Справа № 643/14155/25
Провадження № 1-кс/643/4719/25
27.08.2025 м. Харків
Слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в місті Харкові клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 22024220000001108, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.114-1, ч.4 ст.191, ч.1 ст.209 КК України, -
встановив:
Слідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024220000001108 від 23.10.2024, за ч.1 ст.114-1, ч.4 ст.191, ч. 1 ст.209 КК України.
В ході досудового розслідування отримано інформацію, що посадові особи підприємств комунальної та державної власності на території Харківської області створюють перешкоди у законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань шляхом фіктивного працевлаштування зацікавлених осіб на об'єкти критичної інфраструктури та їх подальшого бронювання від мобілізації в обмін на неправомірну вигоду, тим самим надаючи їм можливість уникнути призову на військову службу, чим протидіють формуванню мобілізаційного резерву.?
Так, встановлено, що посадові особи комунального підприємства «Комплекс з вивозу побутових відходів», зокрема заступник директора з експлуатації КП ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , організували схему фіктивного працевлаштування осіб призовного віку на вказане підприємство з метою подальшого «бронювання», оскільки підприємство входить до переліку об'єктів критичної інфраструктури. Вказані дії посадових КП створюють перешкоди законній діяльності ЗСУ, а саме ухилення від призову осіб призовного віку до лав ЗСУ.
21.08.2025 ОСОБА_4 затриманий слідчим УСБУ в Харківській області в порядку ст. 208 КПК України.
На даний час, встановлено ряд фіктивно працевлаштованих на КП «Комплекс з вивозу побутових відходів» та заброньованих осіб, зокрема громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
21.08.2025 на підставі ухвали слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова про дозвіл на обшук від 18.08.2025 проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме за адресою:
АДРЕСА_1 , за результатами якого виявлено та вилучено: мобільний телефон РОСО М5s, IMEI Sim-1 - НОМЕР_1 , IMEI Sim-2 - НОМЕР_2 , S/n НОМЕР_3 без карток мобільного оператору (який належить ОСОБА_5 ); довідка від 29.07.2022 надана ОСОБА_5 в тому, що він дійсно працює на Комунальному підприємстві «Комплекс з вивозу побутових відходів»; банківська карта золотистого кольору Приват Банку з номером НОМЕР_4 (яка належить ОСОБА_5 ).
Слід зазначити, що враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме здійснення спілкування/координацію протиправних дій/надання вказівок, порад, а також усунення інших перешкод для досягнення єдинної злочиної мети між підозрюваним ОСОБА_4 та іншими особами, які можуть бути причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення з використанням саме мобільних телефонів, що підтверджується матеріалами проведених НСРД, їх - мобільні телефони можно вважати знаряддям вчинення вказаного злочину.
За таких підстав, вилучений під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання особи речі та предмети містять інформацію, яка має значення для розслідування вказаного кримінального провадження, може мати на собі слідову та (або) іншу інформацію, що має доказове значення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження в сукупності з іншими доказами.
22.08.2025 постановою слідчого вказані речі та предмети визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Для подальшого дослідження змісту зазначеного мобільного телефону є необхіднім проведення комплексу технічних заходів, що в свою чергу потребує певного розумного часу.
Прокурор зазначає, що незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема псуванню, зникненню, знищенню, передачі, предметів та документів які є речовими доказами, тобто зберегли на собі сліди вчинення злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Прокурор у судове засідання не з'явився, подавши заяву, в якій просив клопотання розглянути за його відсутності та задоволити.
Власник майна, щодо якого вирішується питання про арешт, в судове засідання не з'явився, клопотань та заперечень до слідчого судді не надходило.
Підстав для визнання явки учасників провадження обов'язковою, слідчий суддя не вбачає, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, не прибуття когось із них у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У зв'язку з розглядом клопотання за відсутності учасників кримінального провадження, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України.
Суд, розглянувши клопотання про арешт майна, дослідивши додані до клопотання матеріали, вважає його таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно положень п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Постановою слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області капітана юстиції ОСОБА_6 від 22.08.2025 вилучені речі, а саме: мобільний телефон РОСО М5s, IMEI Sim-1 - НОМЕР_1 , IMEI Sim-2 - НОМЕР_2 , S/n НОМЕР_3 без карток мобільного оператору; довідка від 29.07.2022 надана ОСОБА_5 в тому, що він дійсно працює на Комунальному підприємстві «Комплекс з вивозу побутових відходів»; банківська карта золотистого кольору Приват Банку з номером НОМЕР_4 - визнано речовими доказам.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Дане клопотання направлено до суду 22.08.2025, тому строк для подачі клопотання прокурором дотримано.
Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Вивчаючи правову підставу для арешту майна, слідчий суддя зауважує, що згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У даному випадку стороною обвинувачення доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а проведення огляду та вилучення майна відповідало меті та обставинам події даного кримінального провадження, майно має статус тимчасово вилученого за ознаками засобу вчинення кримінального правопорушення, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Нормами ст. 22 КПК України врегламентовано, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до норм ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні прокурора майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження. Не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
На даний час не спростовано підставність клопотання про арешт, що в подальшому не унеможливлює ставити питання про скасування арешту майна в порядку, визначеному ст. 174 КПК України.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту у вказаний спосіб відповідатиме належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження, не суперечитиме його загальним засадам.
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій серед низки іншого зазначає порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 22, 23, 131-132, 170-175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання задоволити.
Накласти арешт шляхом заборони права на відчуження, розпорядження та користування майном, вилученим в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_5 , а саме: мобільним телефоном РОСО М5s, IMEI Sim-1 - НОМЕР_1 , IMEI Sim-2 - НОМЕР_2 , S/n НОМЕР_3 без карток мобільного оператору; довідкою від 29.07.2022, наданою ОСОБА_5 в тому, що він дійсно працює на Комунальному підприємстві «Комплекс з вивозу побутових відходів»; банківською карта золотистого кольору Приват Банку з номером НОМЕР_4 .
Зберігання майна, зазначеного у другому абзаці, визначити відповідно до «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», який затверджено постановою КМ України від 19.11.2012 № 1104, та «Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду», затвердженої наказом № 51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час проголошення ухвали - в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1