Провадження № 2/641/2373/2025 Справа № 641/4084/25
27 серпня 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді - Музиченко В.О.,
за участю секретаря - Микитюк В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Слобідського районного суду міста Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 641/4084/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») звернулося до суду з позовною заявою до відповідача в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за договорами № 002/9876483-SP від 06.04.2021 р. та № 78535397 від 03.02.2023 року у загальному розмірі 67488,48 грн., та судові витрати.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 уклав із АТ «ТАСКОМБАНК» договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 002/9876483-SP від 06.04.2021 р. 04.04.2024 р. між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКІ АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу НІ/11/17-Ф від 04.04.2024, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов'язується передати (сплатити) АТ «ТАСКОМБАНК» суму фінансування, а АТ «ТАСКОМБАНК» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Відповідно до Додатку № 1 до Договору факторингу №НІ/11/17-Ф від 04.04.2024 Реєстру прав вимоги, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до Відповідача в сумі 21488,48 грн, з яких 9987,41 грн - загальна заборгованість по тілу кредиту, 11501,07 грн - загальна заборгованість по відсоткам, 0 грн - загальна заборгованість по комісії, 0 грн пеня/штраф.
Крім того, 03.02.2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 78535397. Договір підписано електронним підписом, шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора надісланого на номер мобільного телефону відповідача. 14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21 у відповідності до якого первісний кредитор належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників. Так, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за кредитними договором, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість загальна сума якої складає 46000,00 грн., яка складається з : 11500 грн. - суми заборгованості за основною судомою боргу; 34500,00 грн. суми заборгованості за відсотками.
Ухвалою суду від 11 червня 2025 року позовну заяву прийнято, відкрито провадження по вищевказаній справі та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву, в якій просить суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просить задовольнити їх в повному обсязі. Крім цього представник позивача зазначив, що проти розгляду справи в заочному порядку він не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку, в матеріалах справи наявна його заява про визнання позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтями 77, 78 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 4 ст. 77 ЦПК України суд не бере до розгляду докази, що не стосується предмета доказування.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 уклав із АТ «ТАСКОМБАНК» договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 002/9876483-SP від 06.04.2021 р.
04.04.2024 р. між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКІ АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу НІ/11/17-Ф від 04.04.2024, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов'язується передати (сплатити) АТ «ТАСКОМБАНК» суму фінансування, а АТ «ТАСКОМБАНК» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.
Представником позивача надано розрахунок заборгованості за кредитним договором № 002/9876483-SP від 06.04.2021 за період з 04.04.2024 по 30.04.2025. Долучений розрахунок заборгованості не є первинним документом, який підтверджує розмір наданого позичальнику кредиту, і не дає можливості достовірно перевірити розмір нарахованого банком боргу за тілом кредиту та процентами. Доказів щодо укладення 06.04.2021 між АТ «ТАСКОМБАНК» та відповідачем договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 002/9876483-SP, матеріали справи не містять.
Таким чином, позивач просить суд стягнути заборгованість за кредитним договором № 002/9876483-SP від 06.04.2021, не надавши жодного доказу, який би підтверджував факт укладення цього договору. Отже доказів укладення кредитного договору матеріали справи не містять. Зі змісту заяви-анкети № 271997 не вбачається, що це є кредитний договір № 002/9876483-SP від 06.04.2021.
Таким чином, сама по собі підписана анкета-заява щодо приєднання до публічної пропозиції на укладення договору, без надання належних та допустимих доказів, що підтверджують укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів, не може бути підставою для стягнення заборгованості.
Витяг з реєстру прав вимог до договору факторингу № НІ/11/17-Ф від 04.04.2024 у сукупності з іншими матеріалами справи не надає можливості суду встановити факт укладення кредитного договорів та встановити їх умови.
Довідка від 03.10.2024 про те що ОСОБА_1 з 06.04.2021 є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , який відкритий до Заяви Анкети № 271997 з номером Кредитного договору № 002/9876483-SP від 06.04.2021 № карти НОМЕР_2 , відкритого в АТ «ТАСКОМБАНК», не свідчить про отримання грошових коштів відповідачем та можливого укладеного кредитного договору.
Таким чином, доказів надання кредитних коштів відповідачу матеріали справи також не містять.
Отже, позивачем не надано достатньо доказів, які б підтверджували факт укладення кредитного договору № 002/9876483-SP від 06.04.2021, надання кредитних коштів та факт невиконання договірних умов. Будь-яких письмових звернень до суду із зазначенням доказів, які бажає долучити позивач, із зазначенням об'єктивних причин неможливості їх надання або клопотання про їх витребування останній не подавав.
