Справа № 953/10145/23
Провадження № 1-кп/953/403/25
27 серпня 2025 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000718 від 21.06.2023 за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Лозова Харківської області, громадянки України, з вищою освітою, розлученої, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , не судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурори - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
обвинувачена - ОСОБА_2
захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5
секретарі судового засідання - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
1.1. 10.02.2023 близько 10:45 год., перебуваючи на робочому місці у службовому кабінеті неврологічного відділення Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 27» Харківської міської ради (далі - КНП «МКЛ № 27» ХМР) за адресою: м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 41, у ОСОБА_2 , яка користуючись повноваженнями лікаря-невропатолога неврологічного відділення КНП «МКЛ № 27» ХМР, на прохання ОСОБА_9 , виник злочинний умисел на складання та видачу завідомо неправдивих офіційних документів, а саме: «Медичної карти стаціонарного хворого» (Форма № 003/о, затверджена наказом МОЗ України № 110 від 14.02.2012) та «Виписки із медичної карти стаціонарного хворого» (Форма № 027/о, затверджена наказом МОЗ України № 110 від 14.02.2012).
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 , з невстановлених мотивів та метою, у період з 10.02.2023 по 18.02.2023, більш точної дати, часу та місця у ході досудового розслідування не встановлено, склала та видала завідомо неправдивий документ «Медичну карту стаціонарного хворого № 772 Н-1» на ім'я хворого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (Форма № 003/о, затверджена наказом МОЗ України № 110 від 14.02.2012), а саме: склала вказаний завідомо неправдивий офіційний документ щодо проходження лікування та проведення додаткових методів обстеження щодо хворого ОСОБА_10 , достовірно знаючи про відсутність хворого ОСОБА_10 на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні КНП «МКЛ № 27» ХМР, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 41, у вказаний період часу.
У подальшому, ОСОБА_2 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на складання та видачу завідомо неправдивого офіційного документа, перебуваючи на робочому місці у неврологічному відділенні КНП «МКЛ № 27» ХМР за адресою: м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 41, 18.02.2023, точні та час у ході досудового розслідування не встановлено, склала та видала завідомо неправдивий офіційний документ, а саме: «Виписку з медичної карти стаціонарного хворого № 772» на ім'я хворого ОСОБА_10 (Форма № 027/о, затверджена наказом МОЗ України № 110 від 14.02.2012), достовірно знаючи про відсутність хворого ОСОБА_10 на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні КНП «МКЛ № 27» ХМР за адресою: м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 41, у період з 10.02.2023 по 18.02.2023, а саме: виконала печатний запис щодо проходження лікування та додаткових методів обстеження ОСОБА_10 у вказаний період часу, тим самим склала завідомо неправдивий офіційний документ, будучи службовою особою.
У подальшому, ОСОБА_2 вказану «Виписку з медичної карти стаціонарного хворого № 772» на ім'я хворого ОСОБА_10 передала ОСОБА_9 , тим самим видала завідомо неправдивий офіційний документ, як службова особа.
Таким чином, органом обвинувачення дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 366 КК України, як службове підроблення, тобто складання та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.
1.2. Крім того, 10.03.2023, більш точного часу у ході досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_2 , яка користуючись повноваженнями лікаря-невропатолога неврологічного відділення КНП «МКЛ № 27» ХМР, на прохання ОСОБА_9 , виник злочинний умисел на складання та видачу завідомо неправдивого офіційного документа, а саме: «Виписки із медичної карти стаціонарного хворого» (Форма № 027/о, затверджена наказом МОЗ України № 110 від 14.02.2012).
У подальшому, ОСОБА_2 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на складання та видачу завідомо неправдивого офіційного документа, перебуваючи на робочому місці у неврологічному відділенні КНП «МКЛ № 27» ХМР за адресою: м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 41, 18.03.2023, більш точного часу у ході досудового розслідування не встановлено, склала та видала завідомо неправдивий офіційний документ, а саме: «Виписку із медичної карти стаціонарного хворого № 1303» на ім'я хворого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (Форма № 027/о, затверджена наказом МОЗ України № 110 від 14.02.2012), достовірно знаючи про відсутність хворого ОСОБА_11 на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні та у будівлі КНП «МКЛ № 27» ХМР, за адресою: м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 41 у період з 10.03.2023 по 18.03.2023, а саме: виконала печатний запис щодо проходження лікування та додаткових методів обстеження ОСОБА_11 у вказаний період часу, тим самим склала завідомо неправдивий офіційний документ, будучи службовою особою.
У подальшому, ОСОБА_2 вказану «Виписку з медичної карти стаціонарного хворого № 1303» на ім'я хворого ОСОБА_11 передала ОСОБА_9 , тим самим видала завідомо неправдивий офіційний документ як службова особа.
Таким чином, органом обвинувачення дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 366 КК України, як службове підроблення, тобто складання та видача службовою особою завідомо неправдивого офіційного документа.
2. Позиції сторін кримінального провадження.
2.1. Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень не визнала, зазначивши про те, що згідно наказу директора КНП «МКЛ № 27» ХМР № 163-к від 12.09.2005 переведена та призначена на посаду лікаря-невропатолога стаціонару неврологічного відділення, яку обіймала у лютому-березні 2023 року.
У період часу з 10.02.2023 по 18.02.2023 у неврологічне відділення КНП «МКЛ № 27» ХМР був госпіталізований ОСОБА_10 . За цей час він був обстежений, пройшов лікування, після чого, отримав медичну виписку.
Аналогічна ситуація відбулася із хворим ОСОБА_11 , який надійшов до відділення 10.03.2023, та знаходився по 18.03.2023. За цей час він також був обстежений, пройшов лікування та отримав медичну виписку.
Зазначила, що до її обов'язків, як лікаря-невропатолога стаціонару неврологічного відділення, згідно Посадової інструкції, з якою вона ознайомлена, входили приймання хворих, які надійшли до стаціонару, їх розміщення у відділенні, обстеження хворих, лікування, а також надання консультацій хворих інших відділень лікарні.
З приводу обов'язків, що зазначені у Посадовій інструкції, щодо надання доручень середньому медичному персоналу (медична сестра чи медичний брат) і молодшому медичному персоналу (санітар) зазначила, що вони включають у себе контроль за виконанням останніми призначеного нею лікування відносно конкретного хворого, догляд за ним.
Також, відповідно до Посадової інструкції, вона здійснювала контроль за призначенням (колегіальним) хворим наркотичних і психотропних лікарських засобів.
