Номер провадження 1-кп/641/406/2025 Справа № 641/5780/24
27 серпня 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в м. Харкові кримінальне провадження № 12024226180000143 від 16.04.2024 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Берде с. Кетарфарах Республіки Азербайджан, громадянина Республіки Азербайджан, з повною середньою освітою, одруженого, утриманців не має, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
представника потерпілого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
10.04.2024 року приблизно о 20:20 за адресою: м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 65, на футбольному полі № 10 стадіону «Металіст», між гравцем футбольної команди « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_3 та арбітром футбольного матчу ОСОБА_6 , під час гри у міні-футбол, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, виник словесний конфлікт.
В ході конфлікту ОСОБА_3 , діючи умисно, реалізуючи свій кримінально протиправний умисел, направлений на спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, підбіг до потерпілого ОСОБА_9 на відстань витягнутої руки та з розбігу наніс йому почергово один удар кулаком лівої руки в область правої щоки та один удар кулаком правої руки в область правого плеча. Внаслідок цього потерпілий ОСОБА_6 впав на лівий бік на газон футбольного поля. В подальшому ОСОБА_3 залишив межі футбольного поля.
В результаті вказаних протиправних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_10 спричинено наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, що відповідно до п. 2.3.1а, 2.3.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року, відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня), та синці на обличчі, голові, руках, що відповідно до п.п 2.3.26, 2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав, щиро розкаявся, зазначив, що шкодує про вчинене. Цивільний позов ОСОБА_6 не визнав. Пояснив, що до футбольного матчу 10.04.2024 року він знайомий з ОСОБА_6 не був, вперше з ним зустрівся на матчі, неприязних стосунків між ними не було. Вважає, що потерпілий як арбітр матчу неправомірно показав йому першу жовту картку. Коли йому показали другу жовту картку, він вже покинув межі поля (вийшов за лінію). Однак ОСОБА_6 при всіх показав на нього пальцем, що треба вийти за межі поля і сказав: «Вийди звідси», що обвинувачений вважає образою у свою сторону. Він не виражався нецензурно на адресу арбітра, вважає, що у ОСОБА_6 склалось до нього неприязне відношення. Після промови ОСОБА_6 образливих слів на його адресу, він побіг до нього і наніс два удари: у передпліччя та у вухо. Безпосередньо після конфлікту він пропонував ОСОБА_6 допомогу, запитував, яку шкоду потерпілому необхідно відшкодувати, однак останній відмовився. Після матчу вони порозумілися, потерпілий не пред'являв до нього претензій. Однак на наступний день йому зателефонували з поліції і сказали, що необхідно з'явитися для надання пояснень. В подальшому він усно також пропонував ОСОБА_6 відшкодування у розмірі 10000грн., на що останній відмовився. Щодо цивільного позову обвинувачений пояснив, що погоджується компенсувати витрати потерпілого на лікарські препарати, однак заперечує проти відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу.
Вина обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні наступних доказів.
Показаннями потерпілого ОСОБА_6 , який у судовому засіданні пояснив, що 10.04.2024 року він як другий арбітр обслуговував футбольний матч між командами ІНФОРМАЦІЯ_3 та «ІНФОРМАЦІЯ_2», який проходив на футбольному полі на стадіоні «Металіст». Під час гри футболіст команди « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_3 порушив правила гри, внаслідок чого він показав йому жовту картку. Гра продовжилась, однак в подальшому футболіст «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_3 знов порушив правила гри, і головний арбітр матчу ОСОБА_13 показав гравцю другу жовту картку. Для гравця дві жовті картки означають видалення з поля, тому він підійшов до ОСОБА_3 , показав йому червону картку та сказав покинути межі поля, щоб матч міг продовжитися. ОСОБА_3 покинув межі поля, однак потім підбіг до нього та наніс два удари рукою у плече та у голову. Він впав, футбольний матч був зупинений. Він був шокований такою поведінкою гравця, в подальшому він звернувся до лікарні, добу він перебував на стаціонарному лікуванні, потім був виписаний для подальшого лікування до невропатолога за місцем проживання. Продовжив лікування. В зв'язку з призначеннями лікарів він купував лікарські препарати, їх вартість просить стягнути з ОСОБА_3 . Крім того, діями обвинуваченого йому була спричинена моральна шкода, яка виразилася в тому, що постраждала його репутація як арбітра, оскільки у футбольному колі обговорювалась ця конфліктна ситуація. В зв'язку з розладом здоров'я він тривалий час не міг брати участі у турнірах. Заподіяну ОСОБА_3 моральну шкоду він оцінює у 30000грн. Крім того, в зв'язку з цим кримінальним провадженням він поніс витрати на правову допомогу, які також просить стягнути з обвинуваченого.
