Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/3794/25
номер провадження 1-кс/695/982/25
27 серпня 2025 рокум. Золотоноша
Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , власника майна ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_4 та додані до клопотання матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025255320000404 від 23.08.2025, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України про арешт майна, -
До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшло клопотання прокурора Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_4 та додані до клопотання матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025255320000404 від 23.08.2025, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України про арешт майна.
В обґрунтування клопотання зазначено, що 22.08.2025 до Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що за місцем її проживання проникла невідома особа
За даним фактом 23.08.2025 розпочато кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025255320000404 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.
22.08.2025 на підставі повідомлення до чергової частини дізнавачем сектору дізнання Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області лейтенантом поліції ОСОБА_6 , в період часу з 15 год. 40 хв. по 16 год. 20 хв. проведено огляд місця події, за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено в кімнаті №3 під диваном:
- мобільний телефон марки iPhone рожевого кольору та гумовий чохол білого кольору, який ймовірно належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який було поміщено до полімерного пакету з відповідною биркою.
Під час виїзду на місце події було отримано пояснення від подружжя ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які проживають на підставі договору оренди житлового приміщення від 09.07.2025 в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві власності від 08.10.2021 належить ОСОБА_9 . Подружжя вказало, що вони являються переселенцями та проживають за вищевказаною адресою з 09.07.2025 та 22.08.2025 близько 12 год. 30 хв. до них на подвір'я увірвалась місцева жителька ОСОБА_3 , яка забігла у будинок та почала зривати з вікон карнизи та штори, вказуючи, що ці речі належать їй, після чого забрала дані речі та покинула будинок. Про дану подію вони повідомили своїй доньці ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка в подальшому викликала поліцію.
25.08.2025 було допитано потерпілого, власника вищезазначеного домоволодіння гр. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який повідомив, що проживав спільно з ОСОБА_3 з 2021 по травень 2024 року та вона неодноразово з'являється в домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та вказує на те, що там її речі.
Оскільки існує достатня сукупність підстав та розумних підозр вважати, що мобільний телефон марки iPhone рожевого кольору та гумовий чохол білого кольору, який ймовірно належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які були поміщені до полімерного пакету з відповідною биркою є доказом кримінального проступку та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, прокурор звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на зазначене майно.
У судове засідання прокурор не з'явилася, але до суду скерувала заяву, згідно якої підтримала подане клопотання, просила його задовольнити.
У судовому засіданні власник майна ОСОБА_3 не заперечувала проти заявленого клопотання.
Згідно ст. 172 ч.1 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Ретельно вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 98 КПК України матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом є речовими доказами по справі. Якщо документи містять зазначені вище ознаки, вони теж є речовими доказами.
Згідно ст.170 ч.1 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 статті 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно ст. 168 КПК України кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов'язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику.
Відповідно до ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Згідно ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні сектору дізнання Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12025255320000404 від 23.08.2025, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.
Із наданих до клопотання матеріалів вбачається, що дізнавачем сектору дізнання Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 22 серпня 2025 року о 15 годині 40 хвилин в АДРЕСА_1, проведено огляд місця події, в ході якого було виявлено та вилучено: мобільний телефон iPhone рожевого кольору та гумовий чохол білого кольору.
Постановою дізнавача СД Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області від 25.08.2025 року вказані у клопотанні про арешт майна мобільний телефон iPhone рожевого кольору та гумовий чохол білого кольору, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025255320000404 від 23.08.2025 за ч. 1 ст. 162 КК України.
Під час судового розгляду клопотання встановлено, що метою накладення арешту на вилучене майно, а саме: мобільний телефон iPhone рожевого кольору та гумовий чохол білого кольору є забезпечення збереження речових доказів.
Підставою для арешту вищевказаного майна є наявність достатніх підстав вважати, що вилучене майно зберегло на собі сліди правопорушення, може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час розслідування кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що у клопотанні прокурора наведено достатньо підстав вважати, що мобільний телефон iPhone рожевого кольору та гумовий чохол білого кольору, виявлені та вилучені під час огляду місця події 22 серпня 2025 року о 15 годині 40 хвилин в АДРЕСА_1 , мають виключне значення у кримінальному провадженні, як речові докази, у зв'язку з чим, з метою забезпечення збереження речових доказів, клопотання прокурора про арешт майна підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 175 Кримінального процесуального кодексу України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Згідно з Інструкцією про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої спільним Наказом МВС України, Генеральної Прокуратури України, ДПА України, СБУ, Верховного Суду України, ДСА України від 27.08.2010 року, обов'язок по визначенню місця зберігання арештованого майна покладається на слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Керуючись ст.ст. 7, 110, 131, 132, 170-174, 309, 370-372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025255320000404 від 23.08.2025, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025255320000404 від 23.08.2025, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, на майно, яке було вилучено 22 серпня 2025 року під час проведення огляду місця події, в АДРЕСА_1 , а саме:
- мобільний телефон марки iPhone рожевого кольору та гумовий чохол білого кольору.
Ухвала підлягає негайному виконанню дізнавачем, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти діб.
Слідчий суддя ОСОБА_1