Виписку стаціонарного обстеження в електронному вигляді, куди вносяться результати відповідних обстежень та анамнез хворого, складала і підписувала вона, як лікуючий лікар. Крім неї, ця виписка підписується завідуючим відділення та медичним директором.
Вказує, що у відділенні не існує такого, щоб хворий взагалі не оглядався, анамнез вноситься у виписку з його слів, а у разі, коли він фізично не може говорити, тоді викликаються родичі.
Стаціонарне обстеження хворого передбачає його перебування у стаціонарному відділенні, але після виконання відповідного обстеження і призначених процедур у першій половині дня, він, якщо наполягає, може йти додому.
Підтвердила, що хворі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 безпосередньо перебували на стаціонарному обстеженні у відділенні, оскільки всі внесені відносно них у виписку відомості, зокрема, результати аналізів, не можуть бути записані зі слів. Ці обстеження проводяться безпосередньо у лікарні. Тобто, «заочно» обстежити хворого у стаціонарі неможливо.
Крім того, не виключила той факт, що вона, як лікар, могла телефонувати відповідному хворому з приводу призначеного лікування, та вказала, що при госпіталізації працівниками відділення лікарні не перевіряються паспортні дані хворого. Навіть за відсутності документу, що посвідчує його особу, лікарня не може відмовити останньому у наданні медичної допомоги.
Також, ОСОБА_2 зазначила, що ОСОБА_9 могла звертатися до неї щодо обстеження ОСОБА_10 та ОСОБА_11 поза межами черги, проте, будь-якої медичної документації цих хворих вона ОСОБА_9 не передавала. Виписки стаціонарного обстеження особи отримують самостійно, і самостійно відносять до МСЕК.
2.2. Захисник обвинуваченої ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що починаючи з 2005 року і до моменту звільнення із займаної посади у липні 2023 року, у тому числі і станом на період інкримінованих їй у лютому-березні 2023 року кримінальних правопорушень, ОСОБА_2 перебувала на посаді лікаря-невропатолога неврологічного відділення КНП «МКЛ № 27» ХМР, і у своїй діяльності керувалася Посадовою інструкцією лікаря-невропатолога, затвердженою 10.01.2022 директором ОСОБА_12 , з урахуванням доповнень, затверджених 06.06.2022.
Захисник вказує, що лікар-невропатолог під час виконання своїх професійних обов'язків із надання медичної допомоги хворим не виконує ані організаційно-розпорядчі, ані адміністративно-господарські обов'язки, притаманні службовим особам. Розпорядження, які вона мала б і могла би давати середньому і молодшому медичному персоналу, спрямовані на здійснення нею суто професійних функцій із лікування хворих.
Таким чином, ОСОБА_2 не є службовою особою у розумінні ч. 3 ст. 18 КК України, й відповідно вона не є суб'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Така правова позиція щодо суб'єкта злочину, передбаченого ст. 366 КК України, а саме, що лікар не є суб'єктом службового підроблення, викладена у постанові Верховного Суду від 05.12.2024 у справі № 683/1806/21 (провадження № 51-3387км24).
Крім того, захисник зазначає, що «Виписки з медичної карти стаціонарного хворого» (Форма № 027/о, затверджена наказом МОЗ України № 110 від 14.02.2012), як на ім'я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за № 772, так і на ім'я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за № 1303, є підписаними, окрім ОСОБА_2 , як лікуючим лікарем, ще й особисто завідувачем неврологічного відділенням ОСОБА_13 , а також особисто медичним директором ОСОБА_14 , підпис якого скріплена печаткою КНП «МКЛ № 27» ХМР «Для документів».
Тобто, підписання вказаних «Виписок з медичної карти стаціонарного хворого» за № 772 на ім'я ОСОБА_10 і за № 1303 на ім'я ОСОБА_11 передувала їх перевірка завідувачем відділенням ОСОБА_13 , а також ОСОБА_14 .
Окрім того, захисник зазначив, що у даному виділеному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 , слідчого (слідчу групу) визначено не уповноваженою на те службовою особою у розумінні положень ч. 2 ст. 39, п. 8 ч. 1 ст. 3 КПК України.
При цьому, заступником начальника ГУНП в Харківській області - начальником СУ жодного процесуального рішення, з дотриманням положень ч. 2 ст. 39, п. 8 ч. 1 ст. З, ст. 110 КПК України, щодо визначення групи слідчих - не приймалось, а єдиним документом, яким визначено старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області слідчим у кримінальних провадженнях за № 12023220000000718 від 21.06.2023 за ч. 1 ст. 366 КК України і за № 12023220000000719 від 22.06.2023 за ч. 1 ст. 366 КК України, - є лише письмові доручення начальника відділу СУ ГУНП в Харківській області, який не є керівником органу досудового розслідування, наділеним правом на визначення слідчого/групи слідчих у даному кримінальному провадженні.
Крім того, стороною обвинувачення не подано жодного розпорядчого акта щодо наділення та/або делегування повноважень начальнику відділу СУ ГУНП в Харківській області начальника СУ ГУНП в Харківській області.
За наведених обставин, захисник зазначив, що оскільки обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності винуватості особи тлумачаться на її користь, у суду є всі підстави для прийняття судового рішення про відсутність у діях обвинуваченої ОСОБА_2 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України, а відтак у відношенні останньої слід ухвалити судове рішення про її виправдання на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України.
2.3. Прокурор у судовому засіданні зазначив, що під час судового розгляду достеменно встановлено, що інкриміновані протиправні діяння вчинені обвинуваченою, тому просив суд визнати ОСОБА_2 винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України, та призначити їй покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, у державних, комунальних та приватних медичних закладах на строк 3 (три) роки, та при призначенні такого покарання просив врахувати відсутність обставин, передбачених ст.ст. 66 та 67 КК України.
3. Докази, надані стороною обвинувачення, на підтвердження винуватості ОСОБА_2 .
3.1. Наказ головного лікаря КНП «МКЛ № 27» ХМР № 163-к від 12.09.2005, згідно якого, лікар-невропатолог поліклініки ОСОБА_2 переведена на посаду лікаря-невропатолога стаціонару неврологічного відділення КНП «МКЛ № 27» ХМР з 12.09.2005.