При розгляді справи суд виходить виключно із тих доказів, що надані сторонами під час судового розгляду із врахуванням змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як визначено ч. 1, 2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до положеньст.77,78,79,80 ЦПК України докази мають бути належними, допустимим, достовірними та достатніми.
Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі викладеного, оскільки доказів видачі кредитних коштів позивачем суду не надано, підстав для стягнення заборгованості за заявою-анкетою від 06.04.2021 № 271997 не вбачається.
Інших доводів та доказів на підтвердження позиції позивача, суду надано не було. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № 002/9876483-SP від 06.04.2021 задоволенню не підлягають.
Крім того, 03.02.2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 78535397. Договір підписано електронним підписом, шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора надісланого на номер мобільного телефону відповідача.
14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21 у відповідності до якого первісний кредитор належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників.
Відповідно до умов договору позики, відповідач отримав кредит у розмірі 11500,00 грн., строком на 30 днів зі сплатою відсотків у розмірі 1,25 % на день. Підписавши кредитний договір, відповідач погодився на його умови.
Із положень частини першої ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтями 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач надав суду кредитні договори в яких зазначена сума кредиту, строк кредитування та відсоткова ставка.
Зобов'язання за договором ОСОБА_1 належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором № 78535397 від 03.02.2023 року в сумі 46000,00 гривень, з яких: 11500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 34500,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч.2 ст. 1054 ЦК України ) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За змістом пункту 1 частини першої ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Зібрані докази вказують на те, що ОСОБА_1 після закінчення строку кредитування не повернув грошові кошти та не сплатив проценти за користування ними.
Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Невиконання зобов'язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов'язання зі сплати процентів відповідно до ст. 1048 ЦК України
Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 05.04.2023 року по справі №910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за «користування кредитом», так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора яку вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов'язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов'язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя). Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов'язання, слід застосовувати як ст. 625 ст. 1048 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою ст. 625 ст. 1048 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Суд, дослідивши кредитний договір № 78535397 від 03.02.2023 року встановив, що умови договору, на яких ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» ґрунтує свої вимоги зі сплати процентів, розташовані в розділах договорів, які регулюють правомірну поведінку сторін.
При цьому вказаний договір також містить окремі розділи, що регулюють відповідальність позичальника.
Окрім цього, як слідує з наданих ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» розрахунків, проценти за період поза межами строку кредитування позикодавці нараховують саме як проценти за «користування кредитом», а не як міру відповідальності на підставі ст. 625 ст. 1048 ЦК України.
З наданих ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» розрахунків слідує, що за період поза межами строку кредитування, позикодавці продовжували нараховувати саме проценти за «користування кредитом». Позивачем в позовній заяві зазначено, що підтверджується доданими розрахунками заборгованості, що будь-якої неустойки за договором або інфляційних втрат та процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України Відповідачу не нараховувалось.
Вказане вище унеможливлює тлумачення нарахованих ОСОБА_1 процентів за «користування кредитом» поза межами строку кредитування як міри відповідальності на підставі ст. 625 ЦК України та, як наслідок - унеможливлює задоволення позовних в частині стягнення заявлених процентів, нарахованих поза межами строку кредитування, а саме 30 днів за кожним кредитним договором.
Нарахування відсотків позивачем не деталізовано.
За умовами кредитного договору № 78535397 від 03.02.2023 року сторони встановили строк кредитування - 30 днів.
Як встановлено судом, строк кредитування був погоджений сторонами та становив 30 днів. Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять.
За порушення виконання споживачем зобов'язань за договором про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, процентна ставка за кредитом, порядок її обчислення, порядок сплати процентів не можуть бути змінені у бік погіршення для споживача.
Таким чином, розмір відсотків відповідно до умов договору № 78535397 від 03.02.2023 року становить - 4312,50 грн. (11500/100х1,25х30).
Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов'язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.
Відтак, наданий позивачем витяг з реєстру боржників до договору факторингу не може вважатися належним доказом наявності такої заборгованості.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку , що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 78535397 від 03.02.2023 року підлягають частковому задоволенню у розмірі 15812,50 грн.
Судовий збір суд стягує з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 23,42 %. (3028 х23,42 :100 )= 709,15 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4,5,13,76-83,141, 263, 265, 280-284 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 78535397 від 03.02.2023 року у загальному розмірі 15812,50 грн. та витраті зі сплати судового збору у розмірі 709,15 грн., а всього стягнути 16521 (шістнадцять тисяч пятсот двадцять одна) грн. 65 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене позивачем або третьою особою в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Сторони по справі :
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» , місце знаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри 30), Код - 35625014.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .
Суддя В.О.Музиченко