Показаннями свідка ОСОБА_13 , який у судовому засіданні, пояснив, що 10.04.2024 року він разом з ОСОБА_6 був арбітром на футбольному матчі вищої ліги, що проходив на стадіоні «Металіст» у м. Харкові. Гра була дуже напружена. Перша незгода з рішенням арбітра була висловлена воротарем ОСОБА_3 після жовтої картки, яка була показана йому арбітром ОСОБА_6 . Конфлікт між ними виник вже тоді, коли ОСОБА_6 показав першу жовту картку. Після цього гра продовжилась, однак в зв'язку з допущеними ОСОБА_3 порушення йому була показана друга жовта картка, і він почав рухатись до гравця, щоб показати йому червону картку. Однак другий арбітр ОСОБА_6 швидше підійшов до ОСОБА_3 , показав йому червону картку та сказав покинути межі поля. ОСОБА_3 покинув межі поля. В подальшому він як арбітр став виставляти стінку для штрафного удару, побачив, як ОСОБА_3 взяв свої речі, попрямував у бік ОСОБА_6 та наніс потерпілому удав в обличчя. Потім обвинувачений та потерпілий порозумілися, ОСОБА_3 вибачився та сказав, що шкодує про вчинене. Сторони сказали, що не мають претензій один до одного. Пізніше у чаті арбітрів скинули фото ОСОБА_6 з лікарні. Свідку подзвонив ОСОБА_3 і спитав номер телефону ОСОБА_6 . Потім у колах арбітражу ходили чутки, що ОСОБА_6 бажає, щоб ОСОБА_3 сплатив йому компенсацію.
Фактичними даними, що містяться у протоколі огляду речей від 01.05.2024 року, відповідно до яких проведено огляд DVD-R диск ТМ "Alerus" 4.7GB/120 min з відеозаписом матчу за 10.04.2024 року. На 21:25 хв відеозапису у напрямку ОСОБА_6 біжить ОСОБА_3 , ОСОБА_6 повернувся обличчям до нього та встиг зробити півкроку назад, у цей час ОСОБА_3 з розбігу наніс потерпілому удари. Після цих ударів потерпілий впав на газон, а ОСОБА_3 залишив межі футбольного поля.
Фактичними даними, що містяться у протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.04.2024 року, відповідно до яких потерпілий ОСОБА_6 впізнав особу № 2, чоловіка на ім'я ОСОБА_3 , який 10.04.2024 року наніс йому тілесні ушкодження. На фотознімку під № 2 знаходиться фото ОСОБА_3 .
Фактичними даними, що містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 18.04.2024 року та доданому до нього відеозаписі, відповідно до яких потерпілий ОСОБА_6 показав та розказав про обставини вчинення кримінального правопорушення 10.04.2024 року. Його було призначеного суддею для здійснення арбітражу матчу футбольного матчу. Матч відбувся за адресою: АДРЕСА_3 . Під час гри гравець ОСОБА_3 грубо порушив правила та отримав жовту картку від потерпілого. Після чого він почав лаятись в бік потерпілого та отримав ще одну жовту картку, а тому був видалений з поля. Після цього потерпілий показав на фактичний механізм нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_3 .
Фактичними даними, що містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 02.05.2024 року та доданому до нього відеозаписі, відповідно до яких свідок ОСОБА_13 розказав та показав про обставини вчинення кримінального правопорушення 10.04.2024 року. Після видалення ОСОБА_3 з поля, останній почав бігти в бік ОСОБА_6 , який повернувся до нього обличчям. ОСОБА_3 у цей час з розбігу наніс один удар кулаком лівої руки в вухо та майже одночасно кулаком правої руки наніс один удар у верхнє передпліччя правої руки.