3.2. Посадова інструкція лікаря-невропатолога неврологічного відділення КНП «МКЛ № 27» ХМР, затверджена директором ОСОБА_12 10.01.2022, з якою ОСОБА_2 ознайомлена під особистий підпис, згідно п.п. 1, 3, 6 розділу І. Загальна частина якої, лікар-невропатолог належить до професійної групи «Професіонали». Безпосередньо підпорядковується завідувачу відділенням. Розпорядження лікаря-невропатолога є обов'язковими для середнього й молодшого медичного персоналу.
Відповідно до розділу ІІ. Завдання та обов'язки, лікар-невропатолог:
забезпечує надання спеціалізованої медичної допомоги хворим неврологічного профілю, у тому числі, швидку і невідкладну; належний рівень обстеження і лікування хворих відповідно до сучасних досягнень медичної науки і техніки (п. 1);
застосовує сучасні методи профілактики, діагностики, лікування захворювань неврологічного профілю (п. 2);
забезпечує необхідний догляд за хворими на основі принципів лікувально-охоронного режиму й дотримання правил медичної деонтології, а також виконання хворими встановленими лікарняного режиму (п. 3);
щодня разом із завідувачем відділенням, старшою медичною сестрою проводить обхід хворих, визначаючи основні зміни в їхньому стані, які відбулися за добу, і в залежності від цього, визначає необхідні заходи щодо лікування й доглядання за хворими (п. 4);
призначає дієтичне харчування (п. 5);
веде історії хвороби хворих, вносячи у них дані, отримані від хворого чи родичів, різних запитів, відповіді на них і іншу документацію (п. 6);
заповнює історії хвороби у встановленому порядку: а) на хворих, які поступили, не пізніше 24х годин із моменту його надходження у відділення; б) первинний огляд хворого, що надійшов до 15 години, записує в історію хвороби в цей день; в) щоденникові записи в історію хвороби хворого робить щодня, 1 раз у 10-12 днів складає етапний епікриз. При зміні статусу хворого частота записів у щоденниках повинна відповідати характеру цих змін; г) при виписці хворого записує епікриз в історію хвороби і за підписом завідувача відділенням здає її у день виписки старшій медичній сестрі відділення (п. 7);
доповідає завідувачеві відділенням і ЛКК хворих, що підлягають виписці чи переводу в інші відділення, а також на предмет зміни діагнозу (п. 8);
здійснює призначення та контроль за призначенням, збереженням, урахуванням і використанням наркотичних і психотропних лікарських засобів (п. 9);
перевіряє правильність і своєчасність виконання середнім і молодшим медичним персоналом призначень і вказівок по лікуванню та догляду за хворим (п. 10);
має бути присутнім при розтині померлих у відділенні хворих (п. 11);
повідомляє перед виходом із відділення в письмовому виді черговому лікарю про важкохворих, потребуючих особливого лікарського спостереження (п. 12);
приймає у визначені години відвідувачів, повідомляє їм про стан хворих і одержує від них необхідну інформацію (п. 13);
визначає тимчасову непрацездатність хворого та оформлює листки непрацездатності, дотримуючись правил їхнього заповнення (п. 14);
під час відсутності завідуючого відділенням бере участь у прийомі зміни черговим медичним персоналом, повідомляє їм про стан хворих та про проведену їм терапію (п. 15);
бере участь у проведенні занять по підвищенню кваліфікації середнього й молодшого персоналу (п. 16);
чергує по лікарні та у прийомному відділенні відповідно до графіка, затвердженого заступником головного лікаря з медичної частини (п. 17);
систематично підвищує свою кваліфікацію шляхом активної участі в загально-лікарняних конференціях, лікарняних Радах, клінічних розборах хворих, семінарах і кружках (п. 18);
дотримується правил внутрішнього трудового розпорядку і стежить за його дотриманням середнім і молодшим медичним персоналом відділення (п. 19);
дотримується принципів лікарської етики і медичної деонтології (п. 20);
дотримується інструкції з охорони праці та пожежної безпеки (п. 21);
дотримується та використовує у повному обсязі законодавці акти у сфері захисту персональних даних: не розголошувати персональні дані, які їм було довірено або які стали відомі у зв'язку із використанням посадових обов'язків, при цьому, таке зобов'язання чинне після припинення ними діяльності, пов'язаної із персональними даними, крім випадків, встановлених законодавством; терміново повідомляти відповідальну особу по лікарні щодо втрати або неумисного знищення носіїв інформації з персональними даними; виявлення спроби несанкціонованого доступу до персональних даних; при звільненні з роботи або переведенні на іншу посаду своєчасно передати керівнику структурного підрозділу або іншому працівнику, визначеному керівництвом, носії інформації, що містять відомості про персональні дані, які були отримані особисто чи спільно з іншими працівниками під час виконання посадових обов'язків (п. 22).
Відповідно до розділу VІІ. Взаємовідносини:
лікар-невропатолог безпосередньо підпорядковується завідувачу відділенням (п. 1);
для виконання обов'язків та реалізації своїх прав лікар-невропатолог взаємодіє з усіма медичними працівниками відділення та працівниками інших структурних підрозділів закладу (п. 2).
3.3. «Медична карта (дата госпіталізації 10.02.2023) стаціонарного хворого № 772 Н-1» на ім'я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій містяться наступні документи: титульний аркуш, анкета, картка визначення рівня якості лікування, інформована добровільна згода пацієнта, результат імунохроматографічного дослідження, запис лікаря приймального відділення, аркуш лікарських призначень, температурний аркуш, виписка, аналіз сечі загальний, серологічне дослідження крові, роздруківка аналізу, аналіз крові, клінічний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, реографічне дослідження, огляд фізіотерапевта, огляд лікаря ОСОБА_2 та епікриз.
3.4. «Виписка з медичної карти стаціонарного хворого № 772» на ім'я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 18.02.2023 за підписом медичного директора ОСОБА_14 , завідуючого відділенням ОСОБА_13 та лікуючого лікаря ОСОБА_2 , до якої внесені наступні відомості ОСОБА_10 : анкетні дані; дата перебування на стаціонарному лікуванні з 10.02.2023 по 18.02.2023; діагноз; скарги, анамнез хвороби, анамнез життя, які зазначені зі слів останнього; додаткові методи обстеження (аналізи та інші обстеження); лікування, де зазначено, що 13.02.2023 об 11:00 годині та 15.02.2023 о 08:30 хворий знепритомнів в палаті , а також рекомендації.
