Справа № 953/8750/25
н/п 2/953/3611/25
про передачу справи за підсудністю
"27" серпня 2025 р. м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючої судді - Лисиченко С.М., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,
Позивачка ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Тозлован І.А., звернулася до Київського районного суду м.Харкова із позовною заявою до відповідачки ОСОБА_2 , відповідно до якої просить надати їй, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк достатній для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Початок строку рахувати з дня набрання рішенням законної сили.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м.Харкова від 22.08.2025 справа розподілена - судді Лисиченко С.М.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов такого висновку.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист. Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), а також практики Європейського суду з прав людини, які, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до п.1 ст. 6 Конвенції кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п.1 ст.6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.
Згідно із ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ч.1 ст.23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Суд зазначає, що правила підсудності справ у цивільному судочинстві можуть визначатися лише процесуальним законом. У разі, якщо судом не буде вжито заходів щодо передачі цивільної справи за підсудністю, як наслідок, справа буде розглядатись неповноважним судом, що є підставою для скасування судового рішення, прийнятого за результатами даної справи.
Так, статтею 30 ЦПК України визначено перелік позовів, які розглядаються за правилами виключної підсудності.
За змістом ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Верховний Суд у постанові від 09.09.2020 у справі №910/6644/18 дійшов висновку про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном, зокрема, щодо права користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати та комунальних послуг, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини та інше.
У постанові від 16.02.2021у справі №911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у ч.3 ст.30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередній об'єкт спірних правовідносин. Позиція Великої Палати ВС ґрунтується, зокрема, на висновку про те, що, враховуючи аналіз змін у законодавчому регулюванні та лексичне тлумачення поняття, виключна підсудність справ застосовується до відповідних правовідносин загалом, а не щодо їх окремих складових.
Згідно із роз'ясненнями, які містяться в постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» (абзац перший пункту 41, пункт 42), перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Предметом позову є вимога про надання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк достатній для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як вбачається зі змісту позовної заяви, ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Зелений Гай Чернівецького району Чернівецької області помер чоловік позивачки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який на момент смерті проживав у АДРЕСА_1 . За цією адресою знаходиться житловий будинок, придбаний на ім'я позивачки під час їхнього шлюбу з померлим ОСОБА_3 . У даному будинку був прописаний померлий ОСОБА_3 . Позивачка там проживала, проте, не була зареєстрована.
Із доданого до позовної заяви листа приватного нотаріуса Чернівецького районного нотаріального округу Чернівецької області Унгуряну В.А. від 28.03.2025 вбачається, зокрема, що до спадкового майна померлого ОСОБА_3 входить частка житлового будинку та земельна ділянка, розташовані в АДРЕСА_1 , що знаходиться в межах територіальної юрисдикції Новоселицького районного суду Чернівецької області.
За таких обставин, відповідно до ст. 31 ЦПК України, дану позовну заяву необхідно передати за підсудністю до Новоселицького районного суду Чернівецької області - за місцем знаходження нерухомого майна.
На підставі наведеного та керуючись ст. 19, 23, 30, 31, 187, 258, 260 ЦПК України, суд -
Цивільну справу №953/8750/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - передати за підсудністю до Новоселицького районного суду Чернівецької області.
Копію ухвали направити позивачці для відома.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої п. 1 ч.1 ст.31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційні подаються учасниками справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/.
Суддя - С.М. Лисиченко