., Договір про надання правничої допомоги № 07/04/25-02 від 07.04.2025, Додаткову угоду до нього № 2 від 07.04.2025, Акт прийому-передачі наданих послуг до договору надання правничої допомоги, - на суму 7 000 грн, що складається з витрат на: вивчення матеріалів справи: 2 год.- 1 000,00 грн.; підготовку адвокатського запиту: 1 год - 500,00 грн; підготовку клопотання про витребування доказів: 1 год - 500,00 грн; складання позовної заяви: 2 год.- 5 000,00 грн.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 квітня 2023 року по справі № 760/10847/20-ц було сформульовано висновок, що у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Розподіляючи витрати, понесені позивачем на юридичну (правничу) допомогу, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують факт наявності таких витрат. Клопотання про неспівмірність таких витрат відповідачем не надано, їх розмір не заперечувався.
Отже, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення понесених ним у зв'язку з розглядом справи судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн. підлягає до задоволення, а такі витрати у зв'язку із задоволенням позову, необхідно стягнути із відповідача у справі.
На підставі ст.ст. 42, 61 Конституції України, ст.ст.2, 15, 207, 526, 530, 536, 546, 549, 610 - 612, 625, 633-634, 1048-1050, 1054-1055 ЦК України, керуючись ст.ст.3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 280-289, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005 місто Київ, 02090, заборгованість за кредитним договором № 00-9755146 від 05.05.2024 у розмірі 17 737 (сімнадцять тисяч сімсот тридцять сім) гривень 60 копійок, яка складається з:
-8800 гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту;
-8937 гривень 60 копійок - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005 місто Київ, 02090, понесені витрати на оплату судового збору у розмірі 2 442 (дві тисячі чотириста сорок дві) гривні 00 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.
Заочне рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя С. А. Асташев