3.5. Повідомлення директора ТОВ «ЕКОПРОДУКТ 2017» від 15.05.2023 № 15/05-01 про те, що ОСОБА_10 , з 10.02.2023 по 18.02.2023, крім 11.02.2023 (субота), 12.02.2023 (неділя), 18.02.2023 (субота), знаходився на робочому місці та виконував посадові обов'язки маркувальника складу готової продукції ТОВ «ЕКОПРОДУКТ 2017», що підтверджується Табелем обліку використання робочого часу за лютий 2023 року.
3.6. Протокол обшуку за місцем роботи ОСОБА_2 за адресою: м. Харків, вул. Григорія Сковороди (Григорія Сковороди), буд. 41 від 27.04.2023, під час якого, у останньої, окрім іншого, вилучено медичну картку стаціонарного хворого № 772 на ім'я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
3.7. Показання свідка ОСОБА_10 , допитаного у судовому засіданні, який пояснив, що станом на кінець 2022 року особливих проблем зі здоров'ям не мав. Йому відомо, що у кінці 2022 року його дружина зверталася за оформленням для нього групи інвалідності. Проте, об'єктивних підстав для встановлення йому групи інвалідності не було. До кого зверталася дружина, не знає. Лікар ОСОБА_2 , яку він особисто ніколи не бачив, у телефонній розмові сказала йому взяти направлення від сімейного лікаря до КНП «МКЛ № 27» ХМР, а також виписку з КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР. Після чого, всі вказані документи він направив ОСОБА_2 , та згодом отримав електронне направлення до КНП «МКЛ № 27» ХМР від сімейного лікаря. ОСОБА_2 та його дружина сказали, що лежати у стаціонарі відділення лікарні він не буде. Лікарняний у електронному виді прийшов йому на роботу, але у стаціонарному відділенні КНП «МКЛ № 27» ХМР протягом 10.02.2023-18.02.2023 він не перебував, будь-яких медичних документів з цієї лікарні особисто не отримував. У подальшому, група інвалідності йому була встановлена. Наразі, за рішенням МСЕК група інвалідності знята. Також, ОСОБА_10 зазначив, що у період часу з 10.02.2023 по 18.02.2023, з понеділка по п'ятницю, він перебував на робочому місці у ТОВ «ЕКОПРОДУКТ 2017».
3.8. «Виписка із медичної карти стаціонарного хворого № 1303» на ім'я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 18.03.2025 за підписом медичного директора ОСОБА_14 , завідуючого відділенням ОСОБА_13 та лікуючого лікаря ОСОБА_2 , до якої внесені наступні відомості ОСОБА_11 : анкетні дані; дата перебування на стаціонарному лікуванні 10.03.2023 по 18.03.2023; діагноз; скарги, анамнез хвороби, анамнез життя, які зазначені зі слів останнього; додаткові методи обстеження (аналізи та інші обстеження); лікування, де зазначено, що за час перебування у відділені 13.03.2023 об 11:00 та 15.03.2023 о 08:45 годині відмічалися скарги на інтенсивний головний біль, запаморочення , а також рекомендації.
3.9. Протокол обшуку квартири за місцем мешкання та реєстрації ОСОБА_9 , за адресою: АДРЕСА_3 від 27.04.2023, під час якого, у останньої, окрім іншого, виявлено та вилучено виписку із медичної карти стаціонарного хворого № 1303 на ім'я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
3.10. Показання свідка ОСОБА_11 , допитаного у судовому засіданні, який пояснив, що особисто із ОСОБА_2 не знайомий. На стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні КНП «МКЛ № 27» ХМР ніколи не перебував. Для отримання групи інвалідності він звертався до ОСОБА_9 , яка працювала у обласній лікарні, та з якою він був знайомий. ОСОБА_9 пообіцяла допомогти, та сказала, що необхідно буде проходити стаціонарне лікування, але на лікуванні у КНП «МКЛ № 27» ХМР він ніколи не знаходився.
3.11. Виходячи із принципів змагальності та диспозитивності кримінального провадження, суд прийняв відмову прокурора від допиту свідків сторони обвинувачення: ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , а також відмову сторони захисту від допиту свідка ОСОБА_19 .
4. Процесуальні документи, надані стороною обвинувачення.
4.1. Відомості у кримінальних провадженнях № 12023220000000718, № 12023220000000719, № 12023220000000612, № 42022220000000473, з Єдиного реєстру досудових розслідувань, надані Офісом Генерального прокурора.
4.2. Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 42022220000000473 від 18.11.2022, правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 3 ст. 368 КК України. За коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: до Харківської обласної прокуратури надійшло повідомлення про те, що особа ОСОБА_20 спільно з іншими невстановленими особами вчиняють протиправні дії, що полягають у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди за отримання статусу інваліда.
4.3. Постанова першого заступника керівника Харківської обласної прокуратури від 18.11.2022 про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42022220000000473 від 18.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України у складі: прокурорів відділу обласної прокуратури ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_4 , ОСОБА_24 та прокурора Шевченківської прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , який визначений старшим групи прокурорів.
4.4. Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12023220000000612 від 25.05.2023, правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 1 ст. 366 КК України. За коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: у ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42022220000000473 від 18.11.2022, встановлено, що службовими особами КНП «МКЛ № 27» ХМР внесено завідомо неправдиві відомості до виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 772 від 18.02.2023, щодо проходження стаціонарного лікування хворого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 10.02.2023 по 18.02.2023. так як у ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_10 не знаходився у вказаній лікарні на стаціонарному лікуванні. В діях службових осіб КНП «МКЛ № 27» ХМР вбачаються ознаки кримінального правопорушення.
4.5. Постанова першого заступника керівника Харківської обласної прокуратури від 25.05.2023 про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12023220000000612 від 25.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України у складі: прокурора відділу обласної прокуратури ОСОБА_25 та прокурора Шевченківської прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , який визначений старшим групи прокурорів.
4.6. Постанова прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Шевченківської прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 від 21.06.2023, якою виділено матеріали досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України за фактом складання та видачі службовими особами КНП «МКЛ № 27» ХМР завідомо неправдивого офіційного документу «Виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 772» від 18.02.2023 щодо проходження стаціонарного лікування ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 10.02.2023 по 18.02.2023 у вказаному медичному закладі з кримінального провадження № 42022220000000473 від 18.11.2022.
