Справа № 643/14161/25
Провадження № 1-кс/643/4725/25
27.08.2025 слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні за № 22024220000001108 від 23.10.2024,
25.08.2025 до Салтівського районного суду міста Харкова засобами поштового зв'язку надійшло зазначене клопотання прокурора.
З клопотання та доданих до нього матеріалів слідує, що слідчим відділом ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024220000001108 від 23.10.2024, за ч.1 ст.114-1, ч.4 ст.191, ч.1 ст.209 КК України.
В ході досудового розслідування отримано інформацію, що посадові особи підприємств комунальної та державної власності на території Харківської області створюють перешкоди у законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань шляхом фіктивного працевлаштування зацікавлених осіб на об'єкти критичної інфраструктури та їх подальшого бронювання від мобілізації в обмін на неправомірну вигоду, тим самим надаючи їм можливість уникнути призову на військову службу, чим протидіють формуванню мобілізаційного резерву.
Так, встановлено, що посадові особи комунального підприємства «Комплекс з вивозу побутових відходів», зокрема заступник директора з експлуатації КП ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , організували схему фіктивного працевлаштування осіб призовного віку на вказане підприємство з метою подальшого «бронювання», оскільки підприємство входить до переліку об'єктів критичної інфраструктури. Вказані дії посадових КП створюють перешкоди законній діяльності ЗСУ, а саме ухилення від призову осіб призовного віку до лав ЗСУ.
21.08.2025 ОСОБА_4 затриманий слідчим ІНФОРМАЦІЯ_3 в порядку ст. 208 КПК України.
Крім того встановлено що, до вказаної діяльності може бути причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є співробітником комунального підприємства «Комплекс з вивозу побутових відходів», який в свою чергу міг бути обізнаними про протиправну діяльність ОСОБА_4 та міг сприяти вказаній протиправній діяльності.
21.08.2025 на підставі ухвали слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова про дозвіл на обшук від 18.08.2025 проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого виявлено та вилучено:
1. мобільний телефон iPhone XR, модель NT392LL/A, імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 .
2. мобільний телефон iPhone 12 pro max, модель MGCK3LL/A, імеі1: НОМЕР_3 , імеі2: НОМЕР_4 .
Слід зазначити, що враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме здійснення спілкування/координацію протиправних дій/надання вказівок, порад, а також усунення інших перешкод для досягнення єдиної злочинної мети між підозрюваним ОСОБА_4 та іншими особами, які можуть бути причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення з використанням саме мобільних телефонів, що підтверджується матеріалами проведених НСРД, їх - мобільні телефони можна вважати знаряддям вчинення вказаного злочину.
За таких підстав, вилучений під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання особи речі та предмети містить інформацію, яка має значення для розслідування вказаного кримінального провадження, може мати на собі слідову та (або) іншу інформацію, що має доказове значення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження в сукупності з іншими доказами.
22.08.2025 постановою слідчого вказаний мобільний телефон визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Для подальшого дослідження змісту зазначеного мобільного телефону є необхіднім проведення комплексу технічних заходів, що в свою чергу потребує певного розумного часу.
Зважаючи на викладене, на час досудового розслідування та судового провадження на вказані предмети необхідно накласти арешт з метою збереження речових доказів, проведення необхідних слідчих та процесуальних дій та недопущення їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі.
Незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема псуванню, зникненню, знищенню, передачі, предметів та документів які є речовими доказами, тобто зберегли на собі сліди вчинення злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Прокурор у судове засідання не з'явилися, подав заяву про розгляд клопотання без його участі.
ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі, в якій зазначив, що не заперечує проти задоволення клопотання прокурора.
Згідно із ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього документи, встановив таке.
Слідчим відділом ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024220000001108 від 23.10.2024, за ч.1 ст.114-1, ч.4 ст.191, ч.1 ст.209 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням. Вказані обставини стороною обвинувачення доведені.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, якою визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Дане клопотання було направлено до суду засобами поштового зв'язку 22.08.2025, тобто з дотриманням прокурором вимог ч. 5 ст. 171 КПК України (на наступний робочий день).
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати зокрема: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Оцінивши наведені стороною обвинувачення докази слідчий суддя доходить висновку про необхідність накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, є достатні підстави вважати, що вилучене майно зберегло у собі сліди вчиненого кримінального правопорушення чи інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв'язку з цим, для спростування або підтвердження доводів сторони обвинувачення, необхідним є проведення досудового розслідування, зокрема огляду вилученого майна та проведення відповідних судових експертиз, тощо.
Не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може у подальшому перешкодити кримінальному провадженню, оскільки є ризик втрати цих речових доказів, що унеможливить встановленню істини по справі. Арешт майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження, негативних наслідків арешту майна судом не встановлено.
Натомість, відмова у задоволенні клопотання про арешт майна може потягнути його безповоротну втрату.
Відтак, всі обставини проаналізовані та досліджені в сукупності, свідчать про можливість і необхідність накладення арешту на майно у цьому кримінальному провадженні з точки зору наявності передбачених законом підстав.
Керуючись ст. 98, 131, 132, 170 - 173 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання прокурора про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 22024220000001108 від 23.10.2024, на тимчасово вилучене в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , майно, яке належить ОСОБА_5 , а саме:
- мобільний телефон iPhone XR, модель NT392LL/A, імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 ;
- мобільний телефон iPhone 12 pro max, модель MGCK3LL/A, імеі1: НОМЕР_3 , імеі2: НОМЕР_4 ,
шляхом заборони права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час проголошення ухвали - в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1