Фактичними даними, що містяться у протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.05.2024 року, відповідно до яких свідок ОСОБА_19 впізнав особу № 2, чоловік на ім'я ОСОБА_3 , який 10.04.2024 року наніс тілесні ушкодження ОСОБА_6 . На фотознімку під № 2 знаходиться фото ОСОБА_3 .
Фактичними даними, що містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 09.09.2024 року та доданому до нього відеозаписі, відповідно до яких свідок ОСОБА_19 розказав та показав про обставини вчинення кримінального правопорушення 10.04.2024 року, а саме про те, що ОСОБА_3 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_6 .
Фактичними даними, що містяться у протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.05.2024 року, відповідно до яких свідок ОСОБА_20 впізнав особу № 4, чоловік на ім'я ОСОБА_3 , який 10.04.2024 року наніс тілесні ушкодження ОСОБА_6 . На фотознімку під № 4 знаходиться фото ОСОБА_3 .
Фактичними даними, що містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 22.05.2024 року та доданому до нього відеозаписі, відповідно до яких свідок ОСОБА_20 розказав та показав про обставини вчинення кримінального правопорушення 10.04.2024 року, а саме про те, що ОСОБА_3 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_6 .
Фактичними даними, що містяться у висновку фахівця з питань судово-медичної експертизи № 222-2024, відповідно до яких на підставі даних огляду за заявою ОСОБА_6 з урахуванням наданої медичної документації, у нього мають місце наступні тілесні ушкодження: синці на обличчі та правій руці. Ці ушкодження утворились від травматичної дії тупих твердих предметів, механізмом удар чи удар-стиснення, та могли бути отримані протягом 4-6 діб до моменту огляду (16.04.2024 року). За ступенем тяжкості синці на обличчі та правій руці відносяться до легких тілесних ушкоджень, що викликали незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів. Судити про характер черепно-мозкової травми буде можливо після надання медичної документації у повному обсязі.
Фактичними даними, що містяться у висновку експерта № 09-883/2024, відповідно до яких, згідно наданої медичної документації гр. ОСОБА_6 , на момент звернення до лікувального закладу у нього виявлені наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, синці на обличчі, голові, руках. Ці ушкодження утворилися від ударної дії тупих твердих предметів та могли бути отримані протягом 1-2 діб до моменту огляду (07.06.2024 року).
За ступенем тяжкості:
- закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня), згідно п.п. 2.3.1.а, 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.95р.
- синці на обличчі, голові, руках відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів (відповідно до п.п. 2.3.2.«б», 2.3.5., «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року).
Показання гр. ОСОБА_21 , надані ним в ході допиту та при проведенні слідчого експерименту, в цілому відповідають об'єктивним судово-медичним даним в частині механізму та терміну утворення встановлених у нього тілесних ушкоджень.
Показання свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , на які вони посилаються в ході допиту та при проведенні слідчого експерименту, в цілому відповідають об'єктивним судово-медичним даним в частині механізму та терміну утворення встановлених у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я потерпілого ОСОБА_6 .
Вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, суд вважає доведеною.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд відповідно до ст. 66 КК України визнає його щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, офіційно не працевлаштований, з повною середньою освітою, одружений, за місцем проживання характеризується позитивно.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу винного, наявність обставин, що пом'якшують, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також вимоги ст. 50 КК України, згідно з якою метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, думку прокурора, який вважав за доцільне призначення покарання у виді громадських робіт, думку потерпілого щодо міри покарання, суд призначає покарання у виді громадських робіт в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України.
Відносно цивільного позову ОСОБА_6 суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Як зазначено у ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Частиною 5 ст. 128 КПК України передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо (частини 1, 3 ст. 1166, ч. 1 ст. 1195 ЦК України). Разом з тим, зважаючи на законодавчі приписи, у своєму рішенні суд повинен навести точний розрахунок присуджених сум для відшкодування матеріальної шкоди.