4.7. Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12023220000000718 від 21.06.2023, правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 1 ст. 366 КК України. За коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: у ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42022220000000473 від 18.11.2022, встановлено, що службовими особами КНП «МКЛ № 27» ХМР внесено завідомо неправдиві відомості до «Виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 772» від 18.02.2023, щодо проходження стаціонарного лікування хворого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 10.02.2023 по 18.02.2023, так як у ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_10 не знаходився у вказаній лікарні на стаціонарному лікуванні. В діях службових осіб КНП «МКЛ № 27» ХМР вбачаються ознаки кримінального правопорушення.
4.8. Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12023220000000719 від 22.06.2023, правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 1 ст. 366 КК України. За коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: у ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42022220000000473 від 18.11.2022, встановлено, що службовими особами КНП «МКЛ № 27» ХМР складено та видано неправдивий офіційний документ, а саме: «Виписку з медичної карти стаціонарного хворого № 1303» від 18.03.2023, щодо проходження стаціонарного лікування хворого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у період з 10.03.2023 по 18.03.2023, так як у ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_11 не знаходився у вказаній лікарні на стаціонарному лікуванні. В діях службових осіб КНП «МКЛ № 27» ХМР вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, а саме службове підроблення - складання та видача завідомо неправдивого офіційного документа.
4.9. Постанова першого заступника керівника Харківської обласної прокуратури від 25.06.2023 про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12023220000000719 від 22.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України у складі: прокурора відділу обласної прокуратури ОСОБА_25 та прокурора Шевченківської прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , який визначений старшим групи прокурорів.
4.10. Ухвала слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 05.04.2023 у справі № 953/2450/23 (1-кс/953/2514/23) про надання дозволу на проведення обшуку за місцем роботи ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_4 .
4.11. Постанова старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_26 від 27.04.2023 про визнання речових доказів, зокрема, «Медичної карти (дата госпіталізації 10.02.2023) стаціонарного хворого № 772 Н-1» на ім'я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
4.12. Ухвала слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 05.04.2023 у справі № 953/2450/23 (1-кс/953/2510/23) про надання дозволу на проведення обшуку квартири за місцем мешкання та реєстрації ОСОБА_9 , за адресою: АДРЕСА_3 .
4.13. Постанова старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_26 від 27.04.2023 про визнання речових доказів, зокрема, виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 1303 на ім'я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
4.14. Ухвала слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.05.2023 у справі № 953/3212/23 (1-кс/953/3114/23) про арешт майна, зокрема, медичної карти (дата госпіталізації 10.02.2023) стаціонарного хворого № 772 на ім'я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 1303 на ім'я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
5. Документи, що характеризують обвинувачену.
5.1. Вимога УІЗ ГУНП в Харківській області від 19.06.2023 про відсутність відомостей про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності.
5.2. Довідка КНП ХОР «ОНД» № 5988 від 21.06.2023 про те, що ОСОБА_2 на диспансерному (профілактичному) обліку у лікаря нарколога не перебуває.
5.3. Довідка КНП «МПНД № 3» ХМР № 5442 від 27.06.2023 про те, що ОСОБА_2 впродовж останніх п'яти років за медичною допомогою до КНП «МПНД № 3» ХМР не зверталася.
6. Оцінка наданих сторонами кримінального провадження доказів.
6.1. Аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду зазначені вище докази в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд визнає їх належними та допустимими доказами для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством.
Недопустимості доказів згідно вимог ст.ст. 87-89 КПК України судом не встановлено, оскільки вказані докази встановлені, зібрані та перевірені органом досудового розслідування, а згодом судом, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України. Істотних порушень прав та свобод людини, визначених ст. 87 КПК України, не вбачається. Досліджені у судовому засіданні докази відповідають вимогам щодо їх отримання, узгоджуються між собою, та не викликають у суду сумнівів. Порушень вимог КПК України, які б могли спростувати висновки суду під час розгляду справи, не встановлено.
Дослідивши і перевіривши надані у ході судового розгляду письмові докази, показання свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які є процесуальними джерелами доказів, колегія суддів дійшла висновку, що ці показання є конкретними та узгоджуються між собою як сукупність доказів, які судом покладено у вирок.
Свідки були попереджені судом про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів і підстав сумніватися у показах даних осіб суд не вбачає.
Підстави ставити під сумнів вказані вище показання свідків відсутні, всі вони узгоджуються між собою, є належними, допустимими, достовірними доказами, та не викликають сумнівів.
6.2. Щодо доводів сторони захисту з приводу того, що ОСОБА_2 не є службовою особою у розумінні ч. 3 ст. 18 КК України, й відповідно вона не є суб'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, суд зазначає наступне.
Суб'єктом службового підроблення може бути лише службова особа (як службові особи юридичної особи публічного права, так і службові особи юридичної особи приватного права).
Поняття «службова особа» міститься у ч. 3 ст. 18 КК України, відповідно до якої службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Організаційно-розпорядчі обов'язки - це обов'язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).
Адміністративно-господарські обов'язки - це обов'язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.
Працівники підприємств, установ, організацій, які виконують професійні (адвокат, лікар, вчитель тощо), виробничі (наприклад, водій) або технічні (друкарка, охоронник, тощо) функції, можуть визнаватися службовими особами лише за умови, що поряд із цими функціями вони виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов'язки.
Тобто, якщо обсяг прав і обов'язків таких осіб свідчить про те, що їх повноваження мають організаційно-розпорядчий характер (наприклад, лікар видає листок по тимчасовій непрацездатності або дає висновок з приводу встановлення інвалідності, викладач приймає іспити), то вони виступають як службові особи.
Для визначення того, чи є особа спеціальним суб'єктом інкримінованого злочину, слід виходити із сукупності всіх обставин, які можуть свідчити про наявність чи відсутність ознак службової особи.
Як убачається із п. 6 розділу І. Загальна частина посадової інструкції лікаря-невропатолога неврологічного відділення КНП «МКЛ № 27» ХМР, затвердженої директором ОСОБА_12 10.01.2022, розпорядження лікаря-невропатолога є обов'язковими для середнього й молодшого медичного персоналу.
Також, згідно розділу ІІ. Завдання та обов'язки посадової інструкції, лікар-невропатолог: щодня разом із завідувачем відділенням, старшою медичною сестрою проводить обхід хворих (п. 4); веде історії хвороби хворих (п. 6); заповнює історії хвороби у встановленому порядку (п. 7); доповідає завідувачеві відділенням і ЛКК хворих, що підлягають виписці чи переводу в інші відділення (п. 8); здійснює призначення та контроль за призначенням, збереженням, урахуванням і використанням наркотичних і психотропних лікарських засобів (п. 9); перевіряє правильність і своєчасність виконання середнім і молодшим медичним персоналом призначень і вказівок по лікуванню та догляду за хворим (п. 10); приймає у визначені години відвідувачів (п. 13); оформлює листки непрацездатності (п. 14); під час відсутності завідуючого відділенням бере участь у прийомі зміни черговим медичним персоналом (п. 15); стежить за дотриманням правил внутрішнього трудового розпорядку середнім і молодшим медичним персоналом відділення (п. 19).
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що лікар-невропатолог неврологічного відділення КНП «МКЛ № 27» ХМР ОСОБА_2 , яка виконувала організаційно-розпорядчі (п.п. 4, 6, 7, 8, 10, 13, 14, 15, 19 розділу ІІ. Завдання та обов'язки посадової інструкції) та адміністративно-господарські (п. 9 розділу ІІ. Завдання та обов'язки посадової інструкції) функції є службовою особою, у розумінні КК України.
Крім цього, слід зазначити, що у постанові від 15.02.2021 ОП ККС ВС (справа № 727/5768/18, провадження № 51-1328 кмо 19) висловила позицію щодо предмету кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України.
Так, у примітці до ст. 358 КК України визначено, що під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити (штамп, печатку, номер, дату, підпис).
Невідповідність документа хоча б одному з наведених нижче критеріїв перешкоджає визнанню його офіційним.
Таким чином, офіційний документ як предмет злочину, має відповідати таким ознакам: документ має бути складено, видано чи посвідчено відповідною особою в межах її компетенції, за визначеною законом формою, та з належними реквізитами; зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер - підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти мають спричиняти чи бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов'язків чи може бути використана як документи - докази у правозастосовній діяльності.
Одночасно правозастосування - це владна діяльність компетентних органів та посадових осіб з підготовки і прийняття індивідуального юридичного рішення в юридичній справі на основі юридичних фактів і конкретних правових норм. Також поняття правозастосування можна визначити як управлінську діяльність органів державної влади, зокрема їх посадових осіб, а також уповноважених державою суб'єктів з винесення конкретно-індивідуальних приписів, якими на одних учасників правовідносин покладаються обов'язки, а іншим - надаються права.
Згідно з обвинуваченням, предметами кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_2 , є «Медична карта стаціонарного хворого № 772 Н-1» (форма № 003/0), «Виписка з медичної карти стаціонарного хворого № 772» (форма № 027/0) на ім'я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та «Виписка з медичної карти стаціонарного хворого № 1303» (форма № 027/о) на ім'я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Форми первинної облікової документації № 003/о «Медична карта стаціонарного хворого № ____» (далі - Форма № 003/о), № 027/о «Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого» (далі - Форма № 027/о) та Інструкції щодо їх заповнення затверджені наказом МОЗ від 14.02.2012 № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування».
Відповідно до п.п. 2, 4 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 003/о «Медична карта стаціонарного хворого № __», Форма № 003/о є основним медичним документом, що заповнюється на кожного хворого, який влаштовується на стаціонарне медичне лікування, ведеться в усіх закладах охорони здоров'я, які надають стаціонарну допомогу, та санаторіях , з метою контролю належної організації лікувально-діагностичного процесу та використовується для надання матеріалів за запитами (правоохоронних органів, суду тощо).
Пунктами 17, 18, 21 цієї Інструкції визначено, що у Формі № 033/о лікуючим лікарем зазначаються дані щодо тимчасової непрацездатності хворого ; висновок для хворих, які потребують проведення медико-соціальної експертизи; ставляться відмітки щодо страхування хворого (наявність та номер страхового поліса, найменування компанії-страхувальника).
Відповідно до п. 38 цієї Інструкції, на підставі даних форми № 003/о лікуючий лікар заповнює форму № 066/о («Карта пацієнта, який вибув із стаціонару, №_____»), після чого форма № 003/о передається в кабінет статистики для обробки, а потім до архіву закладу охорони здоров'я.
Строк зберігання форми № 003/о - 25 років (п. 40 Інструкції).
Крім того, відповідно до п.п. 2, 8 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 027/о «Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого», Форма № 027/о заповнюється лікарями закладів охорони здоров'я, які надають амбулаторно-поліклінічну допомогу, при направленні хворого на консультацію в інші заклади охорони здоров'я, на стаціонарне лікування та лікарями стаціонарів при виписці або у випадку смерті хворого. Для працюючих осіб вказуються терміни тимчасової непрацездатності.
Форма № 027/о призначена для взаємообміну інформацією амбулаторно-поліклінічних і стаціонарних закладів охорони здоров'я щодо діагнозу, перебігу захворювання, стану хворого при направленні (виписці), проведенні досліджень, консультацій в інших закладах охорони здоров'я, лікування, диспансерного спостереження та інших рекомендацій хворому (п. 10 Інструкції).
Термін зберігання форми № 027/о - відповідно до строків зберігання первинних облікових документів (з формою № 003/о - 25 років) (п. 12 Інструкції).
З огляду на викладене, у даному випадку «Медична карта стаціонарного хворого № 772 Н-1» (форма № 003/0), «Виписка з медичної карти стаціонарного хворого № 772» (форма № 027/0) на ім'я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та «Виписка з медичної карти стаціонарного хворого № 1303» (форма № 027/о) на ім'я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідають критерію «складання, видання чи посвідчення відповідною особою, в межах її компетенції, за визначеною законом формою та з належними реквізитами» офіційного документа, оскільки інформація, яка міститься у вказаних документах, має юридично значущий характер, так як підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти спричиняють та/або можуть спричини наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов'язків.
Також, інформація із цих документів може бути використана у владній діяльності компетентних органів та посадових осіб з підготовки і прийняття індивідуального юридичного рішення в юридичній справі на основі юридичних фактів і конкретних правових норм, тобто в управлінській діяльності органів державної влади та уповноважених державою суб'єктів щодо винесення конкретно-індивідуальних приписів, якими на одних учасників правовідносин покладаються обов'язки, а іншим - надаються права.
6.3. Щодо доводів сторони захисту про визнання недопустимими доказів, у зв'язку із порушенням органом досудового розслідування при визначенні у кримінальному провадженні слідчого (слідчої групи) вимог ч. 2 ст. 39, п. 8 ч. 1 ст. 3, ст. 110 КПК України, суд зазначає наступне.