На підтвердження понесених витрат на лікування ОСОБА_6 надано, а судом досліджено копії виписки з амбулаторної картки хворого ОСОБА_6 , виписка з медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_6 , в яких зазначено про призначення лікарем у період після заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень визначених лікарських препаратів, а також копій фіскальних чеків фармацевтичних закладів, якими підтверджується придбання лікарських препаратів за призначенням лікаря на загальну суму 3545,10грн.
При цьому, з копій фіскальних чеків від 16.04.2024 року на суму 921,10грн., від 16.04.2024 року на суму 54грн., від 16.04.2024 року на суму 54,70грн., від 16.10.2024 року на суму 521,33грн. неможливо встановити, оплата яких саме лікарських препаратів чи медичних послуг здійснена потерпілим, а тому і неможливо встановити причинно-наслідковий зв'язок цих витрат з діями обвинуваченого в межах цього кримінального провадження.
Враховуючи, що майнова шкода (витрати на придбання ліків) у розмірі 3545,10грн. заподіяна ОСОБА_6 внаслідок вчинення цього кримінального правопорушення, розмір шкоди доведений належними та допустимими доказами, майнова шкода у розмірі 3545,10грн. підлягає стягненню з обвинуваченого на користь ОСОБА_6 .
Положеннями ч. 1 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Частиною 3 ст. 23 ЦК України встановлено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
У постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №709/1173/17 зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд має навести у рішенні відповідні мотиви.
Таким чином, законодавець визначив загальні критерії щодо меж судової дискреції у вирішенні питання про розмір грошового відшкодування моральної шкоди, тобто визначення розміру такого відшкодування становить предмет оціночної діяльності суду.
Приймаючи до уваги глибину, характер та тривалість душевних страждань потерпілого, характер немайнових втрат, необхідність відновлення здоров'я, втрату соціальної активності, позбавлення потерпілого повноцінного та звичного способу життя, суд вважає справедливим та розумним визначити відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 15000 грн.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 118 КПК України до процесуальних витрат, серед іншого, належать витрати на правничу допомогу.
Згідно ч. 2 ст. 120 КПК України витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.
За змістом ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України розмір процесуальних витрат належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
За висновком, викладеним у п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited проти України»).
Згідно із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду в справах № 730/546/21, № 821/227/17, № 726/549/19, № 810/3806/18, № 199/3939/18-ц, № 466/9758/16-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 826/1216/16 обов'язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги; розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо).
На підтвердження розміру понесених витрат на правову допомогу потерпілим ОСОБА_6 надано до суду наступні докази: копія договору про надання правничої допомоги від 11.04.2024 року, укладена між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , копія ордеру № 1171691 на надання адвокатом ОСОБА_7 правничої допомоги ОСОБА_6 , копія калькуляції вартості юридичних послуг від 20.08.2024 року, копія акта примання-передачі наданих послуг від 21.08.2024 року про надання юридичних послуг на суму 10000грн., копія квитанції до прибуткового касового ордеру № 11 від 21.08.2024 року про отримання адвокатом ОСОБА_7 від ОСОБА_6 по договору від 11.04.2024 року 10000грн., акт приймання-передачі наданих послуг від 26.08.2025 року про надання юридичних послуг на суму 8000грн.
Суд зазначає, що понесення потерпілим витрат на правову допомогу у розмірі 8000грн. (акт виконаних робіт від 26.08.2025 року) не підтверджено документально, оскільки не надано будь-якого фінансового або банківського документа про сплату потерпілим вказаної суми адвокату. Зазначення про це в акті виконаних робіт не може бути прийнято судом у якості належного доказу понесення потерпілим витрат на правову допомогу у розмірі 8000грн.
При цьому, враховуючи обсяг послуг та витрачений адвокатом час на надання правничої допомоги, документально підтверджені витрати потерпілого ОСОБА_6 на правничу допомогу у розмірі 10000грн. підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 .
Інші судові витрати відсутні.
Запобіжний захід під час досудового слідства обвинуваченому не обирався.
Речові докази по кримінальному провадженню відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 128, 368-371, 373, 374, 376, 395 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 150 (сто п'ятдесят) годин.
Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду у розмірі 3545,10грн., моральну шкоду у розмірі 15000грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000грн.
В решті цивільного позову відмовити.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Слобідський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1