Застосування належної процедури «fair procedure» (у європейській системі), «dut procуes» (у американській системі) є одним із складових елементів принципу верховенства права, передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 39 КПК України керівник органу досудового розслідування організовує досудове розслідування.
Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 39 КПК України, визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою і визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, - уповноважений керівник органу досудового розслідування, яким є, за визначенням п. 8 ч. 1 ст. 3 КПК України, зокрема, - начальник Головного управління, слідчого управління, відділу, відділення органу Національної поліції.
Суд зазначає, що оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів (постанова ККС ВС від 11.07.2023 у справі № 275/368/19).
За правовим висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 17.10.2023 у справі № 455/844/16-к, відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Критерії визнання доказів недопустимими обумовлюють диференційований порядок вирішення питання щодо їх недопустимості: під час будь-якого судового розгляду у разі встановлення очевидної недопустимості доказу (ч. 4 ст. 87, ч. 2 ст. 89 КПК України) - у випадках, коли такі докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого судового розгляду; у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення по суті (ч. 1 ст. 89 КПК України) - якщо при отриманні доказів допущено процесуальні порушення, які тягнуть інші порушення прав людини та потребують оцінки на підставі всієї сукупності доказів; зумовлюють сумніви у достовірності здобутих відомостей та суд має вирішити питання щодо можливості усунення вказаного сумніву на підставі сукупності інших зібраних допустимих доказів.
Вирішуючи на підставі ч. 1 ст. 87 КПК України питання щодо допустимості доказу, який отриманий з істотним порушенням фундаментальних прав чи свобод людини, суд має обґрунтувати, яке саме фундаментальне право чи свобода особи були порушені, в чому саме полягає істотність такого порушення в тій мірі, що обумовлює недопустимість доказу, та за відповідності ситуації переліку критеріїв, наведених в ч. 2 ст. 87 КПК України, послатись на конкретний пункт цієї норми.
При вирішенні питання щодо допустимості похідних доказів, суд має встановити не лише те, що первісний доказ отриманий з істотним порушенням фундаментальних прав і свобод людини та використовувався в процедурах, які призвели до отримання похідного доказу, а також те, що похідний доказ здобутий саме завдяки тій інформації, яка міститься в первісному доказі, що визнаний недопустимим на підставі частин 1-3 ст. 87 КПК України. Визнання недопустимими первісних доказів за іншими правилами допустимості, передбаченими КПК України, саме по собі не дає підстав для визнання недопустимими похідних доказів на підставі ч. 1 ст. 87 КПК України.
У разі встановлення іншого порушення прав і свобод людини, крім істотних, суд в кожному конкретному випадку має перевірити, у тому числі, чи вплинуло таке порушення на загальну справедливість судового розгляду за критеріями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики ЄСПЛ та національного законодавства.
Крім того, при вирішенні питання щодо допустимості фактичних даних, отриманих з порушенням процесуального закону, суд в кожному конкретному випадку має встановити: чи спричинило це порушення появу обґрунтованих сумнівів у достовірності фактичних даних, отриманих в результаті проведення процесуальної дії; чи можливо усунути такі сумніви за допомогою інших доказів чи додаткових процесуальних засобів доказування. У цьому випадку докази, отримані з порушеннями КПК України, можуть бути використані судом як допустимі лише у разі, якщо: ці порушення не є істотними, тобто не могли вплинути та не впливають на достовірність отриманих фактичних даних; порушення є суттєвими (такими, що породжують сумніви у достовірності доказів), втім такі сумніви можуть бути усунуті іншими зібраними допустимими доказами. У разі встановлення порушення, що породжує сумніви в достовірності отриманих фактичних даних, які неможливо усунути на основі інших доказів чи за допомогою проведення додаткових процесуальних дій, суд має визнати такий доказ недопустимим. Суд здійснює встановлення достовірності доказу шляхом дослідження та аналізу його змісту, перевірки та співставлення з іншими доказами на предмет об'єктивного взаємозв'язку та взаємоузгодження.
Виходячи із наведених вище класифікації недопустимих доказів та критеріїв перевірки доказів на допустимість, суд перевірив доводи захисту щодо недопустимості фактичних даних, отриманих з істотними порушеннями КПК України.
Суд зазначає, що вказуючи на порушення, на думку захисту, вимог кримінального процесуального закону з боку органу досудового розслідування, стороною захисту не наведено аргументів, які саме права і свободи ОСОБА_2 порушені у цій конкретній процесуальній ситуації.
При цьому, судом врахований правовий висновок ВП ВС, викладений у постанові від 31.08.2022 у справі № 756/10060/17, відповідно до якого, невідповідність тим чи іншим вимогам закону нівелює доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, не в будь-якому випадку, а лише в разі, якщо вона призвела до порушення прав людини і основоположних свобод або ж ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність. Адже для прийняття законного й обґрунтованого рішення суд має отримувати максимально повну інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування, надаючи сторонам у змагальній процедурі достатні можливості перевірити й заперечити цю інформацію.
За наведених обставин, твердження сторони захисту про недопустимість всіх зібраних у даному кримінальному провадженні доказів, у зв'язку з тим, що його матеріали не містять процесуального рішення керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого (слідчої групи), який здійснюватиме досудове розслідування, окрім письмових доручень начальника відділу СУ ГУНП в Харківській області, а також відсутності розпорядчого акта щодо наділення та/або делегування повноважень начальнику відділу СУ ГУНП в Харківській області начальника СУ ГУНП в Харківській області, суд відхиляє як необґрунтовані.
6.4. Отже надаючи кримінально-правову оцінку діям обвинуваченої ОСОБА_2 , суд враховує, що службовим підробленням є кримінальне правопорушення, що полягає у складанні, видачі або внесенні службовою особою завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, або в іншому підробленні таких документів з метою їх подальшого використання. Цей злочин може включати створення фальшивого документа, внесення до наявного документа неправдивих даних або будь-яке інше спотворення офіційного паперу.
Тобто, суб'єктом злочину є службова особа, предметом - офіційний документ, який містить певні реквізити, відомості та зафіксований на матеріальному носії, що виданий від імені держави, органу влади, підприємства тощо.
З об'єктивної сторони злочин характеризується вчиненням однієї з таких дій, як складання завідомо неправдивого офіційного документа; видача завідомо неправдивого офіційного документа; внесення до офіційного документа завідомо неправдивих відомостей, або інше підроблення офіційного документа.
З суб'єктивної сторони - наявністю умислу, тобто усвідомлення службовою особою, що вона вчиняє незаконні дії.
6.5. За правовим висновком, викладеним ККС ВС у постанові від 12.06.2018 у справі № 712/13361/15, обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов'язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Отже, вирішуючи питання доведеності винуватості ОСОБА_2 , суд, розглядаючи кримінальне провадження відповідно до вимог ст. 337 КПК України у межах висунутого обвинувачення, вважає вину ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень встановленою та доведеною у повному обсязі, та кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 366 КК України, як службове підроблення, тобто складання та видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.
Доводи сторони захисту щодо відсутності в діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, суд вважає безпідставними та розцінює їх як спосіб захисту.
Відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Також, за певних умов обставинами, що виключають кримінальну відповідальність діянь, відповідно до ст.ст. 39, 40 КК України, є фізичний чи психічний примус і крайня необхідність.
Разом із цим, суду не надано доказів, що ОСОБА_2 у період часу з 10.02.2023 по 18.02.2023 та з 10.03.2023 по 18.03.2023 вчинила службове підроблення, тобто складання та видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів у стані крайньої необхідності або під безпосереднім впливом фізичного чи психічного примусу.
Обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_2 , відповідно до положень ст.ст. 66, 67 України, судом не встановлено.
7. Мотиви призначення покарання.
7.1. Суд, призначаючи обвинуваченій ОСОБА_2 покарання, враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину. Індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром якої є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
7.2. Отже, обираючи вид та строк покарання обвинуваченій ОСОБА_2 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України класифікуються, як нетяжкий злочини, його вид, суспільну небезпечність та наслідки. Також, суд бере до уваги відомості про особу обвинуваченої, яка має вищу освіту, розлучена, офіційно не працевлаштована, має зареєстроване та фактичне місце проживання, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не судима.
7.3. У судовому засіданні при дослідженні особистості обвинуваченої відповідно до положень ст. 50 КК України, підстав для призначення покарання в порядку, передбаченому статтею 69 КК України, не встановлено.
7.4. З урахуванням викладених вище обставин у кримінальному провадженні, суд вважає необхідним призначити обвинуваченій ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 366 КК України у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одна тисяча гривень) 00 копійок, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, у державних, комунальних та приватних медичних закладах на строк 1 (один) рік.
7.5. Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням статей 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченої, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченої та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.
8. Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду.
Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.
9. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
9.1. Речові докази.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
9.2. Процесуальні витрати.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст. 7, 100, 368-370, 373, 374, 376, 394, 395 КПК України, суд -
ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одна тисяча гривень) 00 копійок, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, у державних, комунальних та приватних медичних закладах на строк 1 (один) рік.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.05.2023 у справі № 953/3212/23 (н/п 1-кс/953/3114/23), на тимчасово вилучене 27.04.2023 під час обшуку у КНП «Міська клінічна лікарня № 27» Харківської міської ради, розташованої за адресою: Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 41 майно, а саме: телефон з емей номерами: 1- НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , марки «Самсунг» з сім карткою мобільного оператора «Водафон» з номером телефону НОМЕР_3 ; щоденник на 178 арк., конверт синьо жовтого кольору з позначкою «Лов Юкрейн», конверт з позначкою «З днем народження» різнокольоровий, конверт помаранчевий з позначкою на зворотньому боці «Артем- Блеку 400», частину аркушу з рукописними записами «…. 44100», рекламний буклет «Хондроксиду» з рукописним записом «… 5250Е…20 000, 3000 доларів».
Речові докази: телефон з емей номерами: 1- НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , марки «Самсунг» з сім карткою мобільного оператора «Водафон» з номером телефону НОМЕР_3 ; щоденник на 178 арк., конверт синьо жовтого кольору з позначкою «Лов Юкрейн», конверт з позначкою «З днем народження» різнокольоровий, конверт помаранчевий з позначкою на зворотньому боці «Артем- Блеку 400», частину аркушу з рукописними записами «…. 44100», рекламний буклет «Хондроксиду» з рукописним записом «… 5250Е…20 000, 3000 доларів», - після набрання вироком законної сили вважати повернутими ОСОБА_2 , згідно розписки від 11.07.2023.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.05.2023 у справі № 953/3212/23 (н/п 1-кс/953/3114/23), на тимчасово вилучене 27.04.2023 під час обшуку у КНП «Міська клінічна лікарня № 27» Харківської міської ради, розташованої за адресою: Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 41 майно, а саме: медичну картку (дата госпіталізації 10.02.2023) стаціонарного хворого номер 772 на ім'я ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 на 16 аркушах, в якій містяться наступні документи: титульний аркуш, анкета, картка визначення рівня якості лікування, інформована добровільна згода пацієнта, результат імунохроматографічного дослідження, запис лікаря приймального відділення, аркуш лікарських призначень, температурний аркуш, виписка, аналіз сечі загальний, серологічне дослідження крові, роздруківка аналізу, аналіз крові, клінічний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, реографічне дослідження, огляд лікаря ОСОБА_2 огляд фізіотерапевта, огляд лікаря ОСОБА_2 та епікріз.
Речовий доказ: медичну картку (дата госпіталізації 10.02.2023) стаціонарного хворого номер 772 на ім'я ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 на 16 аркушах, в якій містяться наступні документи: титульний аркуш, анкета, картка визначення рівня якості лікування, інформована добровільна згода пацієнта, результат імунохроматографічного дослідження, запис лікаря приймального відділення, аркуш лікарських призначень, температурний аркуш, виписка, аналіз сечі загальний, серологічне дослідження крові, роздруківка аналізу, аналіз крові, клінічний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, реографічне дослідження, огляд лікаря ОСОБА_2 огляд фізіотерапевта, огляд лікаря ОСОБА_2 та епікріз, - після набрання вироком законної сили залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу його зберігання.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.05.2023 у справі № 953/3212/23 (н/п 1-кс/953/3114/23), на тимчасово вилучене 27.04.2023 під час обшуку за місцем реєстрації та мешкання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_3 майно, а саме: виписку із медичної картки хворого № 1303 на ім'я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Речовий доказ: виписку із медичної картки хворого № 1303 на ім'я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - після набрання вироком законної сили залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу його зберігання.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд міста Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.
Суддя - ОСОБА_1